Звіт KPMG. «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

Звіт KPMG. «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

ТОП-5 трендів урядової діджиталізації – на підставі опитування лідерів та візіонерів з усього світу

Звіт KPMG. «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»
Фото: pixabay.com / richardley

Тотальна цифровізація стала рушійною силою і для трансформації державного сектору, диктуючи, як урядам варто надавати послуги. Як це виглядатиме у 2030 році, KPMG запитала у значущих представників державного та приватного секторів з усього світу, включаючи Аргентину, Австралію, Болівію, Бразилію, Канаду, Данію, Естонію, Німеччину, Гайану, Гаїті, Гондурас, Гонконг (SAR), Китай, Ізраїль, Індію, Індонезію, Кенію, Нігерію, Саудівську Аравію, Сінгапур, Південну Африку, Велику Британію, США та Уругвай.

На підставі їхніх оцінок було створено звіт та прогнози від KPMG щодо трендів на 2030-ті роки. Разом з KPMG в Україні Mind підготував українську адаптовану версію аналізу, додавши до голосів топів з усього світу й голос заступниці українського міністра цифрової трансформації Валерії Іонан. Повний звіт англійською можна прочитати тут.

2030 рік. Люди та технології співіснують у гармонії. Довіра та дані – єдине ціле. Державні послуги працюють без перебоїв, вони орієнтовані на громадян та інтуїтивно зрозумілі.

До цього недалекого майбутнього залишилося менше вісім років, а очікування від 2030 року вже захмарні. У більшості сфер – технологічній, соціальній, політичній, економічній – відбувається трансформація та ставляться амбіційні цілі.

Гравці приватного сектора показують, що цифровізація може призвести до посиленого зростання, процвітання, соціальної згуртованості та стійкості. Вони демонструють трансформаційну силу нових технологій і платформ, таких як Web 3.0 і метавсесвіт. На щастя чи нещастя, та вони розсувають межі індивідуальної власності на дані, блокчейну та віртуальної взаємодії. Уряди мають бути залучені до цього, якщо вони ще прагнуть бути однією із тих сил, котрі формують цю трансформацію. Саме цього чекають від урядів громадяни, вимагаючи покращення у сфері надання послуг, особливо після пандемії COVID-19.

Тож чого очікуватимуть громадяни від держав у 2030 році? Як в майбутньому виглядатимуть провідні держави світу? Яким чином це вплине на державні сервіси? Як зміниться політика та законодавство, щоб адаптуватись до змін? Що можуть зробити організації державного сектору, щоб відповідати цим очікуванням?

Цей звіт пропонує погляд на 2030 рік – точніше, на майбутнє, починаючи з 2030 року. На основі опитування, а також досвіду аналітиків KPMG, було розроблено прогнози та сформульовано п’ять основних трендів.

Тренд 1. Нові відносини між людьми та технологіями:

Уявіть собі, що одного ранку, йдучи на роботу, ви проходите повз маленьку яму
на велосипедній доріжці. «Тут вибоїна», – бурмочете  в мікрофон телефона. Наступного дня вибоїна зникла. Як це можливо? Когнітивне та інтуїтивне управління. Ви повідомили своєму телефону, що бачите проблему. Він перетворив це повідомлення на текст і аналітику, алгоритм припустив, що це інфраструктурна проблема. Система зафіксувала точне місце і надіслала інформацію відповідним ремонтним службам.  Таким – простим і швидким на дію – виглядатиме світ у 2030 році.

  • Когнітивні технології забезпечують природні та інтуїтивні взаємодії людей
  • Державні послуги безперебійні та інтуїтивно зрозумілі
  • Web 3.0 розблокував метавсесвіт

У 2030 році ви не повідомляєте установі про ваші переміщення, не підтверджуєте особистість, а державні департаменти не зберігають вашу адресу у файлі: вони перевіряють ваш цифровий ідентифікатор, і він надає їм інформацію про ваше місцезнаходження.

Відносини між урядом і споживачами суттєво змінилися: громадяни контролюють дані і, отже, мають владу. Завдання уряду – забезпечити послуги, які відповідають потребам і очікуванням громадян. Технології забезпечують можливість простих, інтуїтивно зрозумілих та когнітивних рішень.

Дані датчиків та IoT (Інтернету речей) використовуються для прогнозування потреб громадян; сервісні канали метавсесвіту забезпечують взаємодію.

Урядові боти відчувають ваш темперамент і обслуговують вас відповідно до цього. Їх було впроваджено не тільки для забезпечення точнішого рівня обслуговування, а також для виявлення надзвичайних ситуацій, прогнозування конфліктів або розладів у психічному здоров’ї та сповіщення відповідних служб для забезпечення відповідного лікування.

Левову частку відносин перенесено до віртуальної реальності. Web 3.0 і метавсесвіт створили простори, де громадяни взаємодіють з державними та медичними працівниками, а також приватними компаніями та спільнотами. Все частіше віртуальні світи стають каналом вибору як для громадян-клієнтів, так і для урядів.

Тренд 2. Шлях трансформації: Уряди переосмислюють моделі децентралізації:

Уявіть, що вам не треба заповнювати податкові форми, хоча податки ніхто не скасовував. Чому? Бо держава підписана на канали даних усіх громадян і підприємств і автоматично обчислює та оцінює податкові зобов’язання в режимі реального часу.

  • Web 3.0 і метавсесвіт змусили уряди переглянути свою роль у децентралізованому світі
  • Операційні моделі уряду стали більш гнучкими, стійкими та націленими на співпрацю
  • Перехід до Web 3.0 підштовхує трансформацію в нові галузі

Протягом багатьох років уряди ходили по колу, вносячи невеликі зміни в надання послуг, досягаючи покращення «малими кроками». Тепер уряди визнали свою роль у децентралізації. Їм доведеться переглянути все: від способу регулювання галузей до способу розробки та надання послуг.

Тож до 2030 року урядам довелося переосмислити і власну фізичну присутність. На метавсесвіт витрачено трильйони доларів, і ним користуються мільярди користувачів. У середині 2020-х громадяни виявили, що Web 3.0 є більш безпечним, гнучким і пристосовуваним – вони масово пішли з платформи Web 2.0. Урядам необхідно було швидко розвинути свої можливості в метавсесвіті, щоб належним чином отримувати доступ до даних і діяти відповідно до них.

Ці кардинальні зміни вимагають від урядів швидкого створення нових технологічних рішень. Насправді вже зараз багато урядів активно «краудсорсять» розробку коду громадянами, створюючи стійку та гнучку мережу можливостей, яка стимулює різноманітність і підвищує довіру. Завдяки цьому твориться більш гнучка, стійка та чутлива платформа, на якій уряд може надавати послуги.

Тренд 3. Децентралізація даних: Kористувач сам управляє власними данимиї:

Порушення безпеки даних у великих хмарних озерах викликали неабияке занепокоєння і каталізувало рух громадян і компаній, які прагнули повернути свої дані з централізованих і непрозорих озер даних до нових сховищ.

  • Споживачі швидко перейшли до децентралізованих і незалежних даних Web 3.0.
  • Довіра та безпека даних були повністю переосмислені, оскільки нові технології, такі як квантові обчислення, стали більш доступними.
  • Уряди змушені адаптуватися у відповідь.

Донедавна NFT (non-fungible token – цифровий сертифікат власності на об’єкт) вважалися новинкою. Однак вже до середини 2020-х років люди зрозуміли, що можуть використовувати NFT для зберігання власних особистих даних і керування ними. Смарт-контракти можуть бути створені для розблокування певних бітів даних конкретним користувачам для дуже чітких цілей. Дані стають дедалі більш децентралізованими та суверенними.

Частково це зумовлено впровадженням Web 3.0, який сам по собі базується на дуже децентралізованій архітектурі даних і управління. Архітектури Web 3.0 дали людям інструменти, необхідні для володіння й управління своїми даними.

