Пів трильйона від ОВДП: чому цього недостатньо, щоб розв'язати бюджетні проблеми?

Міністерство фінансів повідомило про те, що на останньому аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП, вони ж військові облігації), який відбувся 16 липня, до державного бюджету вдалося залучити 5 млрд грн. Загалом за І півріччя 2024 року та за половину липня Мінфін отримав від розміщення ОВДП 278 млрд грн.

Mind розібрався, що відбувається з внутрішнім держборгом і які перспективи більш масштабного залучення ресурсів усередині країни.

Скільки отримав держбюджет завдяки ОВДП? Протягом 2023 року Мінфін залучив на аукціонах із розміщення ОВДП 566 млрд грн, а за весь час дії воєнного стану – 1,07 трлн грн.

Скільки потрібно грошей на обслуговування та погашення ОВДП? Згідно з даними Мінфіну, витрати на обслуговування внутрішньої заборгованості з ОВДП протягом 2024 року в середньому становлять 17 млрд грн на місяць, витрати на погашення – у середньому 32 млрд грн на місяць.

У другому півріччі 2024 року найбільші суми погашень ОВДП заплановані на жовтень і листопад. Вони становитимуть 73 млрд грн та 42 млрд грн відповідно.

Хто купує військові облігації? За даними Національного банку, станом на 17 липня в обігу перебували ОВДП на суму 1656 млрд грн.

Основними тримачами військових облігацій є:

• банки – 718 млрд грн, або 43,3% ОВДП;
• НБУ – 678 млрд грн, або 41% ОВДП;
• юридичні особи-резиденти – 163 млрд грн, або 10% ОВДП;
• фізичні особи-резиденти – 62 млрд грн, або 3,7% ОВДП;
• інвестори-нерезиденти – 33,4 млрд грн, або 2% ОВДП.

ОВДП, які перебувають в обігу

Дані НБУ

До речі, банки вклали в ОВДП приблизно 21% своїх активів (якщо спиратися на дані банківської звітності за 6 місяців 2024 року). Це, скажімо так, не межі їх можливостей.

Також спостерігається незначне скорочення портфелю облігацій НБУ: з 1 січня до 17 липня 2024 року обсяг ОВДП, власником яких є Нацбанк, зменшився на 2%.

Фізичні особи – резиденти збільшили вкладення у військові облігації за цей період на 17%. Водночас інвестори-нерезиденти «злили» приблизно 24% ОВДП, якщо порівнювати з тією сумою, власниками якої вони були на початок 2024 року.

Які перспективи залучення ресурсів завдяки ОВДП? Ще восени 2023 року Кабінет Міністрів затвердив стратегію управління державним боргом на 2024–2026 роки, яку розробляв Мінфін. Один із ключових пріоритетів цієї стратегії – розвиток національного ринку капіталу та мобілізація внутрішніх ресурсів. Щоправда, плани, як цього досягти, не містять конкретики. Мінфін лише вказує на те, що потрібно активніше залучати до ОВДП як банки, так і населення разом із нерезидентами.

Дохідність військових облігацій повільно, але знижується, що є логічною реакцією на коригування облікової ставки НБУ (з 14 червня вона становить 13%). Наприклад, у липні 2023 року Мінфін розміщував гривневі ОВДП майже під 20% річних. У липні 2024-го дохідність облігацій перебуває у межах 14,6–16,8% річних. Відповідно: нижчий прибуток – менший інтерес до такого інструменту.

Ресурс, який може бути спрямований на придбання облігацій, є досить обмеженим. Той же НБУ, відповідаючи на запит видання «Економічна правда», заявив, що банки вже вклали в ОВДП майже чверть своїх активів, тому в «подальшому стимулюванні (вкладень. – Mind) немає потреби». Нацбанк зі свого боку не може купувати облігації, оскільки це буде емісійне фінансування бюджету, на яке поки що уряд наважитися не може. З населення теж особливо багато грошей не «вичавиш», оскільки це далеко не першочергова стаття витрат українців. З іноземними інвесторами ситуація ще складніша, оскільки Україна як держава в їхніх очах не є надійним позичальником (чому саме так – нижче).

У червні стало відомо про те, що Кабмін веде з власниками українських єврооблігацій на загальну суму $20 млрд переговори про реструктуризацію. Термін погашення цих паперів припадає на період з вересня 2024 року до березня 2025 року. Щоб безкровно пройти цей період і не опинитися на межі дефолту (про такий сценарій уже писало видання The Economist), переговори з власниками єврооблігацій мають завершитися до серпня. І завершитись успішно, на користь України. Наразі результату немає. Але, навіть якщо інвестори підуть на поступки, це не допоможе суттєво збільшити приплив грошей нерезидентів у ОВДП. Тим більше що кредитний рейтинг України якраз і вказує на підвищену загрозу неплатоспроможності. Наприклад, за версією агентства Standard & Poor's рейтинг України знаходиться на рівні ССС, який буквально означає, що емітент схильний до ризику неплатежів.

Як уряд компенсуватиме брак внутрішніх ресурсів? У поточних умовах навряд чи можна стрибнути «вище голови» і суттєво збільшити залучення коштів за допомогою ОВДП. Найімовірніше, обсяг внутрішнього фінансування держбюджету 2025 року буде також у межах 500–600 млрд грн.

Але цього буде недостатньо, оскільки навіть депутати визнають, що тільки до кінця 2024 року держбюджет потребує додатково 500 млрд грн. Саме тому влада вирішила розв'язати бюджетні проблеми, підвищивши податки. Це означає, що ефективності більш «м’яких» ринкових інструментів залучення коштів просто не вистачає.