Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ

Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ

Події та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці

Цей матеріал також доступний російською
Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ
Фото flickr @bp_images / pixabay.com / pexels / shutterstock / колаж Mind

Mind традиційно представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначали картину світової та української економіки впродовж тижня.

Сьогодні у випуску:

подія – нові санкції проти Росії
показник тижня – електромобілі в Україні
commodity тижня – золото, руда, цукор
падіння тижня – ринок напівпровідників
фінансові ринки – юань
прогноз тижня – Brent у 2019 році в середньому коштуватиме $67 за барель
анонс тижня – президент окреслив перелік реформ

Подія тижня: нові санкції проти Росії

Державний департамент США офіційно оголосив про введення другого пакету санкцій проти Росії через отруєння Сергія та Юлії Скрипалів. Вони набувають сили після 17 серпня і діятимуть щонайменше один рік.

У березні 2018 року колишній офіцер ГРУ Сергій Скрипаль і його дочка Юлія були отруєні нервово-паралітичною речовиною у британському місті Солсбері. Великобританія поклала відповідальність за цю атаку на Росію.

Минулого року був введений перший пакет американських санкцій у зв'язку з отруєнням Скрипалів. Він містив заборону на експорт до Росії товарів подвійного призначення та електронного обладнання.

У межах нового пакету санкцій США виступатимуть проти надання будь-яких кредитів, фінансової або технічної допомоги Росії з боку міжнародних фінансових організацій, таких як Світовий банк та Міжнародний валютний фонд.

Санкції передбачають також заборону американським банкам на участь у первісних продажах російського суверенного боргу не в рублях і на надання нерублевих позик російській владі.

США також запроваджують додаткові експортні обмеження для матеріалів, які можуть підпадати під положення про нерозповсюдження хімічної та біологічної зброї.

У Держдепі вважають, що внаслідок введення нових санкцій торговельні зв'язки Росії та США можуть скоротитися на мільярди доларів.

Аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody's Investors Service зазначають, що цей пакет санкцій слабо вплине на кредитоспроможність країн у короткостроковій перспективі, проте може погіршити довгострокові прогнози росту російської економіки. Росію не буде відлучено від іноземних ринків капіталу, але буде обмежено вибір джерел фінансування: через це внутрішня і зовнішня інвестиційна активність, швидше за все, буде меншою.

«Встановлені цілі з прискорення росту ВВП і підвищення рівня життя буде складніше досягнути», – зазначено у прес-релізі Moody's.

США за останні роки застосували до Росії цілу низку санкцій за різними приводами та різними за масштабами. Прийняті, зокрема, Global Magnitsky Act и CAATSA. Плануються нові санкції в межах законопроектів DASKA, DETER.

Крім того, 31 липня Комітет Сенату США підтримав законопроект щодо введення санкцій проти компаній та фізичних осіб, залучених до будівництва газопроводу з Росії до Німеччини «Північний потік – 2».

Проте, незважаючи на значну кількість санкцій і пов'язаний з цим вербальний фон, сумарний вплив на Росію досить обмежений.

Помічник міністра фінансів США Маршалл Біллінгслі у вересні минулого року розтлумачив, що економіка Росії досить велика і досить глибоко інтегрована до міжнародної фінансової системи – через це США не можуть застосувати проти Росії такі ж санкції, як проти КНДР або Ірану.

«Ми застосовуємо наші інструменти так, аби створити максимальний тиск на Росію, але звести до мінімуму побочні ефекти для США, наших європейських партнерів та світової економіки», – сказав він.

Оцінки впливу американських санкцій на Росію мають значні відмінності. Так, відповідно до підрахунків Bloomberg Economics, внаслідок санкцій російська економіка недоотримала до 6% росту за чотири роки.

Проте за оцінкою МВФ, щорічний негативний вплив санкцій на зростання російського ВВП за період з 2014 по 2018 рік складав у середньому 0,2 в. п., тоді як негативний ефект від падіння цін на нафту склав у середньому близько 0,65 в. п.


Показник тижня: попит на електромобілі в Україні збільшився на 53%

Попит на електромобілі в Україні у січні – липні зріс на 53% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

За сім місяців цього року в Україні було зареєстровано 4035 автомобілів, що працюють виключно на електротязі, з них 3742 легкових і 293 комерційних.

Проте, за даними «Укравтопрому», основну частину (91%) первинного ринку електромобілів сформували машини, що були в експлуатації.

Лідером у частині легкових електрокарів залишається Nissan Leaf. З січня по липень 1899 автомобілів цієї моделі отримали українські номери. На другому місці Tesla Model S, в заліку якої 318 реєстрацій.

У 2018 році українці придбали 5300 електромобілів (із них 83,5% – уживані), що майже вдвічі більше, ніж роком раніше. Верховна Рада у 2018 році на чотири роки звільнила від сплати ПДВ та акцизу електромобілі, які будуть ввозити в Україну.

На цьому тлі стало відомо, що президент України підписав закон про доступ до місць паркування і заряджання електромобілів.

Документ, серед іншого, передбачає штраф за зупинку або стоянку на місці для електромобілів у розмірі від 340 до 510 грн і дозволяє поліції або інспекторам з паркування затримувати такі авто-порушники.


Сommodity тижня: золото, руда, цукор

Світові ціни на золото сягають рекордних значень, тоді як на мідь та руду падають. Ціни на український цукор зростатимуть.

Вартість унції золота вперше з квітня 2013 року перевищила $1500 на тлі побоювань ескалації торгової війни між США і Китаєм і очікувань пом'якшення грошово-кредитної політики з боку провідних центробанків світу.

Експерти Goldman Sachs попереджають, що для золота це ще не межа, тоді як для промислових металів ситуація прямо протилежна.

За оцінкою аналітиків банку, в найближчі три місяці золото досягне рівня $1575 (раніше прогноз становив $1450), а через шість місяців – $1600.

Паралельно, ціни на залізну руду продовжують агресивно падати на зростаючому занепокоєнні щодо попиту. Додатковий тиск на ціни спричиняє поступове відновлення видобутку на рудниках бразильської Vale після припинення в січні після прориву дамби на руднику Brucutu.

За даними Bloomberg, вересневі ф'ючерси на залізну руду на Сінгапурської біржі опустилися до $87,2 за тонну, тоді як ще в липні вони досягали $126,3 за тонну.

Фьючерс на Iron Ore CFR China 62% Fe Fines – 1 (Сінгапур)

Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ
Джерело: investing.com

Тим часом Національна асоціація цукровиробників України «Укрцукор» повідомила, що оптово-відпускні ціни на цукор 2019/2020 МР зростуть на 18% – до 13 000 грн/т у зв’язку зі зменшенням виробництва цукру.

За оцінками «Укрцукру», виробництво цукру в 2019/2020 МР році складе 1,1–1,2 млн тонн, що на третину менше, ніж попереднього року.

Ціни на цукор на світових біржах, $/т

Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ
Джерело: «Укрцукор»

Падіння тижня: ринок напівпровідників

Світові продажі напівпровідників у ІІ кварталі 2019 року впали на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до $98,2 млрд. У першому півріччі реалізація чипів впала на 14,5% у річному вираженні.

За даними Асоціації виробників напівпровідників (SIA), річний обсяг продажів чипів знизився на всіх основних регіональних ринках і в усіх категоріях напівпровідникової продукції.

Реалізація мікропроцесорів у червні в регіоні Північна і Південна Америка впала на 29,5% у річному вираженні, у Європі – на 10,9%, Японії – на 12,8%, Китаї – на 13,9%, Азіатсько-Тихоокеанському та інших регіонах – на 13,9%.

Згідно з прогнозом галузевої організації World Semiconductor Trade Statistics (WSTS), світові продажі напівпровідників у 2019 році скоротяться на 12,1%, але наступного року зростуть на 5,4%.

Доходи від продажу напівпровідників

Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ

Джерело: SIA


Фінансові ринки тижня: юань

Китай у понеділок вперше з травня 2008 року дозволив юаню знецінитися до 7 CNY/$, що викликало побоювання щодо світової валютної війни. Через декілька годин потому США назвали Китай «валютним маніпулятором».

Народний банк Китаю у понеділок заявив, що спад юаня був викликаний односторонніми заходами і торговим протекціонізмом США. Проте ослаблення юаня шкодить довірі інвесторів: девальвація у 2015 році призвела до відтоку капіталу. Тому пізніше в центральному банку країни заявили, що Китай не використовуватиме юань як інструмент у торгових суперечках.

Goldman Sachs ще в червні прогнозував подолання юанем рівня 7 CNY/$ як відповідь на нові мита США. Червневі оцінки Goldman Sachs передбачали: через 3 місяці – 7,05 CNY/$ (попередній прогноз 6,95 CNY/$), через 6 місяців – 6,95 CNY/$ (6,65 CNY/$), через 12 місяців – 6,80 CNY/$ (6,65 CNY/$).

Разом з тим у Bank of America Corp. знизили свій прогноз на кінець року до 7,3 CNY/$ з 6,63 CNY/$, а в Citigroup Inc. припустили, що юань може впасти до 7,5 CNY/$ при зростанні напруженості.

У період з 1994 по 2005 роки юань був прив'язаний до долара США з фіксованим курсом 8,28 CNY/$. У липні 2005 року КНР відмовилася від прив'язки юаня до долара. А з жовтня 2016 року китайський юань приєднався до долара США, євро, японської ієни і британського фунта стерлінгів у кошику SDR МВФ: його частка в кошику склала 10,2%, тоді як долара – 41,7%.

Аналітики припускають, що зовнішній попит, який слабшає, та недостатній внутрішній попит чинитимуть тиск на китайську економіку і це може підштовхнути китайську владу до застосування нових заходів підтримки.

Юань до долара США

Аналітичні підсумки тижня: санкції, електрокари, ігри сировинних ринків, валютні війни та майбутнє українських реформ
Джерело: Bloomberg

За даними Reuters, китайський експорт у липні несподівано виріс на 3,3% порівняно з липнем минулого року, до $221,5 млрд: прогнозувалося його падіння на 2% після того, як він знизився на 1,3% у червні.

Експорт Китаю до США продовжував скорочуватися в липні через жорсткість мит, але поставки товарів збільшилися до Європи, Південної Кореї, Тайваню і Південно-Східної Азії.

Йдеться не лише про диверсифікацію регіональних цілей для експорту: США вже попередили В'єтнам, що бачать китайське походження окремих експортних товарів, що надходять з цієї країни. Аналітики також припускають переїзд низки виробників з Китаю в інші азіатські країни.

Втім, липневе відновлення китайського експорту може бути недовгим: США у вересні готують нові мита для китайських товарів, а різке ослаблення юаня цього тижня може запропонувати лише обмежену підтримку китайським експортерам.

Згідно з даними Головного митного управління Китаю, імпорт Китаю скоротився в липні на 5,6% (до $176,48 млрд), тоді як очікувалося його зменшення на 8,3% – у червні він знизився на 7,3%.

Позитивне сальдо торгового балансу КНР у липні знизилося до $45,06 млрд порівняно з $50,97 млрд місяцем раніше.

Профіцит у торгівлі Китаю з США у липні склав $27,97 млрд проти $29,92 млрд у червні. Однак за перші сім місяців 2019 року він сягнув $168,5 млрд.

У липні китайський експорт у США впав на 6,5% у річному обчисленні, до $38,8 млрд, а імпорт з Америки впав на 19,1%, до $10,9 млрд (у червні падіння склало 31,4%). Але в цілому експорт товарів і послуг у США скоротився в січні – липні на 7,8% у річному вираженні, а імпорт з Америки впав на 28,3%.

Китайською відповіддю на мита США стала, зокрема, відмова від закупівель американської сої і зерна. Президент США Дональд Трамп змушений був пообіцяти фермерам південних штатів, які традиційно голосують за республіканців, відповідні компенсації.

Врешті, США застосували до Китаю визначення «валютний маніпулятор», чого не було з 1994 року: тоді адміністрація Білла Клінтона застосувала його також відносно до Китаю. Але таке визначення несе швидше політичні наслідки, ніж конкретні технічні.

Згідно зі встановленими правилами, після застосування такого визначення голова Мінфіну США має ініціювати двосторонні або в межах МВФ переговори з метою змусити країну-порушника відкоригувати валютний курс для усунення нечесних переваг.

Якщо країна-порушник протягом року цього не зробить, то президент США може, серед іншого, заборонити Корпорації приватних зарубіжних інвестицій (урядове агентство з підтримки американського бізнесу) схвалювати нове фінансування для країни-порушника, а також заборонити федеральному уряду закуповувати у країни-порушника будь-які товари та послуги.

Крім того, за таких умов президент може проінструктувати виконавчого директора МВФ від США і торгового представника США про необхідність ретельного вивчення питань макроекономічної політики і доцільність укладення будь-яких торгових угод з країною-порушником.

Отже формальні наслідки такого рішення не дуже вагомі. Але на практиці такий крок США віддаляє перспективу досягнення компромісу в торгових відносинах між КНР і США.

Питання ще одного зниження ставок ФРС – предмет гострих дискусій. Голова Федерального резервного банку Сент-Луїса Джеймс Буллард звернувся вже у вівторок, 6 серпня, до Білого дому з посланням: не чекайте нового зниження ставок щоразу, коли оголошення або загрози в торговельній політиці призводять до паніки на ринках.

Цікаво, що 17 липня цього року МВФ офіційно заявив, що курси євро, японської ієни і китайського юаня знаходяться на прийнятному рівні, тоді як курс долара США завищений на 6–12%.

Тим часом США направили ударну групу на чолі з авіаносцем Ronald Reagan до Маніли через акваторію Південно-Китайського моря, щоб допомогти діалогу між країнами регіону.

У Китаю та Філіппін, Малайзії та В'єтнаму існує територіальна суперечка стосовно архіпелагу Спратлі (китайська назва – Наньша) у Південно-Китайському морі: чиняться спроби встановити контроль, зокрема й за рахунок військової сили, над районом поблизу від Малаккської протоки, через яку проходить близько 60% китайської торгівлі й до 80% китайського імпорту вуглеводнів.

На цьому тлі Китай заявив, що буде змушений вжити контрзаходів, у разі якщо США розмістять ракети середньої дальності в країнах Індо-Тихоокеанського регіону.


Прогноз тижня: Brent у 2019 році в середньому коштуватиме $67 за барель

Fitch Solutions знизило прогноз ціни марки Brent на найближчі три роки, оскільки торговельні суперечки у світовій торгівлі продовжують чинити тиск на ринкові настрої та фізичний попит на нафту.

Згідно з оновленими оцінками, Brent у середньому коштуватиме $67 за барель за підсумками поточного року, $65 за барель – наступного року і $61 за барель – у 2021 році. Раніше прогнози знаходилися відповідно на рівні $70, $76 і $80 за барель.

Зростання видобутку сланцевої нафти в США, як очікується, істотно сповільниться, однак світові поставки нафти залишаться у профіциті, і котирування знижуватимуться через ослаблення попиту, повідомило агентство Bloomberg.

Разом з тим аналітики французького банку BNP Paribas за результатами проведеного дослідження дійшли висновку, що у довгостроковій перспективі нафта повинна подешевшати до $9–10 за барель, щоб автомобілі з бензиновим двигуном змогли залишатися конкурентоспроможними щодо екологічно чистих електромобілів. Дизельні двигуни будуть конкурентоспроможними при цінах $17–19 за барель.


Анонс тижня: президент окреслив перелік реформ

Велика приватизація, ринок землі, легалізація азартних ігор, інвестиції в інфраструктуру: президент України окреслив перелік реформ для прискорення зростання ВВП до 5–7% на рік.

Головним генератором анонсів цього тижня став президент України Володимир Зеленський, який під час візиту до Туреччини окреслив цілі реформ і засоби для їх досягнення.

За його словами, нова влада України планує до кінця 2019 року провести земельну реформу і відкрити ринок землі у 40 млн га вже наступного року.

У найближчі п'ять років також планується інвестувати в інфраструктуру не менше $20 млрд, щоб привести до ладу 24 000 км доріг, збільшити кількість реально працюючих аеропортів до 15, забезпечити розвиток п'яти морських портів і потроїти потужність військово-промислового комплексу.

«Ми проведемо велику приватизацію і продамо ефективним інвесторам сотні цікавих об'єктів, створимо нормальні конкурентні правила роботи на енергетичних ринках і спростимо правила ведення бізнесу, прибравши обмеження у сферах трудових відносин і руху капіталу», – заявив президент.

Команда президента також анонсує зміни. За словами секретаря РНБО Олександра Данилюка, Україна готує амністію капіталу.

«Амністія повинна дати результат, бо якщо подивитися на приклади інших країн, зокрема Італії, нещодавно була амністія в Молдові проведена, то вони не дуже успішні», – сказав він у ефірі Радіо НВ.

Глава Державної податкової служби Сергій Верланов повідомив, що проект податкової амністії передбачає базову ставку в 9% і пільгову в 5% за добровільне розкриття інформації платником податків.

«Ведуться переговори з МВФ, перш за все, за ставкою. Ситуація України не унікальна – і ПАР, і Латвія, і інші країни її проходили. Зараз дискутуємо щодо знижених ставок: 9% як базова, і 5% – знижена», – сказав він «Інтерфакс-Україна».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті