Вища освіта по-новому: сам обираєш, як вчитися і що вчити, але повертаєшся в аудиторію
Що дає студентам законопроєкт №10177, і коли вони зможуть відчути ці зміни
21 листопада Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроєкт №10177 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». У документі передбачено новації, які можуть глобально трансформувати вищу освіту в Україні. Які саме та як вони вплинуть на процес навчання, розбирався Mind.
Що найголовніше в цьому законопроєкті? Принципове зміщення фокусу уваги із закладу вищої освіти на здобувача освіти. У комунікації Міністерства освіти і науки рефреном звучить поняття суб’єктності студента. Що це означає? Те, що молода людина отримає більше можливостей власноруч впливати на процес свого навчання, передусім на його терміни і змістове наповнення.
Чи зміниться тривалість навчання? Так, вона стає варіативною. Із прийняттям нового закону студенти денної форми навчання зможуть регулювати власне річне навантаження. Нині воно становить за рік 60 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). А зможе варіюватися від 30 до 80 кредитів ЄКТС.
На практиці це означатиме, що студент зможе сам вирішувати, у якому темпі йому навчатися. Він зможе інтенсифікувати, пришвидшити своє навчання й отримати диплом раніше, або навпаки – уповільнити його, щоб комфортно поєднувати здобуття вищої освіти, наприклад, з роботою.
Як зміниться вплив студента на вибір навчальних предметів? Він збільшиться. Проєкт закону передбачає, що на деяких спеціальностях студенти зможуть власноруч обирати більший відсоток предметів, які вони вивчатимуть.
Звісно, це не стосуватиметься так званих регульованих спеціальностей, де кількість предметів є досить чітко регламентованою. Це медичні, юридичні, деякі інженерні, військові спеціальності тощо.
Але студентам, які хочуть вчитися на інших, нерегульованих спеціальностях, хочуть надати можливість обирати від 25% дисциплін. Причому в деяких випадках цей показник може становити навіть 50%. Зміст і формат предметів мають забезпечувати заклади вищої освіти. Тож, очевидно, у конкуренції за студента виші пропонуватимуть по-справжньому корисні та сучасні курси.
Чи правда, що, згідно із законопроєктом, студент зможе обрати спеціальність не одразу? Правда, це називається «міждисциплінарні програми». Якщо студент не визначився остаточно зі спеціальністю, на якій він хоче навчатися, то спочатку він може обрати лише галузь. Потім, проучившись певний час (отримавши від 60 до 120 кредитів ЄКТС), він обирає спеціальність у межах цієї галузі.
Важливе зауваження – законопроєкт пропонує таку можливість, але не примушує всіх так робити. Студент, як і зараз, може одразу вступити на конкретну спеціальність. Але заклади вищої освіти, стараючись зробити навчання більш комфортним і сучасним, матимуть можливість запровадити такий особливий різновид навчання, як міждисциплінарні програми.
Чи «заженуть» усіх студентів-очників в аудиторії? Частково. COVID-19 і воєнний стан значно змінили підходи до отримання освіти, змістивши акценти на дистанційну та асинхронну практики. Але жодна із цих форм, на жаль, не здатна забезпечити якість навчання, можливу тільки в разі денної форми освіти, безпосереднього спілкування з викладачами, отримання практичних навичок. А якість зберегти важливо. Тож законопроєкт встановлює мінімальний обсяг очних, аудиторних занять.
Навчаючись на бакалавра, кількість аудиторних годин у одному кредиті має становити не менше 10 із 30. А на магістерському рівні – не менше 8 годин із 30. Тож «спихнути» на самостійне вивчення найбільш важливі теми не вийде: щонайменш у мінімальному обсязі студенти спілкуватимуться з викладачами на лекційних і практичних заняттях по-старому – офлайн.
Хто в першу чергу відчує зміни, передбачені законом? Як не дивно, викладачі та адміністрація вишів. Адже саме їм доведеться приводити свою документацію та практику викладання у відповідність до змін, пропонованих проєктом закону. Якщо законопроєкт буде оперативно прийнятий, то випускники шкіл зможуть відчути його позитивні сторони вже наступного року.
Чи є цей законопроєкт єдиною реформаторською ініціативою, яка стосується вищої освіти? Ні, він є лише частиною комплексних змін, які уряд запланував провести у вищій освіті. Зокрема, планується кардинально змінити підхід до фінансування вищої освіти загалом, запровадивши систему державних грантів на освіту, які видаватимуться випускникам шкіл.
Mind розповість про цю та інші реформи в наступних публікаціях.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
