Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Або коли та чому зникне реклама електронних цигарок

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну
Фото: depositphotos.com

В Україні триває вже четвертий тиждень повномасштабної війни на знищення. Цей час показав, що не все речі у світі можливо вимірювати грошима та економікою. Політики в Україні, Європі, прості люди та підприємці починають розуміти, що бізнес не може бути орієнтований на підтримку агресії або шкоди здоров’ю.

Колаборанти та лобісти в мирний час заробляли на просуванні маніпулятивного наративу, який відповідав певним інтересам, але аж ніяк не здоровому глузду чи інтересам нації.

Ще до початку війни Mind підготував матеріал з аналізом роботи лобістів тютюнових компаній в Україні та їхні спроби повернути рекламу тютюну в публічний простір і медіа.

Незважаючи на те що зараз новини з фронту та стан економіки загалом мають отримувати пріиоритетний фокус, 
Mind публікує цей матеріал зараз, адже під час військового стану деякі лобісти продовжують протягувати вигідні їм закони.

Поки що реклама електронних цигарок в Україні дозволена. Яскрава реклама в ЗМІ та на білбордах, на масових заходах та автобусах зникне аж 11 липня 2023 року. Саме тоді набуде чинності так званий комплексний антитютюновий закон, який Україна ухвалила в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Сам факт появи цього закону вже можна вважати перемогою. Представники тютюнової галузі чинили шалений опір, називаючи нововведення закручуванням гайок. Підігрували їм і деякі парламентарі.

Вони внесли аж чотири альтернативні законопроєкти та запропонували близько півтисячі правок, щоб послабити або відтермінувати старт дії закону. Тож не дивно, що на бурхливі обговорення цього документу депутати витратили майже два роки.

Які зміни з’явилися у ст. 22 закону «Про рекламу» і мають набути чинності 11 липня 2023 року

Забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронні сигарети, у тому числі:

  • на транспортних засобах та обладнанні;
  • за допомогою заходів рекламного характеру;
  • у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів;
  • у мережі Інтернет, соціальних чи інших цифрових мережах;
  • Забороняється спонсорство теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів, публікацій у друкованих виданнях та інших медіа, на вебсайтах.

Втім, баталії тривають. Зараз депутати обговорюють законопроєкт №4212, який поверне деякі види реклами тютюнових виробів і знову зробить можливим спонсорство заходів для осіб старших за 18 років.

Так, якщо комплексний закон у рамках ст. 22 закону «Про рекламу» забороняє будь-які види реклами тютюнових виробів та електронних сигарет, то новий законопроєкт блокує лише деякі види такої реклами. А все, що не заборонено, – дозволено.

В Україні можна виділити кілька основних груп впливу тютюнової індустрії: народні депутати, бізнес-спілки та аналітичні центри, ЗМІ.

Mind проаналізував діяльність цих груп впливу для повернення реклами тютюнових виробів за допомогою законопроєкту №4212.

Бачу – не бачу

Що таке законопроєкт №4212 і для чого він потрібен, інформації в публічному просторі не так вже й багато. За півтора роки з моменту реєстрації законопроєкту ми нарахували лише 27 публікацій в онлайн-медіа, де згадується цей документ. При цьому в половині випадків видання захищає позицію тютюнових виробників і закликає дати більше можливостей для реклами електронних цигарок.

Пояснюючи «покращення», які пропонує законопроєкт №4212, лише в кожній другій публікації згадується про існування комплексного антитютюнового закону (навіть коли він був законопроєктом). Через це створюється ілюзія, що лише законопроєкт №4212 зможе заборонити хоча б якісь види реклами цигарок.

Заголовки з публікаціями про цей законопроєкт на кшталт «Рада хоче заборонити рекламу електронних сигарет» звучать оптимістично, бо читач і не здогадується, що існує набагато краща альтернатива.

