Операція «реанімація»: чи вдасться оживити недобудови Войцеховського за спрощеною процедурою
І до чого тут МВС
Наприкінці листопада заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко анонсував появу в найближчому майбутньому рішення щодо долі довгобудів. За його словами, Міністерство внутрішніх справ спільно з Київською міською державною адміністрацією планує розробити спрощену систему введення в експлуатацію тих будинків, які були кинуті забудовниками. Чи дійсно це реальна перспектива для розв'язання такої проблеми й чи зможе така система працювати на практиці, розповів Mind СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Андрій Рижиков.
Не минає жодного тижня без гучних заяв, що стосуються ринку нерухомості. Цього разу МВС і КМДА вирішили розробити якийсь спрощений план введення в експлуатацію закинутих недобудов Анатолія Войцеховського. МВС – так, вам не здалося, а допоможе їм у цьому майбутній керівник ДАБІ.
Невеликий флешбек: ще на початку 2018 року КМДА розробила якусь «дорожню карту» щодо добудови об'єктів Войцеховського, тому нинішня пропозиція аж ніяк не нова.
Але проблема в тому, що людям, які купили квартиру і просто хочуть у ній жити, здолати весь цей шлях із судами, походами в інстанції, переоформленням землі тощо, нереально: для цього потрібні професійні юристи, ходоки, девелопери, тобто ті, хто стануть замовником проєкту. І, до речі, зверніть увагу – пункт про введення в експлуатацію в старій «дорожній карті» відсутній. Імовірно, КМДА і МВС цього разу вирішили це виправити.
У чому заковика?
Сьогодні процес будівництва та введення в експлуатацію регулюється десятком профільних законів, постанов Кабміну й купою регламентів нижчого рівня. І тут виникає запитання: як окреме міністерство (будь-яке) і окрема міська адміністрація можуть щось спрощувати, не «сходивши» перед цим до Верховної Ради та Кабміну, аби переголосувати особливий порядок, і не переписавши інструкції для ДАБІ.
Наприклад, зараз державний будівельний інспектор при ухваленні рішення про введення об'єкта в експлуатацію керується якимось чек-листом. І якщо він відступить від нього, йому загрожує покарання. Його начальнику, який затвердить видачу сертифіката, – також. Тому перш ніж спрощувати щось, це спрощення потрібно всюди затвердити, інакше це буде кваліфіковано як посадовий злочин, тобто «відмотати назад».
Як це зробити в нормальний строк, складно сказати. По-хорошому треба ухвалювати окремий закон, який усе спростить. Знову ж подібний закон щодо захисту прав кредиторів об'єктів будівництва зараз допрацьовується депутатами з профільного комітету Ради. Навіщо множити закони під кожного полеглого забудовника – незрозуміло.
Не проблема просто побудувати або будувати за нормами – проблема в документації. Остання взагалі відсутня в більшості проєктів. Є проблеми із землевідведенням, з мережами. І це не вирішується суто методологічно: мовляв, «давайте просто випишемо сертифікат – і всі щасливі». Документація – це безпека експлуатації. Тому сильно спростити навряд чи вийде. Гадаю, знайдеться мало охочих відповідати за можливі наслідки.
Тому з нетерпінням чекаємо на деталі цього спрощеного плану. І сподіватимемося, що він виявиться таким, який можна швидко й максимально безпечно виконати всіма зацікавленими сторонами.