Затяжна війна продовжує викачувати гроші з державної скарбниці. Зокрема це пов'язано з дедалі більшими витратами на безпеку та оборону, обсяг яких за підсумками 2024 року перевищить 2 трлн грн, тобто становитиме приблизно третину ВВП України.
При цьому дефіцит державного бюджету у 2024 році досягне 1,8 трлн грн, або близько 24% ВВП. Але грошей для його покриття катастрофічно не вистачає. Тому Україна продовжує шукати в міжнародних партнерів кошти для того, щоб залатати бюджетні «дірки».
Втім питання внутрішньої мобілізації ресурсів (запозичення за рахунок військових облігацій, податки та збори), як і раніше, на порядку денному. Потреба у грошах настільки велика, що депутати в жовтні ухвалили поправки до Податкового кодексу про підвищення ставок військового збору й окремих податків, що стало вкрай неприємною новиною для бізнесу, на який ляже податковий тягар.
Крім того, Міністерство фінансів разом із Національним банком продовжують агітувати за вкладення в ОВДП, кошти від яких мають іти не лише на бюджетні потреби, а й на інші цілі, пов'язані з відновленням економіки.
У 2025 році наповнення державного бюджету стане для влади ще нетривіальнішим завданням. Грошей в економіці більше не стає, бізнес задушений податками, а іноземні партнери (насамперед Міжнародний валютний фонд) уже відкрито заявляють, що Україні потрібно розраховувати здебільшого на ті кошти, які вдається акумулювати всередині країни.
Mind проаналізував, з якими результатами фіскальний сектор закінчує 2024 рік і які виклики постануть перед сферою держфінансів у 2025 році.
Успіх року: міжнародні партнери знову врятували держбюджет
Попри ризик зриву закордонної грошової підтримки на початку 2024 року, Україна таки отримає необхідний обсяг річного фінансування.
Йдеться про суму у $42 млрд, з якої за 11 місяців надійшло $32,4 млрд. Отже, на грудень залишалося трохи менше ніж $10 млрд. З них уже близько $4,3 млрд (4,1 млрд євро) виділив Європейський Союз, $1 млрд – Японія та Велика Британія за спільною програмою зі Світовим Банком і ще $1 млрд – США як гранту, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Також у другій половині грудня МВФ погодив новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Щоправда, частка грантів у міжнародному фінансуванні України 2024 року становить менше 30%, решта 70% коштів – це позики, переважно пільгові. Але їх рано чи пізно доведеться повертати.
У 2025 році план зовнішнього фінансування – не менше ніж $38 млрд. Цих коштів має вистачити для того, щоб покрити левову частку бюджетного дефіциту в розмірі 1,64 трлн грн.
Як і в минулі роки Україна розраховує на грошову підтримку з боку США (хоча через зміну влади грошовий потік зі Штатів може вичерпатися), на Євросоюз у рамках трирічної програми фінансування Ukraine Facility на 50 млрд євро та на надходження від заморожених активів рф у сумі близько $22 млрд.
Провал року: зростання податкового тиску
Ще влітку 2024 року розпочалася дискусія щодо необхідності збільшити податкові надходження до держбюджету, щоб додатково знайти близько 500 млрд грн на потреби безпеки та оборони.
У результаті в парламенті з'явився законопроєкт №11416, який після доопрацювання трансформувався в законопроєкт №11416-д. Його Рада ухвалила в жовтні, і відповідний закон за №4015-IX набув чинності з 1 грудня.
Головними нормами стало підвищення базової ставки військового збору з 1,5% до 5%; запровадження військового збору в розмірі 10% мінімальної зарплати підприємців – платників 1 та 2 групи єдиного податку; запровадження військового збору в обсязі 1% від доходу підприємців 3 групи єдиного податку; підвищення ставки податку на прибуток для банків із 25% до 50% та підвищення ставки податку на прибуток для інших фінустанов (крім страховиків) з 18% до 25%.
Бізнес-спільнота сприйняла ці новації доволі критично, оскільки така радикальна зміна податкової політики може призвести не тільки до закриття компаній і ліквідації фізосіб-підприємців (за даними Opendatabot, з початку дії закону № 4015-IX понад 22 000 ФОП припинили роботу), а й до їхньої міграції в «тінь».
Отже, держбюджет усе одно не отримає відчутного припливу коштів. Причому навіть офіційні прогнози щодо податкових платежів доволі скромні. Нові податкові правила й умови у 2025 році мають додатково забезпечити 141 млрд грн, це приблизно 7% загального плану податкових надходжень, який становить 2 трлн грн.
Але депутати не планують зупинятися на досягнутому. Вже у першій половині 2025 року Рада може повернутися до перегляду податків. Найімовірніший сценарій, який згадував у тому числі й МВФ – це підвищення ПДВ. Його нова ставка може бути зафіксована на рівні 22% проти нинішніх 20%.