Для уряду це означало радикальне переосмислення процесів, продуктивності та мети. Звільнені від турбот про конфіденційність даних і дозволів, уряди зосереджуються на створенні інноваційних рішень і платформ, які відповідають запитам і очікуванням громадян і клієнтів. Уряди ставлять свої цілі та порядок денний у децентралізовані автономні організації (DAO), які дають громадянам безпрецедентну можливість контролювати прогрес і сприяти йому. Вони відкрили власні дані, щоб дозволити постачальникам послуг впроваджувати інновації. Вони використовували децентралізацію даних, щоб зробити свої процеси більш гнучкими, надійними та ефективними.

Якщо раніше громадяни покладалися на основні установи, які зберігали дані, щоб забезпечити їх належний захист, тепер вони самі володіють своїми особистими даними та мають унікальний особистий інструмент шифрування, який їх захищає. Право власності на кожну частину даних документується. Питання довіри вирішено.

Нові технології також змусили переглянути спосіб управління безпекою. За останнє десятиліття квантові обчислення стали набагато більш складними, а ціни на квантові обчислювальні потужності різко впали. У 2030 році будь-який професійний хакер може орендувати час на квантовій машині, а це означає, що традиційні підходи до автентифікації та захисту паролем швидко стали зайвими.

Тренд 4. Citizen-developer: кодувати може кожен:

Уявіть, що вам доручили нудну роботу – а ви за пару днів змогли швидко автоматизувати її завдяки low-code/no code. В той самий час, наприклад, держслужбовці налаштовують масштабні корпоративні рішення відповідно до своїх унікальних потреб або обставин, додаючи автоматизацію до систем планування ресурсів підприємства (ERP). Страхові брокери власноруч створюють мобільний застосунок, щоб обслуговувати невелику частину своєї бізнес-книги. Роздрібні банкіри пишуть швидкий застосунок, щоб відповідати на типовий запит клієнта. Біржові брокери створюють спеціальні додатки, щоб мати унікальний погляд на компанії та тенденціїі.

  • Рішення та інструменти автоматизації, що потребують мало, або зовсім не потребують програмування, є звичайною справою для держав.
  • Громадяни-розробники змінюють своє життя та організації.
  • Поява цифрових гуру та нових можливостей змінює характер роботи

Прийняття low-code/no code дозволило набагато ширшій нетехнічній аудиторії швидко створювати нові унікальні рішення. Це, у свою чергу, допомогло зменшити розрив у навичках, який уповільнював темп цифрового розвитку перетворення. Це дало працівникам можливість налаштовувати рішення щоб задовольнити їхні фактичні потреби та реалії, тим самим сприяючи підвищенню продуктивності та ефективності. Це дозволило державним і приватним організаціям стати набагато гнучкішими та орієнтованими на клієнта.

Приплив співробітників, які використовують цифрові технології, змінив культуру та можливості в державному секторі. Спочатку нові покоління службовців державного сектору просто сприяли поширенню широкого спектру інструментів і рішень у своїй повсякденній роботі. Але вони не хотіли просто використовувати їх – вони хотіли їх створювати, стати частиною їхньої еволюції та керувати їх майбутнім використанням. Технологія low-code/no code дала їм можливість це зробити.

Тренд 5. Забезпечення сталого розвитку: цифровізація допомагає досягати цілей ESG:

Уявіть, що організації та навіть окремі особи отримують персональні сповіщення, якщо їхній вуглецевий слід перевищує межі, які вони самі для себе встановили. Компанії бачать, де саме утворюються викиди вуглецю на кожному етапі їхнього ланцюжка поставок. Уряди відстежують викиди за організаціями, місцезнаходженням і часом. Кожен чітко розуміє свій особистий і колективний прогрес на шляху до «чистого нуля».

