Економіка 2030: які технології визначать майбутнє

Нещодавно американський «Інститут вивчення майбутнього» (IFTF) випустив оновлення дослідження Realizing 2030 – прогнозу про майбутнє економіки і вплив технологій на прогрес. Ірина Волк, генеральний менеджер Dell Technologies у кластері країн, в який входять Україна, Білорусь, Азербайджан, Молдова, Вірменія та Грузія, вибрала для Mind найцікавіші меседжі з цього дослідження і проаналізувала їх.

У своєму першому прогнозі, який готувався у 2016–2017 роках, Інститут вивчення майбутнього передбачав посилення партнерства людей і машин. Тоді часто зустрічалися передбачення про те, що роботи витіснять людей з їхніх робочих місць, перекроївши ринок праці та позбавивши людину можливості заробляти на життя. Однак в IFTF порахували, що майбутнє не настільки драматичне.

З часом машини стануть споживачами даних і зможуть самі комунікувати одна з одною, ставши в певному сенсі автономними. У свою чергу подальша демократизація технологій розширить до них доступ для компаній, у яких немає великих бюджетів, дозволяючи розширити «виробництво за запитом», а також надасть додаткові імпульси розвитку Leapfrog Economy (неоіндустріальній економіці). А тепер обговоримо докладніше кожен з трьох аспектів перетворень.

Автономізація машин

Згодом безліч механізованих операцій стануть автономними. Машини «порозумнішають» настільки, що зможуть виступати в ролі споживачів та інтерпретаторів даних, безпосередньо комунікувати з іншими машинами, оминаючи ланку людини, і самі визначатимуть, наскільки оптимально налагоджена їхня робота. А якщо ні – то самі зможуть пропонувати і, можливо, імплементувати варіанти для виправлення ситуації.

Одним з ранніх і масштабних прикладів міжмашинної комунікації був сервіс доставки Dash від Amazon: принтери, фільтри для води, сміттєві баки та інші побутові прилади, оснащені сенсорами, передавали сигнал іншому приладу, обмінювалися даними – і запаси поповнювалися автоматично. Цей приклад не вражає своєю футуристичністю, але така простота і утилітарність підтверджують широту застосування технології.

У той же час автономні від людини машини, здатні самі себе обслуговувати, набувають схожість з економічними суб'єктами. А це вже ставить питання: чи не витіснять вони людей, невіртуальний бізнес, роздрібні магазини? Досвід показує, що для затребуваних бізнес-моделей місце знайдеться. У книзі «Економіка вражень» (The Experience Economy, 1999) Джозеф Пайн і Джеймс Гілмор пишуть, що в міру розвитку ринку продукти, як правило, коммодитизуються, стаючи масовішими, однотипними. Отже, доводиться конкурувати сервісом, умінням знаходити людяний підхід до споживачів, впроваджувати емоційний маркетинг.

А в реалізації міжмашинної комунікації важливу роль зіграє технологія блокчейн і її подальше поширення в бізнесі та на виробництві.

За даними опитування, проведеного Vanson Bourne серед 4600 IТ-лідерів з 42 країн світу, майже половина з них (47%) планують застосовувати блокчейн у найближчі п'ять років.

Виробництво за запитом

Традиційне серійне виробництво вже тіснять автоматизовані форми, які можна налаштовувати під конкретні умови і побажання замовників. Концепція виробництва за запитом не є принципово новою, проте вона отримає друге життя в найближче десятиліття, вважають в IFTF.

Темпи розробки, виробництва і споживання нових продуктів необхідно буде прискорювати, щоб досягти успіху в боротьбі за клієнтів, чиї потреби можуть змінюватися досить часто і швидко. А це серйозний виклик, вважають 51% бізнес-лідерів, які брали участь в опитуванні Vanson Bourne і Dell Technologies. І відзначають, що в найближчі п'ять років їм доведеться поборотися за задоволення мінливих запитів замовників.

Водночас прогрес у сфері роботизації, 3D-друку і IoT дозволить здешевити розробки, радикально прискорити виробництво. Вбудовані датчики і оперативний аналіз даних допоможуть отримати зворотний зв'язок від споживачів, побачити, з якими складнощами вони стикаються, де є слабкі місця, і максимально швидко виправити дефекти – буквально на льоту, не припиняючи роботу вже запущених програм або застосунків.

У міру демократизації інновацій розширюватимуться можливості хардверних стартапів для малого бізнесу. У найближчі роки продовжить розвиток так зване мейкерство.

Тобто сьогодні підприємець має доступ до таких виробничих процесів і систем, які раніше були доступні лише великим корпораціям або лабораторіям.

Крім того, розвиватиметься перехресне застосування технологій. Коли, наприклад, технології з пожежогасіння застосовуються для дослідження космосу. Подібний підхід практикує науково-дослідницька компанія Draper.

Leapfrog Economy

Буквально Leap Frog означає «стрибок жаби». У контексті економіки та IТ це означає, що країна або компанія, яка працює в середовищі, що відстає на кілька етапів від інших набагато розвиненіших країн або компаній, здійснює потужний стрибок і перестрибує всі ті етапи, на які вона відставала. Або впроваджує такі технології, для яких раніше не було відповідної інфраструктури.

Сьогодні у світі з'являється все більше можливостей для відходу від традиційної великомасштабної інфраструктури, що знижує витрати на розробки. Ймовірно, у найближчі 10 років покращиться доступ до фінансування і до таких необхідних для виробництва ресурсів, як вода і енергія. Це зміцнить базу для здійснення стрибка в економічному розвитку.

Хрестоматійний приклад: M-Pesa – система переказу грошей через мобільні пристрої – була запущена в Кенії у 2007 році задовго до того, як аналогічні системи досягли США і Європи, тобто багатших і розвинених ринків.

За різними оцінками, зараз близько 4 млрд людей позбавлені доступу до інтернету. Це означає, що є ще потенціал, що реалізовуватиметься у міру демократизації технологій. Тут цілком можуть досягти успіху ринки, що розвиваються.

IFTF наводить у своєму дослідженні приклад Нігерії. У країні нестабільна енергосистема, і більшість домогосподарств використовують кілька джерел енергії, зокрема місцеві генератори. Однак ці генератори часто виробляють надлишкову енергію.

У США блокчейн вже застосовується для створення мікромереж (Micro Grid – локальна енергосистема). Одним із прикладів такої мережі може слугувати Brooklyn Microgrid.

У недалекому майбутньому фінансові сервіси досягнуть такого рівня розвитку, що угоди відбуватимуться з мінімальним втручанням людини. Користувачі отримають безпрецедентні можливості для обміну та/або спільного користування ресурсами і цінностями. Цьому передуватиме потужний ривок у розвитку фізичної інфраструктури.

Багато в чому саме від інфраструктури – фундаменту для інноваційних проектів – залежатиме успіх країни або компанії в новій цифровій економіці. Дослідження, які ми проводимо спільно з ESG, Vanson Bourne та іншими компаніями, чітко дають зрозуміти, що трансформація інфраструктури є необхідністю. Чим вищий рівень перетворень – тим більше шансів досягти успіху вже зараз, а головне – в майбутньому.

Бар'єри

Не можна не згадати про перешкоди, які зустрінуться на цьому шляху. На жаль, їх чимало, і вони заслуговують окремої статті. Коротко позначимо основні:

• Безпека. Революційні технології дозволяють зловмисникам вдосконалюватися. Тому засоби захисту повинні бути вбудовані в будь-яку IТ-інфраструктуру. Якщо ж не забезпечити безпеку, тоді користувачі – підприємства, установи, прості люди – втратять довіру до систем захисту даних і транзакцій. Отже, доведеться встановлювати нові бар'єри. Сьогодні вже лунають заклики застосовувати обмежувальні заходи. За введення регулювання в сфері АІ виступили 44% бізнес-лідерів, які брали участь в опитуванні Digital Transformation Index.
• Конфіденційність даних. Обсяг інформації зростає в геометричній прогресії, отже, підвищуються і ризики. Компанії оперують величезними масивами персональних даних, які потребують надійного захисту, інакше в разі збою до всіх неприємних наслідків додається загроза штрафних санкцій за неналежний захист даних.
• Нові професії. Освітня система вимагає перетворень, щоб молодь отримувала конкурентну і релевантну освіту, що дозволяє знайти себе в майбутньому. Тому що 85% робочих місць, які, ймовірно, будуть затребувані у 2030 році, ще навіть не винайдені, говорилося в попередньому прогнозі Realizing 2030.
• Розрив між розвиненими країнами і ринками, що розвиваються. Незрілість ринку, недостатній рівень розвитку економіки, недофінансування ускладнюють впровадження інновацій.

З іншого боку, саме на ринках, що розвиваються, більше можливостей зробити потужний і стрімкий прорив, відразу перестрибнувши декілька етапів. Історія знає такі приклади. Україна теж могла б стати одним з них.