Падіння ставок за вкладами до 10% уже восени. Чому банки знижують дохідність депозитів?

Українські банки будуть знижувати депозитні ставки за вкладами для населення та бізнесу. Але при цьому приплив коштів у банківський сектор збережеться. Такі прогнози містяться у новому опитуванні про банківське фондування, яке опублікував Нацбанк наприкінці липня. 

Ці очікування цілком обґрунтовані. Тенденція до падіння процентних ставок зберігається не перший місяць, що є наслідком коригування облікової ставки НБУ. Водночас клієнти банків усе одно накопичують залишки на рахунках, оскільки особливих альтернатив для збереження капіталу в умовах війни немає. Mind проаналізував «поведінку» депозитних ставок і можливі перспективи дохідності банківських вкладів.

Що відбувається з депозитними ставками? Якщо проаналізувати динаміку Індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD), то за січень – липень 2024 року середня дохідність банківських вкладів у гривні знизилася на 0,6–1,6% залежно від строку.

Найсильніше, до 1,6%, просіла дохідність депозитів строком на 6–9 місяців, меншою мірою – на 0,6% – дохідність тримісячних вкладів.

На початок серпня 2024 року:

• мінімальні ставки за строковими гривневими депозитами становлять 5–8% річних – переважно таку дохідність дають великі банки з іноземним капіталом;
• середня дохідність коливається не більше 11–13% річних – зазвичай такі умови пропонують держбанки;
• максимальні ставки досягають 15–16% річних – така дохідність за вкладами в середніх і невеликих банках.

Чому падає дохідність депозитів? З червня 2023 року до квітня 2024 року Нацбанк знизив облікову ставку майже вдвічі – з 25% до 13%. Це стало одним із ключових факторів, що призвів до падіння дохідності гривневих інструментів (депозитів, ОВДП). А оскільки рух дохідності – процес інерційний, то зниження ставок за вкладами все ще продовжується.

НБУ вважає, що попри поступове падіння ставок за гривневими депозитами їхня дохідність забезпечує захист заощаджень населення від інфляції. Оновлений прогноз Нацбанку передбачає, що інфляція у 2024 році не перевищить 8,5% (попередній прогноз – 8,3%). Отже, поточний рівень ставок перекриває очікувану річну інфляцію на 5–7 в.п.

При цьому станом на 1 липня 2024 року банки видали 1,06 трлн грн кредитів, що рівноцінно кредитному портфелю на 1 січня 2022 року. Тобто кредитування тупцює на місці. Тому банки отримують основний дохід від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Але водночас у них немає сильного стимулу залучати кошти на депозити задорого. Тим більше, що Нацбанк обмежує дохідність депсертифікатів і встановлює додаткові умови для їх купівлі банками (зокрема, йдеться про нарощування депозитного портфеля строком від 3 місяців).

Що буде з депозитними ставками далі? У звіті НБУ сказано, що протягом III кварталу банки очікують на подальше зниження вартості депозитів для банків. Інакше кажучи, процентні ставки за вкладами продовжуватимуть падати.

Не виключено, що середня дохідність депозитів за індексом UIRD до кінця року може сягнути 10–11%. Навіть за умови збереження облікової ставки на рівні 13%. Логіка в тому, що різниця між UIRD і ставкою НБУ – зазвичай 2–3 в.п. Відповідно ще залишається певний зазор для корекції депозитних ставок вниз.

Якщо такий рух продовжиться, то вже восени-взимку банки пропонуватимуть вкладникам максимум 12–13% річних.

Що ще прогнозують банки? Частка валютних депозитів у банках скорочуватиметься. Співвідношення вкладів у національній та іноземній валюті на початок липня становило 67% та 33% відповідно. Тобто депозити у гривні домінують. Але їхня частка поступово збільшиться, оскільки дохідність валютних вкладів перебуває на рівні 1–2% річних у кращому випадку. Деякі банки взагалі відкривають депозити в доларах і євро під 0,01% річних. До того ж населення, як і раніше, може купувати іноземну валюту з обмеженнями, що стримує зростання валютного портфеля депозитів.

Проте приплив коштів на рахунки банків продовжиться. Для фізосіб депозити – зручний та простий інструмент, який перекриває інфляцію (поки що). Попит бізнесу на депозити пов'язаний з необхідністю розміщувати тимчасово вільні кошти, що дає можливість корпоративним клієнтам залучати короткострокові позики (овердрафти) на поточні потреби. При цьому бізнес здебільшого віддає перевагу рахункам до запитання (їхня частка – приблизно 75%), доступ до яких є у будь-який момент, водночас населення 37% тримає на строкових вкладах, розглядаючи їх як джерело пасивного доходу.