Українські ліки на фронті: що можна знайти в аптечках військових та рюкзаках медиків

З початком повномасштабного вторгнення чисельність Збройних сил України зросла майже втричі – до 700 тисяч осіб, а весь сектор безпеки та оборони (включаючи прикордонників, поліцію та Нацгвардію) тепер налічує близько 1 млн людей. Закономірно, що так само стрімко зросли і потреби в забезпеченні захисників, в тому числі – медичному, а через різкий зріст попиту виникли й певні проблеми з централізованим постачанням, зокрема, фронтових аптечок. Щоб допомогти армії, індивідуальні аптечки військовослужбовців і рюкзаки бойових медиків почали комплектувати волонтери, благодійні та громадські організації.

Mind прискіпливо оглянув кілька таких аптечок і один медичний рюкзак, з’ясував, чи багато українських ліків та медвиробів використовують на фронті, а також розібрався, як повинна виглядати сучасна аптечка військового.

Які стандарти укладання аптечок бійця діють в Україні?

Основні вимоги до комплектування тактичних аптечок унормовані наказом Міністерства охорони здоров’я України № 6 від 5 січня 2017 року. Документом, серед іншого, затверджено «Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних (АМЗІ)». Зазначений формат аптечки відповідає стандарту американського Комітету тактичної медицини (Committee on Tactical Combat Casualty Care, або Комітету ТССС), якого дотримуються армії країн НАТО.

«Якщо ви візьмете американську IFAK (Individual First Aid Kit) і нашу АМЗІ – у них по факту одні й ті ж складові. Тобто просто 90% «скопіювали і вставили». І це нормально. Тому що за стандартом Комітету ТССС стоїть статистика попередніх воєн, і там є на що спиратися», – пояснює керівник напряму тактичної медицини благодійного фонду «Солом’янські котики» Іван Ніколєнко.

Індивідуальна аптечка комплектується так, щоб при пораненнях і до моменту евакуації боєць міг сам надати собі першу допомогу або ж негайно  отримати її. Робиться це засобами з його АМЗІ, куди переважно входять медичні вироби та витратні матеріали.

Цей перелік МОЗ дозволяє доповнювати додатковими лікзасобами і медичними виробами, залежно від завдання, рівня підготовки військовослужбовця та ймовірності потенційних уражень радіологічною, хімічною чи біологічною зброєю. Своєю чергою, американська IFAK у розширеній версії доукомплектовується: щитком (накладкою) для ока, додатковим бинтом для тампонування, декомпресійною голкою та протиопіковою гідрогелевою пов’язкою.

Що не так зі стандартом МОЗ?

Бойові медики, начмеди та інструктори з тактичної медицини зазначають, що унормований МОЗом зразок аптечки непоганий, але укладений не в тому порядку, в якому медвироби та препарати застосовуються на практиці.

За алгоритмом MARCH (протокол ТССС), спочатку завжди необхідно зупиняти масивні кровотечі (накласти турнікет чи/та тампонувати рану), адже смерть від них може настати протягом 3-5 хвилин. При цьому втрачає свідомість від крововтрати поранений за 45-90 секунд, тому для самодопомоги в нього часу ще менше.

Далі за протоколом потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів, закрити всі відкриті рани грудної клітини, оглянути пораненого на наявність інших кровотеч, перевірити пульс і дихання (за необхідності розпочати СЛР), перевірити пошкодження голови, запобігти переохолодженню потерпілого і лише потім вирішувати, чи потрібне знеболювальне, антибіотик тощо. Тоді як в списку українського відомства лікарські засоби вказані найпершими.