За даними дослідження  «Детектор медіа», кожен третій матеріал про тютюнові вироби має ознаки прихованої реклами. При цьому майже в половині публікацій журналісти пишуть про цигарки в позитивній тональності.

Як це виглядає на практиці?

Наприклад, у великій статті «Чорний ринок рулить. Що думає бізнес про тотальну заборону на публічне згадування електронних сигарет, тютюну» онлайн-видання «Новое время» попросило п’ятьох експертів прокоментувати ситуацію і наслідки нових обмежень, закладених у законопроєкт №4212.

Цей матеріал не позначений як рекламний. Але вже в преамбулі автор публікації каже, що антитютюнові правки до законопроєкту критикує вся (!) бізнес-спільнота, та робить висновок, який дублює позицію тютюнових компаній: «По суті, йдеться про ліквідацію рекламних бюджетів гравців, які працюють по-білому. До того ж основний удар приймуть великі легальні гравці і незалежні медіа, які фінансуються за рахунок реклами, а не з кишені олігархів».

Опитані журналістом експерти також не дають правкам право на життя. При цьому двоє з п'яти опитаних експертів працюють у тютюнових компаніях.

Відстоюючи простір для реклами цигарок, на сторінках «НВ» директор із корпоративних питань JTI Україна Гінтаутас Діргела наголошує, що розміщення товару в точці продажу – це не реклама, а «заборона на викладання товару порушує права споживачів, позбавляючи їх права на отримання інформації про товар».

Директорка з корпоративних зв’язків Філіп Морріс Україна Наталія Бондаренко тут же додає, що «практично всі з поданих до другого читання пропозицій від народних депутатів є необґрунтованими та недоцільними”.

А директор Counterfactual Consulting Клайв Бейтс підсумовує, що законопроєкт призведе до зростання кількості курців.

Ми не стверджуємо, що ця публікація була таємно проплачена тютюновими компаніями. Найімовірніше, йдеться про те, що видання більше турбується про своє виживання.

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

За словами головного редактора «НВ» Віталія Сича, реклама тютюнових виробів – це значна частина доходу видання. Втрачати цей дохід йому не хочеться, а тому слід прибрати обмеження щодо заборони рекламувати електронні цигарки в інтернеті.

«Тепер, якщо прибрати ще спонсорство тютюнових компаній та алкогольних компаній, івентів і нових тютюнових виробів, для нас це ще 10–15% доходу, – заявив він під час засідання профільного парламентського комітету, на якому обговорювалися правки до законопроєкту №4212. – А хто залишиться, якщо не співпрацювати з усіма цими компаніями з усіма цими людьми (російськими або підсанкційними компаніями та людьми із заплямованою репутацією – mind)? Майже нікого не залишиться. Залишиться невелика кількість компаній із мінімальними рекламними бюджетами».

Ще один приклад. Видання «РБК-Україна» в аналітичній статті «Чорний список. Як депутати хочуть заборонити фільми і пости в соцмережах в рамках боротьби з рекламою куріння» стверджує, що чимало запропонованих правок до законопроєкту №4212 «загрожують крахом цілим галузям економіки», а серія поправок «виглядає вже просто відвертим шкідництвом, спрямованим проти тютюнових компаній».

Як і в публікації «НВ», критикуючи жорсткі поправки до законопроєкту, автор публікації переказує основні аргументи тютюнових виробників. Зокрема, посилається на невідомі дослідження, згідно з якими шкода від Iqos та інших «інноваційних» методів споживання тютюну істотно нижче, ніж від звичайних сигарет. І що для багатьох курців перехід на «електроніку» різних видів – крок на шляху до повного позбавлення від шкідливої звички.

«Головна надія – на здоровий глузд членів профільного парламентського комітету, – підсумовує автор публікації. – У крайньому разі – на пильність депутатів уже в сесійній залі при розгляді законопроєкту в другому читанні. Інакше негативні наслідки будуть відчутні далеко за межами тютюнової та алкогольної індустрій».

