«Зелений» тариф: чого очікувати від нового закону

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 3658 про зниження «зеленого» тарифу. Депутати, зокрема, підтримали правку Андрія Геруса про зменшення «зеленого» тарифу на 60% для СЕС потужністю від 1 до 75 МВт, введених в експлуатацію з 1 квітня 2021 року. 

Проте, що ж саме затвердили народні обранці в цілому, поки невідомо, адже текст документу з усіма затвердженими правками поки не оприлюднили. 

Чого очікувати ринку і які зміни, затверджені документом, можна аналізувати вже зараз, розповіли Mind Ярослав Чекер, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів компанії Arzinger, LLM (Cantab) та юрист Arzinger Богдан Шморгун.

Нагадаємо: раніше український уряд підписав меморандум із виробниками чистої енергетики. Про це Mind розповідав у матеріалі «Зелений» меморандум: як вітер переміг сонце, а держава – інвесторів».

Що сталося та чого чекати далі

За останній рік у сфері енергетики, особливо альтернативної, сталося чимало подій, що викликають безліч дискусій та непорозумінь з боку як бізнесу, так і влади. Велика зацікавленість ринком альтернативної енергетики з боку інвесторів та можливість вскочити в «останній вагон» для отримання «зеленого» тарифу без аукціонів призвели до того, що частка виробників електроенергії з ВДЕ (відновлювальних джерел електроенергії) збільшилась. 

При цьому на державному рівні фінансування виплат за «зеленим» тарифом не забезпечувалося належним чином (варто згадати про борги НЕК «Укренерго» та постачальників універсальних послуг), що призвело до виникнення дефіциту в «Гарантованого покупця» (ДП «Гарантований покупець» – підприємство, що зобов'язане викуповувати електричну енергію у виробників за «зеленим» тарифом в повному обсязі).

Всі ці непорозуміння та суперечки вилилися в те, що ситуація з кожним місяцем почала погіршуватися. Борг зростав, і 10 червня 2020 року між двома асоціаціями виробників ВДЕ, Кабміном, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Комітетом ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Центром вирішення спорів Секретаріату Енергетичного співтовариства було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні.

У подальшому КМУ 19 червня 2020 року подав на розгляд до Верховної Ради законопроєкт № 3658, який було прийнято в другому читанні та в цілому 21 липня 2020 року.

Що змінює законопроєкт

Законопроєктом передбачається низка змін на ринку альтернативної енергетики, і хоча офіційного тексту ще немає, про певні зміни можна говорити вже зараз. Нижче наводимо перелік орієнтовних змін, визначених документом.

1. Виробникам ВДЕ буде зменшено розмір «зеленого» тарифу. Таке зменшення залежатиме від дати введення в експлуатацію електростанції і буде таким:

• для електростанцій, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року.
• для СЕС (сонячних електростанцій) та ВЕС (вітряних електростанцій), введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року, ставка« зеленого» тарифу обмежується «максимальною» (граничною) ставкою у розмірі «зеленого» тарифу, що застосовувався для СЕС потужністю менш ніж 10 МВт, введених в експлуатацію до 31 березня 2013 року, зменшеного на 15%.

Для електростанцій, введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року:

• 7,5% для ВЕС з одиничною потужністю турбіни понад 2 МВт;
• 15% для СЕС потужністю понад 1 МВт;
•  7,5% для СЕС потужністю менш ніж 1 МВт.

Для електростанцій, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року до 31 жовтня 2020 року:

• 2,5% для СЕС потужністю понад 1 МВт;
• 2,5% для СЕС потужністю менш ніж 1 МВт (не обмежується 31 жовтня 2020 року).

Для електростанцій, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року (але не більше 3 років із моменту укладення договору купівлі-продажу електричної енергії):

• 2,5% для ВЕС, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року.

Для електростанцій, що будуть введені в експлуатацію з 1 листопада 2020 року до 31 березня 2021 року:

• 60% для СЕС потужністю понад 75 МВт, що будуть введені в експлуатацію після 31 жовтня 2020 року;
• 30% для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 1 листопада 2020 року до 31 березня 2020 року, потужністю понад 1 МВт, але менш ніж 75 МВт.

Для електростанцій, що будуть введені в експлуатацію після 1 квітня 2021 року (але не більше 2 років із моменту укладення договору купівлі-продажу електричної енергії):

• 60% для всіх СЕС.

ВЕС з 3 турбінами, що перевищують потужність 5 МВт, не повинні звільнятися від обов'язкових аукціонів.

2. Строк гарантування «зеленого» тарифу та дії договорів купівлі-продажу електричної енергії не подовжено.

Придбання електричної енергії за «зеленим» тарифом, крім випадків, коли такий тариф гарантується на аукціоні, припиняється з 1 січня 2030 року.

3. Фінансова відповідальність за небаланси для виробників ВДЕ, потужність електростанцій яких перевищує 1 МВт, буде визначена у такий спосіб:

• 50% – з 1 січня 2021 року;
• 100% – з 1 січня 2022 року.

Відповідальність виробників ВДЕ, що мають встановлену потужність електростанцій менш ніж 1 МВт залишається такою самою і буде підвищуватися щороку на 10%.

