Mind Innovation Index 2019: штучний інтелект, але піратський софт

Mind перевірив, які інновації впроваджують найбільші українські компанії та чи готові вони до викликів майбутнього

11 жовтня 2019, 10:00

Mind спільно з платформою відкритих інновацій Re:actor, компанією KPMG в Україні та за підтримки компанії Asbis представили перший в Україні Індекс інноваційності українських компаній. Він відповідає на питання, які інновації сьогодні впроваджують найбільші гравці в ключових галузях української економіки, як ці інновації впливають на бізнес та чи зможуть сьогоднішні лідери вижити завтра.

Дослідження охоплює 50 компаній у 10 галузях української економіки. Банки, металургія, енергетика, АПК, транспорт, телекомунікації, фармацевтика, ритейл, споживчі ринки, нерухомість – на думку експертів KPMG в Україні, саме ці галузі найближчими роками будуть найбільше схильні до змін. Вже сьогодні там з’являються нові гравці, нові бізнес-моделі, нові правила, які впливають на розподіл сил на ринку.

У кожній із цих галузей редакція відібрала від чотирьох до шести компаній, що є лідерами ринку за доходами чи розміром активів. Спільно з партнерами ми провели десятки інтерв’ю, анкетувань, залучили до оцінки незалежних експертів. Під час дослідження редакція визначила декілька тенденцій та закономірностей.

Найслабше місце українських компаній – бізнес-модель

Українські компанії здебільшого використовують традиційні для свого ринку бізнес-моделі, іноді додаючи до них нові елементи. Наприклад, у банківській галузі основою бізнес-моделі тривалий час був класичний банкінг. Проте зараз такі банки, як Альфа-Банк Україна чи ПриватБанк, прагнуть на рівних розвивати й онлайн. Для останнього онлайн-банкінг взагалі став ядром бізнес-моделі: системою Privat24 сьогодні користується 9,8 млн людей.

На доволі консервативному агроринку цікавий приклад трансформації бізнес-моделі демонструє Група компаній «Агропросперіс». Його керівники впевнені, що майбутнє великих агрохолдингів – у організації складних процесів зберігання, логістики, поставки для малих і середніх фермерів. А в роботі безпосередньо на землі фермери є більш ефективними, вони можуть локально реагувати на ситуації та не настільки залежать від бюрократичних процедур. Тож протягом усіх п'яти років своєї роботи компанія будує співпрацю з фермерами на партнерських умовах через ланцюжок поставок, в якому забезпечує фермера всім необхідним – насінням, ЗЗР, добривами, кредитами (у структурі «Агропросперіс» є банк), надає послуги елеваторів, залізничні вагони, включає фермерів у експортні контракти. Такі величезні агрохолдинги, як в Україні, є лише в кількох країнах світу. Тому їм доводиться першими проходити цю трансформацію.

Втім, частка великих компаній, що наважуються ламати власні усталені принципи заробітку грошей, лишається низькою. Принципових змін у бізнес-моделях не відбувається.

Не можеш створити інновацію – автоматизуй бізнес-процеси

У деяких галузях основний продукт не змінювався десятки, а то й сотні років – наприклад, у металургії (руда), нафтогазі (нафта й газ), агропромисловому комплексі (зерно). Проте навіть у цих сферах є компанії, що мають достатньо ресурсів та амбіцій, аби змінюватися. І, перш за все, вони інвестують у вдосконалення бізнес-процесів.

Інновації на цьому рівні зазвичай полягають у впровадженні нових технологій виробництва, автоматизації завдань, навчанні персоналу, зміні підходу до маркетингу та комунікацій. І завдяки цьому вдається суттєво покращити фінансові показники.

Так, за даними компанії «Метінвест», потенціал її операційних покращень складає близько $550 млн – на таку суму можуть скоригуватися її фінансові показники завдяки інноваціям на рівні бізнес-процесів. Понад 80% цього потенціалу компанія планує реалізувати у 2019–2021 роках. На конференції Dynamics Day'19, присвяченій цифровій трансформації, директор департаменту трансформації бізнес-процесів «Метінвест» Кирило Макаров розказав про деякі інструменти досягнення цих показників. Один із них – це застосування математичних моделей для планування наскрізного технологічного ланцюжка «вугілля – кокс – чавун». Це дозволяє, наприклад, зменшити вміст кремнію в чавуні на 0,1% і таким чином скоротити витрати коксу на 1,2–1,6% та підвищити продуктивність на 1,2%. Цифри здаються невеликими, але, за оцінками «Метінвесту», враховуючи масштаби компанії, оптимізація кількох таких показників загалом може дати економічний ефект до $10 млн на рік на одну доменну піч.

Споживачі не завжди реагують на інновації

Часом компанії не бачать сенсу впроваджувати інновації на рівні продукту, бо впевнені, що це не цікаво споживачам. Так, наприклад, відбувається у галузі нерухомості. «Обираючи квартиру, покупці в Україні звертають увагу на три речі: вартість житла, репутацію забудовника та місце розташування. Причому перші два фактори є визначальними», – розказують у будівельній корпорації «Укрбуд». У 2017 році забудовник підписав договір з українським стартапом CLAP, що впроваджує розробки для «розумних будинків», і першим в Україні почав оснащувати такою системою новобудови комфорт-класу. Але оскільки споживачів не цікавлять інновації заради інновацій, маркетологи «Укрбуду» вирішили будувати комунікацію навколо інших характеристик – таких як зручність, комфорт, економія на комунальних послугах.

За чотири роки продажі житла «Укрбуду» виросли на 51%, зокрема й завдяки CLAP – так вважають у компанії. Інновація допомогла їй позбутися консервативного іміджу, який сьогодні закріпився за більшістю забудовників.

Державні компанії набагато повільніше впроваджують інновації, ніж приватні

Ця теза мало кого здивує. За результатами експертної оцінки, у кожній галузі найнижчий індекс інноваційності отримали державні або колишні державні компанії. Серед них – «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укргазвидобування», Укргазбанк, Укрексімбанк. Винятком став ПриватБанк, який здобув лідерство в номінації «Банки». Але більшість своїх інновацій, зокрема й платформу Privat24, він розробляв як приватна компанія. І тільки у 2016 році став державним.

А от справді здивувати може той факт, що деякі держкомпанії тільки нещодавно здійснили легалізацію програмного забезпечення. Зокрема, «Укртранснафта» у 2018 році розпочала автоматизацію ключових бізнес-процесів, і тоді ж запровадила централізований сервіс друку та ліцензійну програмну продукцію Microsoft. Втім, це один із позитивних кейсів. Адже компанія також суттєво модернізувала всю ІТ-інфраструктуру, об'єднала всі серверні потужності в єдиному центрі обліку даних, налаштувала робоче середовище у «хмарі». Станом на початок 2018 року третина держпідприємств використовувала піратський софт, дані на 2019 рік не озвучуються.

Для держкомпаній у таких відносно консервативних галузях, як енергетика і нафтогаз, поштовхом до діджиталізації стала перспектива виходу на ринки Європейського Союзу. Так, «Укренерго» автоматизує процеси, щоб стати членом організації ENTSO-E – Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії – та вийти на європейські аукціони. Наявність автоматизованих систем керування підприємством (ERP-систем) є однією з бізнес-необхідностей для системних операторів – членів ENTSO-E, як запорука прозорості для партнерів.

Цифрова трансформація неможлива без одночасної зміни корпоративної культури

Найуспішніші кейси українських компаній – це про зміну ролі працівників; надання їм права ініціативи в компанії та навіть партнерських умов. Щоб підтримувати культуру інновацій, необхідно змінити внутрішні комунікації та налагодити обмін ідеями.

Наприклад, в компанії «Vodafone Україна» є посада директора з трансформації бізнесу. Окремо є напрямок продуктових інновацій у структурі маркетингу. Але при цьому кожен працівник може стати ініціатором змін. Всередині компанії функціонують скрам-команди, які тестують бізнес-ідеї. Усім працівникам доступний каталог тренінгів, тож якщо комусь не вистачає навичок, наприклад, із підприємництва або він хоче розвинути свою креативність, може записатися на відповідний тренінг. Великий потенціал розробки нових продуктів менеджери «Vodafone Україна» бачать саме всередині компанії, для цього у 2019 році навіть створили дочірню структуру IT SmartFlex.

Майбутнє взаємодії зі споживачем – у використанні дата-аналітики задля створення нового емоційного досвіду

У таких галузях як ритейл, банкінг чи транспорт, де компанії мають справу із кінцевими споживачами – фізичними особами, на перший план виходить взаємодія з ними. Тому «емоційний банкінг» чи «емоційний ритейл» стають основою стратегії відповідних бізнесів.

Так, ставку на створення нового клієнтського досвіду робить торговельна мережа «Сільпо». «Люди не купують лише «асортимент» і «товари» – вони приходять у супермаркет ще і за новим досвідом, хочуть отримувати радість та інші емоції від процесу покупки. Купувати продукти нудно, люди готові платити за враження», – розповідає рітейл-директор «Сільпо» Олександр Прядухін.

Саме тому протягом останніх років «Сільпо» розробляє концептуальний дизайн для своїх супермаркетів: є супермаркет у стилі Ван-Гога, «музичний», у стилі старовинної типографії, яхт-клубу чи морського порту, азійської культури, Дикого Заходу чи магазин з написами на вигаданій мові з серіалу «Зоряний шлях» – клінгонській.

Щоб формувати персоналізовані клієнтські пропозиції, ритейлер використовує аналітику великих даних. Як результат до бонусної програми «Власний рахунок» на сьогодні підключилось понад 13 млн покупців.

Загалом Індекс інноваційності українських компаній показав, що в кожній галузі навіть у межах топ-5 найбільших компаній є як драйвери ринку, які самі змінюють правила гри, так і аутсайдери – неповороткі компанії з безліччю бюрократичних процедур, які продовжують користуватися надбаннями минулих років і не створюють майже нічого нового. Лише в п’яти галузях із десяти компанії подолали прохідний бар’єр у 75 балів, що дозволило їм отримати статус інноваційних. Це говорить про низьку конкуренцію та широкі можливості для гравців, які зможуть створити нову цінність та донести її до ринку.

Результати дослідження Mind Innovation Index 2019

Агро

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_1]

Нерухомість

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_2]

Телеком

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_3]

Банкінг

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_4]

Металургія

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_5]

Енергетика

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_6]

Ритейл

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_7]

Фарма

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_8]

Транспорт та логістика

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_9]

Споживчий ринок

[INSERT_INNOVATION_COMPANY_RATING_2019_10]

Mind Innovation Index 2019

	TOTAL Index	Інноваційність продукту	Інноваційність бізнес-процесів	Інноваційність бізнес-моделі	Інноваційність в роботі з клієнтами	Готовність до змін
Агро	90
Агропросперіс	78	66	87	75	80	88
МХП	70	70	77	51	75	77
Астарта Київ	66	60	76	55	65	78
Кернел	62	51	78	55	61	69
Ukrlandfarming	46	45	59	38	50	37
Нерухомість	80
КАН Девелопмент	56	55	64	48	53	59
Укрбуд	56	52	62	48	59	64
Інтергалбуд	48	45	52	46	46	57
Буддевелопмент	46	43	53	39	39	57
Київміськбуд	42	39	44	39	39	53
Телеком	95
Київстар	75	72	76	58	67	83
Vodafone Україна	75	69	79	63	65	80
Датагруп	67	55	72	60	62	73
lifecell	60	54	61	51	58	58
Укртелеком	48	48	57	40	46	47
Банки	95
ПриватБанк	83	83	83	75	86	91
Альфа Банк Україна	68	66	79	52	65	84
Райффайзен Банк Аваль	51	47	62	26	52	77
Ощадбанк	49	46	58	27	57	59
Укргазбанк	42	42	48	27	43	55
Укрексімбанк	38	34	48	27	38	46
Металургія	80
Metinvest	66	63	80	55	63	72
Interpipe	65	65	76	53	62	75
ArcelorMittal	58	52	67	51	55	68
Ferrexpo AG	52	54	66	36	49	57
Енергетика	80
ДТЕК	73	73	81	65	67	81
НАК Нафтогаз	53	50	59	43	57	56
Енергоатом	51	48	56	51	47	58
Укргазвидобування	48	47	59	40	45	52
Укренерго	47	43	54	45	45	52
Ритейл	90
Сільпо-Фуд	80	73	90	69	86	84
Епіцентр К	63	58	69	55	67	66
АТБ-Маркет	59	54	72	43	53	79
Ашан Україна	50	47	65	36	49	56
Метро Кеш енд Керрі Україна	47	44	64	38	43	50
Фарма	90
Корпорація Артеріум	67	70	76	63	63	63
Дарниця	62	60	73	55	55	71
Юрія Фарм	62	62	72	48	53	78
Фармак	61	61	76	57	55	55
Київський вітамінний завод	48	47	52	47	51	39
Транспорт та логістика	80
Нова Пошта	76	70	78	71	81	83
Аеропорт Бориспіль	55	50	64	48	53	65
Укрпошта	54	42	59	48	50	83
МАУ	54	39	64	45	57	72
Укрзалізниця	40	33	47	27	40	64
Споживчі ринки	90
Roshen	70	66	80	57	77	74
Nestle	60	57	67	47	67	64
PepsiCo	57	54	77	40	61	55
P&G	56	55	72	38	57	61
Carlsberg	55	53	70	40	55	59

Методика розрахунку Mind Innovation Index

Індекс інновацій українських компаній від Mind – це дослідження рівня інноваційності 50 найбільших українських компаній у 10 різних галузях, їхньої здатності змінюватися та відповідати викликам часу. Дослідження проводилось спільно з «KPMG Україна» та платформою відкритих інновації RE:ACTOR.

Індекс інновацій не є рейтингом найбільш інноваційних компаній або змаганням компаній. Його завдання – проаналізувати, наскільки великі компанії готові до змін, їхні досягнення і недоліки та спрогнозувати їхню ефективність у майбутньому.

Mind разом з партнером рейтингу «KPMG Україна» визначив 10 галузей, які найбільше змінились або зміняться найближчим часом за рахунок розвитку інновацій у самій галузі або суміжних галузях.

Для кожної такої галузі також було визначено еталонний рівень індексу інновації:

Аграрна	90
Нерухомість	80
Телеком	95
Банки	95
Металургія	80
Енергетика	80
Ритейл	90
Фарма	90
Транспорт	80
Споживчі ринки	90

У кожній галузі для оцінювання було обрано п’ять найбільших компаній за показником «Дохід у 2018 році». У галузі «Банки» оцінювались найбільші банки за розміром активів, у галузі «Нерухомість» – за обсягом введених в експлуатацію квадратних метрів житлової площі у 2018 році.

Для оцінки рівня інноваційності компанії Mind використовував експертний метод аналізу. Експертами виступили організації, що володіють широкою експертизою у сфері інновацій та аналізу ринків. Компанії оцінювались за п’ятьма характеристиками: інноваційність продукту, інноваційність бізнес-моделі та бізнес-процесів, які інновації у взаємодії з клієнтами компанія впроваджує, як впливає на навколишнє середовище, чи готова змінюватися у відповідь на виклики майбутнього.

Характеристика	Параметри	Відповідність експертної оцінки
Інноваційність продукту	Масштаб інновації	0 б. – продукт застарілий 1 б. – продукт актуальний, але не інноваційний 2 б. – продукт не інноваційний, але має певні переваги порівняно з аналогами 3 б. – продукт унікальний для локального ринку, але має аналоги на світовому ринку 4 б. – продукт унікальний, не має аналогів на світовому ринку 5 б. – продукт унікальний, створений особисто компанією, не має аналогів у світі та його намагаються копіювати конкуренти
	Унікальність інновації	0 б. – продукт застарілий 1 б. – продукт актуальний, але не інноваційний 2 б. – продукт не інноваційний, але має певні переваги порівняно з аналогами 3 б. – продукт унікальний для локального ринку, але має аналоги на світовому ринку 4 б. – продукт унікальний, не має аналогів на світовому ринку 5 б. – продукт унікальний, створений особисто компанією, не має аналогів у світі та його намагаються копіювати конкуренти
	Ефективність інновації порівняно з існуючими аналогами	0 б. – продукт не містить інновацій, застарів і неефективний 1 б. – продукт містить інноваційний компонент, але він ніяк не впливає на ефективність 2 б. – продукт містить інноваційний компонент, який покращує клієнтський досвід 3 б. – продукт містить інноваційний компонент, який покращує клієнтський досвід і користується підвищеним попитом 4 б. – продуктова інновація дозволила компанії значно поліпшити фінансові показники 5 б. – продуктова інновація поліпшила фінансові показники компанії, створила попит на ринку
	Наскільки продукт eco friendly/наскільки сприяє сталому розвитку/економії невідновлюваних ресурсів	0 б. – продукт погано впливає на довкілля, екосистему, заважає сталому розвитку 1 б. – продукт ніколи і ніяким чином не впливав на довкілля, екосистему, сталий розвиток 2 б. – історично продукт негативно впливав на довкілля, екосистему, але компанії вдалося частково мінімізувати цей вплив 3 б. – завдяки інноваціям компанії вдалося повністю нівелювати негативний вплив на довкілля 4 б. – компанія створила хоча б одну інновацію, яка перетворює «шкідливий» для довкілля продукт на «корисний» 5 б. – компанія повністю переосмислила свої продукти/технології/процеси на користь їх екологічності, регулярно підтримує екологічні ініціативи, вкладає кошти в порятунок довкілля
	Безпосередній внесок компанії у розвиток флагманських інновацій/технологій/продуктів	0 б. – компанія нічого не робить, щоб її продукти стали інноваційними 1 б. – компанія користується вже доступними на локальному ринку інноваційними рішеннями 2 б. – компанія адаптує доступні на ринку інновації під свої потреби 3 б. – компанія серед перших привела глобальну інновацію на локальний ринок 4 б. – компанія інвестує в створення власних інновацій/технологій/продуктів 5 б. – компанія інвестує у власний R&D і є генератором інновацій для всього ринку
Інноваційність бізнес-процесів та роботи з персоналом	Унікальність інновації	0 б. – інновації в управлінні персоналом і бізнес-процесах відсутні 1 б. – інновації впроваджуються точково і після того, як їх випробував ринок 2 б. – інновації впроваджуються точково, але при цьому компанія є першопрохідцем на локальному ринку 3 б. – інновації впроваджуються точково, компанія застосовує їх серед перших на глобальному ринку 4 б. – компанія самостійно розробляє інновації, які намагається застосовувати на всіх рівнях 5 б. – розроблена компанією інновація викликає інтерес з боку конкурентів, її намагаються скопіювати
	Технологічність бізнес-процесів	0 б. – інновації в управлінні персоналом і бізнес-процесах відсутні, компанія не вважає за потрібне щось міняти 1 б. – компанія тільки починає впроваджувати інновації на рівні бізнес-процесів, вони незначні та малопомітні, а рішення про впровадження приймаються повільно 2 б. – компанія успішно застосовує інновації для частини бізнес-процесів, але йти далі планів немає 3 б. – компанія готова автоматизувати всі необхідні процеси, інвестує в навчання персоналу, закупівлю софта 4 б. – більшість необхідних процесів у компанії автоматизовано, застосовуються нові методики і підходи до управління персоналом, рішення про впровадження інновацій приймаються швидко 5 б. – всі необхідні процеси в компанії автоматизовані, структура оптимізована, в управлінні персоналом застосовуються інноваційні методики і підходи, компанія є зразком для наслідування
	Ефективність порівняно з існуючими аналогами	0 б. – у бізнес-процесах компанії не застосовуються інновації 1 б. – бізнес-процеси містять інноваційний компонент, але він жодним чином не впливає на ефективність 2 б. – інновації, які компанія впроваджує на рівні бізнес-процесів, малоефективні 3 б. – інновації, які компанія впроваджує на рівні бізнес-процесів, спрощують взаємодію в команді 4 б. – інновації, які компанія впроваджує на рівні бізнес-процесів, позитивно впливають на ефективність кожного окремого співробітника і всіх відділів 5 б. – інновації сприяють реалізації продукції (маркетингові, управлінські інновації) і в цілому покращують показники ефективності компанії
Інноваційність бізнес-моделі	Унікальність інновації	0 б. – стандартна бізнес-модель, що давно існує на ринку 1 б. – бізнес-модель давно існує на ринку, але компанія адаптувала її під себе, привнесла щось нове 2 б. – компанія істотно допрацювала існуючу на ринку бізнес-модель 3 б. – бізнес-модель унікальна для локального ринку, але має аналоги на світовому ринку 4 б. – бізнес-модель унікальна, не має аналогів на світовому ринку 5 б. – унікальна бізнес-модель, створена особисто компанією, не має аналогів у світі і її намагаються копіювати конкуренти
Інноваційність бізнес-моделі	Ефективність інновації	0 б. – бізнес-модель не має унікальних характеристик 1 б. – бізнес-модель містить спроби використовувати інноваційний підхід, однак він не впливає на продажі та ринок 2 б. – бізнес-модель включає інноваційний підхід, який компанія планує використовувати як свою перевагу над конкурентами 3 б. – бізнес-модель містить інноваційний підхід, який значно впливає на якість продукту, а також впливає/є помітним на ринку 4 б. – бізнес-модель копіюється конкурентами 5 б. – інновації в бізнес-моделі регулярно копіюються конкурентами не тільки в Україні, але й у світі
Інноваційність у роботі з клієнтами	Унікальність інновації	0 б. – компанія не використовує інновації в роботі з клієнтами 1 б. – компанія починає використовувати в роботі з клієнтами інновації, які вже протестовані ринком 2 б. – компанія серед перших на локальному ринку впроваджує інновації в роботі з клієнтами, але точково 3 б. – інновації унікальні для локального ринку, на глобальному можуть бути аналоги 4 б. – компанія самостійно розробляє інновації, унікальні для глобального ринку 5 б. – розроблена компанією інновація викликає інтерес з боку конкурентів, її намагаються скопіювати
Інноваційність у роботі з клієнтами	Роль інновацій у бізнесі компанії	0 б. – інновації не відіграють жодної ролі в бізнесі компанії, їх немає 1 б. – компанія точково впроваджує інновації, але помітного впливу на бізнес вони не чинять 2 б. – інновації впливають на невелику частину процесів в компанії, підвищують їхню ефективність 3 б. – частину продуктів/послуг/процесів у компанії можна назвати інноваційними, але їхня питома вага в загальному портфелі нижче за 50% 4 б. – частину продуктів/послуг/процесів у компанії можна назвати інноваційними, їхня питома вага у загальному портфелі вище за 50% 5 б. – інновації впроваджуються в компанії на всіх рівнях, складно знайти продукт/послугу/процес у компанії, яких не торкнулися б інновації
Готовність до змін	Чи виходить компанія за рамки своєї індустрії	0 б. – ні 5 б. – так 1–4 б. – відносна оцінка
Готовність до змін	Чи готова компанія істотно трансформувати свою бізнес-модель у відповідь на виклики майбутнього	0 б. – ні 5 б. – так 1–4 б. – відносна оцінка

Дослідження проводилось у три етапи. На першому етапі «Збір інформації» компанії – учасники рейтингу отримали анкету з питаннями, які покривали опис параметрів, що оцінюються під час розрахунку Індексу. На другому етапі компаніям було запропоновано провести особисте інтерв’ю з командою рейтингу для детальнішого збору інформації та аналізу показників. У підсумку було проведено інтерв’ю з 20 компаніями – учасниками Індексу.

На третьому етапі кожен параметр був оцінений незалежною експертною радою: галузевих експертів та учасників дослідження. Експерти оцінювали рівень інноваційності параметру за єдиною шкалою.

До складу експертного журі увійшли Євген Саранцов та (Re:actor), Євген Шпитко (Mind), Костянтин Карпушин (KPMG в Україні), Андрій Бурлуцький (Smart Business), Наталя Ульянова (Level Up Ukraine), Юрій Батхін (Mastercard в Україні), Олександр Почкун (експерт з агро), Олег Щербатенко (IT-Enterprise), Олена Малицька, Олександр Романішин, профільні журналісти та редактори Mind.ua.

На основі оцінок параметрів експерти розраховували оцінку характеристики – як середнє арифметичне усіх параметрів, що оцінюють характеристику.

Після цього бал характеристики переводився у показник індексу за наступною шкалою:

Бал	Індекс	Пояснення
0	0	Усі прояви роботи компанії – від продукту до бізнес-моделі – неефективні та застарілі. Компанія не має перспектив для розвитку та змін. Компанія не є інноваційною.
1	30	Компанія не поспішає слідувати за трендами ринку, будь-які зміни впроваджуються із запізненням, після їхньої апробації конкурентами. Компанія не є інноваційною.
2	55	Компанія пробує використовувати інновації та/або інноваційний підхід у своїй роботі. Але вони не дають відчутного ефекту або конкурентної переваги. Компанія не є інноваційною.
3	75	Компанія частково впроваджує інновації або активно застосовує на локальному ринку досягнення глобальних гравців. Компанія має перспективи росту та адаптації до нових ринкових умов. Компанія є базово інноваційною.
4	90	Компанія розробляє та використовує унікальні інновації для світового ринку. Доля інноваційних продуктів у портфелі компанії переважає 50%, компанія активно тестує нові підходи та аналізує їхню ефективність. Компанія є сталою інноваційною.
5	100	Компанія є лідером свого ринку, її продукти, бізнес-процеси та модель копіюю конкуренти. Вона вже адаптувалась до нових реалій ринку та вийшла за межі власної галузі. Компанія є повністю інноваційною.

Загальний індекс інновацій враховує усі п’ять характеристик, вага оцінки продукту складає 25%, «здатності компанії до зміни» – 15%, всі інші характеристики – 20%.

Індекс носить виключно інформаційний характер. Він відображає думку редакції та запрошених експертів щодо рівня інноваційності компаній на основі інтерв’ю, анкетування та відкритої інформації щодо впровадження інновацій в окремих компаніях.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS

Індекс інноваційності

За темою

Україна піднялася на дві позиції у світовому рейтингу інновацій

Дві перепони на шляху до цифровізації бізнесу

Інновації в нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду для екології

Інновації на рейках: чи наздожене «Укрзалізниця» ЄС і Азію

Інновації в металургії: як «цифра» запобігає «втомі металу»