Новий механізм реструктуризації держборгу. Навіщо Мінфін проводить аукціони з обміну ОВДП?

Міністерство фінансів 16 квітня 2025 року провело другий аукціон з обміну облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Перший аналогічний аукціон був проведений двома місяцями раніше – 19 лютого.

У ході цих двох аукціонів Мінфін обміняв частину випусків облігацій, які були випущені протягом 2019–2020 років і на початку 2023 року, на загальну суму близько 10,5 млрд грн.

Інвестори передали Мінфіну як емітенту цінних паперів «старі» ОВДП, термін погашення яких спливає у лютому та травні 2025 року, а замість них отримали нові зі строком погашення у 2027–2028 роках.

Нормативно-правову базу для проведення аукціонів з обміну держоблігацій (їх ще називають switch-аукціонами) було затверджено ще у вересні 2024 року. Кабінет Міністрів у постанові №1053 прописав основні умови розміщення (емісії) держоблігацій шляхом їхнього обміну на ОВДП іншого випуску.

Як пояснює Мінфін, switch-аукціони допомагають рівномірно розподілити навантаження з погашення внутрішнього боргу на державний бюджет. А власники раніше випущених ОВДП, у портфелі яких є облігації з низькою ліквідністю, короткострокові облігації чи цінні папери, термін погашення яких настає найближчим часом, зможуть обміняти їх у нові випуски ОВДП.

«Такий механізм аукціонів підвищує ефективність боргових операцій на внутрішньому ринку та надає учасникам додатковий інструмент для управління своїми портфелями українських державних облігацій», – цитує Мінфін Юрія Буцу, урядового уповноваженого з питань управління державним боргом.

Mind розбирався в особливостях проведення switch-аукціонів.

Якими були умови обміну ОВДП

Під час пілотного switch-аукціону 19 лютого Мінфін обміняв частину великого випуску ОВДП (код UA4000204150), який було розміщено в кілька етапів протягом червня – вересня 2019 року та протягом грудня 2020-го з такими параметрами:

• сумарний обсяг емісії – понад 40 млрд грн;
• дата погашення – 26 лютого 2025 року;
• середньозважена дохідність паперів – 12,2–15,84% річних (розміщення облігацій відбувалося дев’ятьма траншами, тому дохідність постійно змінювалася).

Для обміну Мінфін запропонував інвесторам ОВДП на суму 771 млн грн зі строком обігу 691 день і погашенням 13 січня 2027 року (код UA4000234413).

Але під час switch-аукціону міністерство змогло продати обмінні держоблігації лише на суму 432 млн грн, їхня середньозважена дохідність становила 16,65% річних.

На другому аукціоні 16 квітня Мінфін обміняв частину ОВДП (код UA4000227102), розміщення яких відбувалося в січні та лютому 2023 року з такими параметрами:

• сумарний обсяг емісії – 20,2 млрд грн;
• дата погашення – 21 травня 2025 року;
• середньозважена дохідність паперів – близько 19,7% річних.

Мінфін здійснив обмін на ОВДП в сумі 10 млрд грн (тобто це половина колишнього випуску) зі строком обігу 1286 днів і датою погашення 25 жовтня 2028 року (код UA4000234934). Середньозважена дохідність цих держоблігацій тановить 15,45% річних.

Для яких цілей потрібен обмін ОВДП

Як пояснює Олег Клімас, директор департаменту ринків капіталу Райффайзен Банку, switch-аукціони можуть вирішувати два завдання.

Перше – це зменшення «точкового» навантаження на бюджет за погашеннями ОВДП.

«Наприкінці лютого було велике погашення одного випуску ОВДП на суму понад 40 млрд грн», – уточнює Олег Клімас.

Це і є той випуск держоблігацій, який Мінфін частково обміняв на нові ОВДП на суму 432 млн грн та «обкатав» у такий спосіб механізм switch-аукціонів.

У травні було заплановано погашення держоблігацій на 30,4 млрд грн. З урахуванням обміну держоблігацій, який було здійснено 16 квітня, цю суму зменшено до 20,4 млрд грн.

У наступні місяці теж заплановані великі погашення ОВДП. Зокрема, у червні – на 40,6 млрд грн, у липні – на 47,7 млрд грн, а в жовтні – на 63 млрд грн.

Друга мета – заміна бенчмарк-ОВДП, які використовують банки для покриття обов'язкових резервів Національного банку.

Нагадаємо, що із січня 2023 року НБУ дозволив банкам покривати частину обов'язкових резервів за рахунок держоблігацій. Спочатку банки мали право покривати такими цінними паперами до 50% резервів, а з жовтня 2024 року Нацбанк збільшив частку покриття резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП до 60%.

Взагалі бенчмарк-ОВДП – це ті самі держоблігації, які розміщує Мінфін на своїх аукціонах. Але НБУ окремо визначає, які саме випуски цінних паперів можуть бути використані банками як бенчмарк-ОВДП.

Станом на 12 квітня у обігу було 17 випусків таких паперів.У тому числі до них належав і випуск ОВДП на 20 млрд грн, половина якого була обміняна на свіжі держоблігації, якими банки також можуть покривати обов'язкові резерви.

Як switch-аукціони впливають на обслуговування держборгу

З погляду управління державним боргом такі switch-аукціони є одним із способів його реструктуризації. Проводячи обмін держоблігацій, Мінфін відстрочує зобов'язання з обслуговування та погашення ОВДП, розтягуючи їх у часі.

«Це звичайна реструктуризація, яка може бути вигідною як уряду, так і окремим власникам облігацій, оскільки вона відбувається без погіршення умов. Тим більше з урахуванням того, що власники паперів навряд чи змогли б вивести гроші за кордон і вони змушені шукати релевантні інструменти в Україні», – говорить Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Щодо умов обміну. За підсумками першого switch-аукціону покупці ОВДП отримали підвищену середньозважену ставку – 16,65% річних проти 12,2–15,84% річних. Але нові облігації мають строк обігу майже втричі менше порівняно з тими ОВДП, на заміну яких вони були випущені.

При другому обміні дохідність нового випуску ОВДП навпаки виявилася нижчою, ніж раніше емітованих облігацій – 15,45% річних проти 19,7% річних. Водночас строк обігу нових паперів становить 3,5 року. Тому попри нижчу дохідність, для покупців обмін на ці ОВДП є привабливим саме з погляду строковості.

«Обмін може бути свого роду гарантією, що умови «довгих» держоблігацій для їхніх власників не погіршуватимуться, чого не скажеш про короткострокові ОВДП», – пояснює Віктор Шулик.

Скільки ще ОВДП може обміняти Мінфін 2025 року

Загальна сума погашення ОВДП у 2025 році становить 498 млрд грн. У тому числі плановий обсяг погашень на 8 місяців (з травня до грудня) – 318 млрд грн, а з урахуванням того, що фактично було проведено реструктуризацію на 10 млрд грн у квітні – 308 млрд грн.

На думку Віктора Шулика, досить важко прогнозувати, який саме обсяг ОВДП буде обміняний (реструктурований) до кінця 2025 року.

«Проведення switch-аукціонів безпосередньо залежатиме від розвитку ситуації на фронті та стабільності фінансово-управлінської системи України. З іншого боку, механізм визначено, що дозволяє «фіксувати умови» у період кілька років», – вважає Шулик.

Інакше кажучи, switch-аукціони можуть стати одним з інструментів стимулювання та підтримки інтересу до ОВДП. Особливо якщо врахувати, що на 2026 рік із зовнішнім фінансуванням визначеності немає (за оцінками МВФ, партнери зможуть надати близько $11 млрд, що вдвічі менше за бюджетні потреби), і Україні доведеться нарощувати внутрішні запозичення.

Олег Клімас зі свого боку дотримується думки, що близько половини випусків бенчмарк-ОВДП, погашення яких заплановано у 2025 році, може бути обміняно на аукціонах Мінфіну. Це два випуски держоблігацій на загальну суму 40 млрд грн із погашенням у серпні та листопаді.

Імовірність того, що switch-аукціони саме з бенчмарк-ОВДП пройдуть успішно, досить висока. Банки зацікавлені в купівлі таких держоблігацій, оскільки це дозволяє не лише уникнути заморожування «живих» грошей в обов'язкових резервах, а й отримувати пасивний дохід завдяки купонним платежам за ОВДП.

Крім того, не варто забувати, що основний обсяг держоблігацій викуповують перш за все держбанки. Станом на 1 березня Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Сенс Банк були власниками ОВДП на 647 млрд грн. Це 76% усіх облігацій, які взагалі акумулювали банки. Тому за потреби держбанки підтримають switch-аукціони та допоможуть Мінфіну провести їх успішно, якщо інтересу з боку інших учасників ринку до обмінів ОВДП не буде.