Дія друга: «казкова» пропозиція для ІТ-індустрії

Як тільки не намагаються приборкати IT-індустрію в Україні останнім часом. Пропонують нові групи для фізичних осіб-підприємців – особисто для айтішників. Намагаються винайти суперсистему, яка дозволить вивести з тіні цю сферу й отримувати більше податків. Вигадують нові ідеї, щоби змусити офіційно оформлювати співробітників і залучати до роботи в Україні іноземних фахівців. Отже, глобальне реформування системи попереду. Поступово вимальовуються головні зміни, яких прагне влада. 

Як же остання пропонує змінити умови роботи галузі, розповів Mind віцепрезидент із фінансово-правових питань Асоціації «IT Ukraine», CEO Alcor Дмитро Овчаренко.

Як Україні стати новим ІТ-хабом Європи, а то і світу, і створити особливі умови для розвитку та роботи галузі. Здається все дуже просто. І новий проєкт Міністерства цифрової трансформації «Дія. Сітy», що був презентований 28 вересня, покликаний вирішити саме це питання. 

По факту це побудова глобального технологічного хабу для креативного класу з усього світу зі спеціальним правовим режимом для IT-бізнесу. А ще й без територіальної прив'язки. Тобто, працюючи у своєму офісі в Харкові, Одесі, Дніпрі чи Івано-Франківську, компанії зможуть долучитися до проєкту.

Які переваги?

• По-перше, для вирішення проблеми зі штатними працівниками, стосунки з якими регулює КЗпП 1971 року та ФОПами на 3-й групі, що становлять фактично 90% ІT-спеціалістів, пропонується запровадити третю категорію – GIG worker. Це штатний співробітник, який зберігатиме гнучкість ФОП. Усі правові та операційні питання, як зазначалося, повинні бути врегульовані окремим законодавчим актом.
• По-друге, іноземні інвестори не впевнені, що українське право досить розвинене, щоб захистити їхні інтереси. Давайте імплементувати інструменти англійського права у вітчизняне законодавство. Як-от неконкуренцію, захист конфіденційної інформації тощо.
• По-третє, є сумніви, що українська  судова система чесна та справедлива? Не проблема, можна піти до іноземного суду.
• По-четверте, є проблема з «доблесними» правоохоронцями? Резиденти отримають статус спецсуб'єктів і  відповідний захист.

Ну і все це з податковим режимом у вигляді 5% НДФЛ, ЄСВ із двох мінімальних зарплат та військовим збором 1,5%.

«Казкова» пропозиція, чи не так?

Безсумнівно, що «Дія. City» – потужне і дуже амбітне починання, яке потрібно підтримати. Ця ідея не нова і справді допоможе українському ІТ розвиватися швидше.

Водночас важливо розуміти, що запропоновані зміни настільки фундаментальні, що наша  «старенька» законодавча база потребуватиме колосальної кількості правок.

• По-перше, на тлі КЗпП 1971 року й указу президента України про спрощену систему 1999 року додати третю категорію Worker – і щоб це «злетіло»,  а ще й витримало судову практику – не проста задачка! Варто не поспішати і все-таки зберегти контрактну форму співробітництва компанії з IT-спеціалістами.
• По-друге, інтегрувати інститути із зовсім іншої англо-американської правової системи в романо-германську (до якої належить українське право) – нетривіальне завдання.
• По-третє, звернення до іноземних судів – це відступлення частини суверенітету України, чи не перетвориться це на поганий жарт?
• По-четверте, статус спецсуб'єктів для окремо взятої індустрії – наскільки це конституційно і чи не спричинить гальмування розвитку інших галузей.

Чимало підводних каменів та потенційних проблем чекають на запланований проєкт, якщо все ретельно не пропрацювати й не зважити. Потрібно мінімум 4–6 місяців для прописування основних норм і детального опрацюванням з усіма стейкхолдерами. І індустрія готова до цього долучитися.

Важливо, щоб «Дія.City» не стала новим  галузевим регулятором із потенційною корупцією та непрозорістю роботи.

І тут «вишенька на торті»: ВСІ законопроєкти планують подати в Раду уже 15 жовтня, а з 1 січня 2021 року це все має запрацювати!

Оптимістично! Хочеться тільки побажати, щоб не було «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Важливо, щоб цей «турборежим 2.0» не знищив наявну модель співпраці з ФОП, які приносять $5 млрд валюти щорічно й півмільйона робочих місць. Як би чудово не виглядав проєкт у презентації, ми маємо спершу його серйозно «обкатати» на практиці принаймні 2–3 роки (як у вітчизняних, так і в іноземних судах), залишаючи недоторканими правила ведення гри, що існують.