Варшава разом з Україною зараз виступає проти газопроводу «Північний потік – 2», який знижує значимість української ГТС на європейському ринку, а «Газпром» зміцнює там же свій вплив. Одночасно в Польщі не проти заробити на політичному протистоянні Москви і Києва, через яке «Нафтогаз України» відмовився від прямого співробітництва з російською монополією і тепер ризикує залишитися без транзитних доходів. Йдеться не лише про альтернативні постачання газу. Компанія Gaz-System, оператор польських газопроводів, готується конкурувати з НАК і за надання транспортних послуг «Газпрому».
Зустріч президента України Володимира Зеленського з польським колегою Анджеєм Дудою, яка відбулася в Брюсселі цього тижня, підтвердила актуальність одного з ключових напрямів співпраці Києва й Варшави – у спільній протидії планам «Газпрому» щодо монополізації європейського ринку.
Володимир Зеленський також акцентував на необхідності збереження стратегічної ролі української газотранспортної системи в Європі. Хоча «Газпром» при активній політичній підтримці Кремля прагне стати цьому на заваді, займаючись будівництвом альтернативних маршрутів для свого експорту, Київ і Варшава можуть разом протистояти таким планам. Наприклад, як у випадку з газопроводом «Північний потік – 2», який становить загрозу для української ГТС.
Завдяки підтримці Данії, яка змогла влаштувати бюрократичні перешкоди планам «Газпрому», керуючись національним законодавством, у російській корпорації вже офіційно визнали, що будівництво «Північного потоку – 2» затягується щонайменше на півроку.
Це позитивно впливає на переговорні позиції України з «Газпромом» про нові умови газового транзиту після 2019 року, коли спливе чинний контракт на транспортування, підписаний десять років тому. З іншого боку, це настільки багатогранне питання для України, зав'язане не лише на економіці, але й на політиці, що передбачити його найбільш імовірне вирішення, не опускаючись до рівня спекуляцій, зараз не є можливим.
Заплановані на травень перемовини про майбутнє транзиту за участю Києва, Брюсселя й Москви так і не відбулися. Це створює додаткові ризики для всіх причетних сторін. У «Нафтогазі» не виключають, що «Газпром» до кінця року зрежисирує чергову «газову війну», щоб навмисно припинити поставки газу через Україну.
Оскільки вже очевидно, що запуск «Північного потоку – 2» відбудеться пізніше, ніж розраховували в Кремлі, «Газпрому» для виконання експортних контрактів із партнерами в країнах ЄС після 2019 року знадобляться альтернативні варіанти. Компанія зробила ставку на створення максимальних запасів у підземних сховищах на території Євросоюзу. Крім того, ситуацією може скористатися Польща, яка бере участь у поставках російського газу газопроводом Ямал – Європа.
Компанія Gaz-System, оператор польських газопроводів, не виключає такого варіанту. Там зацікавлені зберегти транспортування газу польською ділянкою газопроводу Ямал – Європа принаймні до кінця 2025 року. Це передбачає 10-річний план розвитку ГТС (на період з 2020 по 2029 рік), розроблений Gaz-System.
У документі оператор передбачив інвестиції в ремонт і модернізацію потужностей газопроводу, що діють, для транспортування газу як в напрямку Схід – Захід, так і по реверсу, із Заходу на Схід (тобто з території Польщі в Білорусь). У перспективі це може посприяти скороченню залежності білоруських споживачів від російського газу й розширенню інтеграції Білорусі з ЄС – уже багато років ця тема є одним із ключових напрямів у міжнародній політиці Варшави, яка претендує на регіональне лідерство.
«Основною метою розвитку ГТС є забезпечення безпеки, надійності та стабільності газових постачань, а також їхня оптимізація за умови скорочення вартості транспортних послуг для клієнтів», – йдеться в матеріалах Gaz-System.
«Ямал – Європа» – транснаціональний газопровід для постачання російського газу з родовищ у Західному Сибіру в країни ЄС територією Білорусі, Польщі та Німеччини. Польською ділянкою труби володіє компанія EuRoРol Gaz S.A. – спільне підприємство російського «Газпрому» та польського держхолдингу PGNiG. У цього СП є ліцензія на транспортування газу, яка закінчується 31 грудня 2025 року. До цієї ж дати оператором польської ділянки Ямал – Європа є компанія Gaz-System, яка безпосередньо відповідає за надання газотранспортних послуг.
Але майбутнє російського транзиту залежить від низки факторів. Термін так званого «Ямальського договору» PGNiG з «Газпромом», за яким Польща закуповує російський газ, спливає восени 2022 року. У PGNiG неодноразово акцентували, що мають намір відмовитися від продовження співпраці з «Газпромом» через політичні ризики. У компанії зробили ставку на збільшення закупівель скрапленого природного газу з США, Катару, Алжиру, а також експорт із Норвегії газопроводом Baltic Pipe, запуск якого запланований на 2022 рік, коли закінчиться і контракт PGNiG із «Газпромом».
Одночасно поява на польському ринку нових експортерів дозволить PGNiG упевненіше торгуватися з «Газпромом» про зниження цін, виступати в перемовинах із сильнішої позиції, ніж раніше, і страхуватися постачаннями з різних напрямків. Тому в польському холдингу не виключають, що нові домовленості з «Газпромом» укладатимуться й після завершення терміну контракту у 2022 році, якщо російська компанія запропонує конкурентоспроможні умови.
Напружена ситуація у відносинах України та Росії дозволяє Gaz-System також враховувати в планах розвитку польської ГТС можливість, що деякі обсяги газу, який іде транзитом українською ГТС, будуть переорієнтовані на маршрут Ямал – Європа. Цей варіант відповідає і стратегічним планам Польщі стати одним із ключових центрів газової торгівлі в Європі. Тоді як позиції України слабшають через зовнішні та внутрішні політичні чинники, які перешкоджають розширенню інтеграції з газовим ринком ЄС, а також створюють дефіцит фінансування для проектів із будівництва нових інтерконекторів на західному кордоні.
Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS