На этой неделе Верховная Рада должна рассмотреть заявление главы Фонда госимущества Украины (ФГИ) Дмитрия Сенниченко об увольнении. Он написал его в разгар скандала, разразившегося по итогам аукциона по продаже АО «Первый киевский машиностроительный завод» (в прошлом – завод «Большевик»). Но сам Дмитрий Сенниченко отмечает, что решение уйти с должности продиктовано не только эмоциями на фоне этого события.
В беседе с Mind он рассказывает, что планирует делать после увольнения – «отдать долги семье» – и что могут увидеть инвесторы вместо приватизации.
Сегодня мы публикуем 16 тезисов, охватывающих шесть тем из этого интервью. Полный текст нашего разговора можно прочесть тут.
– Я не граюся в «положив – забрав». Це спокійне, логічне, свідоме рішення. За своєю природою я change-менеджер: збираю команду, налагоджую і змінюю процеси, потім – іду далі.
– Не маю інформації [хто є кандидатом на крісло голови ФДМ]. Але скажу інше: якщо Рада призначає голову ФДМ (відповідно до політики, про яку ми говоримо), то вона повинна йому довіряти й голосувати законопроєкти, що вносяться, щоб реалізувати цю політику, або ж звільнити його та формувати іншу політику. Фонд держмайна має підтримку від президента і прем’єра в питаннях приватизації непрофільних активів.
– [Після звільнення] спочатку віддам борги родині, тому що два роки майже не бачив дітей… Далі – розглядатиму пропозиції. Це точно буде робота, пов’язана з інвестиціями.
– Радник формує ціну й умови [а не ФДМ, – як звучить у звинуваченні ДБР щодо недостовірної оцінки майна заводу]. До складу Комісії обов’язково входять Мінекономіки, Мінфін і ФДМ (із правом голосу). І ми завжди запрошуємо офіційними листами співробітників ДБР, СБУ та МВС бути присутніми при розгляді таких питань. І зараз ми передаємо протоколи, що представники вищезгаданих органів брали в цьому участь.
– Як і всі інші, ми в режимі онлайнової відеотрансляції бачили, що три компанії прийшли на аукціон, хоча ми здійснювали маркетинг на 180 компаній.
Наше завдання – надати коректну інформацію про стан активу. А далі – відкритий аукціон. Я не знаю, яке порушення законодавства оскаржує ДБР, коли зараз навіть немає законодавчо визначеного механізму, як має бути оцінений актив.
– [Напередодні аукціону ФДМ анонсував15 учасників]. Ця цифра основана на підписаних договорах NDA… [Решта учасників відмовилися з різних причин]. Наприклад, Аднан Ківан (одеський забудовник Kadorr Group. – Mind) зв’язався зі мною і спитав: «Ви можете піти до [мера Києва Віталія] Кличка й відвести землю?» Отримавши відповідь «ні», він пішов зі скандалом, а потім написав листа на Володимира Зеленського: пропонував відвести землю й погасити борги заводу на 500 млн грн. Хайпу підняв багато…
– У випадку приватизації, АМКУ повинен розглядати (відповідно до його функцій і компетенцій), чи не створює покупець цією покупкою монопольного становища. І він дав відповідь «ні» за дві спроби – через те, що одразу не донесли якісь документи. Те, що АМКУ розслідує факти змови за повідомленнями ЗМІ, не можу коментувати, не моя справа. Але це ніяк не заважає угоді. Вона відбулася: акції перераховані на рахунок покупця, і він ними володіє.
– Як сказав [заступник голови ОПУ] Ростислав Шурма у своєму інтерв’ю: «Декілька перших великих приватизацій повинні якось просто відбутися, аби інвестори побачили, що в Україні є приватизація і на це можна подивитися».
А що наразі вони бачать в Україні? Що «Президент-готель» приватизувався і чотири рази аукціон відміняли, і готель досі у власності держави? Що було декілька спроб приватизувати ОПЗ, за нього готові були платити $500 млн – а зараз він стоїть, бо ціна на газ злетіла, і держава не може його дотувати? «Центренерго» тричі намагалися приватизувати – теж відмінено…
– Я вважаю, що ціна продажу «Більшовика» дуже висока. Наприклад, міжнародна консалтингова компанія Сolliers Іnternational прокоментувала: «Якби ФДМ очистив цей об’єкт від усіх судів, відвів землю тощо, то ціна могла би бути між 1,5–1,7 млрд грн».
