Замкнене коло ОВДП: чому держава займає трильйони на внутрішньому ринку, але у 2026 році внутрішніх запозичень усе рівно не вистачить
Скільки реально отримує бюджет за рахунок держоблігацій
Міністерство фінансів регулярно звітує про те, наскільки успішно відбуваються розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і як це допомагає підтримувати державний бюджет.
За даними Мінфіну, з 1 січня до 28 квітня 2026 року обсяг бюджетного фінансування за рахунок держоблігацій становив близько 184 млрд грн, а з кінця лютого 2022 року – початку повномасштабного вторгнення – і до травня 2026 року загальний обсяг коштів, залучених за допомогою внутрішніх запозичень, перевищив 2 трлн грн.
З одного боку, суму можна порівняти з більш ніж 20% річного ВВП України. З іншого – цей показник не відображає чисте фінансування бюджету. Тобто скільки коштів реально залишається у держави після погашення попередніх випусків ОВДП.
Не менш важливою є і структура власників держоблігацій. Значна їхня частина (майже 80%) зосереджена в портфелях банків і НБУ. Через це внутрішній борговий ринок не може бути повноцінним механізмом залучення «довгих» грошей в економіку, а перетворюється на замкнуту систему перерозподілу ліквідності всередині державного й фінансового секторів.
Mind розбирався, чому обсяги внутрішніх запозичень не відображають реальний стан бюджету та хто фактично фінансує державу під час війни.
Скільки насправді отримує держбюджет від внутрішніх запозичень
Держава щороку залучає за допомогою внутрішніх запозичень близько 500–600 млрд грн. До цього обсягу входять операції з розміщення гривневих і валютних ОВДП на первинних аукціонах та операції дорозміщення облігацій – це основний борговий інструмент уряду.
Також до внутрішніх запозичень належать короткострокові казначейські векселі та окремі технічні операції з управління внутрішнім держборгом, зокрема switch-аукціони з обміну ОВДП та рефінансування раніше випущених облігацій.
Згідно з даними порталу Open Budget, у 2023 році внутрішні запозичення перевищили 550 млрд грн, 2024 року становили близько 630 млрд грн, 2025-го – 582 млрд грн.
Але ці залучення не враховують погашення минулих боргів, на які держава теж витрачає суттєві кошти. У 2023 році обсяг погашення внутрішніх зобов'язань становив майже 370 млрд грн, 2024 року – 383 млрд грн, 2025-го – 489 млрд грн.
Отже, чисте фінансування за рахунок внутрішніх запозичень (ОВДП, казначейських векселів) – різниця між обсягом залучених коштів і погашенням раніше випущених зобов'язань – у 2023–2025 роках становило 180 млрд грн, 247 млрд грн і 93 млрд грн відповідно.
Чисте фінансування відображає, наскільки внутрішній ринок забезпечує держбюджет додатковим ресурсом після рефінансування попередніх зобов'язань. По суті, це частина внутрішніх запозичень, яка збільшує доступний обсяг коштів держави та може бути спрямована на покриття дефіциту бюджету і його поточних видатків.
За чотири місяці 2026 року держава змогла залучити на внутрішньому ринку трохи більше 184 млрд грн. Погашення зобов'язань за цей період перевищили 147 млрд грн. Отже, чисте фінансування за січень – квітень становило трохи більше 37 млрд грн.
Внутрішнє фінансування держбюджету України у січні – квітні*
| Період | Залучення, млрд грн | Погашення, млрд грн | Чисте фінансування, млрд грн |
| Січень | 61,5 | 40,8 | 20,7 |
| Лютий | 64,3 | 48 | 16,3 |
| Березень | 25,1 | 21,5 | 3,6 |
| Квітень | 33,4 | 36,9 | -3,5 |
| Всього | 184,3 | 147,2 | 37,1 |
Джерело: Мінфін (дані на 28 квітня 2026 року), платформа Open Budget, розрахунки: Mind
*Враховані тільки операції з ОВДП, операції з казначейськими зобов'язаннями не проводилися
Основні покупці та власники ОВДП
План по залученню внутрішніх запозичень на 2026 рік становить близько 420 млрд грн, з них 400 млрд грн, або 95% – це ОВДП, а близько 20 млрд грн – короткострокові зобов'язання.
Оскільки саме ОВДП забезпечують основний обсяг внутрішнього фінансування, важливо розуміти, хто є основними власниками облігацій.
Найбільші власники ОВДП
Станом на 8 травня, найбільший портфель ОВДП був сконцентрований у банків – близько 47% усієї емісії, другий за обсягом власник цінних паперів – НБУ, йому належить 33% ОВДП, юридичні особи (бізнес) придбали 11% облігацій, а фізособи (населення) акумулювали 7% цінних паперів.
Така структура власників ОВДП свідчить про високу залежність внутрішнього боргового ринку від банківської системи та НБУ. Саме банки залишаються головним джерелом фінансування держави всередині країни, тоді як участь бізнесу та населення все ще обмежена.
Висока частка НБУ теж свідчить про його значну роль у стабілізації ринку внутрішнього держборгу. Втім, Нацбанк активно викуповував первинні розміщення ОВДП лише протягом 2022 року, забезпечуючи в такий спосіб монетарне (емісійне) фінансування бюджету. Але з 2023 року НБУ фактично залишив цей ринок: його портфель ОВДП не збільшується, а той обсяг, який знаходиться на балансі НБУ, «законсервований».
Також показово, що 93% викуплених держоблігацій – це гривневі папери. Частка валютних ОВДП, номінованих у доларах та євро, – на рівні 7%. А найбільший обсяг валютних облігацій (за номінальною вартістю) – у банків, населення та бізнесу. Переважання гривневих облігацій показує, що держава робить ставку саме на внутрішню гривневу ліквідність, намагаючись мінімізувати валютні ризики та знизити залежність від запозичень в іноземній валюті.
Розподіл найбільших власників ОВДП за видами валют, млрд грн
| Власники / Вид ЦП | ОВДП, номіновані в гривні | ОВДП, номіновані в іноземній валюті, у т. ч.: | - ОВДП, номіновані в доларах | - ОВДП, номіновані в євро | Разом |
| НБУ | 659,5 | 0 | 0 | 0 | 659,5 |
| Банки | 880,2 | 58,4 | 34,3 | 24,1 | 938,6 |
| Юридичні особи | 202,2 | 20,2 | 11,3 | 8,9 | 222,4 |
| Фізичні особи | 88 | 52,5 | 43,7 | 8,8 | 140,4 |
| Страхові компанії | 18,5 | 6,1 | 3,4 | 2,7 | 24,6 |
| Нерезиденти | 14,9 | 1,1 | 0,6 | 0,5 | 16 |
| Усього | 1863,3 | 138,3 | 93,3 | 45 | 2022 |
Джерело: НБУ (дані на 6 травня 2026 року)
Як держава кредитує сама себе через держбанки
Щоб оцінити внесок найбільших власників облігацій у фінансування бюджетних потреб, важливо аналізувати динаміку їх портфелів ОВДП – чистий приріст чи скорочення вкладень у державні цінні папери.
З 8 травня 2025 року до 8 травня 2026 року банки збільшили вкладення в ОВДП майже на 90 млрд грн, портфель держоблігацій фізосіб зріс більш ніж на 50 млрд грн, а бізнесу – майже на 44 млрд грн. Обсяг облігацій, що перебувають на балансі НБУ, за цей період скоротився на 16 млрд грн – це відбувається насамперед через погашення випусків, викуплених Нацбанком у попередні роки.
Зміна портфеля найбільших власників ОВДП у 2025–2026 роках, млрд грн
| Власники ОВДП | На 8 травня 2025 року | На 8 травня 2026 року | Зміна |
| Банки | 851 | 940 | 89 |
| НБУ | 675 | 659 | -16 |
| Юрособи | 179 | 223 | 44 |
| Фізособи | 91 | 142 | 51 |
Джерело: НБУ
Ключовим внутрішнім кредитором держави, як і раніше, є банківська система. Водночас помітно зріс інтерес до ОВДП з боку бізнесу та населення, що вказує на поступове розширення внутрішньої бази інвесторів. Однак ринок внутрішнього держборгу все ще високо концентрований навколо банківської системи та НБУ.
Інакше кажучи, держава багато в чому залежить від здатності банків викуповувати нові випуски ОВДП, тоді як для самих банків держоблігації стали одним із найзручніших інструментів розміщення ліквідності. Вони дозволяють отримувати безризиковий стабільний дохід на рівні 15–16,5% річних (середня дохідність гривневих ОВДП, розміщених з початку 2026 року) і нерідко виявляються привабливішими за кредитування бізнесу чи населення.