Ще одне зауваження з боку практиків: затверджений МОЗом перелік залишає укладачам аптечок «поле для маневру». Передовсім, це стосується вибору турнікету. Відомство пропонує вкладати у аптечки «засіб для зупинки кровотечі механічний по типу “CAT”», не уточнюючи – наскільки «по типу». За логікою наказу №6, наявність у турнікета воротка – це вже «засіб по типу CAT». Але турнікет – це складний механізм, до якого висуваються жорсткі вимоги: він має бути виготовлений із якісних міцних матеріалів, а перед введенням в експлуатацію повинен пройти різноманітні тестування: чи спрацює та не зламається (деформується) або не змінить своїх якостей за будь-якої погоди, чи утримає відносно сталий тиск на кінцівку (350-300 мм.рт.ст) протягом двох і більше годин і т.д. Тому виготовити цей засіб на 3D-принтері, пошити власноруч або замінити дешевими китайськими аналогами – значить наразити бійця на небезпеку, адже другого шансу накласти турнікет у нього на полі бою не буде.

Як одностайно стверджують лікарі та інструктори тактичної медицини, на аптечці бійця економити не можна взагалі, а на турнікеті – тим більше. За словами керівника напряму тактичної медицини «Солом’янських котиків», на сьогодні на 100% безпечний варіант – користуватися лише турнікетами, рекомендованими Комітетом ТССС (наприклад, CAT американського виробника North American Rescue) та SICH-Tourniquet вітчизняної компанії «Січ Україна».

«Єдиний український виробник, яким по факту на сьогодні можна замінити CAT, – це «Січ». Тому що з 2015 року вони налагодили масове, серійне виробництво і з часом довели, що в них хороші турнікети, які місцями переважають CAT. Перші зразки турнікетів SICH теж були не дуже хороші, але йшов час, вони дослухалися до критики і виправляли їх. Інші турнікети на сьогодні – це дуже небезпечна історія», – вважає Ніколєнко.

Волонтерсько-рятувальна організація «Мотохелп», яка з 24 лютого активно збирає та передає аптечки захисникам, тієї ж думки про вибір турнікетів. «Чим ми вкомплектовуємо особисті аптечки для військових? Турнікет SICH або CAT – іншим не довіряємо. Експерименти залишимо на після перемоги», – йдеться на офіційному сайті організації.

Як має виглядати ідеальна аптечка військового?

Вивчивши довід лікарів, волонтерів та інструкторів з тактичної медицини, які безпосередньо займаються укомплектуванням аптечок бійцям на фронт, Mind склав список того, що має бути в сучасній тактичній аптечці військовослужбовця.

Загалом основні правила для власника аптечки – вміти користуватися тим, що у ній є, та точно знати, що де знаходиться. Також важливо домовитись у підрозділі про визначене (однакове для всіх) місце носіння аптечки та турнікета усіма бійцями. Нагадуємо, що допомога військовому надається засобами із його аптечки, тому всі в підрозділі мають знати, як максимально швидко дістатися до неї. І, звісно, не варто економити на складниках, інакше в критичний момент вони можуть підвести.

Реальність: як на практиці виглядають фронтові аптечки захисників

З’ясувавши, якою має бути якісна комплектація АМЗІ, Mind звернувся до волонтерів та бойового медика і попросив розповісти та за можливості показати, чим аптечки для захисників наповнені на практиці та чи багато у їх складі ліків і медвиробів вітчизняного виробництва.

Містить: турнікет (CAT від North American Rescue), гемостатичний бинт (Celox Rapid), щільну марлю для тампонування (BlackFront), назофарингіальний повітропровід з лубрикантом (North American Rescue), оклюзійну наліпку (Foxseal Vented від Celox), ізраїльський бандаж (Rhino Rescue), термоковдру (Medi-Inn), щиток для ока, рукавички нітрилові, атравматичні ножиці, маркер, армований скотч, картку постраждалого (друкують самі) і підсумок.

За словами керівника напряму тактичної медицини фонду Івана Ніколєнка, більшість цих медвиробів можна легко замінити на українські аналоги. Засоби іноземного виробництва у аптечках від «Солом’янських котиків» з’явилися передовсім тому, що надходять до організації на доброчинних засадах.

Ніколєнко зазначає, що замість американського CAT, наприклад, можна укомплектувати аптечку військового українським турнікетом SICH однойменної компанії. Вона ж робить ізраїльські бандажі SICH Bandage 6” хорошої якості. «З 24 лютого є багато нових волонтерських організацій, які роблять бандажі. І це одна з небагатьох штук, які можна виробити от прям так «з коліс»: запустити і пошити. Мені надсилали на тестування кілька версій бандажів, вони були всі непогані», – додає він.

У нас випускаються перевірені на фронті гемостатичні бинти «Кровоспас» (НДЦ «Борей»), навіть ефективніші за Celox і QuikClot і при цьому дешевші. Оклюзійні наліпки, термоковдри, атравматичні ножиці та бандажі робить, серед іншого, «Київгума». Єдине, зазначає Ніколєнко, він не перевіряв, наскільки якісні ці вироби, і додає, що назофарингіальні трубки у цього виробника хороші, але дешевше купити за кордоном (у «Київгуми» повітроводи коштують 330 грн, а у іноземних виробників можна купити за 40-180 грн).

Щитки для ока, за його словами, можна взагалі друкувати на 3D-принтері. Нітрилові рукавички, маркер і армований скотч знайти в Україні не проблема, а звичайний вітчизняний бинт можна використовувати для перев’язок та тампонування (хоч це буде значно менш зручно, але свою функцію виконають). Підсумки тактичні роблять в Україні без проблем, є різні форми і розміри.

Щодо пілпаку, то його «Солом’янські котики» не кладуть у свої аптечки, бо вважають, що доукомплектація АМЗІ ліками – задача медика підрозділу. Він має з’ясувати, чи немає у бійців алергій на ті чи інші препарати та проінструктувати, у якому випадку приймати лікзасоби. У стандарті МОЗ пропонується додати до аптечки по 2 таблетки знеболювального (Парацетамол 500 мг), протизапального (Мелоксикам 7,5 мг) та антибіотику (Ципрофлоксацин 500 мг або Левофлоксацин 500 мг). Все це виробляють українські фармкомпанії, зокрема, «Дарниця», «Здоров'я», «Лекхім», «Фармак», Astrapharm.

Аптечка 2, зібрана лікарем і волонтером Андрієм Дюбенком

Аптечка 2, зібрана лікарем і волонтером Андрієм Дюбенком

Містить: два турнікети (САТ від North American Rescue і DNIPRO GEN 2 від компанії «ВК Простір»), два гемостатичні бинти («Кровоспас»), бинт для тампонування (HDP Medical Supplies), назофарингіальний повітропровід з лубрикантом (ФОП Тер-Аракельянц І.О.), дві оклюзійні наліпки (HyFin Vent від North American Rescue), голку для декомпресії (TyTek Medical), ізраїльський бандаж (TacMed Solutions), аутоадгезійний еластичний бинт кобан (Cardinal Health), додатковий бинт, повязку-косинку, термоковдру (Swiss Safe), рукавички нітрилові, атравматичні ножиці, маркер і підсумок. За наявності до комплекту додає протиопікові гелеві серветки («ОпікУн» від компанії «Зентекс»).

Українські турнікети DNIPRO GEN 2 (другої генерації) сертифіковані, і їх Дюбенкові після користування схвалив начмед, якому волонтер передає аптечки. Водночас зазначимо, що деякі парамедики та спеціалісти з такмеду, зокрема й Іван Ніколєнко із «Солом’янських котиків», не рекомендують їх до використання.

Mind дістав на умовах анонімності.

Аптечка 3, волонтерська

Містить: турнікет (САТ від North American Rescue), гемостатичний бинт (QuikClot), назофарингіальний повітропровід з лубрикантом, дві оклюзійні наліпки (HyFin Vent від North American Rescue), ізраїльський бандаж (Rhino Rescue), термоковдра (Swiss Safe), пластирі стерильний прозорий 10х12 см та рулоном (3M), мазь з антибіотиком (Bacitracin Ointment), рукавички нітрилові, атравматичні ножиці, маркер і підсумок.

Mind дістав на умовах анонімності.

Аптечка 4, фронтова

Включає: два турнікети,  гемостатичну серветку («Кровоспас»), оклюзійну наліпку (HyFin Vent від North American Rescue), бинти, атравматичні ножиці, підсумок.

Індивідуальні аптечки військових, як бачимо, комплектуються переважно медвиробами, функція яких – зберегти життя пораненому до евакуації з поля бою. Якщо ж говорити безпосередньо про лікарські засоби на фронті, то варто згадати про рюкзаки медика (парамедика) та бліндажні аптечки. Останні являють собою набір препаратів зі стаціонарного медпункту, але у скороченому переліку. Тут трапляються протизастудні, сорбенти, ліки від головного болю, розладу шлунку тощо. Рюкзаки медика більш спеціалізовані під надання невідкладної допомоги бійцям.

Рюкзак медика: вимоги і практика

Стандарт до комплектування тактичного наплічника прописаний у вже згадуваному наказі № 6 МОЗ від 5 січня 2017 року. Проте кожен військовий медик збирає рюкзак під себе. В наплічнику багато витратних матеріалів та медвиробів, щоб закрити потреби підрозділу. «Умовно, це велика аптечка, що комплектується із розрахунку надати повноцінну допомогу на полі бою в середньому 5 бійцям (більше медик просто не зможе нести на собі), – говорить Андрій Дюбенко, котрий окрім аптечок збирає для фронту й наплічники медиків. – Там, наприклад, 10 турнікетів, 6-8 бандажів. Рюкзак великий, десь на 40-45 літрів і вагою до 10 кг».

Серед засобів, яких немає в індивідуальних аптечках, а в рюкзаках є: шприци, венфлони, шини (в т.ч. шийна), м'які ноші, абдомінальні та 8-дюймові бандажі, мішок Амбу для штучного дихання, набір орофарингеальних повітроводів, фізрозчини у пластику, антисептик і багато ліків, зокрема ампульних.

Рюкзак медика. Фото Андрія Дюбенка

Рюкзак медика. Фото Андрія Дюбенка

«У рюкзаку медика переважно ампульні препарати, все фактично нашого виробництва. В таких умовах таблетоване, по-перше, діє повільно. По-друге, не завжди поранений самостійно проковтне таблетки. Тому його треба рятувати ампульно», – пояснює Дюбенко.

До рюкзака медики серед іншого замовляють волонтерові такі препарати (іноді чітко за торговою назвою, іноді – за діючою речовиною): анальгетик Кетолонг («Дарниця»), знеболювальне Кейвер («Фармак») чи Декскетопрофен («Лубнифарм»), кровоспинне Гемотран («Фармак») або Транексамову кислоту («Лекхім»), Трамікс («Артеріум»), протиблювотне при контузії чи травмі голови Метоклопрамід («Дарниця», «Здоров'я», БХФЗ) або Церукал (Teva), спазмолітик Но-шпа або ж Дротаверин («Дарниця»), стероїд Дексаметазон («Дарниця», «Фармак», Лекхім»), а також більш специфічні препарати – Атропін («Дарниця»), Адреналін («Здоров'я»), Бупівакаїн («Здоров'я народу», Nikopharm) тощо.

Як бачимо, майже всі препарати виробляють українські фармкомпанії. Волонтери і медики зазначають, що вітчизняні ліки на порядок дешевші за іноземні аналоги і при цьому – не поступаються їм якістю.

Як виробники ліків та медвиробів беруть участь в укладанні фронтових аптечок?

