Discuss Discuss
Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Як українські та світові компанії їх застосовують

Этот материал также доступен на русском языке
Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях
Фото: pixabay

«В епоху COVID-19 трансформаційні новації стали для бізнесу не вибором, а необхідністю. Ті, хто заздалегідь подбали про зміни своєї бізнес-моделі, підходу до клієнта, гнучкості як частини ДНК компанії, зараз можуть похвалитися непоганими результатами. А ті, хто сприймав зміни як щось далеке та необов'язкове, або зникають з ринку, або зазнають величезних збитків», – наголошує засновник і керуючий партнер Braintuition, резидент інноваційної платформи Reactor.ua Микола Такзей.

Які технології зараз користуються попитом у різних сегментів бізнесу? Як оцінюється ефективність інновацій і що саме вони приносять компаніям? Які індустрії сьогодні найбільш відкриті до трансформації? Щоб предметно відповісти на ці та безліч інших запитань, Mind спільно з платформою Reactor.ua запускає серію публікацій про інновації на прикладі конкретних проєктів.

У цій статті видання розповідає про три кейси:

  • сервіс для малого та середнього бізнесу, який допомагає керувати операціями на складі онлайн і уникати перебоїв у постачаннях;
  • тандем дронів і всюдиходів-амфібій для проведення інспекцій і ремонтів мереж енергетиків у важкодоступних місцях;
  • технологію, що перетворює автомобіль у гаджет на колесах.

Склад у смартфоні: WareTeka On-Demand

Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Проблема. Логістика в структурі витрат підприємця займає приблизно 10–15%. Малий і середній бізнес, який не має досвіду управління ланцюгами постачань, може зазнавати збитків через низьку операційну ефективність. Допомогти налагодити процеси здатні 3PL-оператори – компанії, що спеціалізуються на складських операціях. Але, як правило, великі логістичні провайдери нечасто співпрацюють із невеликими фірмами.

«Малий і середній бізнес важко переживає наслідки карантину. Логістика, яка повинна скорочувати витрати, приносить їм лише головний біль. Як правило, великі 3PL-провайдери не ведуть системну роботу з невеликими компаніями. У результаті операційні витрати не окупаються через невеликі обсяги товарообігу, тривалі процедури укладання договору і складну інтеграцію зі складськими системами логістичних провайдерів. Ми ж хочемо побудувати міст між великими логістичними провайдерами та МСБ», – розповідає засновник і головний виконавчий директор платформи підбору складів WareTeka Олександр Ісаченко.

Довідка. WareTeka працює на українському ринку майже рік. Зараз агрегує близько 40% трафіку зі складської логістики й «отримує» близько 10 000 відвідувачів на місяць.

Розв’язання. Цим мостом має стати сервіс для керування складськими операціями онлайн – On-Demand. Його WareTeka запустила на своїй платформі наприкінці грудня 2020-го. Сервіс призначений для укладання контрактів онлайн із 3PL-операторами. В особистому кабінеті підприємці мають змогу:

  • керувати відвантаженням на складі в режимі реального часу;
  • розраховувати вартість послуг у різних складських провайдерів;
  • обмінюватися даними про стан замовлень;
  • стежити за залишками запасів на складі;
  • вести електронний документообіг;
  • стежити за статусом виконання робіт;
  • контролювати переміщення вантажів.

«On-Demand перебирає на себе всю операційну роботу з керування складськими операціями: укладання договорів, білінг і процесинг, роз'яснення послуг 3PL-операторів тощо», – уточнює Олександр Ісаченко.

Також на WareTeka з'явилася окрема опція – підбір оптимального буферного складу для тимчасового зберігання товарів. Вона виникла не випадково: останнім часом фахівці платформи стали часто отримувати запити від компаній, які прагнуть орендувати склад для зберігання невеликої кількості палетомісць на період від двох чи більше тижнів.

«У сезони пікових навантажень (наприклад, перед новорічними святами), компанії можуть втрачати прибуток. Часто це пов'язано з тим, що товар на складі відсутній, або сталися перебої в постачаннях. Щоб уникнути такої ситуації, досвідчені підприємці створюють резерви товарів – «буферні» запаси. Іноді на основних складах не вистачає місця, тому потрібно шукати додатковий простір для тимчасового зберігання», – пояснює Ісаченко. А через WareTeka можна залишити заявку на підбір складу: клієнт вказує кількість палетомісць і бажане місто, а фахівці платформи підбирають пропозиції.

Застосування на практиці. Під час запуску On-Demand інтегрували з першим логістичним провайдером Pakline Logistics. Також WareTeka домовилася про співпрацю ще з п'ятьма 3PL-операторами та фулфілмент-провайдерами. 

Протягом першого тижня після старту On-Demand ним почали користуватися кілька невеликих компаній. За словами Олександра Ісаченка, вже є перші закриті угоди. «Наразі типовий наш клієнт – це представники малого та середнього бізнесу, яким треба зберігати 2–4 тижні партію з 50–250 палет. Але при цьому вже є запити щодо інтеграції з 3PL-оператором, на 500+ палет на три місяці», – уточнює він.

Для підключення до сервісу потрібно зареєструватися на платформі, отримати особистий кабінет, вказати місячні обсяги продукції, привезти товари на склад партнера. Інтерфейс самостійно під'єднається до систем 3PL-операторів через API, а WareTeka On-Demand забезпечить операційну та ІТ-інтеграцію з відповідним 3PL-оператором.

Тандем технологій: DroneUA та Sherp

Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Проблема. «Природа й енергетика – не найкращі друзі. Почасти найзначніші аварії на магістральних лініях відбуваються через різні природні  чинники. Буревій, повінь, обмерзання або великі дерева слугують початком іще масштабніших катастроф», – розповідає співзасновник і головний виконавчий директор DroneUA Валерій Яковенко.

Але під час усунення аварій і періодичних інспекцій ліній для запобігання «сюрпризам» можуть виникати складнощі. Особливо, коли енергетикам потрібно промоніторити важкодоступні ділянки на воді, у болотах, лісах або високогірних районах. 

«Раніше їх обстежували за допомогою вертольотів, доправляючи команди фахівців у місця проведення робіт, або діставалися на човнах, або проводили обстеження лише взимку, щоб мінімізувати ризики й гарантувати безпеку співробітників. Такі планові огляди та проведення складних ремонтних робіт вимагали величезних людських, грошових і часових витрат», – пояснюють у DroneUA.

Розв’язання. Енергетичні холдинги перебувають у постійному пошуку інноваційних рішень, які допомагають ефективніше забезпечити безперебійну роботу мереж. Одним з них став мікс технологій DroneUA та Sherp. Перший «компонент» – промислова безпілотна платформа Matrice 300 від DroneUA. Її створено безпосередньо для проведення інспекцій ліній електропередач. Дрон з повітря оглядає лінії, за допомогою тепловізора знаходить перегрів і проблемні ділянки, які можуть спровокувати аварійне відключення.

Але дроном не можна доправити цілу бригаду ремонтників до місця аварії. Тому команда DroneUA знайшла другий «компонент» – всюдиходи-амфібії Sherp. «У результаті ми отримали тандем технологій Sherp і DroneUA – комплексне рішення для проведення складних інспекцій і ремонтних робіт у важкодоступних місцях для енергетиків. З дронами та всюдиходами ми можемо не лише зібрати дані про стан опор, а й доставити бригаду фахівців у будь-який час і місце, де б не розташовувалися ЛЕП. А завдяки використанню професійного програмного забезпечення клієнт отримує всю необхідну інформацію про свій об'єкт», – пояснює Валерій Яковенко.

Застосування на практиці. Першим в Україні цей тандем технологій протестував ДTЕK восени 2020-го. Під час пілотного проєкту фахівці «ДTЕK Київські регіональні електромережі» мали зібрати дані про технічний стан 2 км ліній електропередач, розташованих у важкодоступній болотистій місцевості Бориспільського району. Ремонтна бригада на всюдиході переміщувалася між прольотами опор болотистої ділянки і визначала стан електромережі. У цей же час дрон Matrice 300 RTK інспектував лінії з повітря.

Результат. Фахівці ДТЕК отримали необхідні оцифровані дані про технічний стан 2 км високовольтної лінії за 1,5 години. При традиційному огляді знадобилося б чекати на замерзання водойми та нормальні погодні умови. А час інспекції розтягнувся би більш ніж на 12 годин. «Під час пілотного проєкту ми побачили, що всюдихід легко може пройти там, де не здатен пересуватися інший спецтранспорт. Для нашої роботи критично важливо дістатися до ліній швидко в момент аварії, особливо у важкодоступній місцевості або в зимовий час, коли дороги стають непрохідними після сильного снігопаду», – уточнює гендиректор «ДТЕК Київські регіональні електромережі » Віталій Шайда.

Гаджет на колесах: Mercedes-Benz User Experience

Локдаун не для всіх: які інновації допомагають бізнесу в нових реаліях

Виклик. «Поки всі обговорюють перехід провідних автовиробників від двигунів внутрішнього згоряння до гібридних або повністю електричних, в автоіндустрії відбувається інша – не менш цікава – революція. Йдеться про поступову трансформацію автомобіля в «гаджет на колесах», поряд зі смартфоном або розумною колонкою», – зазначає віцепрезидент Luxoft в автомобільному напрямі Олексій Червінський-Івашура.

Попри локдаун і спад в автоіндустрії в першій половині 2020 року виробники продовжили перегони технологій і не зупинили інвестиції в розроблення інноваційних інформаційно-розважальних систем.

Розв’язання. Одним із них стало нове покоління мультимедійної системи Mercedes-Benz User Experience (MBUX). Як і попереднє покоління, його допомогли розробити фахівці Luxoft Ukraine на замовлення Daimler.

«MBUX потрібна для ідентифікації водія, управління всіма системами автомобіля голосом або жестами за допомогою 12,8-дюймового дисплея. Крім головного дисплея й інтерактивної приладової панелі, у салон можуть бути вбудовані ще до п'яти дисплеїв. Це два екрани для пасажирів заднього ряду, невеликий сенсорний планшет у центральному підлокітнику (його можна дістати з гнізда та використовувати у вигляді окремого пристрою) і проєкційний дисплей перед водієм», – пояснює Олексій Червінський-Ивашура.

За його словами, дорожчу версію оснащено системою доповненої реальності, яка виводить на лобове скло навігаційні підказки з урахуванням дорожньої ситуації в режимі реального часу. За допомогою MBUX можна телефонувати, проводити конференції, сидіти в інтернеті, керувати освітленням, кондиціонером, сидіннями, ділитися контентом з іншими пасажирами і навіть підключатися до систем свого розумного будинку.

Застосування на практиці. Друге покоління MBUX розроблялася для нового Mercedes-Benz S-класу, який Daimler представив у вересні 2020 року. Перше покоління системи запустили 2018 року для А-класу. «Думаю, напрацювання MBUX пізніше з'являться в системах для інших класів авто Mercedes-Benz», – говорить Олексій Червінський-Івашура.

Результат. Як нове покоління MBUX вплине на продажі, наразі складно спрогнозувати: постачання автівок розпочалося в грудні 2020-го. «Але можна з упевненістю сказати, що наша робота допомогла автовиробникові представити інноваційний продукт, яким захоплюються у світі. Це важливо ще й тому, що такі інноваційні продукти допомагають компаніям вийти з кризи. А автомобільна галузь стала однією зі сфер, які сильно постраждали від коронакризи від самого початку пандемії: заводи кілька місяців стояли закритими. Гадаю, також це простимулює інших виробників розвивати свої інтерактивні системи. Й інновації неминуче прийдуть до кожного споживача», – вважає віцепрезидент Luxoft в автонапрямі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті