Встигнути до нового року: топ-3 головних реформ осені

В Україні стартував новий політичний сезон. Окрім традиційних коаліційних інтриг і кадрових перестановок, головні очікування цієї осені – реформи, на які у Верховної Ради залишається дедалі менше часу. Mind спробував виокремити ключові напрямки, яких можуть торкнутися комплексні зміни вже в найближчі пару місяців.

Перший день роботи Верховної Ради показав, що комплекс невирішених організаційних проблем перекочував з минулого політичного сезону в нинішній. Голосів так само не вистачає, склад коаліції так само невідомий, плану роботи так само немає. Проте це не заважає досягати результативних голосувань, що довело успішне прийняття за основу освітньої реформи. 255 голосів «за», з яких тільки 180 припадають на фракції БПП і «Народний фронт», що формально складають провладну більшість.

Це свідчить про те, що ситуативні голосування за урядові реформи залишаться головним трендом вирішення питання з пошуком голосів у парламенті. І, як і раніше, особливих проблем в цьому поки не виникає.

Незважаючи на політичні протиріччя, і «Самопоміч», і «Батьківщина», і Радикальна партія підтримують вектор проведення реформ, який пропонує Кабмін Володимира Гройсмана. У цьому ключі каменем спотикання може стати хіба що пенсійна реформа, яка несе в собі серйозні репутаційні та електоральні ризики. Щодо решти аспектів для уряду в Раді не повинно виникнути складнощів. Тим більше що контур майбутніх реформ уже давно відомий.

Освіта: ідеї є, грошей немає

Тут Рада вже зробила перший крок, проголосувавши за базовий закон «Про освіту». Це лише перший документ – попереду прийняття додаткових нормативно-правових актів, які деталізують реформу. Поки влада повернула 12-річку в середню освіту і прийняла рішення про поетапне збільшення заробітної плати вчителям.

Що стосується останнього, то до 2023 року зарплата українського педагога має скласти чотири прожиткові мінімуми (6736 грн). Тут відразу ж виникає питання про джерела фінансування і розтягнуті в часі строки підвищення. З огляду на темпи інфляції, до 2023 року надзвичайно складно спрогнозувати адекватність озвучених цифр.

Усього ж реформу оцінили у 87 млрд грн – космічна для України сума як на теперішній час. У всьому іншому профільний міністр Лілія Гриневич робить ставку на західну модель триступеневої загальноосвітньої школи і введення ліберальних та інноваційних методів освітнього процесу. При цьому класичну систему української освіти останніх десятиліть очікує практично повний демонтаж. Залишилося лише дочекатися більшої конкретики від Кабміну в питанні відповідності нової освітньої системи стратегії розвитку економіки та майбутнім тенденціям ринку праці. Адже це – найбільш справедливий критерій оцінювання якості майбутньої реформи.

Шанси на прийняття: після голосування у другому читанні за базовий закон «Про освіту» просування реформи навряд чи викличе особливі проблеми.

Медичні пристрасті

У червні Рада вже дала старт найскандальнішій урядовій ініціативі – медичній реформі. Був проголосований закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікувальних препаратів». Тепер стоїть завдання підкріпити цей закон іншими нормативно-правовими актами. Суть ідеї в.о. профільного міністра Уляни Супрун – увести принцип «гроші ходять за пацієнтом» і домогтися максимально ефективного витрачання державних коштів.

Нагадаємо, зараз Україна витрачає на медицину близько 60 млрд грн на рік. Супрун пропонує ввести нову систему охорони здоров'я, основою якої будуть госпітальні округи і сімейні лікарі. Критики справедливо зазначають, що реформа призведе до скорочення лікарів і персоналу в лікарнях, а сільські жителі повинні будуть долати десятки кілометрів для того, аби потрапити на прийом до потрібного фахівця.

Вирішити проблему держзакупівель медикаментів, яка зараз вкрай загострилася, міністр пропонує створенням нового держоргану – Національної служби здоров'я України. Чим, правда, він відрізнятиметься від існуючих аналогів, поки не зовсім зрозуміло. У цілому, ця реформа доволі суперечлива, але консенсус на її прийняття в парламенті є, тому українському суспільству доведеться адаптуватися до нових реалій.

Шанси на прийняття: високі, попри широкий суспільний резонанс.

Пенсійний вузол

Пенсійна реформа, мабуть, найбільш проблемна для нинішньої влади. Голосування за неї в чинній редакції викличе істотне суспільне невдоволення. Хоча абсолютно очевидно, що іншої стратегії вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду уряд не має.

Згідно з пропозиціями міністра соціальної політики Андрія Реви, повинен бути скорочений перелік категорій українців, які мають право дострокового виходу на заслужений відпочинок, а мінімальний стаж для виходу на пенсію буде збільшено до 35 років. Крім цього, влада збирається ввести осучаснення пенсій, яке торкнеться 5,6 млн пенсіонерів. За планом уряду, пенсії повинні збільшитися на 200–1000 грн.

Експерти вже встигли розкритикувати методику обрахунку нарахувань і несправедливий підхід до різних категорій пенсіонерів. Реальна індексація почнеться лише з 2021 року. Поки комплекс запланованих Кабміном заходів нагадує не реформи, а точкові зміни, що намагаються знизити дефіцит ПФ, не збільшуючи при цьому пенсійного віку.

Для розуміння, на даний момент дефіцит Пенсійного фонду становить 140 млрд грн. Очевидно, поки влада уникає різких рухів і намагається маскувати непопулярні кроки зміною трудового стажу. При цьому компенсувати негативний соціальний ефект збираються частковим підвищенням пенсій.

Шанси на прийняття: середні; все залежатиме від позиції позафракційних, груп «Відродження» та «Воля народу», а також від мобілізації коаліційних депутатів.

У процесі обговорення

Ці три реформи будуть основними завданнями парламенту до кінця року. Але є і низка інших напрямків, які знаходяться в стадії розробки і потребують додаткових консультацій. Йдеться, в першу чергу, про земельну реформу, яка планувалася, але відклалася в зв'язку з відставкою профільного міністра Тараса Кутового і новою стратегією щодо приватизації держмайна, яку Кабмін гучно провалює вже декілька років поспіль.

Шанси на прийняття: у силу очевидних протиріч і економічних труднощів імовірне перенесення на 2018 рік.