Кабінет міністрів 15 вересня вніс до Верховної Ради проект державного бюджету на 2020 рік. Документ передбачає доходи держбюджету, включаючи трансферти, у розмірі 1,079 трлн грн, видатки – 1,17 трлн грн, дефіцит – на рівні 2,09%.
Як зазначив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, до 2 листопада уряд планує внести до проекта корективи згідно з оновленим прогнозом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Відповідно до документа основними пріоритетами на наступний рік є обороноздатність, медична та освітня реформи, підтримка малого бізнесу та фермерства.
Про те, який же проект подав уряд і які нюанси приховано в документі, пояснив Mind економіст Данило Монін.
Попередньо оцінивши зведені доходи й витрати держави, можна охарактеризувати поданий до Верховної Ради 15 вересня бюджет-2020 двома словами – «стриманий оптимізм».
Як зазначив прем'єр-міністр, презентуючи відповідний проект документа, держава має намір знижувати рівень перерозподілу через державу. Так, Україні пропонується скоротити свої зведені доходи орієнтовно до 38% ВВП з 39,5% (на 1,5% ВВП), а витрати – до 39,8% ВВП з поточних 41,5% (на 1,7% ВВП).
За доходами основне скорочення йде з неподаткових статей. Це перш за все доходи від державних підприємств (на 12 млрд грн) і доходи від Національного банку України (НБУ). Також поки практично без збільшення залишилися доходи від ренти й акцизів. Ще варто зазначити, що Мінфін провів велику корекцію доходів по ПДВ, оскільки є великий недобір у цьому році, і скоротив у базовому плані доходи до 10% ВВП.
На 2019 рік доходи від ПДВ планувалися на рівні 11% ВВП, але не будуть виконані.
Також доходи від приватизації скорочені з 17 до 5 млрд грн. По видатках були перевірені основні 5 статей скорочень, які пропонувалися Мінфіну. І бачимо, що він почув: Мінфін не скоротив на пропоновані 45 млрд грн, але все ж скоротив на 30 млрд частину розрахункових статей. Тому місія, яка передувала спробі скоротити неефективність в бюджеті, у цілому успішна.
Крім того, держава заклала 3,4 млрд грн на перепис населення у 2020 році, а також 2,1 млрд грн – на місцеві вибори.
Також, виходячи із законопроекту, на рівні Мінфіну вже фігурує новий орган – Бюро фінансових розслідувань, на який виділено 1,2 млрд грн. Тому є впевненість, що законопроект №1208 буде проголосований.
На окрему увагу заслуговує підхід бюджетування в агросекторі. Держава мінімізувала держпідтримку «агробаронів» і передбачила 4,4 млрд грн на пільгове кредитування фермерів на покупку землі в межах запуску цього ринку. Це позитивний момент, оскільки держава забезпечує дешевий ресурс українським громадянам на покупку землі.
Бюджет на 2020 рік передбачає суттєві зміни в медицині, витрати на яку, очевидно, централізуються. Величезний рівень витрат на Національну службу здоров'я і суттєве зменшення субвенцій на медицину в регіонах.
Водночас у проекті бюджету відсутні оцінки доходів від подачі нульової декларації і від продажу державних земель.
Також абсолютно не відображені плани на 2021–2022 роки. Але в цілому документ підтверджує наміри держави змінювати бюджетні відносини, хоча поки не визначені необхідні параметри.
Такий підхід викликає оптимізм і вселяє надію, що зміни можливі, тим більше що Прем'єр заявив про готовність у 2020 році серйозно зайнятися ефективністю державних програм.
Проте закладене у проект зростання економіки – головний показник роботи уряду, не відповідає всім вимогам. Хотілося б бачити закладене в бюджеті зростання економіки на 5%, а краще відразу на 7%, чого, на жаль, не спостерігається.
Так, Кабмін має працювати на високих очікуваннях, а не на млявому зростанні 3,3%, який закладений у бюджет 1-го читання.
Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що держава подала вкрай обережний бюджет, який, очевидно, легко буде виконати.