– Окрім приватизації, ми запустили реформу оціночної діяльності. Була схема, розроблена кмітливими людьми, яка називалася «прокладки при оціночній діяльності» (купівля/продаж майна фізособами).
Між оцінювачем майна та ФДМ було чотири приватні компанії – так звані майданчики-оцінювачі, які брали за кожну транзакцію з громадянина 1800 грн. А ми помножили це на 0, запровадивши безкоштовний сервіс автоматизованої оцінки. І ці «непрості» люди з 1 лютого 2021 року втратили 2 млрд 100 млн грн.
– Половину країни розпиляно через так звані викупи: беруть в оренду майно, роблять ремонт, а потім без конкурсу недорого викуповується весь об’єкт. Цю схему ми інструментально зупинили. І розробили разом із 30 бізнес-асоціаціями зміни до законопроєкту (зараз на розгляді в Комітеті економічної політики ВР – в Олексія Мовчана), де викуп робиться на ринкових засадах.
– Цілий рік наші регіональні відділення робили перевірку використання різного майна. Та перевірили лише 9%. Але це дало нам репрезентативне розуміння, що 15% держмайна використовується неправомірно (зокрема, здається в тіньову оренду) або не використовується. І, якщо помножити це на загальну його кількість, маємо аж 200 Олімпійських стадіонів у ряд.
– Наразі ми доформуємо перелік всіх відомчих об’єктів і подамо його до уряду. Наприклад, готель «Моряк» Мінінфраструктури (6900 кв. м на березі моря), який не працює з 2020 року. Мінінфраструктури, до речі, не чіпляється за непрофільні активи. Тут наявна політична воля керівництва. У Пенсійного фонду є будівля в стилі бароко на центральній площі Чернівців. У Міноборони – збиткові готелі «Власта» у Львові (8000 кв. м) і «Братислава» у Кривому Розі. У ДФС – готельно-рекреаційний центр управляє гірськолижним курортом…
– Ми актив відшліфували: змінювали менеджмент ОГХК, підвищили прибутковість (2021 рік завершено з 4,5 млрд грн виторгу), зараз продовжуємо ліцензію на 20 років. Ми його максимально маркетували: підключали МЗС, надсилали інформацію посольствам. У результаті, було підписано 29 договорів про нерозголошення. Але після аналізу документів, які подали на участь в аукціоні претенденти, виявляється, що не всі дотримуються вимог законодавства.
До того ж заставна ціна не маленька – близько 185 млн грн (5% від стартової вартості 3,7 млрд грн) + проаудійовані аудиторами документи. – Також є певні підозри експертів, що деякі компанії приходили як фейкові, щоб зривати аукціон. Були й випадки, коли компанії готували документи на приватизацію, а потім говорили, що два місяці – це не достатньо для ухвалення інвестиційного рішення. А ті, що серйозно розглядали актив і готові були інвестувати $150 –250 млн, вимагали держгарантій, що вони не підпадатимуть під якісь неправомірні дії на території України. Ми звернулися до уряду, але він не встиг їх надати.
– Нової дати аукціону ще не призначено. Наразі проводимо консультації з урядом, прем’єр-мінвстром. У нас є чотири варіанти [подальших дій].
– Спочатку ВР ухвалила закон, що забороняв «Велику приватизацію». Ми рік боролися і лише в травні 2021 року зняли заборону.
Наразі «Президент-готель» на фінальній стадії підготовки до аукціону. По ОПЗ пройшли три з п'яти етапів. Готуємо до четвертої спроби приватизації, і сподіваюся, що цього року він має бути нарешті приватизований.
– По «Електроважмашу» Кабмін ухвалив політичне рішення, що його слід не приватизовувати, а об’єднувати з «Турбоатомом» – і це робиться. Об’єкти обленерго рішенням РНБО знято з приватизації й передано під контроль Міненерго.