Хто в хаті монополіст: які уроки можна винести з відключення Криворізької ТЕЦ

Уперше в цьому сезоні «Нафтогаз» спробував втілити у життя нову ідеологію роботи із теплокомуненерго – відключати споживачів від постачання газу за борги навіть в опалювальний сезон. І хоча перший млинець вийшов глевким, зате «Нафтогаз» зміг оцінити протестний настрій українців.

Найбільший резонанс викликало відключення від газу Криворізької ТЕЦ. Понад 300 000 мешканців частини міста залишилися без тепла у середині листопада.

І якби не мітинги у Кривому Розі, то навряд чи в Україні почули про Смілу, Шепетівку, Кропивницький і Херсон, де також призупинили подачу газу для ТКЕ. І тим паче ніхто би не згадав про Павлоград у Дніпропетровській області, Золоте, Сєверодонецьк і Горське у Луганській області, Новий Розділ і Новояворівськ на Львівщині.

Фактично у кожній області є окремі міста або мікрорайони у містах, де населення не отримує тепло. Тобто, проблема охопила всю Україну.

Не залишається осторонь і Київ, де понад 20% житлового фонду, станом на 13 листопада, формально підключена до опалення, а фактично будинки знаходяться в режимі очікування тепла після «ремонтів». У всіх випадках головною причиною стала позиція «Нафтогазу», який не виділяє номінації (ліміти, необхідні обсяги газу) для ТКЕ. Відповідно, облгази не можуть дозволити теплокомуненерго відбирати газ із мереж.

Чому так відбувається? Формальні причини – існуючі заборгованості за газ підприємств ТКЕ, а також невчасні виплати субсидій із бюджету. У підсумку, страждає населення, структура боргів якого перед ТКЕ може бути зовсім іншою. Кінцевий споживач є більш сумлінним платником і сплачує понад 90% вартості спожитих енергоносіїв.

Джерело: Держстат

Про борги ТКЕ Mind писав нещодавно – загальні борги ТКЕ, ТЕЦ та облгазів перед монополістом вже перевищують 60 млрд грн.

Читайте також: Чому «Нафтогазу» всі завинили

Конфлікт довкола опалення був розпалений силовим розвитком подій у Кривому Розі, де протестувальники захопили «Криворіжгаз» і завдали шкоди техніці облгазу, що ускладнило можливість проводити ремонтні роботи. Наступного дня мешканці Кривого Рогу приїхали під стіни «Нафтогазу», але вже не були такими активними і не застосовували силу.

Кому найважче? Заручниками конфліктів довкола постачання тепла стають саме облгази, оскільки вони не можуть порушити умови кодексу ГРС і постачати газ боржникам без дозволу (номінацій) «Нафтогазу». А складні відносини між облгазами і «Нафтогазом» спричинені бажанням НАК отримати контроль за газовими мережами, які використовуючи монопольне становище на ринку постачання мають можливості заробляти на маніпуляціях з обліком та тиснути на вибір постачальника бізнесом.

Читайте також: Сакральні знання: як можна красти газ в Україні

Тому поточна ситуація, коли в очах населення саме облгази не постачають газ, є доволі зручною і вигідною для «Нафтогазу» у боротьбі за контроль над постачання та обліком газу. Компанія прагне отримати вплив на газові мережі, а з ними – і доступ до коштів, які населення оплачує як за спожитий газ, так і за його транспортування.

Що собі думає «Нафтогаз»? Увесь 2017 і 2018 рік «Нафтогаз» конфліктував із усіма облгазами, не підписував із ними акти прийому-передачі газу, нараховував поставлений газ для населення не по 7000 грн за 1000 куб. м, а за ринковою ціною 14 000-20 000 грн, що приводило до зростання заборгованості.

При цьому «Нафтогаз» систематично акцентував, що таким чином триває «боротьба» з облгазами Дмитра Фірташа та маніпуляціями з обліком.

Читайте також: Нюанси газового бізнесу: МВФ завдав удару по схемах на газовому ринку

У ході нинішнього конфлікту навколо Кривого Рогу «Нафтогаз» заявив, що із 1146 ТКЕ лише 22 підприємства по Україні мають подібні проблеми. Хоча, за даними Mind лише 637 підприємств ТКЕ отримали номінації або ліміти газу від «Нафтогазу» на «пільгових» умовах.

За інформацією Mind, у більшості випадків номінацію дозволяла отримати лояльність компанії до позиції «Нафтогазу». Такі рішення також координувались із представниками владних кіл: урядом і президентською вертикаллю.

Як реагує держрегулятор? Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) висловила занепокоєння зривом опалювального сезону в Кривому Розі та Херсоні: «Нацкомісія стурбована незадовільною організацією початку опалювального сезону в містах Кривий Ріг і Херсон. Така ситуація викликана тим, що виробники теплової енергії АТ «Криворізька теплоцентраль» та АТ «Херсонська ТЕЦ» залишаються без газопостачання, що унеможливлює забезпечення теплом будинків жителів м. Кривий Ріг та м. Херсон».

НКРЕКП також підтвердила: НАК «Нафтогаз України» не має підстав для поставок природного газу вказаним об’єктам через заборгованість, а оператори газорозподільних систем (облгази) не можуть здійснювати поставки природного газу таким підприємствам.

Тобто, з одного боку, НКРЕКП виконала вимоги законодавства про ринок газу і задовольнила умови кодексу ГРС, згідно з яким «Нафтогаз» і облгази не повинні постачати газ боржникам. Але з іншого – у НКРЕКП не знають відповіді на питання, хто ж тепер повинен вирішити питання боргів за газ.

Хто крайній? У НКРЕКП зробили очікуваний крок і переклали відповідальність на уряд України, Фонд державного майна, органи місцевої влади, які, як заявили у регуляторі, повинні «консолідувати зусилля і вжити всіх необхідних заходів для термінового відновлення газопостачання об'єктам виробників теплової енергії та початку опалювального сезону 2018-2019 років».

Як результат президент Порошенко – до якого в НКРЕКП якраз не звертались – вирішив провести термінову нараду для пошуку варіантів розв’язання проблем із теплопостачанням. «На прохання херсонського міського голови Володимира Ніколаєнка президент України призначив нараду для вирішення проблеми з отриманням номінацій на газ для низки державних підприємств Херсона, Кривого Рогу, Сміли», – повідомили у Херсонській міській раді.

Зі свого боку, голова правління НАК Андрій Коболєв рекомендував вирішити проблему боргів Криворізької ТЕЦ за рахунок виплат ДП «Енергоринок». Але потрапив в халепу. Директор ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк заявив, що Криворізька теплоцентраль ніколи не продавала електроенергію, і, відповідно, державне підприємство «Енергоринок» не може мати перед нею жодної заборгованості.

«Криворізька ТЕЦ – чисто теплова і ніколи не продавала електричну енергію в «Енергоринок». Кожен повинен займатися своєю справою, і якщо людина хоче торкнутися питання оптового ринку електроенергії, то нехай вивчить матеріальну базу, а потім вже дає рекомендації куди і кому які кошти платити», – з обуренням заявив Гнатюк.

Чому це все навчило Україну? Ситуація із відключеними від тепла містами продемонструвала декілька негативних тенденцій ринку газу і тепла, та відразу дала чотири головних уроки для ринку енергоносіїв.

Адміністративний вплив на ринок газу і тепла нікуди не зник. Приклад «Київтеплоенерго», коли президент і уряд вирішували це питання, є доволі показовим. І зараз також влада змушена перекреслювати всі свої заяви про встановлення ринкових умов та втручатися у регіональні проблеми із теплом.

Вслід за реформою ринку газу провалилася і реформа умов надання послуг для споживачів. Сьогодні саме населення страждає від неможливості змінити постачальника тепла чи газу та відсутності механізмів захисту своїх інтересів у суді (зокрема, компенсації збитків).

Ще одна глобальної реформа в Україні – децентралізація теж не завжди ефективна. Передача питань тарифоутворення, боргів ТКЕ, формування органами місцевого самоврядування суми субсидій або різниці у тарифах – це все зарано. Місцева влада виявилася не здатною самостійно вирішувати всі ці проблеми.

Держава втратила контроль за процесами у «Нафтогазі». НАК монополізував ринок газу і зробив перші кроки до монополізації ринку теплопостачання. І це своєю заявою також визнає незалежний «регулятор» НКРЕКП, коли вирішення питання із подачею тепла покладає на політичну владу, а не вимагає розв’язання проблеми від «Нафтогазу».