Бізнес-війна за прибутки

Майже весь український ринок (92%) тютюнових виробів ділять між собою чотири міжнародні корпорації-гіганти: Philip Morris International, Japan Tobacco International, British American Tobacco та Imperial Tobacco. Користуючись репутацією великих платників податків, вони за багато років присутності в Україні набули чималого впливу на національному та місцевому рівнях.

Щорічні обороти цих компаній вимірюються десятками мільярдів гривень. Але громадськість не знає, який відсоток цих сум витрачається на маркетингові та рекламні кампанії. Мовляв, це комерційна таємниця. Аналогічно повністю закритою є інформація про лобістську діяльність, благодійність і «корпоративну соціальну відповідальність» цього бізнесу.

Чому тютюнові компанії не можуть давати гранти ГО та експертам?

Це забороняє закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»:

Стаття 16. Забороняється спонсорство тютюну, в тому числі надання виробниками тютюнових виробів або пов'язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам або групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, навчальним закладам усіх форм власності.

Тютюнова індустрія просуває свої інтереси і через професійні асоціації, які мають великий вплив на Уряд і парламент. До таких об’єднань належать Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація, Федерація роботодавців України.

Нам невідомий повний перелік громадських організацій, професійних і бізнес-спілок, аналітичних центрів та експертів, які діють в інтересах тютюнових корпорацій. Але публічна діяльність таких організацій свідчить про те, що вони відстоюють ті самі ідеї, що й тютюнові корпорації.

Зокрема, під час обговорення змін до антитютюнового законодавства, інтереси бізнесу, а не здоров’я нації відстоювали Спілка українських підприємців, Рада підприємців при КМУ, Асоціація міст України та Інститут майбутнього. Таку саму позицію мали й організації, членами яких є тютюнові корпорації: Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгова палата, Українська федерація роботодавців України.

Групи впливу тютюнової індустрії найчастіше використовують ті самі аргументи, що й тютюнова індустрія, з метою заблокувати та дискредитувати антитютюнові законодавчі ініціативи. Окрім того, вони ігнорують наукові дані та міжнародний досвід щодо ефективності законодавчих заходів із контролю над тютюном.

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Представник Європейської Бізнес Асоціації Сергій Вербов публічно транслює позицію тютюнової галузі. По суті, це і є лобізм.

Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук констатує, що в рамках роботи над законопроєктом №4212 отримала дуже багато звернень, заяв і відкритих листів від громадських організацій та бізнес-асоціацій.

«Їхнє основне прохання, щоб ми не ухвалювали рішення (про прийняття більш жорстких правок стосовно реклами тютюнових виборів та електронних цигарок. – Mind)  до більш широкого обговорення», – каже Євгенія Кравчук.

Зокрема, лист надіслала і Європейська Бізнес Асоціація, до якої входять тютюнові корпорації. Представник ЄБА Сергій Вербов особисто прийшов на засідання парламентського комітету, де обговорювався законопроєкт №4212.

Він попросив відхилити 12 правок, які стосувалися заборони реклами тютюнових виробів в інтернеті та заборони викладки продукції в магазинах, кіосках і кафе у такий спосіб, щоб її не було видно покупцям. Мовляв, через це на 5% зростуть обсяги незаконної торгівлі тютюнових виробів, а держбюджет втратить 5 млрд грн.

«На думку експертів асоціації, ухвалення проєкту закону в запропонованій редакції спричинить негативні соціально-економічні наслідки,– пояснив Сергій Вербов. – Зокрема, закриття багатьох точок роздрібної торгівлі, адже переобладнання кіосків на закриті павільйони і повна зміна торгового обладнання в точках продажу потребуватиме суттєвих інвестицій».

Представниця від Американської торгової палати Оксана Швець також акцентувала увагу на тому, що тютюнові компанії входять до списків найбільших платників податків в Україні, а тому до їхніх позиції варто дослухатися.

