Зростання ВВП, надійні банки та збільшення кредитування. Що чекає на українську економіку та фінринок у 2024 році

Національний банк наприкінці року опублікував звіт про фінансову стабільність. У ньому НБУ аналізує загальну ситуацію в економіці та фінансовому секторі, а також дає свої прогнози на 2024 рік. З одного боку, Нацбанк налаштований доволі оптимістично й уважає, що макрофінансовій стабільності України зараз нічого не загрожує. Навіть незважаючи на війну, що затягнулася. При цьому банківський сектор відіграє дедалі більшу роль у підтримці української економіки, нарощуючи кредитування населення та бізнесу.

Водночас Україна, як і раніше, міцно залежить від міжнародного фінансування. І, якщо партнери почнуть у 2024 році урізати грошові виплати, це може призвести до гальмування економічного зростання та інших неприємних наслідків – збільшення темпів інфляції і дестабілізації валютного ринку.

Mind розібрався, що чекає на економіку України та її фінансовий ринок у 2024 році.

Короткі підсумки 2023 року. «Цього року фінансовий сектор працював у сприятливих макроекономічних умовах. Приріст ВВП значно перевищив очікування, а інфляція стрімко сповільнилася. Але повномасштабна війна та пов'язані з нею загрози безпеці є ключовим системним ризиком для економіки», – пише Нацбанк у вступній частині свого звіту.

За оцінками НБУ, для української економіки і її банківського ринку підсумки 2023 року виглядають так:

• зростання ВВП вище за очікуване: 5,3% за 9 місяців 2023 року (у річному обчисленні) та прогноз на 2023 рік на рівні 4,9% в цілому;
• суттєве уповільнення темпів інфляції: 5,1% у листопаді (рік до року) та прогноз на 2023 рік на рівні 5,8% у цілому;
• стабільний і контрольований валютний ринок: офіційний курс до кінця грудня зафіксувався на позначці 37,5 грн/$, готівковий курс знаходиться в діапазоні 37,6–38,1 грн/$;
• «достатня привабливість гривневих інструментів» (саме так звучить формулювання НБУ): середня доходність депозитів фізосіб у гривні (індекс UIRD) на 26 грудня становила приблизно 14% річних, доходність гривневих ОВДП (з огляду на результати аукціону Мінфіну від 19 грудня) 16,8–18,6%;
• банки демонструють високу стійкість і закінчують рік із рекордним прибутком: за 11 місяців чистий прибуток банківського сектору перевищив 130 млрд грн;
• надмірне фондування банків, що у свою чергу дозволяє їм зберігати надлишковий рівень ліквідності: кошти клієнтів у банках (фізосіб і юросіб) на 1 грудня перевищили 2,1 трлн грн, а частка високоліквідних активів банків наближається до 50%;
• банки пройшли пік кредитних втрат і зарезервували проблемні та безнадійні кредити (NPL), тому їх вплив на фінустанови мінімальний: частка NPL корпоративного сектору на 1 листопада становила 45%, а обсяг сформованих за 11 місяців резервів – 8,7 млрд грн, що у 13 разів менше ніж за аналогічний період 2022 року;
• кредитні портфелі банків зростають, але завдяки не лише пільговим позикам за програмою «5-7-9» (її частка в загальному обсязі кредитів бізнесу – понад 56%), а й кредитам на комерційних (ринкових) умовах: з червня до листопада чисті гривневі корпоративні позики зросли на 7,6%.

Макроекономічні перспективи 2024 року. Нацбанк очікує, що 2024 року українська економіка рухатиметься приблизно за таким самим трендом, що й 2023-го.

Зростання ВВП продовжиться, хоча його темпи можуть сповільнитися до 3,6% (дані з прогнозу НБУ, опублікованого в жовтні), інфляція залишиться в межах однозначної цифри (приблизно 9,8%), валютний ринок буде під невсипущим контролем Нацбанку, а прибутковість гривневих активів збережеться привабливою як для банків, так и їхніх клієнтів.

Втім це базово-позитивний сценарій, для реалізації якого є певні ризики.

Найголовніше – скорочення міжнародної фінансової підтримки України. Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова говорить про те, що через суттєві військові витрати українська економіка 2024 року не зможе обійтися без грошей закордонних партнерів. Але з ритмічністю та обсягами такого фінансування можуть виникнути труднощі.

