Верховна Рада на початку червня ухвалила нову редакцію закону про права споживачів. Попри те що він поки не набрав чинності, з його новелами варто ознайомитися бізнесу, адже саме підприємцям доведеться впроваджувати їх у життя та нести відповідальність за їх виконання. Окремі норми визначають правила ведення електронної комерції, тож власниками інтернет-магазинів також варто уважно передивитись, як вони мають комунікувати зі споживачами. Які саме новели передбачає новий закон, розповіла Mind юристка практики охорона здоров'я та фармацевтики юридичної компанії «Arzinger» Валерія Титенко.
Однією з головних причин ухвалення нового Закону України «Про захист прав споживачів» є наближення відповідного національного законодавства до законодавства Європейського Союзу та гармонізація системи захисту прав споживачів в Україні з відповідними принципами, підходами та практиками ЄС.
Насправді законодавчі зміни у сфері захисту прав споживачів пов'язані не лише зі шляхом України до європейської інтеграції, а й з необхідністю актуалізувати й адаптувати застарілу редакцію закону до умов сьогодення, що зокрема, характеризуються достатньо швидким і високим рівнем розвитку технологій, а також цифрової трансформації суспільних процесів.
Варто зазначити, що через те, що низка змін передбачає розроблення нового та внесення змін до законодавства, що діє, запровадження нового вебпорталу для споживачів, закон та окремі його положення набирають чинності не одразу, а не раніше ніж за один рік із дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.
У зв'язку з цим, не можна сказати, що ухвалення нового закону «не на часі» та створює додаткові проблеми для бізнесу під час війни. Незважаючи на наявність окремих викликів для відповідального бізнесу, новий закон є необхідним кроком у розвитку системи захисту прав споживачів в Україні та має свою обґрунтованість.
Перш за все новий закон сприяє створенню більш прозорих і справедливих умов для бізнесу, заохочуючи його до впровадження етичних практик та забезпечення якості товарів, робіт і послуг. Ухвалення закону також покликане забезпечити довіру споживачів до підприємств, що може сприяти стабільності й розвитку внутрішнього ринку, що зі свого боку стимулює економічне відновлення та розвиток країни.
Попри відтермінування набрання чинності новим законом, споживачам й особливо бізнесу доцільно вже зараз ознайомитися з головними аспектами нового регулювання та подбати про приведення своєї діяльності й практик у відповідність. Деякі положення нового закону вимагають достатньо ґрунтовної підготовки та використання додаткових ресурсів із боку бізнесу для забезпечення відповідності новим правилам, тому завчасна адаптація підприємствами своїх процесів є розумним кроком, що дозволить мінімізувати ризики, пов'язані з невідповідністю таким правилам і можливими санкціями.
Читайте також: Символи війни під заборону? Які недоліки цієї ідеї
Варто зазначити, що, незважаючи на те, що новий закон за аналогією із законодавством ЄС закріплює принцип пріоритетності прав та інтересів споживачів перед будь-якими іншими інтересами й метою суб’єктів господарювання, законодавець спробував виключити з нього норми, які взагалі не працювали або були занадто обтяжливими для бізнесу.
Серед основних новел, що впроваджують сучасні механізми та засоби контролю в найбільш «проблемних» сферах можна виділити:
Закон, встановлюючи право споживача на одержання інформації про продукцію, визначає невичерпний перелік відомостей, надання яких задовольняє критерій повної та достовірної інформації. Зміни в цій частині, зокрема, передбачають розширення переліку інформації, що задовольняє такий критерій.
Уточнено регулювання щодо мови маркування. Зокрема, інформація про продукцію та будь-яке інше маркування надаються державною мовою та за потреби можуть дублюватися іншими мовами. При цьому інформація, що надається українською, розміщується на поверхні, яка має найбільшу площу, продукції та не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією, розмір шрифту, яким наноситься інформація державною мовою, не може бути меншим за розмір шрифту, яким наноситься інформація іншою мовою.
Надання інформації державною мовою держави-агресора або держави-окупанта на поверхні, яка має найбільшу площу, забороняється. Зазначені зміни є важливими для бізнесу та точно вимагатимуть зміни упаковки й підходів до маркування продукції деяких суб'єктів господарювання.
Тепер закон прямо передбачає можливість розміщення інформації про продукцію на офіційних вебсайтах виробника (виконавця), продавця. Крім того, дозволяється надання інформації на електронну адресу споживача або за номером його телефону, проте за умови надання споживачем відповідної згоди.
Читайте також: Реклама незабаром буде іншою: Верховна Рада ухвалила відповідні зміни в регулювання цієї сфери
За аналогією з попередньою редакцією, закон встановлює умови використання понять «знижка», «зменшена ціна», «вигода», «низька ціна», «акція», «розпродаж» або будь-яких інших аналогічних за значеннями понять. До того ж тепер законом визначено поняття звичайної ціни продажу продукції.
Новелою нового закону є запровадження електронного Єдиного державного вебпорталу для споживачів у сфері електронної комерції (Портал е-покупець) з метою взаємодії суб'єктів електронної комерції, споживачів та органів, що здійснюють захист прав споживачів.
У складі Порталу е-покупець передбачається створення системи перевірених продавців і реєстрація на цьому порталі всіх суб’єктів електронної комерції, що реалізують продукцію з використанням інформаційно-комунікаційних систем, а також присвоєння таким суб'єктам статусу перевіреного продавця.
У разі порушення вимоги щодо реєстрації на Порталі е-покупець маркетплейс, класифайд, прайс-агрегатор будуть зобов’язані обмежити доступ суб’єктів електронної комерції до своїх інформаційно-комунікаційних систем.
