Аналітичні підсумки тижня: США поступаються Китаю, Boeing біднішає, лідери G7 на курорті, ВВП України несподівано зростає

Mind традиційно представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначали картину світової та української економіки впродовж тижня.

Сьогодні у випуску:

подія – США зменшили торговельний тиск на Китай

персони – Безсмертний, Смолій

компанія  – Boeing 

commodity – кобальт

показник –  зростання ВВП України у II кварталі

прогноз – дефіцит картоплі підживлюватиме внутрішні ціни

анонс – засідання G7 24–26 серпня

Подія тижня: США зменшили торговельний тиск на Китай

У вересні планувалося ведення нових 10%-вих мит на китайські товари на суму $300 млрд на рік. Але тепер пом'якшення торкнеться, серед іншого, комп'ютерів, ігрових приставок, моніторів, одягу і взуття. Крім того, у цьому переліку: іграшки, феєрверки, кухонне приладдя, побутова хімія, продукти харчування, електроніка, товари для здоров'я та національної безпеки.

Таке рішення президента Дональда Трампа можна розцінювати як фактичне визнання істотної залежності США від відносно недорогих китайських товарів, замінити які немає чим.

Ця залежність сформувалася у результаті багаторічної політики США з глобалізації – Китай отримував виробництво, а американські транснаціональні компанії – величезні прибутки. Однак, по мірі нарощування технологічного та промислового потенціалу китайські компанії, в тому числі Huawei, заявили свої права на частину глобального ринку. Належно відповісти на цей виклик США вже не мають можливості.

Відновлення власних промислових та інфраструктурних потужностей потребуватиме багатьох років і трильйонів доларів, які доведеться вилучати з прибутку американських корпорацій. При цьому споживачі у США будуть змушені тривалий час нести втрати через більш високі ціни на товари.

Звичайно, країни мають у своєму розпорядженні низку економічних і політичних інструментів для подальшої боротьби, але вони, схоже, лише послаблять обидві найбільші економіки світу, не надавши критичної переваги жодній зі сторін.

При цьому минулої середи, 14 серпня, вперше з 2008 року ставка за 10-річними казначейськими облігаціями США виявилася нижчою, аніж по дворічним: така інверсія кривої – сигнал, який передував кожної з останніх семи рецесій.

У той же час темпи зростання промвиробництва у Китаї у липні-2019 було мінімальними за 17 років: відчутно сповільнилося підвищення роздрібних продажів.

Разом з тим позиція Китаю виглядає більш міцно. Демонстрована президентом США готовність легко відступати девальвує значення його «червоних ліній» і формує відповідні очікування. Крім того, час грає проти США, котрі невблаганно наближаються до виборів президента в листопаді-2020.

Персони тижня: Безсмертний, Смолій

Зеленський своїм указом від 19 червня 2019 року перепризначив представником України у підгрупі з політичних питань у Мінську Олександра Моцика, але 9 липня змінив його на Романа Безсмертного. Однак вже 13 серпня він звільнив і Безсмертного.

Про призначення і про звільнення Безсмертний дізнався зі ЗМІ. За його оцінкою, причиною для звільнення стала його публічна позиція щодо доцільності призупинення участі України в Мінському процесі після порушення перемир'я і загибелі українських солдатів.

Попередник Зеленського на посаді президента надзвичайно затягував прийняття кадрових рішень. На відміну від нього новий голова держави робить поспішні призначення, забуваючи, що чехарда у кадровій політиці розмиває довіру до представників держави і несе ризик зниження керованості держапаратом.

Крім того, несприйняття критики і не здатність до діалогу навіть з лояльними фахівцями скорочує підтримку змін, які планує здійснити новий президент.

А серед його планів, цілком ймовірно, зміна голови Нацбанку, посада якого за потенціалом свого впливу порівнянна з посадою прем'єр-міністра.

Однак стаття 18 закону про Нацбанк передбачає, що голову Нацбанку призначають на сім років, а чинний керівник центробанку заступив на посаду лише рік тому.

Перелік приводів для його зміщення досить обмежений: відставка, втрата бездоганної ділової репутації, обвинувальний вирок суду, встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні, визнання недієздатним і, зрештою, смерть.

Чомусь легко уявити, що в офісі президента обговорювали всі ці шляхи без винятку, але поки вирішили почати з недостовірних даних. Висновок НАЗК про недостовірність відомостей у деклараціях Смолія за 2015, 2016 і 2017 роки на 8,5 млн грн, 6,6 млн грн і 3,2 млн грн відповідно з'явився лише зараз, хоча він працює в правлінні НБУ з 2014 року. Можливо збіг, але віриться в таке важко.

А ось ймовірність шахраювання з декларацією виглядає цілком реалістично і вписується в традицію. Шахраюватість ніколи не була перешкодою для роботи у кабінеті голови НБУ: Віктор Ющенко шахраював з резервами, Володимир Стельмах очолював наглядову раду ПриватБанку перед націоналізацією цієї фінустанови, Сергій Арбузов у міжнародному розшуку, Валерія Гонтарєва переховується від слідства.

Справедливості заради варто відзначити, що в результаті багаторічної негативної селекції проблема з порядними і відповідальними індивідуумами може спостерігатися не тільки в Нацбанку, але й в цілому по всій систем державного управління.

Наприклад, за даними Національного антикорупційного бюро України, на 30 червня до суду передано справи по 38.

Компанія тижня: Boeing 

За даними The Wall Street Journal, у січні – липні поставки літаків Boeing скоротилися на 38,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року: за сім місяців замовники отримали 258 літаків – мінімальний показник з 2007 року.

При цьому липень став п'ятим місяцем, протягом якого Boeing не отримав жодного нового замовлення на літаки 737 MAX. У березні було тимчасово заборонено використання цих лайнерів через дві авіакатастрофи: 10 березня загинули 157 осіб, а 29 жовтня 2018 року – 189 осіб.

Boeing розраховував, що польоти 737 MAX відновляться в IV кварталі цього року, але з'ясувалося, що усунення проблем з програмним забезпеченням лайнерів може потребувати більше часу.

За даними американської компанії, чистий збиток Boeing у квітні – червні 2019 року склав $2,94 млрд проти чистого прибутку в $2,2 млрд за аналогічний період попереднього року.

Витрати, пов'язані з виплатою різних компенсацій у результаті припинення польотів 737 MAX, скоротили виручку Boeing у ІІ кварталі на $5,6 млрд, а чистий прибуток – на $8,74 млрд.

Поки Boeing, як і раніше, має намір виробляти 42 літаки 737 MAX на місяць і планує збільшити випуск до 57 літаків наступного року, але відтермінування повернення в експлуатацію цих літаків може змусити компанію скоротити або зовсім припинити їх виробництво.

Проблеми з 737MAX уповільнили економічне зростання США. «Візьмемо, наприклад, останній квартал. Проблеми Boeing з літаком 737MAX, ймовірно, призвели до зниження ВВП приблизно на 0,4%», – сказав міністр торгівлі США Уілбур Росс у ефірі CNBC.

Втрат зазнає не тільки Boeing. Німецька TUI Group, найбільший туроператор Європи, скоротила чистий прибуток у ІІІ кварталі 2019 фінансового року на 85%, переважно через заборону на експлуатацію Boeing-737 MAX: TUI довелося брати в оренду літаки з меншою продуктивністю у третіх сторін.

Проблеми Boeing ретранслюються на постачальників компанії. Зокрема, про майбутні фінансові втрати заявила General Electric, яка виробляє двигуни для цієї моделі на спільному з Boeing підприємстві. Свої збитки GE оцінила в $400 млн у ІІІ і IV кварталах, якщо експлуатація не буде відновлена.

Тим часом головний конкурент Boeing європейський концерн Airbus SE поставив за січень – липень 458 літаків – за підсумками року європейський концерн може обігнати Boeing за кількістю переданих замовникам літаків і стати найбільшою авіабудівною компанією світу.

І це після того, як СОТ 11 квітня опублікувала остаточний звіт щодо суперечки навколо Boeing, у якому визнала, що субсидії США в розмірі $12 млрд порушили принцип чесної конкуренції з європейським Airbus і завдали йому значної шкоди.

Скарги на законність субсидій, отриманих Boeing від США і Airbus від Євросоюзу, були спрямовані до СОТ одного й того самого дня – 6 жовтня 2004 року. Відтоді США і ЄС по черзі звинувачують один одного в незаконному наданні субсидій своїм авіабудівникам. У травні-2018 СОТ визнала субсидії ЄС для Airbus утиском інтересів Boeing. США тоді зразу пригрозили ЄС штрафними заходами.

Але вже в березні-2019 СОТ пристала на бік ЄС, заявивши, що у США виявлена незаконна фінансова підтримка Boeing.

Акції Boeing Co (Нью-Йорк)

Джерело: investing.com

Сommodity тижня: кобальт

За даними Reuters, UBS спрогнозував східну динаміку цін на кобальт після того, як одна з провідних світових диверсифікованих сировинних груп Glencore вирішила призупинити роботу на кобальтовому руднику Mutanda у Демократичній Республіці Конго через зниження цін на метал.

За оцінками Macquarie, через це світова пропозиція кобальту скоротиться на 20%.

UBS заявив, що розглядає політику ДР Конго як основний ризик постачання в найближчій і середньостроковій перспективі, враховуючи нового прем'єр-міністра країни та новий кодекс видобутку корисних копалин.

Ціни на кобальт сягнули максимуму в березні 2018 року, перш ніж обвалилися на 72% наприкінці липня-2019. З моменту оголошення Glencore ціни дещо відновились.

Ціни на кобальт на LME (на 15 серпня – $30 500/т)

Джерело: LME

Кобальт використовується у виробництві акумуляторів, зокрема в електромобілях. UBS прогнозує подвоєння попиту на кобальт до 2025 року.

Світовий видобуток та запаси

Джерело: Геологічна служба США

Попри такий ціновий прогноз збільшення видобутку кобальту в Україні маловірогідно: в економічно рентабельних родовищах в одній тонні руди має міститися від 0,1 до 3% кобальту, а в Україні кобальт-нікелеві родовища мають цей показник у діапазоні 0,04–0,14% .

Англо-швейцарська Glencore скоротила чистий прибуток у першому півріччі 2019 року більш ніж у 12 разів, серед іншого, через зниження цін і проблем на ключових мідних копальнях.

Чистий прибуток компанії у січні – червні 2019 року склав $226 млн, тоді як за аналогічний період минулого року – $2,776 млрд.

Glencore була утворена у результаті операції із злиття швейцарського сировинного трейдера Glencore і гірничодобувної компанії Xstrata: на момент закриття угоди в травні-2013 вона стала четвертою за величиною капіталізації диверсифікованою добувною корпорацією в світі.

Показник тижня: зростання ВВП України у II кварталі 2019 року на 4,6% до II кварталу 2018 року

Мінекономрозвитку України назвало ріст на 4,6% прискореними темпами. «Основними чинниками зростання стало збереження інвестиційної активності, що стимулювало розвиток будівництва, зокрема, на виробничих промислових об’єктах та об’єктах транспортної інфраструктури, активізація діяльності в металургійному виробництві й сільському господарстві», – зазначається у повідомлені міністерства.

Реальний ВВП України у І кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,3%, а порівняно з І кварталом 2018 року – на 2,5%. А у ІІ кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) він збільшився на 1,0%, з ІІ кварталом 2017 року – на 3,8%.

Джерело: Держстат України

Президент України Володимир Зеленський упевнений, що темпи зростання ВВП України досягнуть 5–7% на рік через п'ять років.

Згідно з квітневим консенсус-прогнозом, що формується під егідою Мінекономрозвитку, ріст ВВП у 2019 році має уповільнитися до 2,7% з минулорічних 3,3%.

Проте Нацбанк у липні покращив прогноз зростання ВВП України: у 2019 році до 3% з 2,5%, а у 2020-му – до 3,2% з 2,9%.

Оцінка Держстату щодо ІІ кварталу попередня – структура зростання поки не оприлюднюється. Спостерігачі вважають, що основну підтримку росту надали споживання та агросектор. З урахуванням падіння промислового виробництва у червні-2018 на 1,3% до травня-2019 та червня-2018 прискорення економічної динаміки може виявитися нестійким.

«Ця попередня оцінка зростання ВВП у ІІ кварталі 2019 року стала великою несподіванкою. Це найвищий квартальний приріст ВВП у річному вимірі з IV кварталу 2016 року. Мабуть, сильне зростання в сільському господарстві та сферах послуг (особливо в будівництві) компенсувало слабке зростання промисловості. Цей результат у ІІ кварталі робить прогноз зростання ВВП на 2019 рік у розмірі 2,4% дпр занадто низьким, навіть якщо ми очікуємо повільніше економічне зростання у другому півріччі», – зазначила Євгенія Ахтирко з інвестиційної компанії Concorde Capital.

Жолт Папп, фахівець JP Morgan Asset Management з питань ринків, що розвиваються, відзначає, що важливим фактором для прискорення зростання економіки України стане низький рівень інфляції, а також прозора монетарна і фіскальна політика. Крім того, потрібні стабільні законодавчі рамки. «Стабільне посилення зростання українського ВВП залишається викликом», – сказав він Bloomberg.

Показник інфляції в Україні прискорився за підсумками липня-2019 – у річному вимірі він сягнув 9,1%, що вище за прогноз НБУ.

Прискорення в Україні відбувається на тлі скорочення ВВП Великобританії у II кварталі на 0,2% порівняно з попереднім кварталом. Економіка королівства скорочується вперше за майже сім років.

ВВП Німеччини у II кварталі зменшився на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після 0,4% зростання за перші три місяці року. Річний ріст уповільнився до 0,4% у ІІ кварталі з 0,7% у першому.

Ріст ВВП у Росії склав у II кварталі 0,9% порівняно з II кварталом 2018 року. У I кварталі відповідне підвищення – 0,5%.

У цілому ВВП єврозони у II кварталі зріс на 0,2% порівняно з попереднім кварталом (0,4%) і збільшився на 1,1% у річному вимірі.

Зростання економіки Казахстану за січень – липень-2019 склало 4,2%.

Динаміка зростання економіки Китаю у II кварталі 2019 року стала найгіршою за останні 27 років – з моменту початку статистичного ряду в березні 1992 року. Показник зростання ВВП країни знизився до 6,2% (рік до року) з 6,4% в I кварталі. Україна про такий показник поки що може тільки мріяти.

МВФ очікує зростання глобального ВВП у 2019 році на 3,2%, що є найслабшим темпом розширення з 2009 року.

Прогноз тижня: дефіцит картоплі підживлюватиме внутрішні ціни

Істотне скорочення урожайності може стати вагомим чинником для прискорення росту цін на картоплю.

«Ціна на картоплю тримається... але можливо, вона просяде в кінці серпня до середини вересня, а потім вона підніметься приблизно на 10 грн і до весни зростатиме»,  – прогнозує заступник директора з наукової роботи з питань селекції та насінництва Інститут картоплярства НААН України Микола Фурдига.

Ще одним чинником, що може сприяти здорожчанню бараболі на внутрішньому ринку, може стати низький врожай у головних країнах – експортерах ЄС: Франції, Нідерландах та Німеччині.

Експерти Економічного дискусійного клубу прогнозують зростання цін також на хліб, борошно і макарони до кінця осені, незважаючи на те, що хлібний кошик з січня по червень 2019 року вже подорожчав на 9%.

«Щодо хлібобулочних виробів спостерігається щомісячне зростання на 1,5–2%. Пекарі планово піднімають рентабельність соціально значущих сортів хліба», – пояснює директор клубу Олег Пендзин.

За оцінкою заступника гендиректора Української агарної конфедерації Наталії Зарицької, у цілому осіннє зростання може сягнути в цій товарній групі 15%.

Анонс тижня: засідання G7 24–26 серпня

Президент Франції Еммануель Макрон прийме голів держав і урядів Канади, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії і США. Президент Росії не запрошений на саміт, проте зустрінеться з Макроном напередодні.

Франція визначила низку цілей і пріоритетів, які розглянуть на саміті, зокрема боротьбу з загрозами безпеці, тероризмом, захистом планети за допомогою кліматичного фінансування і сприяння гендерній рівності.

Зокрема, Франція планує просувати теми доступу до освіти і високоякісних медичних послуг, збереження біорізноманіття та океанів, зміцнення соціального виміру глобалізації за допомогою більш справедливої та рівноправної політики в галузі торгівлі, оподаткування та розвитку.

Поза офіційним порядком денним – вірогідне обговорення проблем СОТ, «Північного потоку – 2», гонки озброєнь.