Як війна вплинула на імпорт ліків в Україну

За останні три роки питання зниження залежності України від імпортних ліків та активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) набуло особливого значення. Пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення рф показали важливість вітчизняного виробника та довели, що у питанні достатнього виробництва ліків без перебільшення йдеться про національну безпеку.

Адже у разі обмеження або повного припинення постачань в Україну ліків чи сировини іноземними компаніями, логічно постане проблема з забезпеченням медикаментами армії та населення. Тим більше, що подібні ризики вже виникали раніше: під час піку пандемії були запроваджені карантинні заходи по всьому світу та експортні обмеження продукції з Китаю та Індії, а у перші місяці масштабних бойових дій – зруйновані та на ходу перебудовувались логістичні ланцюжки і схеми постачання ліків та АФІ.

Mind з’ясовував, як повномасштабна війна вплинула на структуру імпорту лікзасобів, чи спроможні вітчизняні виробники замістити імпорт фармпродукції, а також – як змінити ситуацію на ринку на користь препаратів українського виробництва.

Від зростання імпорту до його скорочення через війну

Останні 6 років залежність України від імпорту лікарських засобів та проміжних товарів для фармпромисловості зростала: за даними Proxima Research, з 2016 по 2021 рік на вітчизняному ринку частка зарубіжних препаратів в упаковках збільшилась з 25,5% до 35,0%, у грошах же присутність іноземної фарми на українському ринку взагалі досягла 64,2%.

У 2022 році зростання аптечного продажу іноземних ліків припинилося: частка зарубіжних препаратів в упаковках збільшилась лише на 0,1 в. п. – до 35,1%, а в грошах навіть зменшилась на 0,5 в.п. – до 63,7%. Українські виробники почали відвойовувати позиції, а за продажем в натуральному вираженні взагалі вийшли в лідери. У 2022 році 8 із 10 фармкомпаній з найбільшою за обсягом реалізацією продукції в упаковках були вітчизняними.

Якщо говорити про загальну динаміку ввезення зарубіжних медпрепаратів в Україну, то за 2016-2021 роки його обсяг збільшився на 90,2% (з $1,6 млрд до  $3,1 млрд), зростаючи щороку у середньому на 13,7%. Проте повномасштабна війна змінила цю тенденцію. У 2022-му імпорт ліків скоротився на 37,8 у порівнянні з 2021-м, а продажі склали $1,9 млрд.

За підсумками першого кварталу 2023 року зміна часткового співвідношення виглядала неоднозначно: обсяги роздрібного продажу зарубіжних ліків у грошах просіли до 62,9%, а в упаковках зросли на 2 в.п. – до 37%.

Хто лідер із постачання фармпродукції в Україну?

Найбільше ліків до України в 2022 році імпортувала Німеччина: країна ввезла фармпродукції на $368 млн. До трійки лідерів також увійшли Індія із товаром на $173 млн та Франція, що ввезла до нашої країни ліків на $131 млн.

З 4-го по 10-те місця у десятці найбільших постачальників фарми посіли Італія ($125 млн), Словенія ($110 млн), США ($101 млн), Іспанія ($79 млн), Ірландія ($74 млн), Китай ($66 млн) та Польща ($57 млн).

Додамо, що 8 червня 2022 року набули чинності зміни до закону «Про лікарські засоби», які передбачають обмеження обігу ліків, вироблених у росії чи білорусі. Зокрема, держреєстрація лікзасобів може бути скасована, якщо компанія-виробник здійснює пряму або опосередковану діяльність з їх виробництва на території зазначених країн.

Попри скорочення імпорту лікарських засобів, за словами гендиректора фармацевтичної групи компаній «Юрія-Фарм» Дмитра Деркача, на сьогодні вітчизняна система охорони здоровя не відчуває дефіциту ліків. «Як виробник ми не бачимо перерозподілу у структурі імпорту лікарських засобів. Для нас більш відчутною була кількість гуманітарної допомоги, що надійшла в Україну, особливо у перші місяці війни», – додав він.

«Наскільки нам відомо, дефіциту «ексклюзивних» імпортних ліків на ринках рецептури та безрецептури не спостерігалося», – підтвердив директор з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії «Дарниця» Василь Губарець.

Які ліки переважно імпортують?

Останні кілька років більшість імпортованої фармацевтичної продукції становлять саме лікарські засоби. У 2022-му їхня частка сягала 82%. На сироватки та вакцини припадало 13% імпорту, 5%  – на реагенти, контрацептиви, медичні матеріали та інше.

В умовах воєнного стану дані щодо зовнішньої торгівлі є лише у розрізі 4 цифр коду УКТЗЕД, докладніша статистика не публікується. Державна митна служба оприлюднила загальну інформацію, згідно з якою у 2022 році найбільше було імпортовано:

•  лікарські засоби дозовані або фасовані для роздрібної торгівлі – на $1552,3 млн (-28,8% у порівнянні з 2021-м);
•  сироватки, вакцини, токсини – на $251,5 млн (-65,7% у порівнянні з 2021-м);
•  реагенти, контрастні препарати, контрацептиви – на $53,1 млн (-23,8% у порівнянні з 2021-м);
•  залози та інші органи для терапевтичного використання – на $19,7 млн (-52,5%у порівнянні з 2021-м);
•  вата, марля, бинти та аналогічні вироби – на $18,3 млн (-2,9% у порівнянні з 2021-м);
•  лікарські засоби не дозовані і не фасовані для роздрібної торгівлі – на $7,3 млн (-41,1% у порівнянні з 2021-м).

Натомість, у попередні два роки, за даними Держстату, в Україну найбільше імпортували антибіотики, гормони та вітаміни.

Наскільки незамінні імпортовані ліки?

Незамінними для України є вакцини та оригінальні (інноваційні) лікзасоби, захищені патентом. Щодо вакцин і сироваток, то їх в Україні не виробляють взагалі. А от стосовно оригінальних ліків, то їхня частка на українському ринку становить усього 6%. 94% препаратів, які споживають вітчизняні пацієнти, – це генерики (непатентовані лікзасоби, що є відтворенням оригінального препарату, на який сплив термін патентного захисту).

Mind проаналізував топ-10 найпопулярніших торгових назв лікарських засобів – лідерів за обсягами аптечного продажу у грошовому вираженні з 1.02.2022 до 13.06.2023 (аналітика Proxima Research), та з’ясував, скільки серед них імпортних та чи є в цьому списку незамінні препарати.

Виявилось, що із 10-ти найбільш продаваних засобів безпосередньо в Україні виробляють п’ять, тобто половину: Каптопрес-Дарниця від компанії «Дарниця», Евказолін Аква і Антраль від «Фармака», Фаніган від «Кусум Фарм», а також Біфрен від Acino (виробник «Фарма Старт» – завод швейцарської фармацевтичної компанії Acino). Ще чотири торгові марки зі списку – Німесил, Детралекс, Спазмалгон та Канефрон Н – мають в аптеках, як мінімум, по 2-4 українських аналоги (повністю збігаються за дієвою речовиною та дозуванням). Лише один препарат – порошок для інгаляцій Симбікорт Турбухалер (Astra Zeneca, Великобританія) – з комбінацією таких дієвих речовин як будесонід та формотерол, українського аналога не має.

Також Mind вивчив перелік препаратів із програми реімбурсації «Доступні ліки» станом на 14 лютого 2023-го, до якої входять найбільш затребувані пацієнтами препарати, і з’ясував, що переважна більшість ліків у ньому – генерики, які виробляє в т.ч. вітчизняна фарма.

То чи здатна українська фарма замістити імпорт?

«Вітчизняне фармацевтичне виробництво здатне забезпечити як армію, так і цивільних значною частиною необхідних ліків, – переконаний Василь Губарець. – Українська фарма може запропонувати генерики, які нічим не поступаються у якості іноземним аналогам, а ще мають нижчу ціну».

За останніми підрахунками Proxima Research, іноземна фарма забезпечує в упаковках лише близько третини ліків (37%), які споживають українці. Тобто 63% потреб країни в лікзасобах покривають вітчизняні виробники, вони ж виготовляють 61% препаратів з Національного переліку лікарських засобів. І – так, українські компанії переважно орієнтовані на випуск генериків.

Своєю чергою, гендиректор ГК «Юрія-Фарм» Дмитро Деркач пояснив, що повністю замістити імпорт вітчизняна фарма не зможе і, за його словами, «це абсолютна норма для розвинених ринків, на яких завжди будуть присутні оригінальні лікарські засоби та технології».

«На сьогодні українська фармацевтична галузь може замістити генеричні лікарські засоби, у тому числі біосиміляри, що потребують високого рівня технологічної оснащеності. Однак попри те, що оригінальні лікарські засоби ми не зможемо замістити, це аж ніяк не завадить нам працювати над створенням власних оригінальних лікарських засобів та унікальних технологій», – додав він.

Наприклад, якщо говорити про вакцини, які на даний момент лише імпортуються, то провідні вітчизняні компанії насправді вже мають необхідні потужності для їх виготовлення. Позитивні зрушення в цьому напрямку є: Україна скоро отримає технологію мРНК для виробництва вакцин та інших медичних продуктів – ще у квітні 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що надасть її компанії «Дарниця».

Як змінити ситуацію на ринку на користь українських ліків?

Змінити ситуацію на користь вітчизняної фарми можуть тільки кроки назустріч з боку влади, вважають фармацевти, на зразок закликів з боку МОЗ у перші місяці вторгнення рф купувати вітчизняні медикаменти або включення Кабміном фармпромисловості до переліку пріоритетних галузей економіки, яке сталося влітку 2022-го.

Крім того, хоча частка госпітального сегмента в структурі споживання ліків в Україні становить за підсумками першого кварталу 2023 року менше 10% у грошовому вираженні, стимулом для вітчизняних виробників стало б надання їхній продукції пріоритету при держзакупівлях.

Третьою умовою, на думку Дмитра Деркача, є імпорт технологій національними компаніями. «Україна – сприятливе середовище для розвитку прогресивних біотехнологій, – говорить він. – Ми маємо достатньо потенціалу для створення власних інноваційних ліків, інвестуючи в їх дослідження та розробку, щоб мати змогу у подальшому екпортувати продукти з високою доданою вартістю. Тому обов’язкова умова для зміни ситуації на ринку – інвестувати у розвиток R&D, зокрема – у технологічно-людський капітал».