Наприклад, США та Євросоюз, які є головними «донорами» України, поки що так і не затвердили плани фінансування на 2024 рік. А це великий обсяг коштів. Пряма бюджетна допомога Україні з боку Штатів може становити $11,8 млрд, а пакет підтримки від ЄС розрахований на 50 млрд євро й охоплюватиме період із 2024 до 2027 року.

І все ж таки Рожкова припускає, що є доволі високі шанси на збереження фінансування у 2024 році. Принаймні кредитори охоче погоджуються на відстрочення погашення зовнішніх боргів. Міністерство фінансів уже провело успішні переговори щодо реструктуризації з групою офіційних кредиторів із країн G7 та Паризького клубу. У першому півріччі 2024 року Мінфін має намір домогтися реструктуризації щодо єврооблігацій і ВВП-варантів. У перспективі Україна зможе заощадити на зовнішніх платежах до $15 млрд.

Ще один ризик полягає у логістиці українського експорту. Крім проблем, які є на кордоні між Україною та сусідніми країнами ЄС, регулярних атак зазнає українська портова інфраструктура. І хоча Міністерство інфраструктури звітувало про 10 млн тонн вантажів, які були експортовані у вересні – грудні за допомогою нового морського коридору (він замінив «зернову угоду»), цього все одно недостатньо для того, щоб налагодити повноцінний експорт.

Можуть бути несподіванки й на валютному ринку, які стануть відлунням проблем із фіндопомогою та експортом. Усе дуже просто: попри те, що золотовалютних резервів у НБУ поки що з надлишком (орієнтовно $39 млрд на 1 грудня), Нацбанку доведеться зменшувати свій вплив на курс. Тобто НБУ скорочуватиме інтервенції задля збереження ЗВР, що призведе до послаблення гривні. Офіційний курс, наприклад, за жовтень – грудень знизився на 3%. Зрозуміло, що швидкої девальвації не буде. Однак цей процес явно неминучий.

Що чекає на фінринок у 2024 році? Щодо фінансового сектору загалом і банків зокрема НБУ особливо не тривожиться.

Катерина Рожкова вважає, що відсоткова маржа (дохід від депсертифікатів та ОВДП) дозволить банкам 2024 року генерувати прибуток, достатній для підтримки необхідного рівня капіталізації. Хоча розмір прибутку знизиться у зв'язку з новими умовами оподаткування (з 1 січня 2024 року банки сплачуватимуть податок на прибуток за ставкою 25% замість 18%).

Також Рожкова озвучила попередні підсумки стрес-тестування 20 найзначніших банків. «Рівень капіталізації більш ніж достатній. І банки досить стійкі до тих викликів і можливих ризиків, які збережуться в майбутньому», – заявила заступниця голови НБУ.

Додаткової капіталізації потребують лише п’ять фінустанов. Причому дві з них уже виконали підвищені вимоги до капіталу, а ще три банки розроблять плани поповнення капіталу.

НБУ очікує, що банки активніше кредитуватимуть економіку. Йдеться як про кредити бізнесу (основні позичальники – торгівля, АПК, транспорт та логістика, енергетика), так і населенню (переважно кредити без застави та іпотека за програмою «єОселя»).

«Таким чином, при формуванні прибутку банків поряд із відсотковими доходами від депозитних сертифікатів збільшується (посилюється) роль кредитування. Ця тенденція зберігатиметься й у 2024 році. На тлі цього у зв'язку з пом'якшенням монетарної політики знижуватиметься відсоткова маржа», – вважає директор департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.

Не забув Нацбанк і про учасників небанківського ринку. Для них 2024 року відбудуться кардинальні зміни в регулюванні. Це пов'язано з тим, що набудуть чинності відразу три закони – «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» та «Про кредитні спілки» – та кілька нормативно-правових актів НБУ.

Ці події призведуть до подальшої трансформації небанківського сектору. Найважче доведеться страховим компаніям, які є найбільш значущою частиною цього ринку. За словами Рожкової, приблизно 40% компаній не відповідають вимогам до капіталу та платоспроможності, які почнуть діяти з 1 січня 2024 року. Страховики матимуть пів року на те, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових правил. Інакше страховий ринок чекає масштабна «чистка», яка може торкнутися навіть тих компаній, які входять до числа найбільших гравців.