Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду з Європейським Союзом про залучення кредиту на 90 млрд євро. Цей документ є одним із фінальних технічних кроків, який дозволить Україні залучити фінансування ЄС. Як і очікувалося, кредит буде поділено на дві рівні частини: 45 млрд євро Україна має отримати вже 2026 року. З цієї суми 28,3 млрд євро – на оборону, а 16,7 млрд євро – як пряму бюджетну підтримку. Водночас для доступу до грошей (йдеться насамперед про пряме фінансування бюджету) необхідно виконати певні вимоги, які за багатьма пунктами перетинаються з умовами програми Ukraine Facility та кредитної програми EFF від МВФ. Ба більше, якщо Україна не зможе виконати угоду з ЄС належним чином або використовуватиме кредитні кошти з порушеннями, Євросоюз залишає за собою право заморозити фінансування та вимагати негайного повернення виділених грошей.
Mind розбирався, на які умови підписався Київ заради нового кредиту.
Згідно з домовленостями з ЄС, Україна отримуватиме кошти траншами. І хоча попередній графік передбачає надання цих траншів протягом 2026–2027 років, крайня дата виділення грошей – 31 грудня 2028 року.
Такий часовий буфер пояснюється тим, що кожен платіж прив'язаний до реалізації певних індикаторів. Якщо Україна матиме із цими індикаторами труднощі, кредитна угода фактично фіксує період доступності коштів до кінця 2028 року. Це дозволить уникнути ситуації, коли кошти можуть «згоріти», якщо українська сторона з якихось причин не встигне отримати їх до кінця 2027 року.
Щодо фінансування, яке закладено на 2026 рік, то воно складатиметься з двох ключових компонентів:
Кошти, які будуть спрямовані до держбюджету, надійдуть рівними частинами в сумі 8,35 млрд євро двома каналами – через механізм Ukraine Facility та як макрофінансова допомога.
І якщо параметри програми Ukraine Facility та її індикатори були узгоджені між Україною та ЄС ще 2024 року, то умови макрофінансової допомоги окремо прописані в меморандумі, який додається до кредитної угоди, яку ратифікувала Рада.
Перша частина макрофінансової допомоги на 2026 рік буде поділена на три транші: 3,2 млрд євро, 3,7 млрд євро та 1,45 млрд євро. Виплата траншей відбуватиметься з періодичністю щонайменше три місяці. Тобто якщо перший надійде в червні (такі терміни озвучували представники Єврокомісії), то другий – не раніше вересня, а третій – під кінець року, десь у грудні.
При цьому Україна зможе претендувати на гроші, лише якщо дотримуватиметься базових положень згаданого меморандуму. Зокрема, це:
Але це рамкові умови, які загалом забезпечують доступ до фінансування. А ось виділення кожного окремого траншу прив'язане до конкретних вимог, невиконання яких може призвести до припинення виплат. Тобто логіка така сама, як і за іншими програмами – Ukraine Facility та EFF від МВФ, де розмір та терміни кожного платежу безпосередньо залежать від досягнення певних показників і структурних маяків.
Уточнимо, що вимоги для отримання першого траншу Україна вже, по суті, виконала. Законопроєкти про сплату ПДВ з усіх іноземних посилок (№12360) та про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (№14025) зареєстровані, і ВР навіть намагалася за них проголосувати, але поки що марно. Стратегічна рада при Кабінеті Міністрів 27 травня затвердила план пріоритетних публічних інвестицій до 2029 року та схвалила проєкт нового Митного кодексу, а нового голову ДМС Ореста Мандзія було призначено ще 10 квітня.
Формально Україна має розпочати повернення позикових коштів лише після того, як фактично одержить репарації від росії. У тексті кредитної угоди сказано, що перерахування коштів на користь Єврокомісії має відбутися:
Але на цьому умови, за яких ЄС залишає за собою право вимагати гроші назад, не вичерпуються. Євросоюз може заморозити виплату подальших траншів, анулювати позику та запросити дострокове повернення всієї суми боргу, якщо Україна порушить ключові принципи домовленостей (верховенство права, демократичні свободи, боротьба з корупцією) або якщо буде доведено факт шахрайства з кредитними коштами.
Ще в угоді зазначено, що ЄС має право безпосередньо використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи (їхній обсяг на території держав Євросоюзу становить близько 210 млрд євро). Отже, Брюссель залишає собі простір для маневру на випадок, якщо рф відмовиться добровільно виплачувати репарації. Щоправда, юридичний механізм конфіскації самих активів (а не лише доходів від них) усе ще залишається дискусійним. Нагадаємо: саме відсутність консенсусу щодо вилучення російських коштів тривалий час блокувала виділення Україні нового пакету фінансування.
Оскільки кредит ЄС не є безповоротним грантом, він передбачає оплату технологічних витрат на обслуговування боргу. Конкретних цифр в угоді немає: при видачі кожного траншу Україна отримуватиме від Єврокомісії індивідуальний графік і суми обов'язкових платежів.
Але вже відомо, що плата за кредит розраховується за формулою, яка враховує витрати ЄС на залучення грошей на ринку облігацій (cost of funding), адміністративні витрати на переказ коштів і витрати на управління ліквідністю. З огляду на практику макрофінансової допомоги ЄС періоди нарахування цих платежів становитимуть шість місяців чи рік.
Причому покривати витрати на обслуговування кредиту Україна буде змушена доти, доки не погасить його за рахунок репарацій. Якщо процес затягнеться на п’ять або 10 років, то нарахування відсотків розтягнеться на весь цей строк.
Водночас угода дозволяє Україні щороку подавати до ЄС запит на спеціальну субсидію, яка може повністю компенсувати ці витрати. І лише в разі відмови з боку Брюсселя навантаження з обслуговування позики ляже на український бюджет.
Якщо ж Україна з якоїсь причини вчасно не внесе платежі з обслуговування або затримає повернення тіла кредиту (у тому числі після одержання репарацій), за кожен день прострочення буде нараховуватись пеня. Її розмір становитиме 3,5% понад базову ставку рефінансування ЄЦБ, або додаткові 2% до суми регулярного платежу, залежно від типу заборгованості.
За даними Міністерства фінансів, Україна з початку 2026 року одержала $7,88 млрд зовнішнього фінансування. Більшість цієї суми надійшла в рамках ERA Loans і від МВФ.
| Джерело / донор | Сума, $ млн |
| ERA Loans | 6095 |
| МВФ | 1521 |
| Норвегія | 200 |
| Японія | 47 |
| Всесвітній банк | 15 |
| ВСЬОГО | 7878 |
Джерело: Мінфін (дані на 13 травня 2026 року)
Як раніше писав Mind, Кабмін підготував зміни до держбюджету-2026 (законопроєкт №15224, прийнятий у першому читанні), які передбачають розподіл коштів від нового єврокредиту на збільшення фінансування сектору оборони та покриття бюджетних потреб. У тому числі та частина позики, яка надійде від ЄС як пряме фінансування, дозволить скоротити бюджетний дефіцит у 2026 році до 1,25 трлн грн.
Отже, потреба в зовнішній підтримці на 2026 рік після одержання грошей від ЄС становитиме близько $27,4 млрд (конвертація за курсом 45,7 грн/$, який закладено до держбюджету). Якщо відняти майже $8 млрд, виділених із початку року, Україні потрібно знайти ще близько $19–20 млрд.
Найменш проблемне джерело коштів – ERA Loans, тому що цей механізм не передбачає будь-яких особливих умов для доступу до грошей. Але невитрачений залишок по цій лінії становить лише $4 млрд.
Програми та угоди з іншими партнерами – Ukraine Facility, МВФ, Світовий банк – передбачають виконання різноманітних вимог.
Наприклад, по Ukraine Facility (далі йдеться саме про ту частину програми, яка не пов'язана з новим кредитом ЄС), недофінансування лише за 2025 рік становило 4 млрд євро ($4,7 млрд) через те, що Україна провалила понад 10 індикаторів. З 5 млрд євро ($5,8 млрд), які розписані на 2026 рік, кошти поки що теж не виділялись. Утім, наприкінці травня Рада Європи заявила про погодження виплати в розмірі 2,8 млрд євро ($3,3 млрд), але на момент публікації цього матеріалу інформації про фактичне надходження цих коштів до України не було.
Залишок за кредитом МВФ на 2026 рік становить $2,3 млрд. Проте незрозуміло, як завершиться місія фонду, яка прибула в Україну 27 травня для першого перегляду програми EFF, оскільки МВФ стурбований затримками в реалізації податкових маяків (йдеться про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ і скасування ПДВ). Відповідно є ризик затримки нових траншів.
Ще Україна може потенційно отримати близько $8 млрд від Світового банку та урядів окремих країн (Японії, Норвегії, Канади тощо). У тому числі для розблокування $3,35 млрд від СБ парламент має ухвалити чотири законопроєкти – про публічні закупівлі, інтеграцію енергоринку, безпеку у сфері залізничного транспорту та приєднання до платіжного простору SEPA. Наразі затверджено лише два перші проєкти, що також затягує доступ до коштів.
Отже, Україна гарантовано отримає $4 млрд за ERA Loans і $3,3 млрд за Ukraine Facility, які схвалила Рада ЄС. Доля решти майже $13 млрд безпосередньо залежить від того, наскільки швидко українська влада зможе реалізовувати вимоги міжнародних партнерів.
При цьому доступ до 90 млрд євро теж прив'язаний до конкретних реформ, індикаторів і дедлайнів. Тому 2026 року питання зовнішнього фінансування залежатиме не стільки від готовності партнерів виділяти гроші, як від здатності України своєчасно виконувати взяті на себе зобов'язання.