Під час підготовки матеріалу ми звернули увагу на те, що багато медиків і військових говорять про отримання аптечок від волонтерів, а не від держави. Часто це базові версії, які потім начмеди і бійці доукомплектовують самі. Тому поцікавились у Міноборони та Командування медичних сил ЗСУ, наскільки налагоджене централізоване постачання тактичних аптечок на фронт. Відповіді на запити не отримали.

Водночас у кінці листопада на фейсбук-сторінках компаній «Січ Україна» (турнікети і бандажі SICH), «Київгума» (назофарингіальні повітропроводи) та «Сента Фарм» (засоби для для зупинки кровотечі «Гемостатик») з’явились повідомлення про виконання великого держзамовлення з цього напрямку. «Разом, доклавши максимум зусиль, за 4 місяці ми виконали поставку аптечок АМЗІ за договорами з МО у повному обсязі», – повідомила «Київгума» у соцмережі.

Mind поцікавився у вітчизняних виробників ліків та медвиробів, репрезентованих у аптечках та рюкзаках медиків, у якому вигляді вони передають продукцію для армії. З’ясувалося, що компанії не комплектують аптечки чи наплічники самотужки, однак відправляють усе необхідне напряму на запити волонтерів, начмедів, лікарень і шпиталів, військових частин, місцевої і центральної влади (як за договорами, так і безкоштовно).

«Ми тісно співпрацюємо з державою з початку повномасштабної фази війни над стратегічним викликам, що постають перед країною. Так, з початку цього року ми безкоштовно передали МОЗ, Міноборони, медичним установам та волонтерським організаціям більше 2,2 млн упаковок лікарських засобів. Отримувачами стали більше 200 організацій», – розповідає національний менеджер госпітального напрямку фармацевтичної компанії «Дарниця» Гурген Карапетян. Наприклад, на початку вторгнення компанія за власний кошт ввезла до країни 10 тис. упаковок гемостатика Celox та безкоштовно передала його до шпиталів і на передову. «Водночас реалізуються й проекти із закупівель лікарських засобів за кошти бюджетів різних рівнів», –   додає він. 

«Компанія «Фармак» з перших днів війни також передавала наявні доступні запаси ліків на потреби МОЗ, ЗСУ, ТрО та шпиталів. «Біля 100 найменувань лікарських засобів свого виробництва компанія відправляє військовим частинам та військо-медичним клінічним центрам. Найбільша частка необхідних на фронті лікарських засобів компанії припадає на кровоспинні та знеболюючі препарати», – розповіли у пресслужбі виробника.

Компанія «Зентекс», гелеві протиопікові серветки та пов’язки «ОпікУн» якої популярні на передовій (обсяги замовлень вимірюються в тисячах штук), прямих запитів безпосередньо від Міноборони чи МОЗ не отримувала. Виробник постачає продукцію на фронт з 2015 року і робить це переважно через волонтерські організації та за адресними запитами бойових парамедиків та військових частин. Водночас компанія відзначає, що останнім часом в умовах тендерних закупівель все частіше фігурує саме її продукція конкретних типорозмірів. А оскільки торгові партнери нерідко замовляють вироби «Зентекс» для участі в державних тендерах, в компанії припускають, що їхня продукція постачаються на запити Міноборони або МОЗ через цей канал.

Виключно на волонтерських засадах на даний момент організоване вітчизняне виробництво гемостатичних засобів «Кровоспас», які так високо оцінили на фронті. Випуск продукції відбувається виключно за спонсорські внески і добровільні пожертви, а засоби безкоштовно передаються на передову, а також волонтерам і благодійним фондам, які самі комплектують аптечки для захисників.

«Щодня ми відправляємо 10-20 посилок «Новою поштою» різним адресатам обсягом 500-2000 одиниць на день. Від військових отримуємо офіційні запити на рівні командирів підрозділів або від бойових медиків. Також отримуємо замовлення від волонтерів, які комплектують аптечки, і благодійних фондів», – розповів представник виробника Ігор Цурупа.