Прем’єра тижня: «Щиголь»
Чим зацікавить історія картини нідерландського Золотого віку за романом-лауреатом Пулітцерівської премії
Сюжет. Теракт у Метрополітен-музеї забрав у тринадцятирічного Теодора Деккера найдорожче – його матір. Та й сам хлопчик якимсь дивом зумів вижити в цьому пеклі. У стані афекту Теодор забрав з музею безцінне полотно – «Щиголь» голландського художника Карела Фабриціуса. З цього дня він зберігатиме цей витвір мистецтва як нагадування про трагедію. Весь його шлях буде складатися з людей, творчості та самотності. Головний герой зсередини пізнає підпільний світ мистецтва.
В українському прокаті: з 26 вересня.
У ролях: Ніколь Кідман («Доґвіль», «Інші»), Сара Полсон («8 подруг Оушена»), Енсел Елґорт («На драйві»), Фінн Вулфард («Воно», «Воно 2»), Джеффрі Райт («Казино рояль»), Анайрін Барнард («Дюнкерк», «Кілер з гарантією»), Люк Вілсон.
Бекґраунд. Режисером виступив ірландський режисер кіно та театру Джон Кроулі (серіал «Справжній детектив» (2015), драма «Бруклін»), володар призу екуменічного журі Берлінського кінофестивалю у 2008 році. Сценарієм зайнявся Пітер Строхал, номінант на премію «Оскар» у 2012 році за кращий адаптований сценарій.
Історично-драматичний фільм «Бруклін» (2015) знятий Джоном Кроулі також за однойменним романом – Колма Тойбіна 2009 року видання.
Драма «Щиголь» є екранізацією однойменного роману американки Донни Тартт, що вийшов друком у 2014 році. Книга одразу здобула популярність та завоювала низку престижних нагород, серед яких Пулітцерівська премія за кращу художню книгу. Того ж року було викуплено права на екранізацію.
Роман «Щиголь» приніс письменниці також медаль Ендрю Карнеґі за видатні досягнення в художній літературі та місце в сотні найвпливовіших людей світу 2014 року за версією журналу «Тайм», увійшов до списків «National Book Critics Circle Award» та «Baileys Women's Prize for Fiction».
Стівен Кінг також висловив захоплення романом, додавши: «Таких книг, як «Щиголь», за десять років з'являється штук п'ять, не більше. Вона написана і з розумом, і з душею. Донна Тартт представила публіці блискучий роман».
Енсел Елґорт, який грає у стрічці Тео, висловлює спостереження, що його герой «прив'язується до предметів антикваріату, бо сприймає людські відносини як щось минуще, оскільки його власний досвід був травмуючим, але предмети можуть пережити всіх і вся, і ця ідея його заспокоює».
К. К. Барретт, художник-постановник «Щигля», розповідає: «У музеї використовували 3D-сканер для того, щоб відсканувати поверхню картини, а потім пошарово відтворити полотно в натуральну величину. Зізнаюся, мене долали сумніви. Я думав про себе: «Це буде виглядати як погана репродукція», але коли вони піднесли її до оригіналу, мене абсолютно вразило, наскільки вони схожі. Для деяких кадрів ми збільшували картину в цифровому форматі, а потім художник з реквізиту накладав зверху шар фарби, щоб мазки і текстура виглядали так само, як на оригінальному полотні».
По інший бік Атлантичного океану «Метрополітен-музей» також надавав допомогу команді Барретта. Копії експонатів зі стін музею у стрічці створювалися на основі зображень з високою роздільною здатністю, на використання яких творці фільму отримали ліцензії від «Метрополітен-музею», музею «Мауріцхейс», «Рейксмюсеум» та інших галерей. Команди художників-графіків і сценографів друкували зображення на фотопапері, а потім працювали над їх текстурою, щоб вони виглядали як старовинні полотна. Для «музейного» епізоду фільму були створені репродукції понад 80 картин, найзнаменитішою з яких є «Урок анатомії доктора Тюльпа» Рембрандта.
Вам сподобається, якщо: ви хочете порефлексувати над тим, як трагедія може перетворити життя на «одіссею» спокути, провини, переосмислення та любові.
Вам не сподобається, якщо: вам не цікава ретельна екранізація однойменної книги – з безліччю сюжетних ліній та флешбеків.
Головна причина подивитися: побачити стрічку, в якій червоною лінією проходить думка про те, що предмети існують довше за нас та існуватимуть ще довго після того, як нас не стане.