Вижили та вистояли. НБУ завершив перший етап стрес-тестування банківської системи та готує деякі регуляторні посилення
Хто з банків найжиттєздатніший, а під ким «хитається поміст»
Національний банк повідомив про завершення першого етапу стрес-тестування найбільших українських банків. За попередніми результатами, їхня стабільність не викликає занепокоєння, а оцінка якості активів відповідає дійсності. Тобто більшість банків, що тестуються, адекватно відображають потенційні втрати кредитних портфелів і формують резерви під знецінення виданих позик.
НБУ пояснив, що, за результатами оцінки якості активів, сукупне коригування кредитного ризику становило приблизно 1% по всіх банках. При цьому підвищені вимоги до нормативів достатності капіталу можуть виникнути лише в кількох установ, більшість із яких уже мають достатній запас капіталу, зокрема завдяки накопиченому прибутку.
Нацбанк планує провести другий і третій етапи стрес-тестів до кінця грудня. Але, зважаючи на все, сюрпризів не буде, і ніхто з банків ліцензії не втратить. Що показав перший етап стрес-тестування, вивчав Mind.
Навіщо потрібні стрес-тести? НБУ розпочав стрес-тестування банків навесні 2023 року. У поле зору Нацбанку потрапило 20 найбільших установ (з них 15 – системно важливі банки), сукупний обсяг чистих активів яких перевищує 90% активів усієї банківської системи.
Зокрема це ПриватБанк, Ощадбанк, ПУМБ, Сенс Банк, Укргазбанк, ОТП Банк, Таскомбанк, МТБ Банк та інші.
Як відправну точку для проведення оцінки НБУ обрав 1 квітня 2023 року. Станом на цю дату сумарний обсяг активів банків, що тестуються, становив 2,6 млрд грн, обсяг коштів фізосіб, розміщених у цих банках, – 911 млрд грн, кредитний портфель – 605 млрд грн.
На думку НБУ, стрес-тестування дозволить проаналізувати вплив війни на банківський ринок і на якість активів, а також переконатися у спроможності (або нездатності) банків компенсувати збитки.
Після стрес-тестів Нацбанк може вимагати від окремих учасників ринку розробити програми докапіталізації і посилити роботу з розчищення кредитних портфелів від токсичних позик (NPL). Якщо в когось із банків фінансове становище буде особливо хитким, НБУ має право застосувати заходи впливу, аж до відкликання ліцензії.
До речі, під час другого та третього етапу стрес-тестів Нацбанк проконтролює дотримання банками нормативів Н2 та Н3. Це норматив достатності регулятивного капіталу Н2, який має бути не менше 10%, та норматив достатності основного капіталу Н3, який має бути 7% і більше.
Втім, з огляду на ситуацію в економіці, НБУ не вимагає, щоб усі тестовані банки відповідали цим нормативам. Вони матимуть час аж до квітня 2026 року для того, щоб втиснути Н2 і Н3 у потрібні рамки (якщо хтось, звичайно, у ці рамки не впишеться).
Як банки виконують нормативи та чистять NPL? Нацбанк не лукавить, говорячи про те, що банківський сектор випромінює бадьорість і життєрадісність.
Так, у багатьох із них протягом 2022 року відбулося накопичення токсичних кредитів і якість кредитних портфелів погіршилася. Але банки активно формували резерви під NPL і паралельно перекривали свої збитки завдяки зростанню доходів від вкладень в ОВДП та депозитні сертифікати.
Як наслідок, уже у 2023 році обсяги резервування істотно скоротилися, а прибуток банківської системи стрімко зріс.
Ось лише деякі цифри. За підсумками 2022 року чистий прибуток банківського сектору становив 22 млрд грн. За 10 місяців 2023 року банки заробили чистими 110 млрд грн. Тобто рівно вп'ятеро більше, ніж за весь 2022 рік.
Крім того, 2022 року банки сформували резерви на суму 121 млрд грн, а частка NPL у їхніх портфелях за рік зросла на 8 в. п., до 38%. У 2023 році (за 10 місяців) обсяг резервування впав більш ніж у 20 разів – до 5 млрд грн. Щоправда, частка проблемних кредитів скоротилася за цей період незначно, лише на 0,25 в. п.
Річ у тім, що розчищення NPL – це тривалий і непростий процес. Причому скорочення токсичних позик відбувається переважно завдяки списанню непрацюючих боргів фізичних осіб. Тоді як обсяг NPL корпоративних клієнтів (бізнесу), що становлять основну масу проблемних позик, майже не зменшується.
Втім, якщо повернутися до банків, що тестуються (див. таблицю), то 2023 року вони впевнено прибуткові, а ситуація з якістю активів у більшості з них загалом краща, ніж по системі. Виняток становлять лише державні банки, які мають частку NPL до 50–60%. Але це й зрозуміло: саме держбанки найактивніше кредитують бізнес, що неминуче впливає на стан їхнього кредитного портфелю.
Також усі 20 банків, які беруть участь у стрес-тестах, справно виконують нормативи Н2 та Н3. Причому багато хто з них має достатність капіталу в рази більшу, ніж того вимагає НБУ.
Значення нормативів Н2, Н3 та частка NPL у кредитних портфелях банків
Банк | Норматив H2 на 1.11.2023 (%, не менше 10%) | Норматив H3 на 1.11.2023 (%, не менше 7%) | Частка NPL на 1.10.2023 | Рейтинг надійності Mind |
ПриватБанк | 27.43 | 13.72 | 61.9 | 4 |
Ощадбанк | 18.88 | 9.46 | 48.8 | 4 |
Райффайзен Банк | 27.81 | 17.94 | 14.3 | 4 |
Сенс Банк | 17.08 | 17.04 | 43.7 | 3 |
Універсал Банк | 27.66 | 18.65 | 10.1 | 3.5 |
ПУМБ | 23.62 | 11.82 | 15.7 | 3.5 |
Укрексімбанк | 11.82 | 7.24 | 39.5 | 3 |
Укргазбанк | 16.2 | 13.06 | 30.9 | 3 |
ОТП Банк | 42.07 | 21.24 | 23 | 4 |
Укрсиббанк | 63.99 | 32 | 17.5 | 4.5 |
Креді Агріколь Банк | 28.68 | 18.33 | 23 | 4 |
Кредобанк | 35.48 | 23.99 | 22 | 4 |
А-Банк | 23.77 | 13.9 | 28.4 | 3 |
Таскомбанк | 18.44 | 12.62 | 19.4 | 3 |
ПроКредит Банк | 23.06 | 13.42 | 13.6 | 3.5 |
Південний | 23 | 11.5 | 17.9 | 3 |
Банк Кредит Дніпро | 27.05 | 19.65 | 28.3 | 3 |
Банк Восток | 23.47 | 15.83 | 11.2 | 3 |
МТБ Банк | 13.94 | 10.56 | 20.4 | 2.5 |
Правекс Банк | 24.46 | 22.5 | Н.д. | 3 |
Дджерело: дані НБУ, розрахунки Mind
Що буде після стрес-тестів? Наступним кроком, який планує Нацбанк, стане посилення правил гри на банківському ринку. Регулятор уже повідомив, що відновлює раніше зупинені регуляторні вимоги і запроваджує нові. Усі ці процеси будуть поетапними, але їхній старт намічено вже на грудень 2023 року.
- З 29 грудня 2023 року банки відніматимуть 100% непрофільних активів зі свого капіталу (зараз віднімається лише 75% таких активів).
- З 1 січня 2024 року при розрахунку коефіцієнта покриття ліквідності (LCR) банки зможуть враховувати не більше 60% коштів на коррахунках в інших банках (зараз – до 80%).
- З 1 січня 2024 року розпочнеться впровадження механізму оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP). Він необхідний, аби підтримувати капітал лише на рівні, достатньому для покриття можливих збитків і ризиків, властивих діяльності банку.
- Протягом 2024 року будуть оновлені вимоги щодо структури капіталу та нормативів достатності капіталу банків, а також встановлені вимоги щодо оцінки достатності внутрішньої ліквідності (ILAAP). Це дозволить загалом удосконалити підходи до управління ризиками у банках.
Усі ці плани НБУ ще раз доводять, що стрес-тести проходять успішно. Якби в банків справи були кепські (на межі банкрутства), навряд чи Нацбанк нагнітав би регуляторний тиск.
Крім того, посилення вимог до капіталізації та впровадження оновлених стандартів управління ризиками має підвищити надійність банківської системи до несприятливих подій у майбутньому. Тому навіть якщо війна затягнеться надовго, банки будуть до цього готові, зможуть зберегти свою стійкість і захистити гроші клієнтів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].