Дердпродспоживслужба за визначених законом підстав наділена повноваженнями щодо прийняття рішення про виключення суб'єкта з Порталу е-покупець і втрату ним статусу перевіреного продавця.
Водночас наразі складно передбачити дієвість положення, що зобов'язує маркетплейси та інших власників (володільців) інформаційно-комунікаційних систем обмежувати доступ суб’єктів електронної комерції до своїх систем, оскільки фактично воно поширюється й на майданчики міжнародних ринків, як-от Etsy, eBay, Amazon, де представлений український бізнес.
Читайте також: Клієнт завжди прав? або Навіщо створювати реєстри несумлінного бізнесу
У рамках пріоритетності інтересів споживачів і з огляду на реалії сьогодення, окрему увагу привертають положення, що передбачають закріплення окремих вимог щодо вразливих категорій споживачів та інклюзивних заходів для потреб осіб з інвалідністю й інших маломобільних груп населення.
Зокрема, закон зобов'язує суб’єктів господарювання враховувати потреби й особливі характеристики вразливих категорій споживачів, а також високу ймовірність здійснення ними несвідомого вибору або допущення помилки. Інакше існують ризики, що комерційна практика суб’єкта господарювання буде визнана нечесною.
Торговельні приміщення суб’єктів господарювання мають бути пристосовані до потреб таких осіб відповідно до державних будівельних норм і правил. При цьому закон передбачає можливість ухвалення рішення про неможливість пристосування будівлі для потреб таких осіб спеціальною комісією, що у свою чергу нівелює обов'язковість такої вимоги для бізнесу й містить ознаки корупціогенного фактора.
Закон вводить нове розширене визначення нечесної комерційної практики, а також актуалізує і деталізує найбільш поширені види такої практики, «оманливої» та агресивної, що є забороненими.
Варто зауважити, що законодавчий перелік прикладів таких практик є невичерпним і може випливати з інших положень закону й навіть індустріальних та професійних стандартів, у разі неслідування яким, комерційна практика може вважатися нечесною.
У сфері електронної торгівлі окремо передбачено повноваження Держпродспоживслужби щодо звернення до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту суб’єкта господарювання в разі ненадання таким суб’єктом достовірної інформації на вебсайті про його найменування та місцезнаходження.
Читайте також: Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну
Новий закон активно сприяє розвитку й підтримці етичних стандартів і саморегуляції у сфері бізнесу. Так, введено нові поняття – кодекс поведінки та саморегулівні організації – які покликані стимулювати суб'єктів господарювання до створення підґрунтя для чесної і відповідальної діяльності в рамках відповідної індустрії, а також сприяти підвищенню довіри споживачів і поліпшенню відносин між бізнесом та їхніми клієнтами.
Окремими нормами передбачено обов'язок суб'єкта господарювання, що прийняв кодекс поведінки або приєднався до нього, інформувати споживачів про наявність такого кодексу та забезпечувати доступ до нього. Крім того, такий суб'єкт зобов’язаний дотримуватися вимог кодексу у своїй діяльності й у разі порушення несе ризики, пов'язані з порушенням вимог щодо заборони нечесних комерційних практик.
Закон також наділяє правом розгляду скарг споживачів саморегулівні організації на рівні з іншими суб'єктами, а саме суб'єктом господарювання, Держпродспоживслужбою, іншими державними органами, які здійснюють захист прав споживачів у відповідній сфері, органом місцевого самоврядування, органом позасудового врегулювання спорів і судом.
При цьому саморегулівні організації та органи позасудового врегулювання спорів є новими суб'єктами у сфері розгляду скарг споживачів. Проте наразі невідомий порядок створення, статус та умови функціонування органів позасудового врегулювання спорів, оскільки законом передбачено наявність спеціального законодавства в цій частині.
Читайте також: Цифрова торгівля це: як прискорити диджиталізацію між Україною і Великою Британією
Як уже було зазначено, основними нововведеннями нового закону є визначення прав та обов’язків споживачів в електронній торгівлі. Логічним є і запровадження відповідальності для суб’єктів електронної комерції, як наслідок, споживач стає більш захищеним у разі придбання товару в інтернеті та має відповідні гарантії.
Також встановлено відповідальність надавачів послуг і робіт, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів стосовно безпечності для життя, здоров’я та майна споживачів і довкілля на рівні з виробниками товарів.
Наступною особливістю нового регулювання є закріплення відповідальності в разі включення нікчемних умов у договір із споживачем (наприклад, про звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності у визначених випадках або про позбавлення споживача прав, передбачених законом).
Виконання нового закону має потенціал забезпечити сумісність між системами захисту прав споживачів України та ЄС і створити умови не лише для підвищення рівня захисту прав споживачів у сучасних реаліях, а й ведення бізнесу на рівних умовах і засадах чесної конкуренції для підприємств, незалежно від формату ведення бізнесу – офлайн чи онлайн.
Окремими позитивними ефектами нового регулювання мають стати поштовх до розвитку саморегулювання бізнесу, а також підвищення ролі громадських об’єднань і запровадження механізму позасудового (альтернативного) врегулювання спорів у системі захисту споживачів прав.
Разом із позитивними аспектами, існує ціла низка норм, що потребують серйозних інвестицій і підготовки з боку бізнесу до нового регулювання. Тому кожній компанії рекомендується проаналізувати вплив цих змін на бізнес-процеси та визначити для себе покроковий план дій, щоб уникнути ризиків порушень у майбутньому.