Аналітичні підсумки тижня: гра ФРС на випередження, тренувальний демарш Андрія Богдана, американо-китайський баттл, гривневі та зернові рекорди України
Події, персоналії та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці
Mind традиційно представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначали картину світової та української економіки впродовж тижня.
Сьогодні у випуску:
подія – зниження ставки ФРС
персона – Андрій Богдан
конфлікт – США збільшують тиск у торговельних перемовинах з КНР
компанія – Facebook
фінансові ринки – гривня
commodity – зерно
Подія тижня: зниження ставки ФРС
ФРС США 31 липня знизила ставку федеральних фондів на 0,25 в. п., до 2–2,25% річних, але голова Федрезерву Джером Пауелл сказав, що не розглядає рішення американського центробанку як початок тривалого циклу зниження вартості позикових коштів.
Економіка США зростає, але Федеральна резервна система, діючи на випередження, вирішила знизити ставки, аби підтримати економічну динаміку на тлі ризиків уповільнення глобального розвитку. На думку ФРС, зниження ставки повинно допомогти повернути інфляцію до орієнтиру 2%.
ФРС також вирішила достроково припинити програму кількісного посилення: скорочення вкладень Федрезерву в облігації, які оцінюються в $3,6 трлн, завершиться 1 серпня, що на два місяці раніше, ніж планувалося.
Відсоткові ставки,%
Попереднє ослаблення грошової політики ФРС було 10 років назад під час глобальної фінансової кризи, а з 2015 року Федрезерв дев’ять разів підвищував ставку.
Зазвичай зниження процентної ставки у США послаблює долар, але цього разу долар посилився щодо євро до дворічного максимуму – поступ ФРС виявився надто нерішучім, а коментар про «коригуванням політики в середині циклу» пригнічує очікування щодо можливого додаткового зниження у перспективі.
Курс EUR/USD
До того ж прийняте рішення не отримало одноголосної підтримки. Президент ФРБ Бостона Ерік Розенгрен і президент ФРБ Канзас-Сіті Естер Джордж висловилися за збереження рівня ставок. Вони мали сумніви щодо необхідності зниження ставок в умовах поточного економічного зростання та рівня безробіття, що знаходиться на 49-річному мінімуму (3,7% у травні).
А ось президент США Дональд Трамп, як і очікувалося, був розчарований незначним зниженням, але задоволений припиненням кількісного посилення. Він неодноразово звинувачував іноземні центральні банки у використанні грошово-кредитної політики для девальвації своїх валют, і закликав ФРС вчинити аналогічно.
Персона: Андрій Богдан
Керівник Офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан нібито написав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням.
Першим про звільнення одного з найближчих помічників нового президента повідомило агентство «Інтерфакс-Україна». При цьому, всупереч усталеним стандартам, написало про це з посиланням лише на одне джерело, тоді як оприлюднення такої важливої інформації донедавна потребувало підтвердження щонайменше у двох незалежних джерелах.
Новину було написано без жодних натяків на жарти – з ґрунтовною біографічною довідкою. З часом з’явилося повідомлення, що сам Богдан не коментує цю інформацію. Разом з тим інтернет-видання оприлюднили фотокопію відповідної заяви, у якій містилося формулювання «звільнити… за власним бажанням з моменту бажання», що винесло цей документ за межі формальних протоколів.
Пізніше відставку спростувало агентство «Інтерфакс-Україна», але згодом підтвердило Офіційне інтернет-представництво президента. Від моменту самої своєї появи новина спричинила чималий резонанс.
Справа в тім, що Богдан – небездоганний урядовець, який опинився у перехресті впливів потужних антагоністичних сил: його називають представником інтересів бізнесмена Коломойського в оточенні Зеленського, а також однією з суттєвих перешкод у відносинах України та США. Це суттєва проблема, оскільки існує закон RICO щодо мафіозі-організаторів (The Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act) – напередодні виборів опинитися навіть під підозрою у співпраці з фігурантом розслідування за RICO навряд чи є прийнятним для діючих політиків США.
Крім того, після Євромайдану Богдана з Кабміну звільнили, а у вересні 2014 року його посада потрапила в список тих, що підлягають люстрації: цей чинник називають однією з причин перейменування Адміністрації президента на Офіс президента.
На сайті президента були розміщені дві петиції про відставку Богдана з займаної посади, які набрали необхідної підтримки для розгляду.
До того ж Богдан почав боротьбу за повноваження з мером Києва Віталієм Кличком, який шукає підтримки у протрампівських політиків США.
Тому навіть якщо оприлюднення відповідної заяви Богдана було лише тролінгом побажань США з боку команди президента, то реакція на це може нанести суттєвої шкоди національним інтересам України.
Президент Володимир Зеленський у п’ятницю підтвердив існування заяви про звільнення Богдана з посади керівника Офісу президента України, яку він ще не підписав.
При цьому голова держави повідомив, що заяву вірогідно написано у старих добрих традиціях – з відкритою датою, що є, м’яко кажучи, неформальним підходом до трактування трудового законодавства.
«Всі ключові люди, які зі мною прийшли, – домовилися з самого початку, що напишемо заяви на звільнення. Якщо суспільство або президент відчуватимуть, що та чи інша людина не може впоратися з поставленими Україною завданнями, то в будь-який момент ця людина, не тримаючись за крісло, піде у відставку», – зізнався Зеленський, хоча його прес-секретар називала цю інформацію чутками.
Конфлікт тижня: США збільшують тиск у торговельних перемовинах з КНР
Президент США Дональд Трамп поновив торговельну війну проти Китаю: у четвер він несподівано оголосив, що введе з 1 вересня додаткові мита на рівні 10% на китайський імпорт на суму $300 млрд. Китайський імпорт на $250 млрд вже оподатковується на рівні 25%.
Надії на компроміс у торговельній суперечці США та КНР виявилися марними: президент США не лише оголосив про черговий етап оподаткування китайських товарів, але й попередив про можливість подальшого розширення обмежень.
Трамп відзначив, що Пекін не зважає на виконання двох зобов’язань: закупівель американської сільськогосподарської продукції та припинення продажів дуже потужного опіату фентанілу.
У травні США звинуватили Китай у порушенні взятих зобов'язань щодо відмови від примусової передачі технології та крадіжки інтелектуальної власності.
Торговий представник США Роберт Лайтхізер і міністр фінансів Стівен Мнучін повернулися цього тижня після чергового безрезультатного раунду переговорів у Шанхаї. Наступні перемовини заплановані на вересень.
Не виключено, що на такий крок Трампа надихнула стриманість рішення ФРС США, яка, протидіючі дезінфляційним тенденціям, знизила ключові ставки лише на 0,25 в. п.: додаткові мита на широкий перелік товарів з Китаю сприятимуть, серед іншого, росту цін.
Ритейлери та інші галузеві групи розкритикували тарифну ескалацію президента США, стверджуючи, що введення нових податків шкодитиме населенню.
У КНР натякнули, що можуть відкласти проведення переговорів вже після президентських виборів у США 2020 року. Трамп зазначив, що з ним буде важче домовитися після переобрання.
Тарифна новина спричинила зниження цін на нафту та фондових індексів.
Китайське державне видання Global Times написало, що представники США повинні продемонструвати щирість і мати розумні очікування після висунення нереалістичні вимог, які пригнічують суверенітет і гідність Китаю.
Проте запас міцності КНР для подальшої конфронтації викликає чимало питань. Зокрема, динаміка зростання економіки Китаю в II кварталі 2019 року стала найгіршою за останні 27 років: показник зростання ВВП країни знизився до 6,2% (рік до року) з 6,4% у I кварталі.
При цьому, за даними IIF, загальний обсяг боргу корпорацій, домогосподарств і державного боргу в Китаї сягнув 303% ВВП у І кварталі 2019 року (297% за відповідний період попереднього року). Загальна заборгованість країни склала $40 трлн, або 15% світового боргу.
Тим часом Китай підготував заходи проти американських компаній, включаючи недавно створений «ненадійний реєстр», який дозволятиме обмежувати американські компанії, що завдаватимуть шкоди інтересам китайських фірм. Китай також може вдатися до обмеження експорту рідкоземельних елементів, критично важливих для технічного і оборонного секторів США.
У свою чергу, у запасі США можливість введення санкцій відносно Китаю при зростанні насильства для придушення протестів у Гонконзі, продовження оборонних угод США з Тайванем, введення санкцій за порушення прав людини стосовно уйгурського населення Китаю.
Компанія тижня: Facebook
Компанії Facebook вдалося домогтися успіхів у розробці пристрою, що дозволяє трансформувати думки в текст. Точність «читання думок» при цьому склала від 61 до 76%.
Facebook продовжує готувати нові норми. Політики та урядовці усього світу нещодавно були занурені у глибокі роздуми запропонованою Facebook системою глобальних безмежних розрахунків за допомогою стабільної Libra. Ця ідея, зокрема, порушила питання доцільності збереження існуючої фінансової системи світу, на яку зараз спирається вся сучасна цивілізація.
Але нові технологічні досягнення породжують ще важливіші питання: успішне втілення технології зчитування принесе полегшення паралізованим, важкохворим та їхнім рідним, а також створить потенціал для збільшення ефективності правосуддя. Але разом з тим це містить загрозу для останнього кордону людської приватності, а також демократії.
Facebook повідомила, що найближчим часом технологія не буде доступна покупцям й що поки пристрій громіздкій, повільний та незручний.
При цьому роботу у напрямку зчитування думок веде не лише Facebook: конкуренція може прискорити реалізацію технології до врегулювання юридичних питань.
Зокрема, проект Neuralink Ілона Маска готує чипи-імпланти для зчитування даних з мозку і нейрохірургічного робота для їх імплантації: випробування на людях почнуться вже наступного року.
Фінансові ринки: гривня
Українська гривня за період з 11 січня до 1 серпня 2019 року укріпилася на 11,5%, сягнувши 25,02 грн/$, за офіційними оцінками – це рівень серпня 2016 року. З початку року гривня відвоювала у долара майже 3,25 грн. Одним з визначальних чинників укріплення стали високі порівняно з європейськими ставки запозичень через внутрішні гривневі держоблігації. Проте існує вірогідність розвернення тренду у протилежний бік.
В останні дні липня гривня стала валютою, що найбільше ревальвувала до долара США з початку 2019 року, залишивши позаду російський рубль та єгипетський фунт. Це сумнівне досягнення сталося на тлі запеклої конкурентної девальвації у світі, коли держави прагнуть за будь-яку ціну подолати внутрішню кризу перевиробництва шляхом штучного пропихування своїх товарів на ринки інших країн.
В Україні діє режим вільного курсоутворення. Тому, коли нерезидентський потенціал інвестування у держпапери проявить іманентну йому мінливість, курсовий рух у бік послаблення може бути досить швидким. «Чогось критичного з точки зору укріплення гривни ми сьогодні не бачимо», – сказав днями голова НБУ Яків Смолій, якому ще треба забезпечувати у 2019 році інфляцію у 6,3%.
Разом з тим у Мінфіні почали говорити, що керований курс – це цілком прийнятно.
ОВДП за основною сумою боргу
Джерело: НБУ
Сommodity тижня: зерно
Українська борошномельна пшениця в липні виросла в ціні на $3–4/тонна FOB в зв'язку зі сплеском експортного попиту. Однак розвитку цього процесу може перешкодити зміцнення курсу гривні, повідомляє Reuters.
Наприкінці липня вартість української борошномельної пшениці 3-го класу склала $188/тонна FOB, що на $4 дорожче, ніж на початку місяця.Українські експортери бачать значне збільшення попиту на українську пшеницю: зниження поставок з Росії поєднується зі збереженням традиційного попиту на українську пшеницю, що підігріває зростання цін.
За оцінками експертів і трейдерів, цього тижня частка борошномельної пшениці у врожаї 2019 року в Україні, ймовірно, зросте завдяки спекотній і сухій погоді до 70% з 55% роком раніше.
Підстав для зниження доларових цін найближчим часом не спостерігається, але зміцнювана Мінфіном і Нацбанком гривня може вплинути на торгівлю: фермери можуть скорочувати поставки пшениці на ринок в очікуванні сприятливішого обмінного курсу.
Тим часом в Україні вже намолотили 31,9 млн тонн нового врожаю. За даними Мінагрополітики, на 31 липня врожай був зібраний з 8,4 млн га, або 84% площ, засіяних ранніми зерновими. Очікуваний урожай цього року – приблизно 70 млн тонн зерна, як і роком раніше.
При цьому Україна збільшила експорт зернових за липень, перший місяць маркетингового сезону 2019/20 років, на 54% у річному вираженні, до 3,7 млн тонн.
Загальна наявність окремих сільськогосподарських культур, млн т (на початок відповідного місяця)
Джерело: Держстат, НБУ
Продажі зросли в основному за рахунок збільшення експорту пшениці і ячменю: за кордон в липні було продано 1,4 млн тонн пшениці, 1,3 млн тонн кукурудзи і 1 млн тонн ячменю.
У сезоні 2018/19 років, що завершився 30 червня, експорт українського зерна збільшився до 49,995 млн тонн з 39,38 млн тонн у попередньому сезоні 2017/18 років.
Разом з тим, за даними FAO, у липні світові ціни на продовольчі товари незначно знизилися, що, зокрема, обумовлено зниженням цін на деякі крупи.
Індекс цін на продовольство ФАО (FPI) – індекс, який вимірює ціни п'яти основних продуктів харчування на міжнародних ринках – у середньому склав 170,9 пункту в липні-2019, впавши на 1,1% нижче свого рівня в червні.
Індекс ФАО саме цін на зернові знизився на 2,7% порівняно з червнем. Загальне зниження було обумовлено головним чином зниженням цін на пшеницю і кукурудзу, що відображало, зокрема, рясні експортні поставки.
Світові ціни на зернові, $/т
Джерело: НБУ
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
