Міжнародний економічний форум у Давосі (WEF 2026), який проходить з 19 по 23 січня, традиційно супроводжується публікацією різних аналітичних звітів. Один із них – Chief Economists' Outlook. Він присвячений трендам у світовій економіці, які, на думку опитаних експертів, домінуватимуть у 2026 році.
Якщо у прогнозі Chief Economists' Outlook на 2025 рік акцент був зроблений на ризиках уповільнення глобальної економіки та фрагментації міжнародної торгівлі, то в новому звіті експерти схиляються до трохи оптимістичнішого макросценарію, реалізація якого буде можлива завдяки інвестиціям у штучний інтелект (ШІ) та тим перспективам, які він відкриває.
Але багато економістів, у тому числі з інших провідних міжнародних інституцій, бачать загрози у державних боргах, які зростають, тарифній політиці, що обмежує торгівлю, та в геополітичній напруженості, яка не в останню чергу пов'язана з Україною.
Mind розбирався, чим дихатиме світова економіка у 2026 році.
Головна теза економістів ВЕФ – обвалу 2026 року не буде. Баланс думок респондентів зміщений у бік незначного уповільнення чи слабкого зростання світової економіки. Але й на відновлення розраховувати поки що передчасно.
|
Критерій оцінки |
Що він означає |
Частка респондентів |
|
Суттєво слабше |
Уповільнення/рецесія |
6% |
|
Дещо слабше |
Незначне уповільнення |
47% |
|
Дещо сильніше |
Незначне зростання |
28% |
|
Відчутно сильніше |
Істотне зростання |
19% |
За даними звіту Chief Economists Outlook
На сильний і впевнений підйом ВВП можуть розраховувати лише держави Південної Азії. За це голосують 60% опитаних економістів. Водночас в інших країнах і регіонах – США, Китаї, Латинській Америці, на Близькому Сході та у Східній Азії – економічне зростання буде в кращому разі помірним. Такої думки дотримуються 50–70% респондентів. Європі ж експерти взагалі пророкують слабке зростання економіки, що означає хисткий баланс на межі з рецесією.
Експерти ВЕФ зазначають, що серед розвинених економік сильнішу позицію займають Сполучені Штати, які роблять ставку на ШІ та залучення інвестицій у цю сферу – значна частина приросту ВВП США за 2025 рік припала на капітальні витрати, пов'язані саме із центрами обробки даних і ШІ.
Штати з вересня 2025 року запустили цикл зниження ключової ставки, внаслідок чого вона з діапазону 4–4,25% знизилася до 3,5–3,75%. Це стимулює споживання і закладає фундамент для зростання ВВП.
Економіка Європи (Євросоюзу) навпаки має вигляд слабшої через політичну турбулентність у країнах – членах ЄС, зниження конкурентоспроможності європейського бізнесу, що відбувається внаслідок зростання витрат і введення мит із боку США.
До того ж на Євросоюз тиснуть демографічні проблеми та витрати на підтримку України. Європейський центробанк, який дотримується консервативної монетарної політики, з червня 2025 року зафіксував базову процентну ставку на рівні 2,15%, що теж певною мірою стримує динаміку ВВП.
Китай має хороші шанси на підйом економіки: якщо у 2025 році лише 15% респондентів очікували на сильне зростання Піднебесної, то 2026 року таку оцінку дали 25% опитаних експертів ВЕФ. Технології, зовнішній попит і торгівля є рушійною силою для Китаю. Торговий профіцит КНР за 11 місяців 2025 року становив $1,08 трлнпопри те, що експорт до США скоротився майже на третину.
Не хоче Китай програвати й гонку у сфері штучного інтелекту. На думку економістів, прямий вплив інвестицій у ШІ на зростання китайської економіки у 2026 році буде значним (77%) або дуже значним (6%).
|
Країна/регіон |
Прогноз зростання |
Частка респондентів* |
|
Європа |
Слабкий |
53% |
|
США |
Помірний |
69% |
|
Китай |
Помірний |
47% |
|
Латинська Америка та Карибський басейн |
Помірний |
71% |
|
Близький Схід та Північна Африка |
Помірний |
64% |
|
Східна Азія та Тихоокеанський регіон |
Помірний |
55% |
За даними звіту Chief Economists Outlook. *Вказана частка респондентів, які віддали найбільше голосів за відповідний показник
Якщо перейти від локальних до більш глобальних макротрендів, які описує Chief Economists' Outlook можна виділити п’ять ключових орієнтирів.
Перший. Державний і корпоративний борг для багатьох держав стає проблемою, яку вже не можна ігнорувати. За оцінками ВЕФ, глобальний держборг у 2029 році досягне 100% світового ВВП. Розвинені країни намагатимуться «розмивати» борги шляхом розкручування інфляції, що номінально збільшує ВВП, і через податки, підвищення яких дозволяє знизити частку запозичень. А ось економікам, що розвиваються, усе більше загрожують реструктуризація та дефолти.
Другий. Продовжується зміщення державних витрат в оборону (особливо в Європі), енергетику та цифрову інфраструктуру, тоді як гуманітарні питання відходять на другий план. Так, більшість опитаних економістів не очікують суттєвого збільшення протягом наступних п'яти років витрат на соціальне забезпечення, дослідження та інновації, освіту, охорону довкілля та транспорт.
Третій. Найбільші економіки посилюють стратегічну конкуренцію: технологічне й ресурсне протистояння США та Китаю, попри тимчасове зниження напруженості, триває. Тому бізнес шукає геополітично спокійні регіони для розміщення виробництв, торгові потоки фрагментуються, а інвестиції концентруються у США та дружніх до них країнах. Водночас Китай робить ставку не на зовнішній капітал, а на мобілізацію внутрішніх ресурсів.
Четвертий. На ринках капіталу зберігається зростання. Але активи, які пов'язані із ШІ, є перегрітими, що спричиняє ризики корекції, хоча це явно не «дотком-бульбашка 2.0», оскільки в цю галузь продовжують йти великі гроші. Проте серед інвесторів знову повертається «мода» на золото як на безпечний актив, тоді як інтерес до криптовалюти поступово знижується.
П’ятий. ШІ – ключове джерело зростання світової економіки та нестабільності одночасно. США та Китай відчують користь від розвитку ШІ (підвищення продуктивності) швидше за всіх, протягом одного-двох років, а ось Європа відстає від них, і реальний ефект її економіка побачить через три-чотири роки, не раніше. Але штучний інтелект розподіляється нерівномірно (основну вигоду мають високотехнологічні галузі) і разом з тим робить слабкі місця економіки ще більш помітними. Також ШІ посилює тиск на ринок праці, знижуючи цінність і затребуваність окремих професій.
|
Хто дав прогноз |
США |
Єврозона |
Велика Британія |
Китай |
Японія |
Весь світ |
|
МВФ |
2,4 |
1,3 |
1,3 |
4,5 |
0,7 |
3,3 |
|
Світовий Банк |
1,6 |
0,9 |
нд |
4,4 |
0,8 |
2,6 |
|
ОЕСР |
1,7 |
1,2 |
1,2 |
4,4 |
0,9 |
2,9 |
|
ООН |
2 |
1,1 |
1,1 |
4,6 |
0,9 |
2,7 |
|
Fitch Ratings |
2 |
1,3 |
1,1 |
4,1 |
0,7 |
2,4 |
|
Moody’s |
1,8 |
1,3 |
1,3 |
4,5 |
0,6 |
2,5 |
|
Goldman Sachs |
2,6 |
1,3 |
0,9 |
4,8 |
0,8 |
2,8 |
|
Консенсус-прогноз |
2 |
1,2 |
1 |
4,5 |
0,8 |
2,7 |
За даними звітів неурядових організацій, інвестбанків та рейтингових агентств
МВФ в оновленому звіті World Economic Outlook прогнозує стабілізацію у світовій економіці, незважаючи на негативний вплив тарифних баталій і напруженість у глобальній торгівлі, що порушує ланцюги постачань і призводить до зростання цін на товари.
Фонд вважає, що стимулом для економічної активності стануть інвестиції в ШІ та пом'якшення монетарної політики в низці регіонів. За оцінками МВФ, динаміка світового ВВП у 2026 році проти 2025 року не зміниться та становитиме 3,3%. Зростання ВВП розвинених економік прискориться до 1,8% (проти 1,7% у 2025 році), а економік, що розвиваються, сповільниться до 4,2% (4,4% у 2025-му). Рівень глобальної інфляції у 2026 році скоротиться на 0,3 в. п. – до 3,8%, в основному це відбудеться через зменшення темпів інфляції у США.
За оцінками Світового банку (СБ), економіка демонструє більшу стійкість, ніж очікувалося, незважаючи на торговельну напруженість і політичну невизначеність у багатьох регіонах. Як сказано у звіті Global Economic Prospects, 2026 року очікується зростання світового ВВП на 2,6%, що лише на 0,1 в. п. менше, ніж у 2025 році.
СБ відзначає позитивну динаміку глобальної торгівлі, яка підтримується зниженням відсоткових ставок і фіскальною політикою. У 2026 році можна сподіватися на ослаблення дисбалансів у торгівлі, стабілізацію цін на сировинні товари та посилення інвестиційних потоків. Темпи світової інфляції, за прогнозом СБ, сповільняться до 2,6% у 2026 році з 2,9% у -му, що пов'язано насамперед зі зниженням цін на енергоносії.
|
Країна/регіон |
Очікування щодо темпів інфляції |
Частка респондентів* |
|
Європа |
Помірні |
50% |
|
США |
Помірні |
56% |
|
Китай |
Дуже низькі |
42% |
|
Центральна Азія |
Помірні |
79% |
|
Близький Схід та Північна Африка |
Помірні |
75% |
|
Латинська Америка та Карибський басейн |
Помірні |
68% |
|
Східна Азія та Тихоокеанський регіон |
Помірні |
56% |
За даними звіту Chief Economists Outlook. *Вказана частка респондентів, які віддали найбільше голосів за відповідний показник
Прогноз рейтингового агентства Moody's закладає зростання реального ВВП у світі 2026 року на рівні близько 2,5%, що означає його незначне уповільнення порівняно з 2025 роком – на 0,1 в. п. Експерти агентства вважають, що розвинені економіки зростатимуть помірно (США – 1,8%, ЄС – 1,3%), а ринки, що розвиваються, переважно збережуть сильнішу динаміку (Китай – 4,5%, Індія – 6,4%). Центральні банки продовжать лібералізацію монетарних умов, але геополітичне загострення й торговельні потрясіння будуть основними ризиками, які можуть похитнути макростабільність.
Аналітики платіжної системи Visa очікують, що зростання світового ВВП у 2026 році сповільниться на 0,2 в. п. – до 2,7%. На їхню думку, це можна вважати «типовим та стійким» економічним трендом. При цьому Visa зазначає, що на тлі зовнішньої стабільності відбуваються значні зміни: деглобалізація та перехід до геоекономіки, коли основний обсяг доходів та інвестицій осідає в найрозвиненіших країнах. Не забула Visa згадати і сектор ШІ, який не лише акумулює капітал, а й формує суттєві ризики. Найбільшу тривогу викликає зростання боргів технологічних компаній. Якщо відбудеться серйозна криза на ринку ШІ, це, на думку Visa, може призвести до уповільнення світового ВВП у 2026 році до 1,8%.
Інвестиційний банк Goldman Sachs пропонує досить оптимістичний прогноз на 2026 рік. За його оцінками, світова економіка продемонструє стійке зростання на рівні 2,8%. Головними драйверами стануть США (+2,6% ВВП), де очікується продовження політики пом'якшення з боку Федеральної резервної системи (ФРС) і зменшення негативного впливу тарифів, та Китай (+4,8% ВВП), який успішно протистоятиме експортним митам і нарощуватиме внутрішнє виробництво.
Зростання економіки Єврозони не перевищить 1,3% через демографічний спад, регуляторні обмеження для бізнесу та високі ціни на енергоносії. Щодо ШІ аналітики Goldman Sachs висловлюються досить стримано. На їхню думку, вплив штучного інтелекту на зайнятість і продуктивність праці наразі досить обмежений, а повноцінний ефект буде помітний за кілька років.
|
Хто дав прогноз |
Очікуваний рівень інфляції, % |
|
МВФ |
3,8 |
|
Visa |
3,1 |
|
Світовий Банк |
2,6 |
|
Goldman Sachs |
2,6 |
|
Morgan Stanley |
2,6 |
|
Moody’s |
3,6 |
|
ООН |
3,1 |
|
Консенсус-прогноз |
3,1 |
За даними звітів неурядових організацій, інвестбанків та рейтингових агентств
Попри те що фокус експертів зміщений насамперед на протистояння США з Китаєм та ажіотаж навколо ШІ, Україна також згадується у звітах.
Економісти ВЕФ вважають, що російсько-український конфлікт залишиться в зоні уваги у 2026 році. Насамперед це стосується Євросоюзу, який збільшує витрати на оборону та відновлення України та має намір надати їй новий кредит у розмірі 90 млрд євро.
МВФ вважає затяжну війну в Україні однією з головних точок напруженості, яка впливає на всю світову економіку. На думку фонду, продовження конфлікту підігріває стале зростання цін на енергоносії. Подальша ескалація може негативно позначитися на логістиці – призведе до затримок постачання товарів і збільшення витрат на вантажоперевезення. А якщо продовжиться руйнування інфраструктури в Україні, це може стати наслідком зростання цін і на сировинні товари.
Світовий банк погоджується з тим, що бойові дії в Україні будуть одним із чинників, що стримує глобальний експорт. Також СБ не виключає зниження темпів зростання ВВП в сусідніх з Україною державах через обережність інвесторів і відплив приватних інвестицій. Додаткові ризики будуть пов'язані зі збільшенням видатків на оборону та з виплатами на підтримку тимчасово переміщених осіб (мова, очевидно, про ЄС).
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозує подальшу стагнацію української економіки, якщо війна продовжиться. Зростання ВВП України з 2,5% у 2025 році (попередня оцінка) сповільниться до 1,7% у 2027 році. ОЕСР вважає, що економіку підтримуватимуть переважно державні витрати (передусім на оборону) і споживчий попит. Водночас стримувальними чинниками будуть високий дефіцит держбюджету, диспропорції між експортом та імпортом, інфляційний тиск і нестача робочої сили.
Отже, війна росії проти України залишається системним фактором ризику. Вона продовжує впливати на енергоринки, торгівлю, інвестиційні потоки та бюджетну стійкість Європи, а для самої української економіки означає сценарій низького зростання, високої залежності від державних витрат і зовнішньої підтримки. При цьому аналітики й експерти не дають жодних прогнозів щодо термінів завершення бойових дій, очевидно, закладаючи в розрахунки, що вони триватимуть до кінця 2026 року, а то й довше.