Інновації в нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду для екології

Інновації в нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду для екології

Видобувні компанії більше не хочуть носити тавро «брудного» бізнесу

Цей матеріал також доступний російською
Інновації в нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду для екології
Фото: pixabay

Mind.ua в партнерстві з платформою відкритих інновацій Re:actor і компанією KPMG в Україні готує перший у країні Індекс інноваційності українського бізнесу. Ми хочемо зрозуміти, наскільки найпотужніші галузі економіки готові до викликів майбутнього, які інновації впроваджують найбільші гравці та куди рухається ринок. Результати оцінки компаній будуть озвучені 10 жовтня на конференції Tech Fusion 2019 і опубліковані на Mind.

Ми вже писали, що відбувається, коли один із найконсервативніших секторів – агро – об'єднує свої зусилля з високими технологіями, яких змін зазнає банківська сфера з приходом у неї новітніх технологічних розробок, як інновації впливають на телеком-сегмент, наскільки інноваційною є будівельна галузь, як технологічний прогрес змінює правила гри для металургів і наскільки вітчизняна транспортна (зокрема, залізнична) інфраструктура готова відповідати глобальним технологічним трендам. Тепер зосередимося на тому, з якими викликами сучасності стикається нафтогазова галузь, відома своєю консервативністю і неповороткістю, і яким чином трансформується під нові реалії.

Екологія та боротьба з глобальним потеплінням – дві основні ідеї, які стимулюють нафтогазовий бізнес до революційних змін у наші дні. Щоб зберегти цінність для інвесторів, компанії, пов'язані з викопним паливом, змушені виходити з «зони комфорту», ​​розширюючи присутність у сегменті відновлювальної енергетики. Більш того, вони готові до масштабних витрат на інноваційні інженерні рішення, які в перспективі можуть допомогти їм позбутися тавра «брудного» бізнесу.

Хто і як трансформується найактивніше

До нової реальності зараз адаптуються, перш за все, глобальні корпорації і публічні компанії в країнах із розвиненою ринковою економікою. Тобто там, де «низьковуглецева революція» вже розпочалася, але не завдяки міжнародним багатостороннім угодам і централізованим рішенням, а на основі ініціатив, що йдуть знизу догори.

Наприклад, на Лондонській фондовій біржі минулого літа були внесені зміни до класифікації енергокомпаній: акції нафтогазових і вугледобувних бізнесів тепер належать до категорії «невідновлюваних джерел енергії», що протиставляються екологічно чистішим виробникам з категорії «відновлюваної енергетики». За задумом, така різниця в маркуванні має підвищити цінність бізнесу, який робить значний внесок у боротьбу з кліматичними змінами.

Емісія СО2 (топ-20 нафтогаз​ових корпорацій, 1965–2017 роки)

Інновації у нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду екології
Інновації у нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду екології

Рішення, яке зараз бачиться найбільш очевидним і затребуваним у політичному порядку денному – скоротити частку викопного палива у виробництві енергії, замінивши його відновлювальними джерелами. Але ВДЕ відіграють не основну роль в енергетичному міксі переважної більшості країн, а вуглецеве паливо продовжує користуватися великим попитом.

Це означає, що економічний розвиток у доступному для огляду майбутньому залишиться залежним від викопного палива, але в енергобалансі зміняться його пропорції: скоротиться частка кам'яного вугілля й нафти, зате збільшиться частка природного газу (газ продукує в розрахунку на одиницю виробленої електроенергії вдвічі менше СО2, ніж вугілля).

Також нафтогазові компанії реагуватимуть на посилення популярності альтернативних джерел енергії. Для них залишається актуальним питання про зміну бізнес-моделі і розширення інвестицій у проекти декарбонізації.

Інвестиції нафтогазових корпорацій у ВДЕ (частка від капітальних вкладень)

Інновації у нафтогазовій сфері: настав час платити за шкоду екології

В аналізі американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, присвяченому залученості нафтогазової індустрії в розв’язання кліматичних проблем, виділяється декілька найперспективніших eco friendly напрямів для бізнесу. Розглянемо кожен із них докладніше.

Виробництво й дистрибуція електроенергії

Завдяки досвіду реалізації масштабних проектів нафтогазові компанії можуть займатися будівництвом інфраструктури для виробництва та постачання електроенергії, зокрема міждержавних ліній електропередач. Також є широкий потенціал у модернізації обладнання на дизельному паливі під використання природного газу. Це дозволяє досягти скорочення викидів СО2 та знизити витрати на паливо.

Водневі технології

Водень позиціонується як перспективне рішення для виробництва електроенергії і тепла, як накопичувач енергії й альтернатива двигунам внутрішнього згоряння, особливо для транспорту великої вантажопідйомності. Зараз найпопулярніший спосіб отримання водню – через перетворення метану, але також його можна отримати за допомогою електролізу води.

Однак тут є і проблеми. Наприклад, коли йдеться про перетворення метану, то, як і раніше, виділяються парникові гази. Тому необхідні додаткові технології для їх уловлювання – це збільшує вартість проектів.

У випадку з електролізом залишається актуальним питання про витрати, а паливні елементи у цей момент мають нижчий коефіцієнт корисної дії порівняно з літій-іонними акумуляторами (35% проти 85%). Нарешті, електроліз вимагає електрики, тому виробництво водню з нульовими викидами потребують нарощування потужностей сонячної і вітрової генерації.

Проте, як зазначалося в нещодавньому звіті Міжнародного енергетичного агентства про перспективи водневих технологій, проекти водневої енергетики мають широкі потенційні можливості, і вже створено серйозні передумови для зниження їхньої вартості. Тому уряди і компанії повинні вже зараз працювати над створенням якісного нормативно-правового, політичного та ринкового середовища, щоб застосування водню з нульовими викидами приносило не лише користь, але й вигоду.

Уловлювання й утилізація парникових газів

Хоча технологічні розробки в цьому напряму ще на початковій стадії, інтерес до них вже виявляє бізнес у різних країнах. Нафтогазові компанії і тут не лишилися осторонь, адже вони зацікавлені скоротити викиди парникових газів при розробці родовищ. Позитивний ефект – у тому, що такі технології засновані на використанні продуктів, одержуваних під час видобутку.

Аби досягти ефекту масштабності, нафтогазові компанії мають істотно наростити інвестиції в декарбонізацію виробництва. Це особливо актуально для видобутку природного газу, що розглядається як одно з основних кліматичних рішень (серед усіх викопних видів палива він залишає найменше викидів, але вони також вимагають скорочення).

Офшорні вітряні станції

Нафтогазові компанії, що розробляють родовища на морському шельфі, володіють унікальним набором навичок, які створюють для них потенційні конкурентні переваги. Вітрові турбіни в прибережній зоні можуть повністю забезпечувати їх електроенергією, знижуючи витрати на паливо й викиди СО2. Крім того, енергія вітру може використовуватися для транспортування вуглеводнів трубопроводами. Однак вона має обмеження – не може стати альтернативою газу при генерації тепла, що потребує персонал, який обслуговує роботу офшорної бурової платформи.

А як справи в Україні?

Хоча нафтогазова індустрія в Україні не ігнорує проблеми навколишнього природного середовища, її пріоритети відрізняються від тих, які демонструє західний бізнес. Українські компанії з цього сектора ще не стали мішенню кліматичних активістів. Зате вже шостий рік поспіль вони змушені існувати в умовах серйозних політичних ризиків через неврегульовані відносини між Києвом і Москвою, а також внутрішньополітичні конфлікти, які перешкоджають створенню конкурентного енергоринку та прийняттю ефективних рішень у системі державної влади. Але це не зупинило еволюційні процеси.

Коментує Іван Варга, який обіймав у попередні роки керівні посади в системі НАК «Нафтогаз України», а зараз координує дослідницькі проекти з газового ринку в США і ЄС, а також входить до правління Енергетичної асоціації «Українська воднева рада»:

– Безумовними лідерами інноваційних перетворень в Україні я б назвав дві компанії, які відіграють системоутворюючу роль в українській нафтогазовій галузі: на першому місці – «Укртрансгаз» і «Укртранснафта» – на другому. Тому що вони не просто розробили або позначили в планах, а запровадили на практиці передові автоматизовані управлінські рішення.

Програмний комплекс «Укртрансгазу», який забезпечує добовий режим балансування газового ринку в реальному часі – це колосальне досягнення, якого не вистачало Україні всі попередні роки. Прозорість операцій між постачальниками та споживачами природного газу – тепер наша реальність. А для її створення було задіяно значний інтелектуальний ресурс, що наблизив український ринок до тих умов, у яких працюють провідні західні країни.

Практичний результат «Укртранснафти», який заслуговує на визнання, – це автоматизований облік усіх технологічних процесів. Він не просто створює передумови, а змушує компанію працювати в умовах, які виключають зловживання і необгрунтовані витрати дефіцитних ресурсів, а також підвищують безпеку. Система обліку, електронний документообіг, організація закупівель, контроль і управління станом технічних об'єктів – значний крок, який трансформує сам підхід до корпоративного управління.

Що стосується анбандлінга «Нафтогазу», про який зараз багато говорять, то це процес, передбачений в українському законодавстві, а також у домовленостях України з Євросоюзом. Його специфіка в основному прописана в нормативно-правових документах. Тому створення незалежного оператора газотранспортної системи я б не називав таким унікальним досягненням, яке відповідає принципам інноваційних рішень. Але, безумовно, реалізація такої ідеї, коли її буде доведено до кінця, поліпшить ситуацію на газовому ринку й умови взаємодії компаній, що на ньому присутні.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті