Чого чекати світовій економіці до кінця 2022 року

Нещодавно KPMG опублікував звіт «Економічний прогноз світових держав» (Global Economic Outlook KPMG) щодо очікувань на другу половину 2022 року – Вплив геополітичної невизначеності на світову економіку – KPMG Ukraine (home.kpmg)

Звіт базується на прискіпливому вивченні минулих трендів із метою зрозуміти, як те, що відбувалося вчора та відбувається сьогодні, впливатиме на майбутнє.

Разом із KPMG в Україні Mind підготував скорочену версію звіту, виділивши найбільш цікаві для українських читачів тренди.

2022 рік, імовірно, став одним із найскладніших років, які світ пережив у сучасні часи. Складно применшити масштаби геополітичної та економічної невизначеності, з якою стикається кожен із нас – від окремих домогосподарств до держав і керівників бізнесу.

Міжнародні перспективи неоднозначні. Деякі країни, регіони та території досягли потужного відновлення після пандемії, для інших – хронічні політичні й економічні виклики послабили надії на відновлення втрачених позицій. Швидке відновлення економічної активності після COVID-19 створило проблеми з ланцюгом постачань, які, здається, трохи зменшуються, але все ж продовжують знижувати прогнозні показники щодо темпів зростання.
У поєднанні з руйнівною повномасштабною війною в Україні керівники компаній борються з дефіцитом усього – від нафти та газу до пшениці та мікрочіпів. Це спричинило суттєвий вплив як на інфляцію, так і на побоювання щодо рецесії.

Інфляція прискорюється, лягаючи тагярем на фінанси домогосподарств і прибутковість підприємств та змушуючи центральні банки агресивно посилювати монетарну політику. У багатьох економіках знову назріває рецесія.

З усіма новими викликами цього року легко забути, що вірус COVID-19 ще не зник, натомість він ще може мати вплив і на ринок праці, і на медичне обслуговування, збільшуючи навантаження на державні фінанси в середньостроковій перспективі.

Тиск на глобальні ланцюги постачань зменшився після свого піку наприкінці минулого року, незважаючи на додаткові руйнування, спричинені повномасштабною війною в Україні. Проте витрати на логістику залишаються на історично високих рівнях.

Із зростанням геополітичної напруженості посилення тертя в ланцюгах постачання може стати нормою. І оскільки витрати на робочу силу зростають у менш розвинутих економіках, а зміни в методах виробництва в деяких галузях сприяють більшій локальній присутності, у компаній також може бути менше стимулу шукати нові виробничі майданчики, що призведе до відступу глобалізації. Усе це може спричинити зростання інфляційного тиску в довгостроковій перспективі.

Дефіцит робочої сили виявив недоліки пропозиції, а також посилив інфляційний тиск. Після скасування обмежень, спричинених COVID-19, попит на робочу силу різко зріс, тоді як через велику кількість постраждалих від пандемії та достроковий вихід на пенсію кількість працівників у багатьох країнах зменшилася. У результаті, рівень безробіття у світі швидко впав і зараз досяг рівня до COVID-19. Такий стан може тривати і протягом наступного року.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну спричиняє подальшу інфляцію, оскільки ціна низки товарів, які експортуються зі східно-європейського регіону, значно зросла. Останнім часом деякі ціни дещо знизилися і постачання відкоригувалися, тоді як попит зменшився, оскільки економіка сповільнилася.

Ціни на енергоносії були в центрі інфляційного сплеску, хоча останнім часом ціни на нафту знизилися, що сприяло незначному зниженню річних показників інфляції в багатьох країнах. Проте на ціну газу все ще сильно впливає війна  в Україні, оскільки необхідність терміново  забезпечити постачання зрідженого (скрапленого) природного газу (СПГ тоді ЗПГ) на зиму спричинила нещодавнє різке зростання цін на газ не лише в Європі, а й в Азії. Досі невідомо, чи буде забезпечено достатнє постачання газу в зимові місяці. Це може стати серйозним ударом по короткостроковій перспективі деяких європейських економік, які більше залежать від російського постачання.

Поєднання недоліків у ланцюгу постачань, великих державних витрат, жорстких умов на ринку  праці та товарного шоку, викликаного повномасштабним російським вторгненням в Україну, разом призвело до того, що інфляція значно перевищила прогнозні показники центральних банків у багатьох розвинених економіках.

З одного боку, можна очікувати, що із середини наступного року інфляція загальмує, оскільки енергетичний шок більше не відображається в річному розрахунку інфляції. З другого – є вірогідність потрапити в  більш інфляційне середовище, оскільки виробничі витрати – від матеріалів до енергії та праці – залишаються дорогими.

Зіткнувшись з інфляцією, яка значно перевищує цільові показники, більшість центральних банків розуміють, що інфляційні очікування залишаються високими, а довіра до них у боротьбі з інфляцією втрачається. Потреба у фіскальній підтримці, ймовірно, стимулює інфляцію в середньостроковій перспективі, що суперечить цілям центральних банків щодо виконання їхніх повноважень. У випадках, коли інвестори змушені сумніватися в стійкості державних фінансів, як, наприклад, у Великій Британії наприкінці вересня 2022 року, знецінення валют і зростання вартості запозичень виявляють вразливі місця та збільшують ризики.

Ось чому центральні банки, швидше за все, будуть більш агресивними у відповідь на можливі відносно короткочасні сплески інфляції, коли ринки планують агресивне підвищення ставок протягом наступних місяців.
Разом із тим процентні ставки можуть залишатися на вищому рівні, ніж спостерігалося  в останнє десятиліття, навіть після того, як поточний сплеск інфляції вщухне. Це означало б значні зміни в монетарній політиці за відносно короткий проміжок часу.

Згідно із загальним прогнозом KPMG для світової економіки:

• зростання ВВП у 2023 році буде поміркованим – до 1,9% після зростання на 2,7% у 2022 році,
• інфляція може знизитися до 4,7% у 2023 році після середнього рівня 7,6% у 2022-му.

Натомість, оскільки економіки в усьому світі готуються до чергового періоду зустрічного вітру та уповільнення активності, є надія, що цього разу спад буде відносно помірним.

Федеральна резервна система зобов’язалася підвищити ставки та утримувати їх на високому рівні довше, щоб повільно повернути інфляцію до цільового рівня в 2%.

У першій половині 2022 року загальне економічне зростання зупинилося, реальний ВВП скоротився, а кількість робочих місць зросла на 2,8 млн дол. США , що вдвічі перевищує темпи 2010-х років. Споживчі витрати сповільнилися, але не впали.

Підвищення споживчого попиту вкупі зі збоями в ланцюжках поставок і повномасштабною війною в Україні спричинили найбільше зростання інфляції, яке ми спостерігали за понад чотири десятиліття. Сильний долар, падіння цін на заправках і деяке послаблення збоїв у ланцюзі постачання зменшили тиск на підвищення цін на деякі товари. Ціни на вживані автомобілі знову падають після того, як у 2021 році вони підскочили вище ціни наклейки на нові автомобілі.

Як довго ціни на енергоносії можуть залишатися низькими, ще не визначено. Багато залежить від обмежень у постачанні, які залишаються суттєвими, і від того, наскільки далеко російський уряд готовий зайти, щоб використовувати свої нафтові запаси як зброю. Інвестори підштовхнули виробників сланцевої промисловості до того, щоб вони стримали експансію та повернули більшу частину прибутку власникам капіталу в сланцевій галузі. Нехтування енергетичною інфраструктурою є ще однією перешкодою для збільшення національного виробництва  та за кордоном – потужності нафтопереробки особливо обмежені.

Більшою проблемою є інфляція в секторі послуг, яка здебільшого  залежить від вартості робочої сили. Високі зарплати, висока плинність кадрів і стабільно високий рівень захворюваності на COVID-19, що посилює дефіцит персоналу, збільшують вартість робочої сили. Старіння демографічних показників і різке зростання кількості випадків захворювання на довгий період COVID-19  посилюють нестачу робочої сили та зроблять цю нестачу більш хронічною в середині 2020-х років.

Очікування:

1. економічне зростання сповільниться нижче потенційних темпів зростання економіки,
2. рівень зайнятості  знизиться  та втратить позиції на початку 2023 року, а рівень безробіття перевищить 5% до кінця 2023 року та 5,5% до повного охолодження інфляції. Сплеск імміграції міг би допомогти, але він є майлоймовірним. Відставання від імміграції, створене пандемією, все ще є значним, а імміграційна реформа все ще призупинена. Іноземні студенти, кількість яких стає все меншою, шукають гарантій того, що вони зможуть продовжувати працювати в США після переїзду,
3. фіскальне стимулювання залишатиметься обмеженим, оскільки допомога на пандемію зменшується, а для розгортання інфраструктурних проєктів потрібен час,
4. проміжні вибори відіграють ключову роль у визначенні того, чи зможе Білий дім виконати свої обіцянки щодо стримування зміни клімату та вирішення соціальних проблем,
5. підвищення ставок і обвал ринку житлового будівництва ще більше вплинуть на споживчі витрати до кінця року. Динаміка продажу  житла та будівельна діяльність уже зменшилися, черга – за цінами на житло.
6. інвестиції скоротяться після наздоганяння затримок у ланцюзі поставок протягом літа. Найбільше постраждають витрати на конструкції та обладнання,
7. витрати на інтелектуальну власність, автоматизацію та кібербезпеку залишаться високими,
8. найбільшими залишаються витрати на житло (до третини усіх витрат домогосподарств), вартість оренди зростатиме й надалі
9. гостра нестача робочої сили, сплеск хронічних та інших захворювань і витрати, пов’язані з лікуванням пацієнтів з COVID-19 , вплинуть і на медичні витрати. Найбільш вразливими залишаться сільські лікарні.
10. інфляція є інерційною. Тривалі періоди високої інфляції, як правило, впливають на поведінку домогосподарств і фірм. Працівники вимагають індексації заробітної плати з урахуванням інфляції, тоді як фірми починають включати підвищення цін у свої стратегії, щоб покрити підвищені витрати. Свого часу це викликало стагфляцію 1970-х років – явище, якого ФРС хоче уникнути, навіть якщо це означатиме зростання безробіття.

Нинішнє уповільнення економіки, ймовірно, продовжиться в наступні кілька місяців у відповідь на жорсткішу монетарну політику та уповільнення сукупного попиту. Хоча ринок праці залишається сильним, кількість заощаджень з 2020 року постійно збільшувалася, борги домогосподарств, особливо тих, що вперше купили житло, залишається ризиком.

Інфляція, можливо, досягла свого піку, але залишатиметься високою відносно цільового показника через жорсткі умови на ринку праці та невизначеність, пов’язану з цінами на сировинні товари. Уникнення інфляції, викликаної заробітною платою, залишається пріоритетом для світових  центральних банків, тоді як довгострокові інфляційні очікування залишаються стабільними.

У провінційному розрізі  ринок праці Онтаріо продовжує стабільно зростати, Альберта користується високим попитом на енергетичні продукти Канади, а Квебек і Британська Колумбія стикаються з великою нестачею робочої сили.

Очікування:

1. помірна короткочасна рецесія може статися на початку 2023 року:
- ринки праці залишаються стабільними  – рівень безробіття в країні близький до історичного мінімуму, і більше мільйона робочих місць залишаються незаповненими;
- домогосподарства накопичили надлишкові заощадження протягом
двох перших років пандемії, дещо врівноважуючи підвищене співвідношення внутрішнього боргу до доходу на деяких ключових ринках житла;
- канадські банки добре капіталізовані, що вказує на обмежені системні ризики зниження;
- енергетичний  сектор Канади, який є ключовим фактором економічного зростання країни, продовжує нарощувати свій експорт в умовах високих (зростання)  цін на сировину;
- уряди різних рівнів все ще проводять відносно м'яку фіскальну політику.

2. Пік інфляції в річному вимірі сягне 8,1% у червні 2023. Хоча загальна інфляція сповільнилася до 7,6% у липні 2023, базова інфляція (за винятком цін на продукти харчування та енергоносії) все ще сповільнювалася до 5,5% (див. графік 9). Оскільки витрати на житло, як очікується, будуть більше сприяти інфляції в найближчі квартали, більшість прогнозистів очікують, що інфляція залишатиметься вище цільового діапазону BOC у 1-3% до 4 кварталу 2023 року.

3. У нинішньому середовищі високих цін на енергоносії канадський експорт енергоносіїв залишається високим, демонструючи зростання щомісяця протягом перших шести місяців 2022 року зі стрибком на 25% у другому кварталі порівняно з першим кварталом. Енергетичний сектор, на який зараз припадає 30% усього канадського товарного експорту, робить значний внесок у загальне зростання канадської торгівлі товарами. Високий попит на енергетичні продукти Канади може сприяти більш значним інвестиціям і можливостям зростання в енергетичному секторі Канади.

4. Ланцюги постачання можуть і надалі піддаватися випробуванням, оскільки політика нульового запобігання COVID-19  у ключових країнах-виробниках може призупинити деякі ключові підприємства. З іншого  боку, очікується, що наступної зими обмеження залишаться більш м’якими, ніж вони були в останні роки. А тому навряд чи вплив COVID-19  на економічну активність значно посилиться протягом прогнозного періоду.

5. Наразі Канада впроваджує національну систему дитячого догляду, схожу на ту, яка була створена в Квебеку наприкінці 1990-х років і сприяла участі жінок дітородного віку в економічних процесах. Однак можна очікувати, що внесок програми у пом’якшення нестачі вимагатиме часу.

6. економіка Канади залишається відкритою для глобальних економічних тенденцій і невизначеності. По-перше, європейські споживачі можуть бути змушені скоротити дискреційні витрати з огляду на очікуване підвищення цін на енергоносії в найближчі місяці, що може сприяти подальшому глобальному економічному спаду. Згідно з прислів’ям, коли США чхають, Канада застуджується – тобто, будь-яка вибоїна в економіці США також матиме наслідки для шляху зростання Канади.

У першому півріччі 2022 року ВВП Китаю зріс на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що нижче цільового зростання на 5,5%, встановленого в березні 2022 року. У другому кварталі економіка зросла на 0,4%. Це був другий найнижчий квартальний ріст (лише трохи вищий, ніж у першому кварталі 2020 року, коли почалася пандемія COVID-19 (-6,9%).

Уповільнення у другому кварталі відбулося здебільшого  через спалах COVID-19  Омікрон у період з березня по травень, що спричинило блокування в деяких районах і збої в логістиці.

Економічна активність показала відновлення в червні, коли спалах Omicron був взятий під контроль. Однак літні подорожі призвели до повторного збудження інфекції у деяких містах, і кількість щоденних нових випадків (включаючи безсимптомні) зросла до понад 2000 у середині серпня з менш ніж 100 наприкінці червня. Сповільнилося зростання промислового виробництва. Тим часом найсильніша за шість десятиліть спека вразила багато регіонів цього літа, ставши причиною більшого споживання електроенергії. Посуха також спричинила дефіцит виробництва гідроенергії в деяких місцях, що обтяжило промислове виробництво.

Відновлення споживання все ще відбувається повільно і залежить від розвитку пандемії. Зростання сектору роздрібної торгівлі відновилося до 3,1% у червні з -11,1% у квітні, але знову знизився до 2,7% у липні через повторний спалах хвороби. Окрім пандемії, важливими рушійними факторами є очікування домогосподарств щодо збереження роботи та зростання доходів. Уряд вжив різноманітних заходів, щоб зберегти стабільність ринку праці, і рівень безробіття в містах знизився до 5,4% у липні з 6,1% у квітні. Очікується,  що рівень безробіття в середньому становитиме 5,4% у 2022 році. Настрої щодо доходів і впевненість споживачів, ймовірно, покращаться у другому півріччі, сприяючи поступовому відновленню споживання.

Тим часом ринок нерухомості постійно відчуває тиск. Ліквідність є ключовим викликом для розробників, особливо для тих, хто має високий коефіцієнт кредитної підтримки.  Нестача фінансування призвела до того, що деякі забудовники призупинили будівництво вже проданих будинків, що змусило деяких покупців житла погрожувати припинити сплачувати іпотечні платежі. Уряд дотримується своєї загальної політики щодо нерухомості, згідно з якою «житло призначене для проживання, а не для спекуляцій». Незважаючи на те, що ринок нерухомості стикається зі значними труднощами, тривала урбанізація Китаю та зріст попиту домогосподарств на якісне житло повинні підтримувати ринок у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в інфраструктуру стали ключовим фактором підтримки економічного зростання. Уряд прискорив випуск спеціальних облігацій місцевого самоврядування (ОВДП) – основного джерела фінансування інвестицій в інфраструктуру – і до кінця липня видав їх на загальну суму 3,47 трлн юанів LGSB, тобто, 95% річної квоти.

Експорт залишається стійким. Завдяки сильному зовнішньому попиту експорт Китаю зріс на 18% у липні та  на 14,6% за перші сім місяців року. Профіцит торгового балансу в липні досяг рекордного рівня, вперше перевищивши 100 мільярдів доларів США. Двостороння торгівля між Китаєм і Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) зміцнилася після того, як на початку року набула чинності угода RCEP – угода про регіональне всеохоплююче економічне партнерство.

Тим часом країни Південно-Східної Азії збільшують попит на проміжні товари з Китаю. Експорт нових енергетичних продуктів, таких як сонячні батареї та літій-іонні батареї, також отримав потужний імпульс. Щоправда, заглядаючи наперед, можна припустити, що значне зростання експорту може сповільниться в другій половині року через уповільнення глобального зростання.

Інфляція в Китаї залишається низькою порівняно з багатьма частинами світу, хоча й може мати тенденцію у бік зростання. Тим не менш, загальний інфляційний тиск у 2022 році залишиться під контролем

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та його наслідки продовжують суттєво впливати на економічні перспективи Німеччини. У другому кварталі 2022 року реальний ВВП зріс на 0,1% порівняно з першим кварталом. Порівняно з другим кварталом минулого року економіка Німеччини зросла на 1,7%. Наразі реальний ВВП досяг допандемійного рівня. Незважаючи на перебої в торгівлі через санкції проти російських компаній, німецький експорт зріс на 0,3% у другому кварталі року.

Однак настрої в німецькому діловому світі значно охолонули. Індекс бізнес-клімату Ifo (провідний індикатор економічної активності у Німеччині)  впав до 88,5 пунктів  в серпні, досягнувши найнижчого рівня з червня 2020 року. Компанії очікують, що перспективи для бізнесу стануть набагато складнішими в найближчі місяці.

Зростання цін на енергоносії та загроза дефіциту газу тиснуть на економіку. У серпні ціни на енергоносії були на 35,6% вищими, ніж у серпні 2021 року. При цьому ціна на електроенергію для промисловості вперше перевищила ціну для домогосподарств. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина отримувала значну частку свого імпорту газу з Росії  (55% у 2021 році). У результаті зусиль країни зменшити залежність від російського газу імпорт різко впав у 2022 році. Високий попит на електроенергію, значні стрибки цін на закупівельних ринках, дороге виробництво та невизначеність щодо імпорту газу, ймовірно, призведуть до подальшого зростання цін на енергоносії найближчим часом.

Відповідно, рівень інфляції в Німеччині у другому кварталі склав 8,2%, а зарплати зросли лише на 2,9%. Висока інфляція сповільнить відновлене після пандемії приватне споживання.

Німецька економіка надзвичайно залежить від торгівлі та експорту. Розвиток основних експортних ринків (Китай, США, Західна Європа) наразі не є сприятливим для німецьких експортних галузей. Збої в ланцюжках поставок, посилені стратегією Китаю «нульова боротьба з COVID-19», є головною проблемою для кількох галузей, включаючи такі ключові сектори, як машинобудування і автомобільна промисловість. Очікується, що ці збої триватимуть до кінця 2023 року. Через дефіцит  матеріалів  більш ніж кожна друга компанія вже змінила свою стратегію закупівлі критичної сировини.

На фіскальну політику Німеччини у 2022 році впливають витрати на пільги, такі як трансферти та зниження податків. Дивно, що  державний дефіцит скоротився до 13 мільярдів євро, що відповідає 0,7% ВВП. Це пояснюється значним збільшенням (майже на 8%) податкових надходжень. Наразі федеральний уряд тепер має деякі фінансові свободи щодо вживання заходів, спрямованих на збільшення приватного споживання та протидію втраті купівельної спроможності.

Щоб полегшити навантаження на домогосподарства, уряд Німеччини підписав новий пакет допомоги на суму 65 мільярдів євро. Цей третій пакет призначений – частково – для підтримки домогосподарств, які борються зі стрімким зростанням вартості електроенергії та інші
предмети першої необхідності. Заходи включають одноразові виплати пенсіонерам і студентам, вищі виплати на дітей і обмеження ціни на електроенергію для базового споживання.

Загалом, у зв’язку з останніми подіями, є необхідність скорегувати економічні прогнози як на 2022 рік, так і на 2023 рік. Після зростання на 2,6% у 2021 році ми очікуємо зростання реального ВВП Німеччини на 1,5% у 2022 році з прогнозованим рівнем інфляції 8,0%. У 2023 році можливе зростання ВВП на -0,5% і інфляція на рівні 6,8%.

Однак майбутня ситуація з пандемією все ще може бути важливим фактором, що вплине на економічне зростання в Німеччині в наступні місяці. Уряд Німеччини нещодавно представив нові заходи, спрямовані на зниження рівня інфікування COVID-19  протягом майбутньої зими, залишаючи можливість для кожної землі (Bundesländer) прийняти власні – можливо, суворіші – заходи.

Інфляція сягне піку в 10,5%, оскільки державна політика обмежує вплив здорожчання енергоносіїв на рахунки домогосподарств за комунальні послуги. Збої в ланцюгах постачання, що виникли під час глобального відновлення після наслідків пандемії, спричинили початкове зростання інфляції у 2021 році. Нещодавно основним фактором зростання інфляції стали вищі ціни на енергоносії, зокрема на природний газ, і підвищення ціни на продукти харчування, обидва пов’язані з  повномасштабним вторгненням Росії  в Україну.

До серпня цього року рахунки за електроенергію у Великобританії вже зросли на 73,2% порівняно з минулим роком. Рішення уряду Великобританії обмежити ці рахунки допоможе стримати наступне підвищення, що зменшить загальний рівень інфляції приблизно на 5 процентних пунктів наступного року. Це допоможе утримати пік інфляції у Великій Британії на рівні 10,5% у жовтні цього року, перш ніж вона, як очікується, почне спадати.

На відміну від природного газу, ціни на інші товари, такі як нафта, метали та продукти харчування, вже впали з піків, досягнутих після повномасштабного вторгнення Росії  в лютому. Тільки в серпні падіння світових цін на нафту допомогло зменшити інфляцію у Великобританії до 9,9%, оскільки ціни на автомобільне паливо впали на 6,8% з липня по серпень. Це, на додаток до падіння світових цін на продовольство, яке відбулося з травня по липень цього року і яке ще не вплинуло на споживчі ціни у Великобританії, має допомогти знизити інфляцію до цільового показника Банку Англії в 2% протягом наступних 6 років.

Економіка, ймовірно, вже перебуває в помірній рецесії, і очікується, що зростання залишиться негативним до кінця цього року.

Пакет заходів державної підтримки домогосподарств і підприємств, а також відмова від значного підвищення податків мають надати значний фіскальний стимул. Новий уряд оголосив про великий пакет фіскальних послаблень на суму близько 160 мільярдів фунтів стерлінгів протягом наступних двох років, що еквівалентно 3,2% ВВП на рік. Це призвело до різкого збільшення прибутковості золота та падіння вартості фунта. На момент написання статті фунт стерлінгів знизився на 6,4% щодо долара США з початку вересня, тоді як прибутковість 5-річних золотих облігацій опинилася вищою приблизно на 190 базисних пунктів.

Поєднання високої інфляції і зростання процентних ставок створили умови для безпрецедентного скорочення доходів населення. У вересні споживча впевненість Великобританії впала до рекордно низького рівня, оскільки домогосподарства відчули на собі ефект скорочення доходів. Це може призвести до зсуву попиту на більш необхідні товари та послуги. Очікується, що загальне споживання цього року зросте на 3,7% і впаде на 0,4% у 2023 році.

Інвестиції залишаться слабкими наступні 15 місяців через слабше зростання, зниження прибутків від інвестицій, вищу вартість запозичень через жорсткіші фінансові умови та очікуване поступове згортання
урядової схеми інвестицій в машинобудування, які мають закінчитися в березні 2023 року. Це може компенсуватися збільшенням інвестицій у державний сектор, хоча деталі конкретної політики залишаються незрозумілими. За оцінками інвестицій,  ймовірно, відбудеться зростання на 5,8% у 2022 році, а потім  більш помірне зростання на 1,3% у 2023 році.

Економіка Великої Британії, ймовірно, вже перебуває в рецесії з другого кварталу цього року. Уповільнення внутрішнього попиту призвело до послаблення темпів зростання. Потенційне скорочення виробництва серед деяких основних торговельних партнерів Великої Британії може спричинити подальше уповільнення зростання експорту цього року. Тим не менш, масштаби нинішнього спаду можуть бути відносно помірними, з падінням рівня ВВП на 1% між 1 і 4 кварталами цього року. Тим не менш, ймовірний зріст ВВП цього року становитиме 3,2%.

Прогноз щодо безробіття становить 3,7% у 2022 році. Очікується, що уповільнення економіки поступово проникне на ринок праці, а низький попит зменшить тиск на роботодавців щодо найму нового персоналу.

Країни Центральної та Східної Європи зазнали найбільшого шоку від повномасштабної війни в Україні.  Завдяки своїм економічним взаємозв'язкам і географічній близькості країни ЦСЄ є особливо важливими у контексті відокремлення російської економіки від Заходу. Тим не менш, незважаючи на поточні санкції проти Росії  та Білорусі  та очікуваний побічний збиток для країн ЦСЄ (а також Грузії, Сербії та Туреччини), у третьому та четвертому кварталах року очікується позитивне зростання, незважаючи на значне уповільнення.

Натомість, негативні наслідки війни та санкцій між Заходом і Росією  на тлі енергетичних викликів матимуть вплив на 2023 рік і становитимуть загрозу для економічного зростання регіону.

Ціни на енергоносії залишаються головною проблемою напередодні зимового сезону, поки уряди проводять антиінфляційні заходи.

Проблема залежності від російського газу в ЦСЄ одночасно може бути і важливим поштовхом для майбутнього розвитку. Польща, Болгарія, Словаччина, Словенія та Угорщина особливо залежні, оскільки понад 80% газу споживається з Росії. Більш тривале припинення поставок газу може звести нанівець будь-яке найближче економічне зростання до рецесійної перспективи та значного зростання темпів інфляції.

Кілька країн Центральної та Східної Європи вживають заходів, щоб скоротити залежність від російського газу чи вугілля, включаючи Чехію. Енергетична компанія ČEZ і чеська держава забезпечили сховище на терміналі зрідженого (скрапленого) природного газу (СПГ або ЗПГ) у Нідерландах, що дозволяє зменшити залежність від російського газу приблизно на третину. Після початку війни Польща заборонила імпорт російського вугілля, в результаті чого ціна на вугілля різко зросла з середньої трохи менше 1000 злотих за тонну до понад 3000 злотих за тонну. Це призвело до скорочення ВВП на 2,3% у другому кварталі 2022 року порівняно з попереднім кварталом, що підвищило ймовірність рецесії у 2022 році.

Разом з тим, Туреччина і Угорщина відмовляються підтримувати санкції ЄС щодо Росії. . Більше третини природного газу Туреччині постачає Росія , а в кінці серпня вона домовилася про часткову систему оплати газу в рублях. Угорщина, яка приблизно на 85% залежить від російського газу, стала єдиною країною-членом ЄС, яка категорично виключила план скорочення споживання газу на 15% із серпня 2022 року до березня 2023 року.