Зона свободи: що потрібно для виходу у відкритий крипторинок

12 січня 2022-го виповнилося 13 років відтоді, коли загадковий Сатоші Накамото (псевдонім, за яким приховується людина або група осіб) вперше перевів 10 біткоїнів на рахунок криптографу Хелу Фінні. У вересні 2009-го курс становив 1000 біткоїнів за $1.

Відтоді на стрімко змінюваному крипторинку проведено 700 млрд транзакцій, зростання вартості біткоїна за останні 8 років склало близько 4000%, а капіталізація цієї криптовалюти перевищила $1 трлн, де-факто затвердивши її в ролі нової неофіційної світової резервної валюти і зробивши одним із найбільш привабливих фінансових активів.

Слідом за біткоїном, який називають «цифровим золотом», блокчейн-технології запропонували світові й інші криптовалюти, і сьогодні в обігу перебувають понад 54 млн криптовалют із ресурсом емісії 84 млн штук.

2021 року біткоїн установив історичний максимум, подолавши позначку в $69 000. У криптовалюту почали інвестувати гіганти традиційного фінансового ринку – від J P Morgan до Goldman Sachs, а також технологічні «кити»: Tesla, Square, MicroStrategy, PayPal. Аналітики агентства Bloomberg стверджують, що біткоїн – це цифрове майбутнє грошей, «первонароджений криптоактив», який зумів вирішити багатовікову проблему світових резервних валют, оскільки він легко переміщується між будь-якими місцями на планеті, торгується 24 години на добу, обмежений в емісії та не є чиїмось борговим зобов'язанням чи проєктом.

Попри все ще критичне ставлення до неї урядів і міжнародних фінансових структур, криптовалюта на наших очах стає повноправною частиною фінансового світу, формуючи глобальну систему альтернативних фінансових відносин.

Цей ринок привабливий як для великого бізнесу, так і для приватних інвесторів, які хочуть відчути свободу управління власними ресурсами без посередників. Проте висока волатильність криптовалют і специфічні ризики на крипторинку вимагають уважного вивчення його особливостей. Mind склав гайд для початківців-криптоінвесторів, зібравши відповіді на найважливіші запитання.

Максимальна емісія біткоїна обмежена 21 млн одиниць. Саме тому його вважають аналогом золота та безпечним активом у критичних ситуаціях. До кінця минулого року в обігу було 18,8 млн біткоїнів, а останній буде видобуто, як припускають експерти, 2140 року. Чому аж за 118 років? Це пов'язано з початковою стратегією творця криптовалюти та особливостями технології блокчейну.

«Учасники, купуючи криптомонету, бачать історію її походження та переміщення між криптогаманцями, і в цьому велика цінність такого цифрового активу: його не можна підробити», – зазначає головний експерт Департаменту фінансової стабільності Нацбанку України Андрій Блінов.

Частота створення нових блоків у блокчейн-мережі дорівнює приблизно 6 блоків на годину, а обсяг випущених біткоїнів зменшується в геометричній прогресії – приблизно раз на чотири роки обсяг винагороди майнерів скорочується вдвічі (це так званий халвінг). Спочатку майнери отримували за свою роботу 50 біткоїнів, з 2012 року – 25, з 2016-го – 12,5, з 2020-го – 6,25. Після видобування останнього блоку майнери, без яких неможлива робота мережі, отримуватимуть у винагороду комісійні, розраховані на базі ринкового механізму: з огляду на те, скільки готовий заплатити відправник і за скільки майнер готовий включити транзакцію у блок. Саме тому емісію монети розписано до 2140 року.

Ефіріум (Ethereum, ETH) – криптовалюта, створена 2013 року росіянином Віталієм Бутеріним. У 2020 році ефіріум зріс на 460%, наразі його капіталізація досягла $500 млрд, проте коливання курсу, як і в разі з усіма іншими криптовалютами, дуже залежать від хедлайнера крипторинка – біткоїна, повторюючи його ривки вгору або вниз.