Виклик року: масштабна детінізація бізнесу
Державна податкова служба (ДПС) з ініціативи народних депутатів разом із правоохоронними структурами ще на початку 2023 року зробила перші кроки щодо детінізації окремих сфер бізнесу.
Першою було розкрито схему міскодингу (підміни платежів) за участю онлайн-казино, банків та платіжних систем. Після цього фіскали та силовики взялися за ринок підакцизної продукції. У 2024 році в поле зору податкових органів потрапили інтернет-торгівля та великі мережі електроніки й побутової техніки. Сумарно лише за 10 місяців 2024 року надходження до держбюджету від детінізації у валютному еквіваленті сягнули $1,67 млрд.
За даними податково-фінансового комітету Ради на початок грудня, алкогольна галузь збільшила за рік виручку на 25%, а сплату податків – на 1,8 млрд рік. Паливний бізнес наростив сплату податків на 5,6 млрд грн. Ринок азартних ігор поповнив з початку 2024 року держбюджет на 16 млрд грн. А легальні обороти у сфері торгівлі протягом року збільшилися на 34%, або на 105,6 млрд грн.
Компаніям і підприємцям, які ігнорують сплату податків, особливо розслаблятися не варто. У 2025 році кампанія з детінізації продовжиться. Акцент буде не лише на закритті нелегальних цехів із виробництва алкоголю або на ліквідації підпільних казино, а й на «виведення на світло» майданчиків із продажу автомобілів із пробігом (для цього парламент уже ухвалив окремий законопроєкт №9083) та на боротьбу із зарплатами у «конвертах», обсяг яких становить приблизно 100 млрд грн на рік.
Угода року: реструктуризація єврооблігацій на $23 млрд
Влітку Мінфін почав вести перемовини з кредиторами, які є власникам єврооблігацій України. Метою було відстрочити виплати та переглянути умови погашення суверенного боргу на суму $23,4 млрд.
У підсумку сторони дійшли наступної угоди: Україна випускає на заміну «старим» єврооблігаціям нові цінні папери:
Дохідність паперів поступово зростатиме і становитиме від 1,75% у 2024–2025 роках до 7,75% у 3034–3036 роках.
Погашення єврооблігацій було відстрочено на 5 років до 2029 року. Крім того, протягом 2025–2028 років економія для держбюджету на обслуговуванні зовнішнього боргу становитиме $11,4 млрд, а на горизонті до 2023 року – $22,8 млрд. До 2029 року Україна щорічно витрачатиме на обслуговування єврооблігацій від $200 до $800 млн на рік.
З урахуванням накопиченого державного боргу, який уже впритул наблизився до 100% ВВП (його обсяг $155 млрд на 1 листопада 2024 року), ця угода безумовно вигідна для України.
Проте у 2025 році все одно доведеться повернути іноземним кредиторам суттєву суму. Виплати на погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу з держбюджету становитимуть близько $7,5 млрд, що, втім, все одно на 63% менше, ніж у 2024 році.
Інтрига року: перезавантаження БЕБ та Держмитниці
Верховна Рада у 2024 році таки спромоглася на законодавчому рівні запустити процес реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної митної служби (ДМС).
Для цього парламент у червні ухвалив законопроєкт №10439 (закон № 3840-IX), у якому прописані правила конкурсного відбору директора БЕБ, а у вересні – законопроект № 6490-д (закон № 3977-IX), який регулює порядок призначення голови Держмитниці. Також згадані закони встановлюють вимоги до профпридатності інших співробітників цих органів, до їхньої переатестації, передбачають механізми контролю за діяльністю БЕБ і ДМС.
Але головна інтрига, звісно, була саме у відборі керівників відомств. Особливо після того, як колишні посадовці стали фігурантами гучних скандалів.
У лютому 2023 року Кабінет Міністрів звільнив майже все керівництво митниці, зокрема виконувача обов'язків голови В'ячеслава Демченка. Це сталося після серії обшуків у структурах ДМС, які виявили схеми розкрадання експорту українського зерна.
У квітні 2023 року Кабмін звільнив із посади директора БЕБ Вадима Мельника, якого неодноразово критикували за те, що відомство під його керівництвом скопіювало модель поведінки податкової міліції й тиснуло на бізнес.
Проте під кінець 2024 року конкурси з вибору кандидатів на посаду глав БЕБ і ДМС так і не проведені. Бюро оголосило початок приймання документів від потенційних претендентів із 24 грудня, крайній строк подання – 24 січня 2025 року. А щодо конкурсу на місце керівника Держмитниці й досі немає жодних даних.
Тому, хто саме очолюватиме БЕБ та ДМС, і чи буде чергова спроба їх реформування успішною, стане відомо лише у 2025 році.