Долар по 48 грн до кінця року? Як НБУ стримує девальвацію та чому це коштує до $5 млрд щомісяця

Валютний курс продовжує висхідний рух. З початку жовтня долар кілька разів долав позначку 45 грн, а євро впевнено тримається вище 50 грн. Проте мова не про різкий обвал гривні, а про поступове її ослаблення. З початку року долар подорожчав до гривні приблизно на 6,3%, євро – на 1,4%.

Втім, без втручання Національного банку (НБУ) девальвація могла бути більш помітною. Регулятор продовжує згладжувати дисбаланс попиту та пропозиції валюти, щомісяця продаючи на міжбанківському ринку до $5 млрд із міжнародних резервів.

Тиск на гривню зберігається через дефіцит зовнішньої торгівлі, високий попит на імпорт, у тому числі енергетичний, а також значні потреби бюджету та його залежність від грошей партнерів і донорів. Проте експерти не очікують різкого стрибка курсу до кінця 2026 року, а базовий сценарій передбачає подальше поступове ослаблення гривні – приблизно до 46 грн/$.

Однак на реалізацію цього прогнозу багато в чому впливає ситуація на зовнішніх ринках, насамперед динаміка цін на енергоносії, обсяги й умови українського експорту, своєчасність надходження міжнародного фінансування та монетарна політика НБУ.

Mind розбирався, наскільки стійким є валютний ринок і що визначатиме курс у два останні місяці 2026 року.

Чому курс йде вгору попри зусилля НБУ

У вересень Україна увійшла з курсом близько 44,52 грн/$ та 51,64 грн/євро. До кінця місяця долар подорожчав до 44,8 грн, тоді як євро, навпаки, подешевшав до 50,9 грн. У другій половині жовтня долар закріпився близько 45 грн, додавши з початку вересня близько 1,1%, а євро опустився приблизно до 50,5 грн – майже на 2,1%.

Отже, гривня ослабла до долара, але зміцнилася до євро. Ця різноспрямована динаміка багато в чому пов'язана зі зміною співвідношення долара та євро на світовому ринку – за вересень – жовтень курс зміцнився з 1,16 €/$ до 1,12 €/$.

Масштабні інтервенції є відображенням структурного дисбалансу на валютному ринку: попит на валюту зростає помітно швидше за її пропозицію. За даними НБУ, за січень – серпень 2026 року попит збільшився на 25% проти аналогічного періоду минулого року, тоді як пропозиція зросла лише на 12%.

Нацбанк пов'язує це, зокрема, зі збільшенням бюджетних видатків, значна частина яких припадає на оборонний сектор. Додаткову потребу у валюті формує імпорт обладнання, машин та енергоносіїв, тоді як експортна виручка не покриває цей попит у повному обсязі.

Офіційний курс гривні до долара та євро

Джерело: НБУ

За даними Державної митної служби, за січень – вересень експорт товарів становив $29,6 млрд і до аналогічного періоду 2025 року не змінився, тоді як імпорт зріс на 25% – до $75,1 млрд. У результаті від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами виросло на 49% – до $45,6 млрд.

Загальна макроекономічна ситуація також не дає гривні достатньої опори. У вересні інфляція прискорилася до 10% у річному вимірі, а споживчі ціни проти серпня зросли на 2,1%. При цьому економіка залишається на межі стагнації: у II кварталі реальний ВВП збільшився лише на 0,4% рік до року.

Є складнощі із залученням зовнішнього фінансування, яке допомагає поповнювати резерви НБУ та покривати бюджетні потреби без додаткового впливу на валютний ринок. Україні до кінця 2026 року потрібно отримати від партнерів ще близько $13–15 млрд. Але несвоєчасне виконання умов кредитних програм із Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом (МВФ) можуть поставити виділення цих коштів на паузу.

Отже, рух курсу пояснюється підвищеним попитом на валюту й дефіцитом її пропозиції. І хоча НБУ наразі має резерви, щоб згладжувати коливання, масштабні інтервенції не можуть тривати нескінченно. Якщо Нацбанк вирішить скоротити обсяги продажу валюти, тиск на гривню посилиться, а зростання курсу може прискоритись.

Валютні обмеження послаблюють, але не скасовують: що стримує НБУ

Попри напруженість на валютному ринку, НБУ не відмовляється від пом'якшення обмежень, які він поетапно запроваджує з 2023 року. 9 жовтня Нацбанк опублікував проміжний звіт з валютної лібералізації.

У ньому зазначено, що з червня 2023 року НБУ ухвалив 154 рішення: 144 з них спрямовані на пом'якшення валютних обмежень, а ще 10 – проти їхнього обходу.

Спочатку регулятор займався торговими операціями: усував множинність курсів, дозволив вільну торгівлю готівкою, відкрив оплату імпорту товарів і послуг. Потім Нацбанк перейшов до торговельного фінансування та «старих» боргів: подовжив граничні терміни розрахунків для низки експортерів, дозволив виплату відсотків за зовнішніми кредитами та купонами за єврооблігаціями в межах лімітів.

Найпомітніший пакет послаблень почав діяти у травні 2024 року, він включав вільну оплату імпорту послуг і відновлення репатріації нових дивідендів (до 1 млн євро на місяць на емітента). Згодом з'явилися форварди для банків і клієнтів, а з травня 2025 року – механізми «стимулювальної лібералізації». У серпні 2026 року НБУ переглянув деякі обмеження на операції населення (на безготівкову купівлю валюти ліміт було збільшено з 50 тис. грн до 200 тис. грн на місяць, а на зняття готівкової валюти – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день) і дозволив банкам поступово враховувати частину резервів під час розрахунку валютної позиції.

Регулятор зазначає, що масштаб впроваджених рішень є значним, але до додаткового негативного впливу на курс він не привів. З травня 2024 року, коли розпочалася активна фаза пом'якшення, транскордонні перекази в рамках лібералізації досягли $12,3 млрд, з них $4,4 млрд – за рахунок власної валюти, а не купленої на ринку. Частка таких переказів у загальному обсязі транскордонних платежів стабільно тримається близько 6%, а частка придбаної валюти в рамках лібералізації в загальному обсязі безготівкової купівлі – близько 4%. Інакше кажучи, фактичний додатковий попит на валюту виявився приблизно на 34% нижчим за очікування: замість прогнозних $8 млрд – менше ніж $5,3 млрд. Найбільше коштів іде на репатріацію дивідендів та оплату імпорту послуг.

Інтервенції НБУ на міжбанківському ринку

Джерело: НБУ

Потенційний тиск на ринок зберігається

За оцінкою НБУ на 1 липня, у 2026–2027 роках відкладений попит на валюту за операціями, які поки що залишаються обмеженими, може досягти приблизно $46 млрд. Найбільше припадає на «старі» негарантовані кредити небанківських позичальників: близько $21 млрд основної суми та $6 млрд відсотків. Ще близько $9 млрд – дивіденди компаній, $3 млрд – основна сума єврооблігацій. Приблизно $19 млрд усього «навісу» – прострочені зобов'язання за старими кредитами.

НБУ наголошує: позитивний ефект лібералізації (приплив капіталу) проявляється згодом, а вплив на резерви – негайний. Коли щомісячні інтервенції становлять $3–5 млрд, а резерви скорочуються, простір для ризикованих кроків звужується.

Зміна курсу гривні до долара за умов валютної лібералізації

Джерело: НБУ

Вихід НБУ бачить у «стимулювальній лібералізації»: розширені ліміти на операції отримують компанії, які залучили до країни валюту – інвестиції чи кредити, або направили кошти на підтримку армії. Такі перекази не тиснуть на ринок, оскільки їм передує надходження валюти. За даними НБУ на середину серпня, з моменту запуску стимулювальної лібералізації загальна сума сформованих інвестиційного та позикового лімітів становила $1,93 млрд. У їх межах проведено операції на $1,05 млрд, вільний залишок – $875 млн.

Важливо й те, що ефект від рішень зі зниження обмежень для операцій фізосіб у статистику ще не потрапив. Тож у жовтні – грудні це може додати додатковий попит.

Отже, можна дійти висновку, що лібералізація як така не призведе до різкого ослаблення гривні, але вона звужує загальний запас міцності валютного ринку. Тому якщо міжнародне фінансування затримуватиметься, НБУ швидше зупинить впровадження нових пом'якшень, ніж буде нарощувати інтервенції.

Експорт не встигає за імпортом, а євро програє долару

Незважаючи на відносну стабільність курсу, загальна ситуація на валютному ринку залишається напруженою.

«Торговий і валютний дефіцит зростають, і гривня тримається лише у цифрах, але в головах уже впала» – так описує настрої учасників ринку фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. За його оцінками, будь-яке тимчасове зниження курсу бізнес і населення сприймають як можливість купити валюту дешевше, оскільки очікують подальшого зростання.

Статистика підтверджує, що дисбаланс на ринку нікуди не зник. Наприклад, 12–17 жовтня сукупний середньодобовий дефіцит на міжбанку та готівковому ринку сягнув $212 млн, збільшившись за тиждень на 6,3%.

Ексголова ради НБУ Богдан Данилишин говорить про посилення ризиків стагфляції та пов'язує погіршення позицій гривні з уповільненням економіки, зростанням інфляції та погіршенням зовнішньоторговельного балансу. Як аргументи він наводить прогноз Світового банку, за оцінками якого ВВП України зросте лише на 1,2%, і нагадує, що інфляція у вересні досягла 10%, тоді як міжнародні резерви Нацбанку продовжують скорочуватися.

«Бюджет і валютний ринок залишаються керованими завдяки зовнішньому фінансуванню та інтервенціям НБУ, але міжнародні резерви зменшуються, а удари по енергетиці та портах додатково обмежують внутрішню пропозицію. Нацбанк має у своєму розпорядженні достатній запас міцності, але тривале фінансування дефіциту валюти обсягом понад $5 млрд на місяць не може бути постійною моделлю», – вважає Данилишин.

Аналітики інвесткомпанії Dragon Capital ще песимістичніші: в оновленому макропрогнозі вони очікують скорочення реального ВВП України на 0,5% у 2026 році та на 1% у 2027–му. За оцінками компанії, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у 2026 році може досягти $71 млрд, або близько 31% ВВП, і залишитися близьким до цього рівня у 2027-му. Вказує Dragon Capital і на проблеми із зовнішнім фінансуванням, затримки якого вже призвели до обмеження частини некритичних бюджетних видатків і відстрочок із відшкодування ПДВ експортерам.

Експерти консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook (UEO) у своєму звіті зазначають, що внутрішній дефіцит валюти залишається високим переважно через диспропорції у зовнішній торгівлі. Обмеження роботи портів і низька пропускна спроможність альтернативних маршрутів стримують експорт, тоді як імпорт зростає на тлі підготовки до опалювального сезону, відновлення енергетичної інфраструктури та потреби поповнювати запаси товарів, знищених під час ударів по складах.

Девальвація не зупиняється, питання – як довго?

У короткостроковій перспективі різкої зміни курсу очікувати не варто. Ukraine Economic Outlook прогнозує рух долара в діапазоні 44,7–45,2 грн із тяжінням до верхнього кордону. За базовим сценарієм компанії, до кінця року курс може досягти 45,9 грн/$; близьку оцінку – приблизно 46 грн/$ – дає і Dragon Capital. Це передбачає подальше поступове ослаблення гривні, а НБУ продовжить згладжувати коливання, не намагаючись за будь-яку ціну втримати долар нижче 45 грн.

Показово, що в очікуваннях бізнесу також переважають девальваційні настрої, про що свідчить опитування підприємств, яке провів Нацбанк у III кварталі. Середній очікуваний курс гривні через 12 місяців (тобто до III кварталу 2027 року) становить 46,9 грн/$ та 54,85 грн/євро. Причому близько 68% опитаних вважають, що за рік курс перебуватиме в діапазоні 44,01–48 грн/$, а 27% респондентів прогнозують долар дорожче за 48 грн.

Багато що залежить від ситуації на глобальному валютному ринку. Наприклад, коли євро почав слабшати (це сталося у другій половині вересня), долар в Україні теж відступив від локальних максимумів. За оцінкою Андрія Шевчишина, Нацбанк використав цей рух разом з інтервенціями, щоб утримати долар нижче 45 грн. Але аналітики UEO справедливо зауважують, що зовнішня кон'юнктура та інтервенції НБУ не можуть нескінченно компенсувати внутрішній дефіцит валюти.

У негативному сценарії, якщо обмеження морського експорту затягнуться, ситуація в енергетичному секторі ще більше погіршиться, а гроші партнерів надходитимуть із затримками, тиск на гривню посилиться. У такому разі Ukraine Economic Outlook припускає зростання курсу до 47,8 грн/$ до кінця року. Це не базовий прогноз, а оцінка можливої траєкторії за одночасного погіршення кількох ключових чинників.

Два крайні сценарії для гривні до кінця 2026 року

Курс до кінця року (прогноз)	Фактори впливу
Базовий сценарій: близько 46 грн /$	Поступове контрольоване ослаблення курсу, стабільні інтервенції НБУ, збереження зовнішнього фінансування та експортних надходжень
Критичний сценарій: до 48 грн/$	Затяжні обмеження морського експорту, погіршення ситуації в енергетиці, затримки міжнародного фінансування разом із скороченням інтервенцій

Тож головна інтрига останніх місяців 2026 року – не в тому, чи подолає долар позначку 45 грн, а в тому, наскільки довго НБУ зможе згладжувати стійкий дефіцит валюти без відчутної зміни курсу. Базовий сценарій наразі передбачає рух до 46 грн/$, але це при умові, що вдасться зберегти експортні надходження, відновити ритмічність зовнішнього фінансування й не допустити розширення розриву між попитом на валюту та її пропозицією. Залежно від сили впливу того чи іншого фактору (до прикладу, експорт зерна впав у два рази й відновити його до кінця року вже точно не вдасться) курс до кінця року установиться в межах діапазону 46–48 грн/$.