Лайткоїн (Litecoin, LTC) називають «цифровим сріблом». Його 2011 року створив колишній співробітник Google Чарлі Лі. Головна особливість цієї криптовалюти – більш висока пропускна здатність блокчейну й більш висока швидкість транзакцій, ніж у біткоїна. Блок у системі лайткоїна обробляється 2,5 хвилини, тоді як у біткоїна процес займає не менше десяти. Капіталізація лайткоїна становить близько $10 млрд.

Догкоїн (Dogecoin, DOGE) з'явився 2013 року як жарт на тлі ажіотажу навколо біткоїна, який тоді здійснив кілька різких курсових ривків. Програмісти Біллі Маркус і Джексон Палмер створили монету на основі популярного мема Doge із собакою породи сіба-іну. У перший місяць після запуску сайт нової валюти відвідало понад мільйон людей.

Як і решта криптовалют, догкоїн переживав злети та падіння, але 2019 року засновник Tesla Ілон Маск написав у себе у Twitter, що DOGE міг би стати його улюбленою монетою. Торік у лютому Маск купив догкоїни своєму синові, про що знову повідомив підписникам, а також поцікавився в них, чи варто додати його в способи оплати для покупки електромобілів Tesla. 78% проголосували «за», вартість догкоїна сягнула позначки в 50 центів, а капіталізація монети – $30 млрд.

«Це банківський принцип – KYC (know your client), тобто при переході від фіатних грошей до криптовалют фінансовий моніторинг працює так само. При відкритті рахунку користувач стикнеться з двома видами комісії: біржовою та банківською, загальна сума – не менше 2%», – говорить Андрій Блінов.

Ще один спосіб із трохи меншою надійністю – пошук продавця криптовалют через майданчики, що працюють за технологією p2p (peer to peer, «рівний до рівного»), де зустрічаються продавці та покупці. На них працює система рейтингів, подібна до тих, які використовують інтернет-магазини. Однак слід розуміти, що ризик при такому способі купівлі криптовалюти набагато вищий.

Програмні гаманці зберігають гроші на жорсткому диску комп'ютера. Їхня перевага – високий рівень безпеки, недолік – вони вимагають від 150 гігабайт лише для однієї валюти. Онлайн-гаманці зберігають цифровий капітал на сторонніх, хмарних серверах. Скористатися цими грошима можна з будь-якого пристрою, але за можливого злому гаманця вони губляться. Та сама історія – з мобільними гаманцями, тобто програмами, які встановлюються на смартфони та планшети.

Набагато надійніший апаратний гаманець є окремим автономним пристроєм. Його недолік у тому, що цей пристрій слід мати при собі і пам'ятати всі пін-коди. Паперовий гаманець – це згенерований за допомогою спеціального сайту приватний і публічний ключ. Його можна записати до паперового блокнота або роздрукувати.

Головне завдання криптоінвестора – не перетворити свій гаманець на «приспаний». Наразі вважається, що певний відсоток біткоїнів втрачено назавжди, оскільки власники гаманців або померли, або забули свої паролі. Якщо користувач втрачає приватний ключ, усі його криптовалюти втрачені безповоротно – ані відновити ключ, ані отримати інший доступ до цих криптоактивів без нього неможливо.

«Централізовані біржі дозволяють робити токен-сейли: компанія, яка тільки виходить на ринок і зацікавлена ​​в інвестиціях, описує свій проєкт та його токеноміку, дозволяючи купити свої токени за найнижчою ціною», – розповідає експерт крипторинка, автор дисертації «Метавсесвіт як учасник ринкових відносин: про взаємозв'язок між фіатом та криптою в метавсесвіті» Марія Мартиненко. Проте слід пам'ятати, що стрімке зростання проєкту, токенізовані активи якого придбано, може принести прибуток, а крах повністю обнулить капітал без можливості відновлення. Щоб уникнути цього, криптоінвестору варто використовувати доступні на криптобіржах інструменти.

Проте фондові ринки можуть продемонструвати спад, і ціна біткоїна може опуститися, наприклад, до $3000. У такому разі ви втратите більше половини від суми, яку вклали в нього. Щоб запобігти втраті капіталу, ви виставляєте стопову заявку (стоп-лос) на $6500, тобто на автоматичний продаж вашої частини біткоїна, як тільки його вартість впаде до цієї позначки.

Таким чином, стоп-лос дозволяє інвестору заздалегідь визначити ціну, нижче за яку він не хотів би продавати свої акції або монети, і позбавляє необхідності щогодини стежити за змінами на ринку.

«Найголовніше: обрана вами платформа повинна мати відповідні ліцензії та проходити зовнішній аудит, – рекомендує фінансовий аналітик криптобіржі Currency.com Михайло Кархалєв. – Це – гарантія прозорості її роботи та захисту клієнтів від шахрайства. Також безумовним плюсом буде можливість платформи поповнювати баланс у різних валютах і в різні способи». За його словами, бажано, щоб криптобіржа, за прикладом Currency.com, надавала максимальний вибір активів, з якими може працювати трейдер: криптовалюти, токенізовані акції та токенізовані фіатні валюти, токенізовані індекси та сировинні товари.

Одразу ж варто звернути увагу на розміри комісій, які стягує конкретна криптобіржа з ​​угод, поповнення облікового запису та виведення з нього коштів. Тут проста арифметика: що більший обсяг торгів на криптобіржі, то вище її збори і відповідно тим нижча комісія. Проте надто низький порівняно зі ставками інших платформ збір має сигналізувати про небезпеку.

Не зайвим буде дізнатися, у якій юрисдикції зареєстровано майданчик і чи немає в нього обмежень на торгівлю громадян певних держав. «Саме місце резидентури біржі є другорядним, але воно в принципі має бути оприлюдненим, щоб трейдер міг звернутися не лише до адміністрації платформи, а й до державного органу, який видав їй ліцензію та зареєстрував її як юрособу, – пояснює Андрій Блінов. – У разі потенційного виникнення конфліктних ситуацій має бути суб'єкт, до якого можна апелювати».

Обов'язкова умова: вивчити історію роботи конкретної криптобіржі та її зломів; поцікавитися, наскільки вона відома; перевірити наявність двофакторної аутентифікації (це захист від злому), інформації про власників, гендиректора та інших співробітників (вона має бути відкритою), а також звітів про проведені аудити цього майданчика. Крім того, варто звернути увагу на адресу посилання криптобіржі: вона має починатися з https (цей протокол передачі більш безпечний, ніж http).

«У мережі зараз можна знайти опис становлення надійних бірж, – розповідає Марія Мартиненко. – Майже всі мали масу проблем зі зломщиками, але біржі, які вистояли після злому акаунтів користувачів і виведення грошей, закривали свої втрати страховими внесками та повертали клієнтів».

Головне – не забувати, що жодна криптобіржа не може гарантувати стовідсотковий захист ваших коштів, оскільки мереж і комп'ютерів, які неможливо зламати, не існує. Саме тому експерти ринку не рекомендують зберігати криптогроші на біржі надто довго. Найправильніше рішення: частину коштів відправляти в роботу, частину – на «холодне» зберігання в криптогаманець.

У світі чимало прихильників довгострокової стратегії. Вони виходять із принципу «навіщо трейдити, якщо можна холдити», або Buy&Hold. Ці люди вірять, що біткоїн неухильно зростатиме в ціні. Мінус такої стратегії – власники гаманців позбавляють себе досвіду трейдингу.

Середньострокова стратегія дозволяє торгувати на криптобіржі в часовому інтервалі від одного-двох тижнів до місяця.

Не менш важлива навичка, яку слід починати відпрацьовувати зі старту, – це диверсифікація інвестиційного портфеля, тобто баланс між активами з низьким і високим ризиком, активами великих прибуткових корпорацій і стартапів у різних секторах економіки та країнах, а також коротко- й довгостроковими вкладеннями. Саме диверсифікація дозволяє досвідченим інвесторам переживати турбулентність на ринках і не втрачати всіх вкладених коштів.

«Ніколи не варто купувати за всі гроші одну монету. Портфель краще зібрати з 10–15 різних монет, які працюють по-різному, – рекомендує Марія Мартиненко. – Також не варто вносити весь свій капітал на біржу – там варто працювати тільки з тією його частиною, яку ви, у разі чого, готові втратити».

 

Матеріал у партнерстві з Currency.com