Україна наростила імпорт Україна наростила імпорт по всім групам молочної продукції. За січень – червень 2020 року було імпортовано молочної продукції на $137 млн, що в 2,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Витіснення вітчизняної продукції пов'язано з більш конкурентними цінами європейської продукції на ринку.
Водночас останні пару років спостерігається тренд на українські продукти. Деякі ресторани відмовилися від імпорту на користь локальних виробників. Але що робити з вишуканими й делікатесними продуктами, якими Україна ще не може похвалитися? Вина яких українських виробників вибирають ресторани? Про це розповіла Mind керуюча відомим київським рестораном Veranda on the river Тетяна Авраменко.
Ми маємо велике меню, звичайно ж, працюємо з імпортними товарами. Ті страви, які ми пропонуємо гостям, мають якусь автентичність тих країн, де вони виробляються. На жаль, їхнє виробництво не є можливим на території України.
Наприклад, ніхто не зробить краще хамон, ніж іспанці; неможливо виловити сардину в Україні через те, що вона тут не водиться. Неможливо виростити тут камчатського краба, тому що він водиться тільки на Камчатці або в Норвегії. Більша частина продуктів ресторану Veranda on the river – це імпортний товар.
Що стосується алкоголю – те ж саме. Спочатку не було гідного локального вина. Але зовсім на сьогоднішній день ситуація змінилася на краще. Ми прагнемо до того, щоб просувати вітчизняного виробника, і буквально недавно почали працювати з невеликою виноробнею в Київській області – Biologist. Ми з ними навіть розглядаємо варіант виростити спеціально для нашого закладу урожай і зробити вино ексклюзивно для Veranda on the river.
Якщо подивитися на понад 1500 найменувань у винній карті, звичайно ж, поки що українське вино програє за попитом у гостей. Але ми працюємо над тим, щоб познайомити ближче наших гостей з локальним вином. Наприклад, рік тому, на День Незалежності, ми три дні пригощали місцевим вино, щоб люди зрозуміли, що локальний продукт – це теж добре. На жаль, гості реагували по-різному. Але нас це не лякає. Ми, можна сказати, вчили і прищеплювали смак до нових, маловідомих продуктів і раніше й будемо продовжувати це робити надалі. Це не кращий, але дійсно гідний продукт поряд із багатьма іншими.
Українські продукти в ресторанах – тренд чи бажання здешевити позиції в меню?
Кожен ресторан вибирає свій шлях, свою позицію і своїх постачальників. Я, як патріот своєї країни, зазначу, що має бути політика держави щодо розвитку якісних локальних продуктів. Це потрібно робити не для галочки, а для того, щоб піднімати продажі на внутрішньому ринку. Плюс – це свіжість продуктів і відсутність заморозки, швидке транспортування на відміну від імпорту.
Але, якщо подивитися на вибір локального продукту, то, наприклад, зелень ми беремо в ізраїльського виробника. В Україні немає вибору, немає достатнього асортименту. Ми намагалися на деяких фермах домовитися, щоб в теплицях вирощували спеціально для нас ті чи інші види зелені: маш-салат, мікрогрин тощо. І це виявилося проблемою.
Так, все потихеньку з'являється, але загалом сьогодні ринок України не пропонує в повному обсязі асортимент, якого потребують ресторани. І, якщо порівняєте ціни, будете дуже здивовані. Ціна українського виробника практично не відрізняється від імпортного, але у виборі та якості програє. Для нас важлива якість, але перевага місцевих продуктів перш за все у свіжості.
В Україні дуже складно йдуть справи з органічними продуктами лише тому, що немає загальноприйнятих стандартів і правил органічної сертифікації. Але тут все залежить від продукту: якщо зелень, то я не зустрічала органічну зелень українського виробництва.
Органічна молочка є на ринку України й досить хороша. Ми закуповуємо локальне молоко в місцевих виробників, а варимо сири на власній сироварні. буффало, страчателла, буррата – все це справа рук наших сироварів Veranda on river. У принципі всі продукти ми готуємо самі й не купуємо нічого готового: в'ялимо й коптимо м'ясо, рибу, язик. За білими грибами їздимо в Чернігівську область, збираємо великий урожай і продаємо протягом року. Вони не мають органічної сертифікації, але ми знаємо і впевнені в натуральності продукту. Тому частково ми самі є виробниками, чим ы пишаємося.
На сьогодні в процентному співвідношенні імпорту та українського продукту – приблизно 70/30 на користь імпорту. Люди приходять до нас спробувати стейк з американського м'яса, різноманітні морепродукти в соте, у пасті, салатах, устриці.
Так, є локальне виробництво устриць на устричних фермах, і є хороші за смаком. Але можу сказати з повною упевненістю, що жодна устриця не зрівняється з вершковим смаком тієї ж устриці тарбурьеш. Не буде такої солодощі, соковитості в м'ясі.
Кожна країна пишається своїми національними продуктами – і це правильно. У нас хороша яловичина, телятина, баранина на заході України (до речі, органічна, яку ми закуповуємо), краще сало – це ми вміємо вирощувати, виробляти споконвіку. А вирощувати осетра, щоб він метал чорну ікру в Українці – це дивно. Я не думаю, що вона може бути краще, ніж імпортна чорна ікра.
Ми завжди готові співпрацювати з українськими постачальниками високоякісних продуктів (що ми й робимо). Головне, щоб продукт був свіжим і якісним, а страви з нього неповторними. Тоді можна продавати його з упевненістю, не соромлячись.