AI, блокчейн & Сo в медицині: три платформи для порятунку, захисту пацієнтів і прискорення досліджень

Mind спільно з платформою Reactor.ua продовжує серію матеріалів про інновації. У цій публікації розповідаємо про три цікаві проєкти на перетині ІТ, медицини та фармакології.

Раніше видання писало про цифрові рішення для промисловості, освіти, інновації для аграріїв, українські MedTech-розробки, сервіс, який допомагає керувати операціями на складі онлайн, тандем дронів і всюдиходів-амфібій, про технологію, що перетворює автомобіль у гаджет на колесах, і продукти для e-commerce.

Чому вирішили створити платформу? «Як і більшість українців, я був дуже далекий від проблематики донорства крові. Мої знання обмежувалися тим, що люди можуть здавати кров, а комусь цю кров потім переливають. Скільки її потрібно, хто за це платить, якою є логістика та інші речі були за рамками мого розуміння», – розповідає співзасновник, технічний директор «ДонорUA», засновник, СЕО  DevRain Олександр Краковецький.

Під час одного з хакатонів на соціальну тематику Краковецький познайомився з президентом ГО «Всеукраїнська асоціація донорів України» Іриною Славінською. Вона запропонувала долучитися до проєкту. «Виявилося, що донорів катастрофічно не вистачає, держава, як то часто буває, самоусунулася, залишивши пацієнтів сам-на-сам з проблемами. Вже була домовленість із одним з українських інкубаторів, який готовий був онбордити проєкт, але за тиждень він припинив свою діяльність в Україні. Ми вирішили продовжувати самостійно. І так вже шість років…», – сміється спікер.

Суть продукту. Основне завдання «ДонорUA» – знайти донорів для реципієнта тут і зараз. «Матчинг має відбуватися за великою кількістю параметрів: починаючи від локації та закінчуючи синхронізацією з календарями донора, оскільки після донації потрібно робити перерву від семи днів до двох місяців. Відстежувати все це без технологій практично неможливо. Персональні кабінети, чатботи, AI робилися для досягнення цієї мети», – пояснює розробник. 

«З останніх наших проєктів можу виділити «Таксі для донора» під час локдауну, моніторинг запасів донорської крові у центрах, «ДонорUA AID» для мінімізації наслідків пандемії. Є маркетингові проєкти на кшталт «ДонорUA Awards», де ми нагороджуємо найактивніших донорів платформи та «ДонорUA Art Project» для представників креативної індустрії, які пропонували своє бачення донорства через мистецтво. Виставки проходитимуть у різних містах України», – розповідає Краковецький.

Та уточнює: платформа побудована на сучасному технологічному стеку з використанням автоматизації, хмарних технологій, елементів штучного інтелекту: «Маючи величезний досвід створення ентерпрайз-рішень, ми перенесли цей досвід на «ДонорUA». Часто мені навіть не треба розповідати про нашу експертизу, бо клієнти є користувачами платформи та на своєму досвіді можуть оцінити той продукт, який ми робимо».

Проєкт популяризує безоплатне донорство. «ДонорUA» заробляє на спонсорських пакетах і на проведенні корпоративних днів донора. «Якщо мене читають представники бізнесу – звертайтеся, це єдиний спосіб чесно й легально існувати нашій ініціативі (звісно, крім особистих грошей засновників)», – говорить Краковецький.  

Результати. «ДонорUA» стартував у березні 2015 року. З того часу на платформі  зареєструвалися близько 40 000 донорів та понад 3000 реципієнтів. «Реальний вплив значно більший, оскільки дуже багато донорів не відмічають донації в персональному кабінеті, а просто заходять на сайт і дивляться, де та для кого здати кров. Якщо донор зареєстрований, то ми беремо задачу інформування на себе – надсилаємо повідомлення тоді, коли кров саме цього донора потрібна. Як ми знаємо, що це працює саме так? Реципієнти та їхні близькі часто пишуть нам щось на кшталт: «Лише вчора ввечері заповнили анкету, а сьогодні вранці вже донори прийшли в центр крові». З боку це виглядає як магія», – розповідає співзасновник «ДонорUA». 

Фото: Unsplash

Проблематика. «Зазвичай клінічні дослідження (КД) медпрепаратів – масові, і проходять вони за затвердженим протоколом. КД складаються з чотирьох фаз: на першому етапі в тестуванні бере участь 20–100 здорових добровольців, на другому – кілька сотень людей, а наймасштабніша – третя фаза. У ній беруть участь тисячі пацієнтів із різних країн. При цьому менше 30% з усіх ініційованих досліджень доходять до третьої фази та менше 15% отримують схвалення та вихід на ринок», – розповідає Senior Designer, Usability and Design Consultant GlobalLogic Наталія Струкова.

«Заковика» обумовлена декількома причинами:

Тривалість процесу. Період від початку тестування ліків до повноцінного виходу на ринок може тривати 10–12 років. З них три роки йде лише на третю фазу.

Вартість КД. Наприклад, у США середня вартість першої фази клінічних досліджень у терапевтичних галузях становить близько $4 млн, другої – $13 млн, третьої – $20 млн.

Складність залучення пацієнтів, збирання та зберігання даних. Будь-яка неточність або порушення протоколу може вплинути на процес реєстрації ліків.

Суть продукту. Інженери GlobalLogic із харківського офісу розробили концепт цифрової платформи, який допомагає прискорити тестування та випуск нових ліків, а також зменшити витрати фармкомпаній.

І пояснює, як ця «штука» працює:

• Підключені пристрої (наприклад, «розумний» годинник) моніторять пульс і тиск пацієнта для об'єктивного скринінгу реакцій на препарат. Система одразу передає інформацію лікарю, який відстежує дію препарату майже в реальному часі.
• Пацієнт сам контролює свій стан. Він щодня відповідає на запитання тестів, які платформа йому надсилає. У застосунку з'являються нагадування про необхідність заповнити інформацію.
• Лікар спостерігає за станом пацієнта через систему і, за потреби, може через неї ж організувати зустріч.
• На базі платформи пацієнт може швидко й безпечно передавати і погоджувати з дослідним центром різні документи.
• Вся інформація про пацієнтів і КД загалом, зберігається в приватному хмарному сховищі, яке забезпечує шифрування й анонімізацію даних за останніми стандартами. Їх не зможуть ані вкрасти, ані загубити.

«До платформи можна швидко та недорого підключити програми, пристрої та застосунки для обробки даних дослідження. Система забезпечує миттєвий зв'язок між усіма учасниками КД: центром, пацієнтом, лікарем і спонсором», – каже Струкова.

Проміжні результати. Команда інженерів GlobalLogic розробляє концепт два роки. Проєкт є proof of concept – прототипом. І наразі не використовується з комерційною метою. «Це нормальна практика для IT-компаній у всьому світі, багато подібних внутрішніх розробок стають проєктами для клієнтів. Зараз ми ведемо переговори про реалізацію концепту платформи», – пояснюють у GlobalLogic.

І додають: розробка дозволить об'єднати в єдину екосистему технологічні рішення для КД. Платформа потенційно зможе збирати, обробляти дані та контролювати виконання планів в одному місці. Це надасть можливість швидше отримувати і безпечніше зберігати достовірні дані про клінічні дослідження, уникнути додаткових «кіл» випробувань. «За рахунок цього фармкомпанії в будь-якій країні світу зможуть істотно скоротити час досліджень і витрати на них, а також ефективно контролювати дотримання протоколу», – впевнені розробники.

Проблематика. «У багатьох країнах COVID-19 ускладнив доступ до лікарень, будинків для літніх, супермаркетів, відділів поліції тощо. Підприємства стали вимагати проходження тестування від працівників, щоб убезпечити персонал і клієнтів. У результаті з'явилася потреба в захисті персональних даних при передачі/врученні результатів тестування», – розповідають в IT-компанії Avenga.

Суть продукту. Інженери Avenga допомогли спроєктувати та побудувати цифрову систему обробки результатів тестування.

Як вона працює:

• Пацієнт звертається до лабораторії.
• Там його реєструють у системі, вносять персональні дані, результати тестування та направляють інформацію на блокчейн-сервер у хешируваному форматі.
• Результати тесту відправляються пацієнтові електронною поштою у вигляді QR-коду. Цей код може бути надано на вимогу. Наприклад, на роботі або в аеропорту.

Застосування на практиці. Avenga розробила систему на замовлення американської Accu Reference Medical Lab. Продукт випустили влітку минулого року. В IT-компанії говорять, що система може застосовуватися не лише для зберігання тестів на COVID-19, а й у інших сферах:

• цифрове здоров'я (точний і захищений обмін інформацією між медичними працівниками);
• клінічні дослідження (прозорість КД і процесів випробувань);
• митна безпека (система захищає персональні дані);
• контрольований доступ (може застосовуватися адміністраціями транспортної безпеки, авіакомпаніями або будь-яким іншим підприємством, яке використовує контроль доступу).