Україні може знадобитися більше грошей на війну, ніж очікувалося: майже $5 млрд під загрозою

Україна ризикує зіткнутися з більшим, ніж очікувалося, дефіцитом бюджету наступного року через затягування війни, тоді як переговори з міжнародними донорами щодо подальшого фінансування залишаються складними.

Джерело. Про це пише Bloomberg  із посиланням на людей, обізнаних із ситуацією.

За останньою оцінкою Міжнародного валютного фонду, зробленою під час перегляду програми у червні, дефіцит бюджету України без урахування грантів у 2027 році має становити 17,8% ВВП. Це на 3,3% менше за прогноз на 2026 рік.

Однак цей прогноз базувався на припущенні, що війна завершиться наприкінці 2026 року. Оскільки бойові дії тривають, очікується, що оцінку дефіциту переглянуть у бік збільшення.

За словами одного зі співрозмовників Bloomberg, точний розмір додаткової потреби у фінансуванні та джерела її покриття поки не визначені. Водночас від цього залежатиме і подальша реалізація програми України з МВФ, оскільки для продовження підтримки фонд вимагає збереження боргової стійкості.

Паралельно Україна намагається домовитися з МВФ про виконання умов, необхідних для отримання наступних траншів.

Якщо Київ не виконає взяті на себе зобов'язання, під загрозою опиняться майже $5 млрд сукупної допомоги від МВФ та Євросоюзу.

Йдеться, зокрема, про майже $700 млн наступного траншу МВФ і близько $4 млрд від ЄС, які Україна мала отримати у третьому кварталі. Європейські кошти є частиною масштабнішого пакета підтримки обсягом понад $104 млрд на 2026–2027 роки.

Одним із головних каменів спотикання залишається законопроєкт про скасування податкової пільги для імпорту недорогих посилок з-за кордону. Документ має збільшити надходження до бюджету, закрити податкову лазівку та скоротити не критичний для економіки імпорт.

Водночас законопроєкт викликає політичний спротив через можливе подорожчання товарів для українців. Верховна Рада вже не раз пропускала погоджені з МВФ дедлайни, останній із яких сплив наприкінці липня.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький цього тижня заявив Bloomberg, що очікує ухвалення законопроєкту найближчим часом. Водночас опозиційний депутат Ярослав Железняк вважає, що наразі для цього не вистачає голосів.

За його словами, частина депутатів сприймає ситуацію як спробу уряду підвищити податки на тлі того, що для боротьби з корупцією не робиться достатньо кроків.

Фінансові проблеми України загострюються на тлі очікуваного продовження російських атак. За оцінкою Bloomberg, затягування війни означає більші видатки на оборону, відновлення та захист критичної інфраструктури.

Додатковий дефіцит може знову актуалізувати питання використання заморожених російських активів для фінансування України.

Напередодні міністри закордонних справ Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії закликали ЄС відновити роботу над механізмами використання заморожених російських активів на користь України.

У спільному листі вони наголосили, що погодженої Євросоюзом позики на 90 млрд євро для України у 2026–2027 роках недостатньо на тлі зростання вартості війни.

ЄС утримує близько 210 млрд євро заморожених активів російського центробанку, більша частина яких зберігається в Бельгії. Країни пропонують Єврокомісії вивчити нові юридичні та технічні механізми їх використання, розподіливши можливі ризики між державами-членами.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав ініціативу. За його словами, використання російських активів для покриття додаткових витрат на оборону України є «справедливим і логічним» рішенням, яке дозволило б не покладати весь фінансовий тягар на європейських платників податків.

Бекграунд. Як повідомлялося, Зеленський досі не підписав «податок на OLX» – у Мінфіні назвали причину.