Освіта в часи кризи вимагає нестандартних підходів. Проте навчати дітей у непростих умовах сучасного світу – не тільки виклик, а й імпульс до розвитку освітніх систем.
Криза, спричинена повномасштабною війною, стимулювала трансформацію у сфері освіти. Адаптивне навчання стало мастхевом для українського суспільства. Адже молодь сучасної України не може обмежитися лише знаннями зі шкільних предметів – наразі дітей треба навчати справлятися зі стресом, пристосовуватися до змін, знаходити творчі рішення у складних обставинах.
У цьому контексті навчальні заклади мають переосмислити свою місію та стратегію: те, що раніше вважалося другорядним, зараз набуває сильніших сенсів. Це стосується не тільки навчального контенту, а й методів викладання, форм залучення учнів, використання технологій в освіті.
Про те, як навчальні та технологічні інновації допомагають сформувати гнучке освітнє середовище та як навчальним закладам ефективно реагувати на виклики сучасності й підтримувати розвиток молоді в умовах війни, розповів Mind СЕО онлайн ІТ-академії GoITeens Вячеслав Поліновський.
Читайте також: Освіта за кордоном: топ-3 країни, куди поїхали навчатися українці у 2022 та 2023 роках
Нова реальність диктує потребу у зміні парадигми навчання. Раніше навчальний процес був тісно пов'язаний із фізичною присутністю учнів у класі: вони приходили до школи, сідали за парти, розгортали підручники – і це був єдиний патерн здобуття освіти. Та зараз він не завжди може бути ефективним, оскільки фізична присутність у школі може становити небезпеку й змушувати дітей відчувати тривожність і дискомфорт.
Знання вже необов'язково здобувати тільки офлайн, сидячи за партою, – тепер більш важливо вміти навчатися в будь-яких умовах. Навчатися тут і зараз, адаптуючись до змінних обставин. Пригадайте всі ті світлини із сезону блекаутів, де викладачі давали уроки з відділень «Нової пошти», писали вправи на стіні згорілого будинку або читали лекції із церкви.
Тому місце, у яке діти приходять за знаннями, мусило трансформуватися – перейти в диджитал-простір. Це допомогло змістити акцент із форми навчання на його зміст. Батьки почали обирати школу не за кольором стін у класі, м’якими диванами в коридорах чи смачними булочками в їдальні, а з орієнтацією на змістовність і гнучкість освітнього процесу, якість подачі навчального матеріалу, а також можливості його отримати.
З переходом шкіл в онлайн-формат змінюється не лише місце отримання знань, а й сама природа навчального процесу. Пріоритетом для навчальних закладів стає адаптивний підхід до розробки навчальних систем, які б дозволили дітям навчатися у будь-який слушний для них момент, не прив’язуючись до шкільного класу як до єдиного середовища для здобуття знань. З таким підходом діти починають орієнтуватися не лише на гарні оцінки в щоденнику, а й насамперед на розвиток своїх навичок і себе як особистості.
Читайте також: Вища освіта по-новому: сам обираєш, як вчитися і що вчити, але повертаєшся в аудиторію
Колись діти навчалися читати, щоб вивчати єдину книгу – Біблію. І це було головним знанням на той час. Однак у сучасному світі термін «загальна грамотність» включає також вміння працювати з комп’ютерами, розуміння основ штучного інтелекту, і загалом, здатність адаптуватися до швидкозмінного технологічного середовища.
Світ постійно потребував людей, які вміють конструювати, аналізувати, креативити й синтезувати нові рішення. Проте з початком повномасштабної війни стало зрозуміло, що критично важливою навичкою є ще й вміння писати програмний код. Це виходить на перший план в умовах, коли Україна може вигравати у війні лише завдяки тому, що її армія більш технологічно розвинута за ворожу.
Саме через це завданням адаптивної освіти є переосмислення того, хто потрібен Україні і які освітні напрями потрібно розвивати, аби зрощувати таких фахівців. Наприклад, ми розуміємо, що в Україні має виховуватися якомога більше айтівців мілітарі-напрямку. Тому ми почали навчати дітей програмування вже з молодшої школи, щоб весь світ розумів, що в нас у країні є потенціал і будуть фахівці, які можуть дати відсіч ворогу системами радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки, систем прогнозування, аналітики.
Щоб розбудовувати потужне як ІТ-, так і мілітарі-середовище, акцент треба робити на технологічній освіті та її якості. Саме такий підхід дозволяє розробляти та впроваджувати навчальні програми, які забезпечують розвиток цифрових й аналітичних навичок учнів.
При цьому важливо виховувати не просто кодерів, а мислячих інноваторів, які здатні вирішувати складні завдання та розробляти технології майбутнього. Бо майбутнє належить тим, хто адаптується до технологічних змін та розвиває відповідні навички.
Читайте також: До школи: як у сім’ях змінилися критерії вибору навчальних закладів
Найкраща порада, яку кожна освітня установа може взяти собі на озброєння, – це постійно змінюватися під потреби своїх вихованців. Дослухатися до того, чого вони хочуть, відштовхуватися від цього й думати, що б додати у процеси взаємодії з ними. В умовах, коли зміни відбуваються стрімко й непередбачено, гнучкість та адаптивність – чи не найголовніші якості ефективного навчального середовища.
Зробити навчання дійсно корисним допоможе відстеження прогресу учнів і його аналіз для подальшого вдосконалення навчального процесу. Наприклад, ми постійно стежимо за кількома метриками: чи доходять учні до певного заняття, яким урокам вони ставлять «вподобайки», чи можуть вони відповісти на заключні запитання. Таке спостереження допомагає вчасно визначити, на якому етапі діти втрачають інтерес до навчання або мають труднощі з виконанням домашніх завдань. Це служить сигналом про те, що програму потрібно переглянути й удосконалити. Оскільки оптимізація планів відбувається регулярно, ми оновлюємо 20–30 уроків щомісяця з усіх курсів.
Іноді, аби закрити потреби учнів, навчальні програми не просто оновлюються, а й розширюються. Зокрема, коли ми побачили, що курсом із дизайну цікавляться не лише підлітки, а й молодші діти. Так, для цієї вікової групи ми створили новий курс із малюванням. Коли помітили, що в багатьох учнів є проблеми з математикою, інтегрували елементи цього предмету в курси Minecraft Kids, а згодом створили окрему програму для цікавого вивчення математики. Крім того, аналіз прогресу учнів можна використати для регулювання темпів і графіків навчання.
Варто робити ставку на те, щоб дозволити дітям здобувати знання з комфортною для них швидкістю й у зручний час. Будь-які жорсткі обмеження демотивують і суперечать філософії адаптивного навчання.
Практика навчання дітей в умовах блекаутів продемонструвала, що використання записів занять дозволяє учням не втрачати доступу до знань через несприятливі обставини. Це показало дітям, що вони не повинні чекати встановленого часу для початку занять, а можуть працювати з матеріалом у найбільш слушний для них момент. В умовах гнучкості навчального процесу згодом діти й самі привчаються активно та креативно підходити до розв'язання проблем.
Навіть у складних обставинах важливо створювати позитивне середовище для розвитку молодого покоління. Забезпечення психологічної адаптації та мотивації до навчання – одна з функцій адаптивного навчання.
Тому не варто забувати, що освітній процес не обмежується лише здобуттям технічних навичок (hard skills). Акцентувати також треба й на розвитку м'яких навичок. Заняття зі soft Skills допомагають дітям розвивати емоційний інтелект, вміння ефективно комунікувати, працювати в команді, грамотно розподіляти свій час іи ресурси. Це елементарний мінімум, який навчить дітей техніки самопідтримки.
Втім важливо, щоб дитина мала підтримку й від інших членів освітнього середовища. Так, у нас утворилася велика спільнота учнів, у якій вони підтримують одне одного, діляться власними роботами, отримують відгуки й обмінюються думками – словом, входять у коло однодумців і вчаться бути частиною ком'юніті. Це дозволяє дітям не відчувати себе ізольованими або самотніми – навпаки, вони знаходять нових друзів, з якими легше переживати зміни.
Крім того, у нашій спільноті публікуються студентські проєкти – це значно підвищує самооцінку та мотивацію їх авторів. Потім вони не бояться показувати свої роботи друзям, розробляють ігри, у які грають з однокласниками, і заслуговують повагу серед однолітків завдяки своїй майстерності. Або ж спрацьовує інший формат: коли академія влаштовує своєрідні «батьківські збори», на яких відмічає учнів за їхні роботи й досягнення.
Публічна демонстрація дитячих проєктів має чудовий освітній ефект: дитина усвідомлює, що заслуговує визнання завдяки своїй вправності та креативності – це мотивує її не зупинятися й навчатися ще більше та краще.
Крім того, підлітків ми іноді залучаємо до ролі менторів або помічників викладачів в академії. Так вони не просто починають заробляти свої перші гроші, а й розуміти власну цінність і можливості. Це укріплює їхню самооцінку, демонструючи, що вони можуть бути прикладом для однолітків і досягати успіху.
Практичні техніки психологічної підтримки дітей у школі – це цінні інструменти, які допоможуть виростити емоційно стійку, впевнену у власних силах молодь. Діти, які отримують належну емоційну підтримку в освітньому середовищі, знають змалечку, що коритися обставинам – точно не варіант, бо завжди є можливість докласти зусиль і вийти із ситуації з найменшими втратами.
Найбільша перевага онлайн-навчання полягає в тому, що воно дозволяє дітям під'єднуватися з будь-якої точки світу. Це особливо важливо для українських дітей, які через обставини опинилися за кордоном або живуть у віддалених регіонах, де складно знайти висококваліфікованих вчителів. Саме онлайн-формат дозволяє контактувати з найкращими викладачами, продовжувати навчання українською і підтримувати зв’язок із батьківщиною.
Завдяки навчанню в онлайн-форматі діти мають змогу продовжувати вчитися українською, не забуваючи своїх культури та корінь.
В онлайн-групах можуть одночасно бути діти з Херсона, Харкова, Лісабона чи інших місць. Вони об'єднуються та спілкуються українською мовою – це укріплює їхню національну ідентичність, хоч би де вони зараз не перебували.
Це доводить, що гнучкість програм, технологічна інновативність і зосередженість на розвитку як технічних, так і м'яких навичок є фундаментом для виховання покоління розумних, креативних і вмотивованих українців. Бо майбутнє нашої країни – за адаптивною та диджиталізованою освітою.