Уряд завершив внутрішню роботу над проектом держбюджету-2018 і переводить його обговорення у парламентський простір. Останній передвиборний держбюджет уряд бачить зі зростанням доходів порівняно з 2017 роком на 14% при надмірно самовпевненому очікуванні зниження інфляції до 7% – з 8,1% цього року.
У Нацбанку вже перестрахувалися і попередили, що бачать проінфляційні ризики через бюджетні витрати та пенсійні виплати. З урахуванням збереження значної ролі корупційної складової в реалізації державної політики таке очікуване збільшення фінансового потенціалу бюджету не вселяє оптимізму. Цей самий фактор ставить під сумнів як приватизаційні плани, так і прогноз зростання ВВП на 3% у цілому. Хоча режим м'якої монетарної політики, що зберігається в Європі, дає Україні додатковий шанс прискорити відновлення економіки.
В уряді традиційно запевняють: він за все хороше, проти всього поганого.
«Маски-шоу стоп! Домовилися, що всі силові структури відмовляться від застосування силових операцій на підприємствах. Бізнес не може відчувати впевненість, коли є ймовірність будь-яких атак, у тому числі з боку держави», – заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
«Бюджет на 2018 рік – реалістичний, збалансований, ефективний і розрахований на перспективу. Це бюджет розвитку і майбутнього зростання країни, який закладає основу для проведення системних глибоких реформ», – запевнив у свою чергу глава Мінфіну Олександр Данилюк.
Серед основних пріоритетів: освіта, медицина, оборона і безпека, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт і будівництво доріг.
При цьому міністр фінансів не без гордості відзначив, що вперше за всю історію бюджетоформування в Україні буде впроваджено середньострокове бюджетне планування, а також вперше доходи загального фонду зведеного бюджету (державного і місцевих) перевищать 1 трлн грн і досягнуть 1,03 трлн грн.
В Україні три роки, в середині яких – вибори, це багато. За цей період або міністр зміниться, або прем'єр, або поведінка населення. З огляду на це сумнівна практична цінність – загадувати так далеко. Гордість же за трильйонні доходи спадає, якщо згадати, що загальний держборг перетнув лінію 1 трлн грн ще у 2014 році, а найближчим часом перевищить показник 2 трлн грн.
Уряд також спирається на сумний прогноз подальшої девальвації середньорічного курсу до 29,3 грн/$, що недивно в умовах наближення пікових виплат за зовнішніми боргами, у тому числі можливого погашення спірного боргу Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.
Борг Фонду гарантування вкладів Мінфіну перевищує 60 млрд грн, Нацбанку – ще 9 млрд грн. Пенсійний фонд очікує списання боргу в розмірі 48 млрд грн. Але основним викликом у борговій сфері залишаються виплати за зовнішнім держборгом, які виростуть з $2,4 млрд до $3,3 млрд у 2018 році.
Утім, завдяки зусиллям МВФ, дефіцит держбюджету-2018 планується зменшити з 3,1% поточного року до 2,4%. У практичному сенсі це означає відмову від подальшого зниження податкового тиску при адміністративному примусі приватного легального сектора до підвищення мінімального рівня зарплат. У зв'язку з цим обґрунтованість риторики урядового агітпропу про детінізацію істотно знижується.
Запланована пенсійна реформа може скоротити витрати на підтримку Пенсійного фонду, але зекономлені кошти можуть бути поглинені судовою та медичною реформами.
У проекті держбюджету на 2018 рік закладено надходження від приватизації на рівні 22 млрд грн. Глава уряду припустив, що приватизація і оновлення менеджменту в держкомпаніях відкриває дорогу до щорічного зростання економіки на 6–7%.
На продаж планується виставити, серед іншого, «Центренерго», Об'єднану гірничо-хімічну корпорацію, ДПЗКУ, Аграрний фонд, Одеський нафтопереробний завод, ОПЗ, Укргазбанк, «Турбоатом», «Укрспирт». Однак, як говорив Авраам Лінкольн: у собаки не стане п'ять лап, якщо собачий хвіст назвати лапою. Про реальні масштаби і якість приватизації можна буде судити, лише побачивши її.
В уряді також очікують, що план з митних надходжень до держбюджету в 2017 році буде перевиконаний на 50 млрд грн за рахунок скорочення тіньових схем: великі надії покладаються на подальше підвищення ефективності митної та фіскальної системи наступного року. Однак багато проблем з контрабандою залишаються. А при подальшому зближенні ставок акцизів зі ставками ЄС можуть виникнути нові.
Нацбанк також планує наростити підтримку центрального бюджету: прогноз прибутку НБУ за 2017 рік затверджено на рівні 47,8 млрд грн, після того як перерахування в бюджет-2017 його торішнього прибутку заплановано в 44,4 млрд грн.
Чи пощастить уряду з таким джерелом несподіваних надходжень, як конфіскація, ймовірно, ніхто сказати не зможе: цього року за рахунок конфіскованих коштів екс-президента Віктора Януковича Рада збільшила доходну частину на 39,7 млрд грн.
Оборона в наших умовах дуже важлива. Витрати на оборону України у 2018 році, за словами секретаря РНБО, складуть не менше 5%, тоді як цього року вони очікуються в розмірі 5,2% від ВВП. Тобто 5% військовий збір, швидше за все, стягуватиметься і далі.
За даними постійного представника програми розвитку ООН в Україні Ніла Уокера, 60% населення України вже перебуває за межею бідності. Але продовжує терпляче нести це навантаження.
Було б логічно, щоб такий патріотичний прояв з боку населення був підтриманий не менш патріотичними розслідуваннями зловживань у сфері постачання і розподілу ресурсів у армії та Нацгвардії. Поки ж складається враження, що вся країна заражена корупцією, і лише армія, включаючи буржуа зі складу генералітету, залишається поза підозрою. Утім, за оцінкою виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина, наразі 86% українців уже залишили надію на перемогу уряду в питанні боротьби з цим злом.
Ефективність планованого нарощування вкладень у дорожнє будівництво без вирішення проблеми проїзду перевантаженого транспорту також під питанням. У 2015 році на будівництво доріг було витрачено 6 млрд грн, а у 2016-му – 10 млрд грн. У 2017-му планується 30 млрд грн, а наступного року – 40 млрд грн. Але в Україні вага перевантажених вантажівок іноді досягає 135 тонн, що веде до інтенсивного руйнування полотна.
У Мінфіні, як і раніше, не проти підвищення зарплат топ-менеджменту до непристойного рівня для такої бідної країни, але цей захід поки помітно не вплинув на корупційну ситуацію. Разом з тим Мінфін продовжує боротьбу з некритичними витратами, пропонуючи розпорядникам державних коштів скоротити або відкласти сплату внесків до міжнародних організацій. Крім того, у стінах Мінфіну живе ідея скоротити у 2018 році кількість одержувачів академічних стипендій з 40–45 до 25%.
Коли двері закриваються в одному місці – вони відразу відкриваються в іншому. Прем'єр висловив думку, що відхилена минулого року ідея зниження ренти для нових газових свердловин до 12% заслуговує на увагу. Ця ініціатива була відхилена через корупційні ризики – Мінфіну доручено підібрати відповідний інструмент для ухиляння від цього ризику. У цілому ж видобуток енергоресурсів залишається фаворитом: минулого року було схвалено зниження ренти на видобуток нафти і конденсату з 45 і 21% (залежно від глибини покладів) до 29 і 14% відповідно.
Слабкість українських державних інститутів перед обличчям згуртованої високомотивованої та досвідченої команди професійних захисників бізнес-інтересів нагадує про аналогічну ефективність тимчасового уряду Російської імперії, поваленого рівно 100 років тому в результаті соціалістичної революції.
«Мінфін – одне з найслабших серед міністерств Європи. Традиційно у світі це дуже сильна інституція. Просто в Україні, на жаль, його спочатку перетворили на міністерство бюджету, а потім, коли перевернули з ніг на голову бюджетний процес, на міністерство бухгалтерії... У нинішніх умовах нам необхідно дуже сильне Міністерство фінансів. Без цього ми не будемо розвиватися», – визнав міністр фінансів Олександр Данилюк.
Дійсно, Мінфін часто поступається в боротьбі з бізнес-лобістами. Але це міністерство також набагато слабкіше за Генпрокуратуру. Після погроз з її боку відкрити кримінальні провадження щодо глави Мінфіну, ймовірно, фінансування органів прокуратури в 2018 році буде широким і всеохоплюючим, незважаючи на мінімальне зростання економіки. А ще ж є СБУ, МВС, НАБУ, Нацгвардія, армія і, звичайно, флот, як же без нього? Їм теж є чим пригрозити Мінфіну.
А ще є популісти, які, як завжди, набиратимуть політичний капітал, перекладаючи гроші з однієї кишені населення в іншу, не додаючи ані копійки. І їхнє значення не варто недооцінювати – главу держави обиратимуть у березні 2019-го, і настрій виборця буде сформовано саме держбюджетом-2018.
Виходячи з цього, Мінфін, швидше за все, як і раніше, реформуватиме населення і малий бізнес, та оформлятиме компроміси, досягнуті бізнес-лобістами і демагогами-популістами.
У цілому первинний варіант держбюджету-2018 не варто переоцінювати: документ може бути суттєво перероблений до другого читання – кількість пропозицій до бюджету від народних депутатів зазвичай перевищує 1500–2000. Але і після прийняття його параметри залишаються досить гнучкими – держбюджет-2016 правили 13 разів, держбюджет-2017 – уже чотири.
«У плані формування головного фінансового документа держави осінь буде складною. Треба буде узгодити всі фінансові потреби для реалізації реформ», – прогнозує глава парламенту Андрій Парубій.
Незважаючи на очевидні макроекономічні та бюджетні ризики наступного року, бізнес налаштований цілком оптимістично. Згідно з недавнім опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 86% респондентів очікують на позитивну динаміку зростання бізнесу наступного року, хоча 58% (минулого разу таких було 46%) не планують нових інвестиційних проектів на цей час.
При цьому більшість – 29% – називають боротьбу з корупцією першочерговим завданням уряду. Для найманих працівників добра новина в тому, що 40% учасників опитування заявили про готовність збільшувати рівень зарплат від 10 до 20%, а ще 37% – на 5–10%.