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Представники бізнес-асоціацій приходять на засідання парламентського комітету з питань гуманітарної політики і запевняють, що вони не лобісти, а представники громадянського суспільства.

«Об'єднуються всі компанії і також надають пропозиції щодо непідтримки окремих норм, які дійсно нанесуть значної шкоди декільком індустріям і негативно можуть вплинути на їхню діяльність», – сказала вона.

Втім, депутати намагаються нівелювати спроби тиску на них. На думку члена парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимира В'ятровича, подібні заклики нагадують лобізм, коли представники конкретних бізнес-асоціацій лобіюють свої бізнес-інтереси, представляючи це як представники громадськості.

«Ми говоримо про рекламу тютюнових виробів, які, крім усього іншого, вбивають, які, крім усього іншого, шкодять здоров'ю, що коштує, зокрема, і економіці України, – зазначає він. – Якщо ми будемо міркувати виключно з міркувань того, щоб рекламний ринок оживити, щоб він заробляв більше грошей, давайте рекламувати героїн, кокаїн – дуже класний ринок, абсолютно голубий океан для того, щоб підняти величезні суми».

Гарним індикатором істинних цінностей тютюнових компаній стало питання виходу з російського ринку через війну з Україною.

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Тютюновий виробник  Japan Tobacco International стверджує, що деякі види тютюнових виробів більш безпечні. Цю тезу дуже часто повторюють лобісти цих компаній в Україні

Американська тютюнова компанія Philip Morris та Japan Tobacco International зробили піар-акцію, передавши українській армії кілька сотень тисяч пачок сигарет. Але водночас виходити з російського ринку корпорації не збираються. Також  Philip Morris зазначила, що її співробітники пожертвували понад $300 000 на підтримку України, і PMI подвоїть ці внески.

Отже, компанії намагають відкупитися від українського суспільства. Але це викликає зворотній ефект: у соцмережах уже шириться заклик бойкотувати продукцію корпорацій, які працюють на території держави-агресора.

Лобі депутатів

У 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. З цього моменту Україна зобов’язалася під час розробки законопроєктів щодо охорони громадського здоров'я та боротьби проти тютюну захищати свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості.

Інакше кажучи, ніякі листи бізнес-асоціацій і тютюнових корпорацій не мають впливати на рішення депутатів про те, можна чи не можна забороняти рекламу тютюнових виробів та електронних цигарок.

Втім, мало хто з депутатів обізнаний зі змістом цієї конвенції. І в результаті в парламенті регулярно звучать тези, які один в один дублюють позицію тютюнових корпорацій. При цьому уряд уникає оприлюднення будь-якої інформації про тютюнову індустрію та її тактику щодо підриву заходів із боротьби проти тютюну в Україні, як це рекомендує ВООЗ.

Поки що немає прецедентів, коли депутати або урядовці були офіційно звинувачені в конфлікті інтересів стосовно приватних інтересів, пов’язаних із тютюновою індустрією. А якщо такий випадок стане відомий, притягувати порушника до відповідальності буде Національне агентство з питань запобігання корупції.

Щоб не опинитися на лаві підсудних, політики та чиновники, які займаються питаннями тютюнової індустрії, намагаються не афішувати свою діяльність, уникати публічних заяв про свою позицію щодо боротьби проти тютюну або показувати себе як «прибічники політики контролю над тютюном», вносячи слабкі законодавчі пропозиції або маніпулюючи громадською думкою.

Втім, про підігрування інтересам тютюнових компаній із боку нардепів може свідчити кілька індикаторів. Перший – коли депутати пишуть законопроєкти з більш м'якими нормами стосовно діяльності тютюнових компаній і подають їх як альтернативні ретельно підготовленим фаховим законопроєктам.

Наприклад, майже відразу після подачі до ВРУ так званого комплексного антитютюнового законопроєкту, над яким працювали 13 депутатів із різних фракцій, окремі депутати від «Слуги народу» подали ще чотири альтернативні законопроєкти. Різниця між першим законопроєктом і його клонами полягала в тому, що в документах-двійниках пропонувалися більш м'які умови для роботи тютюнових компаній.

Які депутати вносили альтернативні законопроєкти до законопроєктів №4358 та №4212

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Наприклад, Мар'ян Заблоцький вніс аж чотири альтернативні законопроєкти (тут, тут, тут, тут), у яких пропонував дозволити деякі види реклами тютюнових виробів й електронних цигарок. І така гіперактивність має логічне пояснення. Свого часу Заблоцький підписав лист до гендиректорки ВООЗ Маргарет Чен, щоб протистояти запровадженню стандартизованих пачок сигарет (без логотипу, однакового оливкового кольору з відразливими зображеннями хвороб).

При цьому він зазначив, що є учасником міжнародної аналітичної мережі Atlas Network, яку фінансує міжнародна тютюнова корпорація Philip Morris. Ця тютюнова компанія передала $427 000 ГО «Українське товариство економічних свобод», засновником якого є Заблоцький.

Окрім цього, депутати внесли в законопроєкт №4212 аж 245 поправок. І багато цих поправок на руку тютюновій промисловості.

Наприклад, депутат Богдан Торохтій пропонував залишити рекламу електронних сигарет на сайтах, де понад 80% аудиторії – повнолітні. А щоб визначити перелік таких сайтів, законотворець планував використовувати дані Google Analytics і швейцарської аналітично-консалтингової агенції Gemius. Ці дані мали через офіційні запити отримувати в Міністерстві цифрової трансформації.

Втім, позаяк в українському сегменті інтернету кількість сайтів вимірюється сотнями тисяч, ефективно стежити за виконанням такої норми закону було б проблематично.  Попри те що, за словами законотворця, правка була потрібна, щоб захистити рекламну галузь, її відхилили.

Разом із тим під час обговорення ігноруються й позитивні поправки – які забороняють більше видів реклами тютюнових виробів.

Наприклад, нардепи Батенко та Констанкевич безуспішно пропонували заборонити рекламу пристроїв, призначені для вдихання пари, що утворюється внаслідок нагрівання тютюну, але без його згоряння.

Підступні клони та таємні лобісти: як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів в Україну

Депутати не підтримали поправку до законопроєкту №4212 про заборону реклами пристроїв, призначених для вдихання пари, що утворюється внаслідок нагрівання тютюну, але без його згоряння

«На даний момент, крім електронних сигарет, набули широкої популярності та розповсюдження вироби, у яких використовується система споживання тютюну без його згоряння. Такі вироби не менш шкідливі, ніж електронні сигарети, тому необхідно поширити заборону популяризації також і на них», – пояснили нардепи Батенко та Констанкевич.

Також провалилися правки, якими заборонялося розміщували макети тютюнових виробів у магазинах та на сітілайтах і білбордах вздовж доріг.

Нардепи Вельможний та Сухов безуспішно пропонували і для систем нагрівання тютюну заборонити рекламу, яка може формувати думку, що ці вироби мають лікувальні якості або що вони є заспокійливими засобами.

Провалилася і їхня правка про заборону проводити рекламні акції, під час яких тютюнові вироби можна обмінювати на будь-які інші товари, роботи, послуги. Не дослухалися колеги-депутати й до пропозиції заборонити лотереї та конкурси, умовою участі в яких є придбання тютюнових виробів.

Нардепка Олександра Устінова пропонувала заборонити рекламувати тютюнові вироби на заходах не лише для дітей, а й для дорослих. Вона ж вносила правку про заборону видачі премій, лотерей, конкурсів та інших подій, прямо або опосередковано пов'язаних із тютюновими виробами.

Баталії під час обговорення правок тривають. Але навіть на цьому етапі видно, що в тютюнових виробників уже з’явилося «вікно можливостей». І поки законопроєкт не знімуть із розгляду, воно залишиться.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло