Бізнес-видання Mind представляє оновлений щорічний Рейтинг надійності українських банків, сформований на основі даних за 2025 рік. Минулий рік відзначився стабільністю фінансового ринку та новим рекордним фінансовим результатом банківського ринку.
Поточний рік для банківської галузі обіцяє бути непростим: у грудні 2025 р. Верховна Рада підвищила ставку податку на прибуток для банків до 50% – проти 25% у минулому році. Намагання банків зменшити тиск на капітал може призвести до відтоку позичальників та вкладників.
Цьогоріч – знову, як і у рейтингу-2025 – жоден банк не отримав максимальну оцінку. Найвищі 4,5 зірки зберіг Сітібанк. Високу оцінку – 4 зірки – одержали цілих 10 банків, що знов-таки свідчить про стабільність на ринку. У цій десятці – «Креді Агріколь», УкрСиббанк, ПроКредит Банк, ОТП Банк, Ідея Банк, ПриватБанк, Кредобанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк та Ощадбанк.
У зоні ризику – зменшення кількості кандидатів: з минулого року лишився лише банк «Альянс», який отримав 2 зірки. Нагадаємо, що Mind рекомендує співпрацювати з такими установами лише у виняткових випадках, коли це виправдано специфікою бізнесу або діловими зв’язками.
Банківський сектор протягом 2025 року продемонстрував зростання за ключовими показниками та знову зафіксував рекордний прибуток.
Активи платоспроможних банків України станом на 1 січня 2026 року досягли 4,2 трлн грн, це на 414 млн грн або на 11% більше, ніж на 1 січня 2025 року. Власний капітал банків за 2025 рік зріс на 95 млн грн або на 26% до 463 млрд грн.
Обсяг коштів клієнтів, які банки акумулювали на початок 2026 року, досяг 3,3 трлн грн. Загальний приріст депозитів та залишків на рахунках за 2025 рік становив 16,6%, а коштів роздрібних клієнтів – 15,6%. Кредитний портфель банків також продемонстрував позитивну динаміку. Станом на 1 січня 2026 року обсяг виданих банками кредитів досяг 1,36 трлн грн, що на 4,7% більше, ніж на 1 січня 2025 року.
Зросли й доходи банків: за 2025 рік вони становили 579 млрд грн, що на 14% більше, ніж у 2024 році. При цьому процентні доходи за 2025 рік перевищили 410 млрд грн, що еквівалентно 71% усіх доходів, а комісійні доходи склали 124 млрд грн або 21,4% сукупних доходів всього банківського сектору.
За 2025 рік чистий прибуток всіх платоспроможних банків склав 127 млрд грн, що на 36 млрд грн або на 39,4% більше, ніж у 2024 році. Таким чином, банківський сектор в черговий раз покращив свій фінансовий результат і він став найвищим за всі роки роботи. Втім, слід зазначити, що у 2025 році банки сплачували податок на прибуток за ставкою 25%, тоді як у 2024 році вона оподатковувалась за ставкою 50%. Тому ривок із прибутку був особливо помітним.
Найбільший прибуток за 2025 рік отримали ПриватБанк (29,1 млрд грн), Ощадбанк (16,6 млрд грн), Райффайзен Банк (10,7 млрд грн), Універсал банк (10,3 млрд грн) та Укрексімбанк (8,9 млрд грн). При цьому збитковими були лише 7 банків, а їхній загальний негативний фінансовий результат склав лише 144 млн грн.
Важливим маркером українського банківського ринку є його стійкість. Можна з упевненістю сказати, що банки адаптувалися до викликів воєнного часу та демонструють здатність стабільно працювати навіть у максимально несприятливих умовах.
Протягом 2025 року було визнано неплатоспроможною лише одну фінустанову – це РВС Банк, який поплатився своєю ліцензією через ведення ризикової діяльності та порушення нормативів. Втім, банкрутство цього банку ніяк не вплинуло на загальну ситуацію на ринку, оскільки частка його активів становила 0,04% загальних активів платоспроможних банків.
До речі, на початку 2026 року РВС Банк придбала естонська банківська група Iute Group AS, яка планує створити на його базі перехідний банк, а згодом перетворити у цифровий необанк.
Також Національний банк (НБУ) протягом 2025 року здійснював комплексну оцінку банківського сектора. Причому вперше з початку повномасштабної війни НБУ провів стрес-тестування банків не лише за базовим, а й за несприятливим макроекономічним сценарієм, який моделював кризові події співставні з тими, у яких опинилася Україна та її економіка в 2022 році.
У підсумку лише для 9 банків з часткою в активах на рівні 18% НБУ вирішив застосувати підвищені вимоги до достатності капіталу. Зокрема, це державні Укрексімбанк та Сенс Банк, банки «Восток» та «Кліринговий дім», МТБ Банк та Правекс банк. Але загалом ринок витримав тестування гідно: за оцінками НБУ, загальна потреба банківської системи в докапіталізації порівняно з 2021 роком скоротилася втричі.
Одним із ключових трендів на банківському ринку у 2025 році стало зростання обсягів кредитування. Насамперед йдеться про корпоративний сектор, частка якого у кредитному портфелі банків становить 65%. Найбільш активно користуються позиковими ресурсами торгівля, переробна промисловість, сільське господарство, логістика та транспортна галузь. Також великий попит мають кредити на відновлення енергетичної інфраструктури та енергоефективність. На фінансування таких проектів бізнес із 1 червня 2024 року по 1 лютого 2026 року залучив 34 млрд грн.
При цьому частка кредитів, що субсидуються державою, продовжує скорочуватися: за 9 місяців 2025 року вона зменшилася на 5,4 в. п. до 27,4%. Ринкове кредитування зростає, хоча не так стрімко, як хотілося б, оскільки ставки ще занадто високі. Вартість звичайних, непільгових кредитів бізнесу сягає 17-18% річних у середньому.
Головними гравцями кредитного ринку, як і раніше, залишаються державні банки та великі приватні банки, з іноземним капіталом зокрема. Найбільший кредитний портфель на 1 січня 2026 року сформували ПриватБанк (161 млрд грн), Ощадбанк (128 млрд грн), ПУМБ (98 млрд грн ), Укргазбанк (92 млрд грн), Укрексімбанк (86 млрд грн, Райффайзен Банк (83 млрд грн), Універсал банк (67 млрд грн), Сенс Банк (52 млрд грн).
Банки не відчувають нестачі грошей. Більше того, накопичена ними ліквідність навіть надмірна. Станом на 1 січня 2026 року на банківських рахунках перебувало 3,3 трлн грн коштів клієнтів, що на 16,6% більше, ніж роком раніше. У тому числі обсяг коштів бізнесу становив 1,81 трлн грн, а сума коштів населення – 1,41 трлн грн. Що показово, клієнти віддають перевагу рахункам до запитання – частка безстрокових коштів бізнесу у банках перевищує 79%, а коштів фізосіб – 67%.
Приплив ліквідності не вичерпується вже кілька років поспіль – кошти клієнтів у банках з 2022 по 2026 рік зросли більш ніж на 60%, що значно перевищує приріст кредитного портфеля. Тому банки традиційно розміщують вільні ресурси у державних облігаціях (ОВДП) та депозитних сертифікатах НБУ. За 2025 рік обсяг ОВДП у власності банків зріс на 6% до 937 млрд грн, а в сертифікатах НБУ банки тримають 500-600 млрд грн. При цьому обидва ці інструменти забезпечують стабільну дохідність на рівні 15-17%, що дає банкам можливість платити вкладникам за гривневими депозитами 13-14% річних і залишати собі маржу в розмірі 2-3 в. п.
У 2026 році банківський сектор буде вимушений працювати в непростих умовах.
По-перше, у грудні 2025 року Верховна Рада вирішила збільшити ставку податку на прибуток для банків із 25% до 50%. Для того, щоб знизити негативний вплив надмірного податкового тиску на капітал, банки можуть вдатися до зниження депозитних ставок та збільшення кредитних ставок. А це, як наслідок, може призвести до певного відтоку позичальників та вкладників.
По-друге, НБУ посилюватиме вимоги до буфера консервації капіталу, запровадження яких він відклав через повномасштабне вторгнення. Йдеться про те, що банки будуть зобов'язані формувати резерв та нарощувати капіталізацію понад мінімальні нормативи. Джерело цього резерву – прибуток, який, нагадаємо, і так скоротиться внаслідок зростання податкового навантаження. Буфер є своєрідною подушкою безпеки на випадок нової масштабної кризи. Причому для системно важливих банків, від яких залежить стабільність всього ринку, буфер може бути збільшений.
По-третє, банки посилять конкурентну боротьбу, щоб максимізувати свої доходи та утримати частку ринку. І це буде досить болючий процес, оскільки клієнти звикли до низьких тарифів та цифрових банківських сервісів, використання яких є безкоштовним (за деякими винятками). При цьому доходи банків від класичних комісій поступово знижуються. Не в останню чергу це відбувається через тиск з боку платіжних систем, таких як Visa і Mastercard, а також внаслідок зростання популярності безкомісійних рішень.
У 2026 році варто очікувати на розвиток різноманіття кредитних продуктів, більш агресивне використання сервісів підписки на пакети послуг, розширення партнерських і бонусних програм. У цій гонці переможуть банки, які зможуть своїми сервісами максимально зручно та безшовно закрити щоденні фінансові потреби клієнта.
[INSERT_BANKS_RATING_20254]