Минулого тижня в марокканській столиці Марракеші пройшла тижнева зустріч Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку. Попри насичений порядок денний, функціонери не ухвалили жодної знакової (або принаймні важливої) декларації, не домовилися щодо нагальних шляхів розвитку й укотре поставили питання доцільності функціонування таких великих, але малоефективних структур. Що саме відбувалося та до чого дійшло, стежив Mind.
Одним із ключових завдань для Ради директорів МВФ було голосування за план розвитку структури. З одного боку, є пропозиція США, що передбачає збільшення суми внесків кожної країни – члена фонду, але не передбачає збільшення кількості акцій МВФ, що їх контролює кожна країна. Пропозиція не дуже подобається Китаю, який хоче отримати більше акцій, розуміючи свою роль у світовій економіці.
Голосування за пропозиції відбулося в останній день зустрічі – у суботу, 14 жовтня. Учасники не змогли ухвалити план США. Проте начебто вдалося досягти домовленості про «значне збільшення» кредитних ресурсів до кінця поточного року.
Це була наріжне завдання очільниці МВФ Крісталіни Георгієвої: збільшити обсяги фінансування, щоб «принаймні зберегти поточний пакет ресурсів фонду».
Квоти розподіляються між країнами-членами відповідно до частки акцій і забезпечують приблизно 40% загального бюджету на кредитування ($1 трлн). У фонді вважають, що збільшення часток акцій країнами гарантуватиме наявність ресурсів у часи дедалі більших економічних шоків.
План Державного казначейства США зі збільшення внесків у пропорції до володіння акціями – незмінної з 2010 року – одержав підтримку країн «Великої сімки», Індії та кількох ринків, що розвиваються.
Зі свого боку Китай, економіка якого втричі збільшилася з 2010 року, тисне з метою отримання більшої частки акцій. Керуючий Народним банком Китаю Пан Ганжин заявив у повідомленні до учасників зустрічі, що Пекін хоче збільшення квотних платежів і перерозподілу акцій «задля відображення відносної ваги учасників у глобальній економіці й посилення голосу та представництва ринків і країн, що розвиваються».
З досягнутого: учасники зустрічі погодили заснування посади третього виконавчого директора МВФ, який представлятиме африканські країни, що декілька примирило делегацію США з неухваленням її «квотного плану». Китай рішення про нову посаду підтримав, однак принципово – окремо від американської формули.
Керівні органи МВФ лишили відкритими двері для потенційного ухвалення плану «внески зараз – акції згодом», зазначивши, що все ж потрібні «транзитні погодження». Тому Виконавчій раді МВФ доручено до червня 2025 року розробити пропозиції щодо зміни у формулу володіння акціями.
Це прискорить процеси протягом наступного п’ятирічного циклу й задовільнить вимогу Крісталіни Георгієвої щодо крайнього терміну коригування формули володіння акціями та збереження довіри. Казначейство США повідомило, що, попри відсутність чітких домовленостей, у питанні квот досягнутий прогрес: країни обмінялися своїми вимогами і угода «надзвичайно можлива».
Угода щодо збільшення трильйонного кредитного бюджету МВФ задля підготовки до нових економічних потрясінь була надзавданням для Георгієвої на зустрічі в туристичному Марракеші, однак реалізувати її в повному обсязі не вдалося.
Голова Міжнародного комітету з монетарної політики та фінансів (дорадчий орган Ради керівників МВФ), міністр економіки Іспанії Надія Кальвіно, повідомила, що члени вкотре не змогли досягти домовленостей щодо спільного комюніке за підсумками тижневої зустрічі через різні назви конфліктів, хоча більшість засудили російське вторгнення до України й загибель цивільних в Ізраїлі та Газі.
Цей останній конфлікт на Ближньому Сході вплинув на теми, виступи й обговорення протягом усієї тижневої зустрічі, навіть у заключному виступі Крісталіна Георгієва зробила зловісне попередження, що нагнітання конфронтації збільшує світову економічну невпевненість.
«Я можу свідчити, що на наших зустрічах люди казали про шок», – сказала Георгієва, зауваживши, що це шок охоплював як атаки на «невинних цивільних» в Ізраїлі, так і «потребу якомога швидше знайти шляхи попередити втрати серед мирних мешканців Гази».
«Те, що ми бачимо, звичайно, є визнанням того, що з’явилося нове джерело невизначеності», – наголосила вона, додавши, що багато залежатиме від рівня ескалації конфлікту та його тривалості.
Керівні органи Групи Світового банку також не спромоглись ухвалити спільне комюніке, хоча голова Комітету розвитку Групи, представник об’єднаних Арабських Еміратів, заявив, що «більшість членів» підтримали ставлення до війни в Україні лідерів «Великої двадцятки».
Усе, що вдалось офіційно схвалити Комітету розвитку, – це опис спільного бачення «світу, вільного від бідності, на придатній для життя планеті». Тобто пріоритетами роботи Світового банку будуть зміни клімату, боротьба з пандеміями, крихкі держави та інші глобальні виклики.