4. Фактичне відхилення актуальних показників від прогнозованих допускається винятково в межах таких показників:

• 5% – для СЕС;
• 10% – для ВЕС.

У разі якщо фактичний відпуск електроенергії перевищуватиме на відповідну кількість відсотків – виробник нестиме відповідальність за небаланси.

5. Якщо раніше аукціони мали відбуватися два рази на рік, то зараз буде затверджено графік аукціонів, згідно з яким вони будуть проводитися.
6. Мінімальні квоти кожного з видів генерації електричної енергії зменшено з 15% до 10%.
7. Ціна на аукціонах не повинна перевищувати:

• 9 євроцентів за 1 кВт/год для СЕС та ВЕС на аукціонах, що проводитимуться до 31 грудня 2024 року;
• 8 євроцентів за 1 кВт/год для СЕС та ВЕС на аукціонах, що будуть проводитимуться після 1 січня 2025 року;
• 12 євроцентів за 1 кВт/год для інших ВДЕ на всіх аукціонах.

8. Пропонована сума надбавки до «зеленого» тарифу за встановлення українських комплектуючих на електростанціях:

• 5% за встановлення 30–50% національних комплектуючих;
• 10% за встановлення 50% національних комплектуючих;
• 20% за встановлення 70% національних комплектуючих.

Кількість комплектуючих упродовж 6-річного строку експлуатації не може перевищувати 10%.

9. Законопроєкт також регулює порядок погашення боргу, подається на розгляд парламенту протягом 3 місяців з дня набрання чинності законопроєктом № 3658.
10. Законопроектом № 3658 передбачено низку нових інструментів, що мають допомогти погасити заборгованість «Гарантованого покупця» перед виробниками ВДЕ. Серед таких інструментів є:

• проєкт закону, що передбачає випуск державних внутрішніх облігацій на 5-річний строк – має бути підготований КМУ;
• використання 70% доходів «Укренерго» від розподілу електроенергії на пунктах міждержавного сполучення з 1 липня 2020 року для погашення заборгованості (50% на виплати виробникам енергії з ВДЕ);
• фінансування з держбюджету в розмірі не менш ніж 20% від прогнозованої кількості виробленої електроенергії на рік, з метою забезпечення наявності коштів для «Гарантованого покупця».

11. Виробники ВДЕ тепер можуть самостійно визначати, до якої з балансуючих груп вони мають намір вступити. Виробники ВДЕ тепер можуть:

• виходити з балансуючої групи «Гарантованого покупця»;
• формувати власні балансуючі групи;
• обирати сторону, відповідальну за небаланси.

12. НКРЕКП повинна прийняти порядок відшкодування невідпущеної внаслідок команди диспетчера електроенергії упродовж 1 місяця з дня набрання законопроєктом чинності.
13. Стабілізаційне положення, що міститься в законопроєкті, стосується забезпечення дійсності державних гарантій, пов'язаних із захистом іноземних інвестицій. Однак державні гарантії можуть бути відкликані чи змінені винятково з метою забезпечення національної безпеки, оборони, цивільного порядку чи захисту навколишнього середовища. Остаточний текст закону також може виключати податки та збори зі списку винятків із державних гарантій (поправка 1203).
14. Електростанції, що виробляють електроенергію з біомаси та біогазу, можуть отримати «зелений» тариф винятково у разі, якщо електростанцію буде введено в експлуатацію до 1 січня 2023 року.

Що думають інвестори про новий закон

Загалом законопроєкт передбачає досить багато змін у правила гри на ринку виробництва електроенергії з ВДЕ. Однак наразі багато хто з інвесторів незадоволені тим, що ставка «зеленого» тарифу знижується. Найбільш постраждалими від зниження ставок «зеленого» тарифу є виробники ВДЕ, що виробляють електричну енергію з енергії сонця. При цьому, наприклад, виробники електроенергії з біомаси взагалі не очікували будь-яких змін щодо так званого cut off date.

Наразі основною проблемою є наявні борги держави перед виробниками ВДЕ, які не завжди пасивно налаштовані і готові чекати виплати своїх боргів місяцями. Це змушуватиме виробників звертатися до судів і, де можливо, до арбітражу ІСС (Міжнародна торговельна палата) у Парижі з метою стягнення боргів з «Гарантованого покупця». Це також частково мотивовано тим, що багато проєктів працюють завдяки зовнішньому фінансуванню, і виробники мають власні грошові зобов'язання перед банками та іншими фінансовими установами.

Крім того, не виключаємо, що невдовзі будуть подані декілька інвестиційних арбітражних позовів проти держави Україна у зв'язку зі зниженням «зеленого» тарифу та пришвидшення настання відповідальності за небаланси.

Щоправда, відразу після прийняття законопроєкту до Верховної Ради було внесено проєкт постанови про скасування рішення ВР від 21 липня 2020 року про прийняття проєкту закону в другому читанні і в цілому. Наразі підписання головою ВР документа та передача його на підпис президенту тимчасово відтерміновано. Як розвиватимуться події щодо прийняття законопроєкту, буде зрозуміло вже під час розгляду відповідної постанови в парламенті у вересні 2020 року або на позачерговому засіданні ВР, якщо воно буде скликано.