  • Прогрес у сфері охорони навколишнього середовища, соціальної сфери та управління (ESG) точно вимірюється за допомогою пристроїв Web 3.0 та Інтернету речей (IoT)
  • Цифрові двійники та віртуальні світи дозволяють людям зрозуміти наслідки рішень
  • Державні інвестиції в нові технології та моделі призводять до сталого розвитку

Звіт KPMG: «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

Олена Макаренко, партнерка, керівниця групи форензік та напрямку сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні
«У всьому світі суб'єкти господарювання, мета яких досягти вуглецевій нейтральності (net-zero) – різні галузі економіки, компанії, сектори, – генерують понад 51% викидів і мають сукупний дохід у понад 11,4 трлн дол США, за даними ООН. Кількість обіцянок  досягти вуглецевій нейтральності (net-zero), надані з 2019 року містами, регіонами і компаніями, подвоїлася. Організації мають підтвердити обіцянки діями – так буде помітний реальний прогрес. Чимало зацікавлених сторін – клієнти, інвестори, регулятори та співробітники – закликають до рішучих дій, щоб не оминути увагою жодного питання ESG, зокрема й питання кліматичних змін».

На початку 2020-х років уряди в усьому світі встановили високі екологічні цілі на 2030 рік. Це потребувало нових інструментів, які допомагали б визначити, чи досягають вони їх. Цифровізація дозволила їм вимірювати свій прогрес на дуже детальному рівні. Архітектура Web 3.0 дозволила безпрецедентним чином об’єднати датчики та пристрої IoT, надаючи громадянам і особам, які приймають рішення, детальні дані про наслідки їхньої діяльність.

Звіт KPMG: «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

Дмитро Романович, директор, ESG послуги, урядові та міжнародні проєкти розвитку, KPMG в Україні
«Експерти вважають Україну кліматично амбітною. І тому є підтвердження. У липні 2021 року український Уряд прийняв зважене рішення щодо внеску України в глобальне зменшення викидів парникових газів (ПГ). Мета України – скоротити викиди парникових газів до 2030 року до 35% від показника 1990 року, тобто викиди CO2 мають скоротитися на 65%. Це є амбітнішим рішенням за мету ЄС, який зобов`язався скоротити показник до 55%. Другий національний визначений внесок України в Паризьку кліматичну угоду (НВВ2) сприятиме залученню додаткових технологічних і фінансових ресурсів для відновлення, модернізації та трансформації економіки на шляху реалізації Європейського «зеленого» курсу (European Green Deal) і пом'якшення наслідків зміни клімату. Щодо зусиль з боку бізнесу, то і тут ми спостерігаємо позитивну динаміку, навіть незважаючи на війну».

Містобудівники та розробники використовують цифрові двійники та віртуальні світи, щоб імітувати і розраховувати все: від розробки нових транспортних систем до проєктування маленьких окремих компонентів. У результаті державні інвестиції є набагато ефективнішими та екологічно сталими.

Колективну здатність вимірювати, моделювати та прогнозувати зміни навколишнього середовища також значно розширено завдяки введенню нових джерел даних. Великі інвестиції в космічну інфраструктуру допомагають вимірювати та керувати змінами навколишнього середовища на землі.

Державні інвестиції допомогли створити низку прогресивних галузей промисловості та сфер послуг, які сприяють більш стійкому економічному зростанню. Уряди допомогли створити масивні екосистеми штучного інтелекту та інвестували в рішення державного сектору для метавсесвіту, завдяки чому з’явилися нові галузі, які обслуговують широке населення, створюють нові робочі місця, залучають таланти з-за кордону та сприяють подальшим інвестиціям.

Що з цим можна зробити вже сьогодні – шість кроків від KPMG:

Почніть сьогодні. Будьте готові до завтра.

1. Оновіться і почніть спочатку – зі сміливим цілісним баченням.
Світ 2030 року не обов’язково є поступовою зміною в порівнянні із сьогоденням.  Це нова парадигма, яка може вимагати свіжого мислення та сміливих цілісних дій. Виходьте не з того, що вже маєте, а з реальних потреб громадян. Нехай це стане відправним пунктом росту.

2. Вивчіть можливості Web 3.0.
Web 3.0 разюче відрізняється від Інтернету минулого. Він базується на різних технологіях і контролюється різними способами. Дізнайтеся про нього більше вже зараз – це змінить ваш погляд на ведення бізнесу чи державне управління.

3. Підготуйте майбутні моделі для залучення талантів і робочої сили.
Подумайте про те, як ви збираєтеся заохотити вихідців із цифрових технологій долучитися до роботи вашої організації та залишитися у ній. Заплануйте, як ви будете розвивати своїх теперішніх співробітників, щоб вони впроваджували інновації в орієнтованому на клієнта світі Web 3.0.


4. Переоцініть свої моделі управління.
Запроваджуються нові практики управління, які можуть вимагати суттєвих змін у способах створення та виконання нормативних актів. У той же час децентралізація даних може вимагати нових концепцій захисту даних і безпеки споживачів.

5. Уявіть себе в метавсесвіті.
Поза сумніву, метавсесвіт стає ключовим каналом і технологією для зв’язку людей з урядами та постачальниками послуг. Починайте працювати над пілотними проєктами, щоб зрозуміти, як може виглядати ваша присутність у метавсесвіті та як ви зможете там обслуговувати своїх клієнтів.

6. Сформуйте свою екосистему.
У децентралізованому світі уряд є частиною екосистеми гравців і активістів, які працюють разом, щоб задовольнити потреби громадян. Настав час почати формувати ці відносини та брати участь у пілотних проєктах, щоб допомогти накопичити досвід і визначити нові моделі.

Голос Валерії Іонан

Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації України

Звіт KPMG: «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

– Яким ви бачите уряд України у 2030 році?

– Міністерство цифрової трансформації бачить Україну у 2030 році найбільш цифровою та зручною країною світу – без паперів та бюрократії, найбільшим ІТ-хабом Європи зі своєю “долиною” стартапів.

Штучний інтелект керуватиме українськими судами, а всі нотаріальні процедури відбуватимуться онлайн. Український уряд буде повністю цифровим, більше схожим на IT-компанію за ефективністю ухвалення рішень.

У 2030 році в нас не буде банкнот. Ми станемо першою країною, яка не використовуватиме готівку. У нас буде найкраща система оподаткування для ІТ-індустрії та e-резидентство.

– Що це бачення означає для громадян країни?

Насамперед – стовідсоткову доступність усіх державних послуг онлайн. Натомість, ті, у яких не буде потреби, просто зникнуть. Вже до 2030 року українці зможуть зареєструвати земельну ділянку, розпочати будівництво, відкрити бізнес або отримати ліцензію та зареєструвати автомобіль зі свого смартфона. Автоматично, у кілька кліків. Усі ці послуги будуть доступними в Дії. А ще в 2030 ми матимемо найбільш революційні технологічні досягнення, ніж будь-коли.

У трендах навчання зараз апскілінг і рескілінг, тобто підвищення кваліфікації та оновлення знань. Наразі на платформі “Дія.Цифрова освіта” користувачі отримали понад 2 340 000 сертифікатів. Відповідно до плану нашого міністерства, ми продовжуватимемо навчати громадян цифрової грамотності та підемо далі: вже зараз розробляємо механізми, які дадуть змогу користувачу отримати персоналізовану траєкторію навчання на платформі та забезпечать можливість персоналізованого навчання протягом життя. До початку нового десятиліття XXI сторіччя населення України буде повністю готове до нового способу спілкування з владою та отримання послуг від державних установ.

– Наразі українці, які виїхали за кордон, стверджують, що нововведення вашого міністерства справді найбільш сучасні та зручні в Європі. Чого ще наразі бракує? Що буде в тренді до 2030 року?

– Мені дуже сподобалося останнє дослідження Інституту майбутнього Дубая про 50 основних трендів, які розділені за категоріями:

  1. Революція матеріалів
  2. Знецінення даних
  3. Підвищення технологічної та біологічної вразливості
  4. Розсуваючи кордони енергії
  5. Управління екосистемами
  6. Безмежний світ
  7. Цифрові реалії – життя в захопливих віртуальних і цифрових просторах
  8. Життя з автономними роботами
  9. Перепрофілювання людського призначення
  10. Просунуте здоров'я та харчування.

Дослідження побудовано за принципом провокаційного проблемного питання, яке висвітлюється як можливість, та його рішення. Наприклад:

Питання: якщо всі матеріали будуть безпечно розкладатися? Рішення: пластикові їдці. Біоінженерні мікроби та ферменти можуть розщеплювати будь-які форми відходів, придатних чи не придатних для переробки, зменшуючи забруднення пластиком і покращуючи якість життя та здоров’я.

Також серед питань, які сьогодні турбують людство, – клімат, міграція, освіта, економіка та технології.

Ось деякі з можливих задач та їх рішень.

Питання: якщо пристрої зникнуть?
Рішення: інтернет людей. Підключення до віртуального світу для всіх без потреби в пристроях.

Питання: чи може кожна фабрика виробляти все?
Рішення: виготовлення під замовлення.  Гнучкі центри масового виробництва можуть швидко розробляти прототипи, а потім негайно тестувати та запускати кілька продуктів.

Питання: хто керуватиме урядом?
Рішення: машинне управління. Компанії та урядові проєкти, керовані машинним інтелектом, можуть звітувати перед людською радою.

Питання: якщо ми можемо виміряти справжню вартість нашої економіки?
Рішення:  ВВП 2.0. Загальноприйнятий показник повної та справжньої вартості всієї економічної діяльності, включаючи соціальні та екологічні наслідки.

Також варто згадати про глобальний тренд – метавсесвіт, що розвиватиметься вже в наступному десятилітті. Він стане місцем нашої роботи, навчання, розваг і навіть місцем, де люди зможуть контактувати з державними установами.

На цьогорічному Dubai Metaverse Assembly представники провідних компаній та урядів у своїх виступах та під час панельних дискусій ділилися своїм баченням метаверсу. Так, наприклад, експерти зазначають, що цифрова економіка буде формуватися наймолодшим поколінням. Очікується, що воно отримає дохід у 33 трильйони доларів у наступному десятилітті, більшу частину цього доходу буде витрачено в інтернеті (зокрема – у метавсесвіті).

Обговорювалося, що уряди зможуть реалізовувати в метавсесвіті: метагромадянство (по суті, є-ID, використання цифрових прав, які найкраще відповідають потребам людини, можливість зберігати дані, захищати цифрову власність, отримувати доступ до механізму вирішення суперечок), будуть створені метаособливі економічні зони (безпроблемне ведення бізнесу без кордонів) та метауніверситети (повністю інтерактивна імерсивна освіта).

– Як нинішня ситуація в країні може вплинути на державні технології в майбутньому?

– Україна може стати країною № 1 у світі за розвитком military-tech. З початком повномасштабної війни в нашій державі почався стрімкий розвиток галузі високотехнологічного озброєння. Military-tech – нова галузь для розвитку. Цей ринок зростає у 3-7 разів. Через війну є можливість розробляти, виготовляти й одразу ж випробовувати нові воєнні технології. У майбутньому безпекові питання будуть пронизувати всі сфери суспільного життя. Після війни military-tech забезпечить Україну озброєнням, а виробники зможуть його експортувати.

Ми станемо найбільш захищеною країною у світі із залізним куполом і розвиненими військовими технологіями. Після перемоги у війні нам вдасться забезпечити населення технологічними рішеннями та цифровими інструментами, які допоможуть людям залишатися в безпеці.

– Як цифровізація впливає на відносини між громадянами та урядами?

– Наша головна ціль – змінити ставлення українців до держави та її сервісів. Ми працюємо над тим, щоб держава була «непомітною». Усі держпроцеси такеж повинні бути непомітними, а ще – зручними й людяними. Громадяни хочуть від уряду більше персоналізації та проактивності. Наразі люди незадоволені складністю офіційних вебсайтів, тривалими процедурами та обсягом інформації, яку вони повинні надати. Тому уряди мусять піти далі за one-stop shop і реалізувати ідею непомітного уряду.

Відносини уряду з громадянами мають бути прозорими та простими. Наша держава має всі шанси вибудувати їх саме такими.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло