Захворіло у світі
18,364,694
Померло у світі
695,848
Вилікувалось у світі
10,965,634
Захворіло в Україні
74,219
Померло в Україні
1,764
Вилікувалось в Україні
40,613
«Зелений» меморандум: як вітер переміг сонце, а держава – інвесторів

«Зелений» меморандум: як вітер переміг сонце, а держава – інвесторів

І чому компромісні домовленості чиновників із сегментом ВДЕ кращі за тривалу енергетичну війну

Цей матеріал також доступний російською
«Зелений» меморандум: як вітер переміг сонце, а держава – інвесторів
Фото: pixabay

За день до отримання першого траншу МВФ у розмірі $2,1 млрд український уряд підписав довгоочікуваний меморандум з виробниками екологічно чистої електрики. Цим було досягнуто перше перемир'я в піврічному протистоянні між чиновниками і «зеленими» інвесторами.

Втім, не всі представники відновлюваної генерації залишилися документом задоволені. Справа в тому, що до моменту підписання меморандуму його початкові положення, на тлі гострої енергокризи в країні, серйозно посилилися. А в умовах 5–11-відсоткових розрахунків за «зелену» електроенергію вибір у більшості інвесторів був невеликий: або дочекатися свого банкрутства і почати судово-позовні процеси проти держави Україна тривалістю в 3–4 роки, або погодитися «на те, що дають».

Більшість учасників ринку відновлюваної енергетики проявили розсудливість і погодилося поділитися надприбутками зі споживачами найбіднішої країни Європи.

Водночас багато гравців меморандум не підписали, назвавши його дискримінаційним. Зокрема, серед «відмовників» значиться Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ), членами якої є, переважно, представники малого та середнього бізнесу.

Хоча представники вітряної генерації документом можуть бути задоволені – Кабмін зберіг встановлені законом терміни надання «зеленого» тарифу для ВЕС до кінця 2022 року. Раніше вітряну генерацію передбачалося «обрізати» до кінця 2020-го.

Однак підписання меморандуму з урядом – це лише початок процесу. Для його завершення парламент повинен внести поправки до п'яти законів країни. І як поводитиметься в цій ситуації парламентська більшість та президент Володимир Зеленський – загадка.

Коротенько нагадаємо основні положення меморандуму, підписаного 10 червня прем'єром Денисом Шмигалем і в. о. міністра енергетики Ольгою Буславець – з боку держави, а також відповідальними особами Європейсько-українського агентства і Української вітроенергетичної асоціації – з боку інвесторів.

Що держава відбирає в «зелених»?

1. Меморандум знижує розміри «зелених» тарифів, без пролонгації терміну їхньої дії, у таких розмірах:

  • для СЕС потужністю від 1 МВт, що введені в дію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року, тариф знижується на 15%. Відповідно, для СЕС потужністю до 1 МВт – на 10%;
  • для ВЕС потужністю від 2 МВт, що введені в дію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року, тариф знижується на 7,5%;
  • для СЕС і ВЕС, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року, «обрізання» тарифу складе 2,5%.

Зазначені розміри зниження тарифів будуть передбачені в законі про домовленості та наберуть чинності одночасно з його ухваленням.

Довідка: у попередніх проєктах уряд мав намір знизити тарифи для СЕС і ВЕС на умовах відповідного продовження їхньої дії на п'ять років. Тобто спочатку йшлося про реструктуризацію тарифів, а не їх ретроспективне зниження.

2. ВДЕ несуть відповідальність за небаланси (помилки в прогнозуванні виробництва електрики) у розмірі 50% – з 1 січня 2021 року і 100% – з 1 січня 2022 року.

Довідка: поки ще чинне законодавство передбачає поетапне введення відповідальності за небаланси для ВДЕ в розмірі +10% щороку з досягненням 100% у 2029 році.

3. Терміни введення СЕС в експлуатацію за «зеленим» тарифом обмежуються датою 31 липня 2020 року.

Довідка: згідно з попередніми пропозиціями, «зелений» тариф мав надаватися для нових об'єктів СЕС до кінця 2021 року.

Що держава обіцяє натомість?

1. Державні органи обіцяють повну і своєчасну оплату держпідприємством «Гарантований покупець» електроенергії ВДЕ, починаючи з місяця, який піде за місяцем ухвалення закону про домовленості.

Довідка: за даними ДП «Гарантований покупець», розрахунки за електроенергію з ВДЕ у квітні-травні цього року склали відповідно 5 і 7%. Наразі загальна заборгованість «ГарПоку» перед «зеленими» досягла 14 млрд грн. Джерел погашення боргу на сьогодні поки що немає.

2. Державні органи забезпечать погашення заборгованості «ГарПоку» перед ВДЕ в період до 31 грудня 2021 року.

Графік погашення: 40% до кінця 2020-го і по 15% щокварталу протягом 2021 року. Також держава розгляне можливість надання держгарантій для залучення кредитів українських і міжнародних банків для якнайшвидших розрахунків з ВДЕ.

Довідка: згідно з прогнозом НКРЕКП, у 2020 році загальний дефіцит коштів «ГарПоку» може досягти 32 млрд грн. Частково його вдасться скоротити за допомогою урізання «зелених» тарифів для СЕС і ВЕС у рамках меморандуму, а також максимального урізання термінів введення нових СЕС в експлуатацію за «зеленим» тарифом. Але для повного відновлення платоспроможності «ГарПоку» без підвищення тарифів для промисловості або населення не обійтися.

3. НКРЕКП разом з НЕК «Укренерго» розроблять порядок компенсаційних виплат ВДЕ за електроенергію, яка була недовиробленою внаслідок диспетчерських обмежень.

Довідка: гарантії компенсації «зеленим» вартості електрики, недовиробленої внаслідок диспетчерських обмежень, закріплені законом «Про ринок електричної енергії». Однак сам порядок таких компенсаційних виплат поки не розроблений, а джерела компенсацій не визначені.

4. НКРЕКП перегляне тариф на передачу електроенергії «Укренерго» з метою забезпечення повних розрахунків НЕК з ВДЕ.

Довідка: як раніше повідомляв Mind, ціни на ринку на добу наперед (РДН), починаючи з липня минулого року, знизилися на 20%. З урахуванням цього фактора, підвищення тарифу на передачу електроенергії для «НЕК «Укренерго» вдвічі залишиться для промспоживачів майже непоміченим.

5. Держава розгляне можливість зняття для «ГарПока» цінових обмежень на продаж «зеленої» електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) і за двосторонніми договорами (ДД).

Довідка: як повідомляв Mind, раніше НКРЕКП, на період до завершення карантину, підвищила граничну ціну електрики ВДЕ, за якою «ГарПок» може її продавати на РДН, до 75% від верхнього price cap. Очікується, що НКРЕКП рано чи пізно повністю скасує подібні цінові обмеження.

6. Держава оцінить вплив меморандуму на платоспроможність ВДЕ в рамках кредитних програм і забезпечить за необхідності внесення відповідних змін до нормативно-правових актів НБУ з метою пом'якшення кредитних умов для інвесторів.

Чому призупинили спорудження СЕС?

Як неодноразово повідомляв Mind, подальше продовження практики безконтрольного і необмеженого спорудження СЕС і ВЕС неминуче призвело б українську енергетику до фінансового і технічного колапсу. Загальна потужність відновлюваних джерел, яку здатна проковтнути об'єднана енергосистема, перевищила критичний максимум ще в листопаді 2019 року. Тоді відбувся прецедент примусової диспетчерської зупинки ВЕС через вичерпання балансуючих можливостей енергосистеми.

За даними НКРЕКП, у 2020 році вартість електроенергії ВДЕ може досягти 46 млрд грн, що становитиме 26% загальної вартості електроенергії в Україні за 8-відсоткової частки «зелених» в її виробленні. А прогнозна вартість компенсаційних виплат за «зеленим» тарифом може скласти цьогоріч близько 31 млрд грн при поточному річному дефіциті коштів у системі 21 млрд грн.

Якщо в такій ситуації процес будівництва ВДЕ за «зеленим» тарифом не зупинити, за ним підуть нестримне зростання роздрібної ціни кіловат-години, а також поетапна зупинка дешевих атомних енергоблоків.

Тоді чому уряд, виходячи з підписаного меморандуму, заблокував спорудження саме СЕС? Відповідь на це питання стає очевидною, якщо звернути увагу на саму структуру поновлюваних джерел в Україні.

За даними НКРЕКП, на кінець квітня цього року загальна встановлена ​​потужність сонячних електростанцій в Україні становила 5,6 ГВт, вітряних – 1,2 ГВт. Тобто щодо потужності у сонця майже п'ятикратна перевага. Втім, це автоматично не означає, що СЕС виробляють електроенергії майже вп'ятеро більше, ніж ВЕС. Вся справа в тому, що у сонячних панелей і вітряних установок різний коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП). По сонцю КВВП в Україні може становити 16–18%, за вітром він раза в півтора вище. Принципова різниця між сонцем і вітром у тому, що СЕС працюють тільки вдень, а ВЕС – у цілодобовому режимі.

Виходячи з цієї різниці, вітряна генерація, на відміну від сонячної, не вимагає різкого заміщення випадних потужностей як в добовому, так і в сезонному діапазонах. При грамотному рівномірному розподілі ВЕС на території України вони багато в чому самі себе врівноважуватимуть.

Водночас СЕС, у міру свого нарощування у вітчизняній енергосистемі, збільшують потребу в заміщувальних потужностях і конкурують з дешевою атомною генерацією, витісняючи з базового навантаження ядерні енергоблоки. Виникає економічний парадокс, коли найдорожча сонячна генерація в країні витісняє з експлуатації найдешевшу. У 2020 році вартість сонячної кіловат-години в Україні становить 11,25 євроцентів, вітряної – 9,04.