Окремо варто звернути увагу на структуру власників ОВДП серед банків. Основними є державні фінансові установи, на них припадає майже 70% всіх облігацій, викуплених банками (див. нижче таблицю).
Це додатково свідчить про високу залежність внутрішнього боргу від банківського сектору, насамперед від державних банків. Саме держбанки виступають головним внутрішнім каналом фінансування бюджетного дефіциту, акумулюючи значну частину вільної гривні та спрямовуючи її до ОВДП.
При цьому виникає ефект квазіринкового попиту: формально держоблігації викуповує банківський сектор, але стрижневими покупцями залишаються банки, контрольовані державою. Тобто держава переважно фінансує дефіцит бюджету коштом банківського ресурсу, що дозволяє підтримувати стабільний попит на ОВДП навіть при обмеженої зацікавленості з боку приватних інвесторів.
10 банків із найбільшим портфелем ОВДП
| Банк | Портфель ОВДП на 1 березня 2026 року, млрд грн |
| Приватбанк | 369 |
| Ощадбанк | 183 |
| Укрексімбанк | 61 |
| Укргазбанк | 56 |
| Райффайзен Банк | 40 |
| ПУМБ | 35 |
| Сенс Банк | 30 |
| Укрсиббанк | 28 |
| Універсал Банк | 20 |
| ОТП Банк | 18 |
Джерело: НБУ (агрегована звітність банків)
Уся надія – на партнерів: що буде з бюджетом без зовнішньої підтримки
Основна функція ринку внутрішніх запозичень сьогодні (йдеться насамперед про ОВДП) – постійна підтримка бюджетної ліквідності. Навіть якщо в окремі місяці обсяг погашень перевищує нові запозичення, це не означає, що одержані ресурси не покривають бюджетних витрат.
Кошти від розміщення нових випусків ОВДП практично відразу надходять на рахунки Держказначейства і використовуються для поточних потреб – на виплати військовослужбовцям, соціальні витрати, обслуговування держапарату тощо. А вже потім держава здійснює погашення раніше випущених облігацій.
Саме тому брутто обсяги внутрішніх запозичень є важливим показником для оцінки поточної стійкості бюджетної системи: вони демонструють здатність держави оперативно знаходити гроші всередині країни та перекривати короткострокові касові розриви.
Але з погляду довгострокової стійкості набагато важливіше чисте фінансування – різниця між новими залученнями коштів і погашенням старих зобов'язань. І тут ситуація є менш оптимістичною. Після обслуговування та рефінансування попередніх випусків у розпорядженні держави залишається відносно невеликий обсяг нового ресурсу, який не здатен істотно збільшити можливості бюджету покривати дефіцит і додаткові витрати.
Наприклад, чисте фінансування у березні становило 3,6 млрд грн, а у квітні – мінус 3,5 млрд грн. Загалом за 2026 рік на погашення внутрішніх запозичень держава має намір витратити 525 млрд грн, у тому числі на погашення ОВДП – 433 млрд грн. Залучення, нагадаємо, заплановано в розмірі 420 млрд грн.
Тобто за підсумками 2026 року держава взагалі не отримає «чистий» додатковий ресурс від ОВДП та інших інструментів.
При цьому структура внутрішнього держборгу стає все більш замкненою. Значна частина вільної гривневої ліквідності циркулює всередині системи «Мінфін – банки – НБУ», а не спрямовується до реального сектору економіки через кредити та інвестиції.
Така модель дозволяє державі відносно стабільно підтримувати внутрішні запозичення за умов війни й обмеженого доступу до зовнішніх ринків капіталу. Але вона посилює залежність бюджету від банківської системи, витісняє кредитування бізнесу та обмежує потенціал економічного відновлення.
Тому, попри формально значні обсяги розміщень ОВДП та нову стратегію Кабінету Міністрів з управління держборгом, внутрішній борговий ринок наразі не перетворився на повноцінне джерело фінансування бюджетних потреб. Ключову роль у підтримці стійкості України, як і раніше, відіграють зовнішні партнери – міжнародні кредити, гранти та програми макрофінансової допомоги.
Разом з тим невизначеність щодо обсягів і ритмічності зовнішнього фінансування посилює ризики для стійкості бюджетної системи та змушує державу шукати нові джерела коштів, що виливається у зростання податкового тиску й посилення процесів детінізації економіки.