Як вважають галузеві експерти, у країні стався різкий і недоцільний перекіс у бік розвитку сонячної генерації порівняно з іншими поновлюваними джерелами. І всі сьогоднішні проблеми з ВДЕ – це, насправді, проблеми із СЕС.

Причина ситуації, що виникла, проста: «сонячний» бізнес найшвидше окупається, має низькі капітальні витрати і є найбільш високорентабельним. Якщо термін будівництва ВЕС становить 2,5–3 роки, то СЕС – 7–8 місяців.

У результаті активне будівництво СЕС, які з'їдають близько 70% компенсаційних виплат «ГарПока», довелося призупинити. Одночасно з цим уряд дав інвесторам можливість завершити розпочаті проєкти в секторі вітряної генерації.

Як раніше повідомляв Mind, кількість підписаних pre-PPA на нові ВЕС становить на сьогодні 4,8 ГВт. З цієї кількості інвестори згодні передати на аукціони 2,4 ГВт за умови, що їм дозволять добудувати другу половину. Разом з тим, за словами керівного партнера IMEPOWER Юрія Кубрушка, понад половину з цих 2,4 ГВт напевно не буде побудовано. Тобто мова може йти тільки про 1,2 ГВт. А через такий обсяг Україні точно не має сенсу наражатися на загрозу судових позовів, ймовірність появи яких від суб'єктів вітряної генерації набагато вище, ніж від сонячної.

«Однак я щиро не розумію, хто зараз споруджуватиме об'єкти, якщо «ГарПок» не платить? І який банк погодиться фінансувати проєкти в таких умовах», – сказав Mind Юрій Кубрушко.

Втім, у інвесторів і у країни в запасі є ще 2,5 року.

Чому поганий результат краще за його відсутність?

Звичайно, не всі інвестори зраділи підписанню меморандуму на нав'язаних урядом умовах.

Як повідомив Mind співзасновник УАВЕ Ігор Тинний, його асоціацію, зокрема, не влаштовує ретроспективне зниження тарифів замість їх добровільної реструктуризації, відсутність поділу електростанцій на малі й великі, а також інші пункти документа.

Але незважаючи на розкол у лавах «зелених» інвесторів, сам факт появи меморандуму ринок оцінює позитивно. З'явився перший компромісний варіант домовленостей, який може послужити базою для прийняття закону про домовленості. Цим документом передбачається внести зміни в п'ять-шість законів України, зокрема, до законів «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», «Про режим іноземного інвестування».

І виникає питання, хто це робитиме, якщо той же профільний парламентський комітет з ПЕК практично самоусунувся від переговорів з «зеленими» ще на найраніших стадіях процесу?

Ось як описав ситуацію на одній з недавніх пресконференцій Ігор Тинний:

«Меморандум, який ми зараз обговорюємо з урядом, передбачає зміни до п'яти законів України. А ми вважаємо, що зміни потрібно вносити навіть у шість законів, щоб врегулювати питання наявної заборгованості в 14–15 млрд грн боргів.

Чи можливо, що уряд підпише з нами меморандум і нестиме за нього відповідальність, якщо він не є суб'єктом прийняття законів? Цю функцію виконує Верховна Рада. Відповідно, нам потрібно було, щоб з боку держави меморандум підписала та людина, яка може гарантувати виконання документа. У нашій країні це може бути тільки президент, або хоча б спікер чи голова профільного комітету. Однак той факт, що парламент усунувся від ведення переговорів з інвесторами, заводить нас у глухий кут. Власне, факт того, що вони не ходять на переговори і не займають жодної позиції, а просто чекають, коли ми помремо від боргів, – це і є наша основна проблема», – сказав співзасновник УАВЕ.

Звичайно, спрогнозувати лінію поведінки Володимира Зеленського або його соратників з партії «Слуга народу» неможливо. Хоча зрив меморандуму і продовження ескалації з «зеленими» інвесторами, на тлі жорсткої енергетичної кризи в країні, плюсів і вигод Україні вже точно не додасть.

А прийняття закону про домовленості дозволить розв'язати патову боргову ситуацію на енергоринку і перейти до наступного, аукціонного етапу розвитку відновлюваної генерації в Україні.

Навряд чи квоти на перших аукціонах будуть великі. Як мінімум на найближчі 2–3 роки Україна вичерпала технічні можливості для приєднання нових поновлюваних об'єктів до енергосистеми. Конкурси принаймні продемонструють реальну ціну «зеленої» кіловат-години в країні і остаточно поставлять крапку в дискусіях, наскільки завищеними були «зелені» тарифи.

На думку екскерівника «Укренерго» Всеволода Ковальчука, в Україні найбільш реалістичний тариф для ВЕС може становити 6–6,5 євроцента за 1 кіловат-годину, для СЕС – 8–8,5 євроцента.

А підтвердити реальну ціну може тільки практичний конкурентний досвід.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті