Ринок криптоактивів в Україні готується до запровадження законодавчого регулювання. Ще 8 квітня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оприлюднила матрицю оподаткування віртуальних активів, яку детально розібрав Mind.
24 квітня група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №10225-д. Заявлена мета – врегулювання обігу та оподаткування цифрових активів в Україні.
За оцінками авторів законопроєкту, якби ринок криптовалют був легалізований раніше, то за 2021–2024 роки державний бюджет мав би 8,3 млрд грн податків від криптобірж і понад 6,5 млрд грн від платників податків – фізосіб.
Документ містить проєкт нового закону «Про ринки віртуальних активів», який визначає правовий статус криптовалют, механізм регулювання цієї сфери, порядок допуску на ринок учасників. Також законопроєктом передбачені зміни до Податкового кодексу (ПКУ), фіксуються принципи та порядок оподаткування операцій із віртуальними активами.
Нагадаємо, що в лютому 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». Але він так і не набув чинності, оскільки депутати не внесли зміни до ПКУ.
Фінансово-податковий комітет парламенту вже затвердив новий депутатський проєкт до голосування. І, якщо парламент ухвалить його протягом найближчих місяців, більшість нових норм набудуть чинності з 1 січня 2026 року, а з 2027-го буде фактично впроваджено оподаткування операцій із віртуальними активами.
Mind розбирався, які «сюрпризи» чекають на трейдерів і криптоентузіастів в Україні.
Віртуальним активом вважатиметься різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається з використанням технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Віртуальні активи не можуть бути засобом платежу на території України. Тобто сплатити криптовалютою товари чи послуги без її конвертації у гривню не вийде.
Віртуальні активи будуть поділені на дві основні групи:
Факт володіння віртуальним активом підтверджуватиме наявність криптографічного ключа. Тобто це ключ, який забезпечує доступ до біржового або будь-якого іншого гаманця, де зберігаються токени.
Учасниками крипторинку в Україні можуть бути оператори, які забезпечують можливість торгівлі віртуальними активами (біржі), надають послуги переведення криптовалюти, емітенти віртуальних активів, майданчики обміну криптоактивів на фіатні валюти.
Послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів, у тому числі зможуть надавати банки, небанківські установи й оператор поштового зв'язку («Укрпошта»), які мають ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, емітенти електронних грошей, інвестиційні компанії та інші учасники ринків капіталу.
Регуляторні функції виконуватимуть Нацбанк і ще один державний орган. Хто саме посяде місце співрегулятора – вирішить Кабінет Міністрів разом із НБУ (наприклад, це може бути НКЦПФР).
Хоча автори законопроєкту не виключають, що саме Нацбанк матиме одноосібне право нагляду за крипторинком.
Регулятор(и) у сфері віртуальних активів взаємодіятиме(муть) з Державною податковою інспекцією (ДПС) та з органами контролю іноземних держав. У тому числі інформацію про операції з криптоактивами отримуватиме Державна служба фінансового моніторингу.
Уточнимо, що далі за текстом під регулятором мається на увазі Нацбанк та інше відомство, яке може набути відповідні повноваження.
Юридичні особи, які мають намір здійснювати в Україні діяльність, пов'язану з обігом віртуальних активів (наприклад, криптобіржі), будуть зобов'язані пройти авторизацію – процедуру допуску на ринок.
Криптобіржі, розташовані в Україні, можуть бути створені у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю.
Для проходження авторизації біржа надає регулятору крипторинку:
Іноземні криптобіржі, якщо хочуть працювати на українському ринку, зможуть проходити авторизацію у спрощеному форматі. Щоправда, якою саме буде процедура – незрозуміло, параметри спрощеної авторизації має визначити регулятор.
Для банків, небанківських фінустанов, інвесткомпаній, які вирішать проводити операції з криптовалютою, також буде передбачено окрему процедуру авторизації.
Вони повинні повідомити регулятора не менш ніж за 40 робочих днів про свої плани надавати послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів. Повний перелік документів і вимоги до даних, які знадобляться для авторизації банків та інших фінустанов, теж затвердить регулятор.
За надання послуг на крипторинку без авторизації передбачено відповідальність у розмірі до 5% виручки, яку одержав порушник. Максимальний штраф може сягати 200 млн грн.
Операції з віртуальними активами після затвердження законодавчих змін підпадають під оподаткування.
Об'єктом оподаткування буде річний прибуток – різниця між доходом від продажу криптовалюти та витратами на її придбання. Якщо від операцій із віртуальними активами отримано збиток, його буде перенесено на наступні періоди до повного погашення за рахунок майбутнього прибутку.
Для того щоб виникло податкове зобов'язання, віртуальні активи мають бути продані за реальну (фіатну) валюту.
Це саме та модель оподаткування, про яку йшлося в концепції НКЦПФР і яку вже описував Mind.
Тобто якщо за 1000 грн купити криптовалюту, провести з нею на біржі кілька угод і потім продати цю криптовалюту за 1200 грн, то прибуток становитиме 200 грн і з нього стягуватиметься податок на доходи фізосіб (ПДФО).
Річний прибуток від криптоактивів, який не перевищує одну мінімальну зарплату (у 2025 році це 8000 грн), звільнено від сплати податків. Крім того, не підлягають оподаткуванню операції з обміну одного виду цифрових активів на інший, прибуток у формі віртуальних активів, отриманих внаслідок майнінгу або роздачі токенів учасникам криптопроєктів (airdrop).
Стандартна ставка податку становитиме 18%. Але для тих платників податків, які задекларують прибуток від криптоактивів за 2026 рік, діятиме пільгова ставка в розмірі 5%.
Про те, чи буде з прибутку від криптовалюти стягуватися військовий збір, у законопроєкті згадки немає. Також операції з віртуальними активами не будуть об'єктом оподаткування ПДВ (крім операцій із NFT та продажу криптоактивів, які засвідчують право власності на майно чи надання послуг).
Щодо декларування та ведення обліку операцій із віртуальними активами, то платник податків відображатиме прибуток у звичайній податковій декларації про майновий стан і доходи. Першу таку декларацію потрібно буде подати у 2027 році за 2026 рік, перша сплата податків – теж у 2027 році.
Оскільки декларування прибутку від криптоактивів відбуватиметься на загальних підставах, то штрафні санкції за порушення будуть стандартними. А саме: за неподання / невчасне подання декларації – 340–1020 грн, за приховування прибутку та ухилення від сплати податків – 25–50% несплаченого податкового зобов'язання.
Постачальники послуг, пов'язані з обігом віртуальних активів, протягом 60 днів із дати проходження авторизації в регулятора будуть зобов’язані звернутись із заявою для взяття на облік у податкових органах.
Після цього учасники крипторинку щороку до 31 січня подаватимуть до ДПС річний звіт про операції з криптовалютами, які проводять резиденти України. Дані про своїх користувачів криптомайданчики зберігатимуть 5 років.
За ігнорування постановки на облік ДПС штрафуватиме учасників ринку на суму, еквівалентну 20 мінімальним зарплатам (160 тис. грн у 2025 році). За неподання щорічного звіту до податкової передбачено штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн), а несвоєчасне подання такого звіту тягне штраф у сумі 0,5 мінімальної зарплати (4000 грн) за кожен день прострочення.
Якщо виходити із загальної концепції регулювання ринку віртуальних активів та оподаткування операцій із криптовалютами, вимальовується така картина:
1. Обіг віртуальних активів буде можливим лише за умови, що випуск (емісія) токена відповідає вимогам законодавства. Для цього емітент має попередньо узгоджувати випуск будь-якого цифрового активу з регулятором, без схвалення якого криптовалюта не потрапить на біржі, що авторизовані в Україні.
2. Надання послуг з емісії, купівлі-продажу й обміну криптовалют резидентам України вимагатиме того, щоб біржі та інші оператори ринку легалізували свою діяльність в Україні. І це не лише авторизація в регулятора, а й постановка на облік у ДПС. Залишається лише питання, як органи контролю зможуть впливати на криптомайданчики, які зареєстровані в інших країнах і не підпадають під вимоги українського законодавства, але все одно надають послуги українцям. Адже відповідальності для фізосіб за реєстрацію на неавторизованих в НБУ та ДПС біржах не передбачено.
3. Принципи регулювання крипторинку будуть багато в чому схожі на ті правила, за якими працює фінансовий і фондові ринки. Це стосується як авторизації бірж та інших учасників, так і їхньої відповідальності за порушення – емісію токенів без попереднього її схвалення, інсайдерську торгівлю та несанкціоновану рекламу віртуальних активів. Регулятор зможе проводити перевірки криптомайданчиків, штрафувати їх і навіть відкликати авторизацію.
4. Запровадження оподаткування операцій із віртуальними активами призведе до зростання фіскального та адміністративного навантаження на платників податків, яким доведеться самостійно вести облік усіх операцій, розраховувати податкові зобов'язання, зберігати документи, що підтверджують угоди з криптовалютою.
При цьому коректно вирахувати прибуток від операцій із віртуальними активами буде складно, адже потрібно враховувати різкі рухи ціни криптовалют, біржові комісії, курсові різниці. До того ж активні трейдери можуть закривати сотні та тисячі угод на місяць, що робить облік громіздким та обтяжливим. Тому в податкових деклараціях неминучі помилки та неточності, що призведе до штрафів із боку ДПС.
5. Оскільки предметом оподаткування буде саме прибуток, який виводиться у фіатну валюту, слід чекати на посилення контролю за операціями з продажу криптовалюти в р2р-форматі. Тобто коли фізособа отримує кошти в гривні на банківську картку або рахунок, а натомість відправляє іншій фізособі еквівалентну суму в криптовалюті.
Інакше кажучи, моніторинг карткових переказів із боку НБУ та банків стане жорсткішим, навіть до запровадження лімітів та обмежень на трансакції, пов'язані з обміном віртуальних активів на «живі» гроші.
На цей момент складно прогнозувати, у якому вигляді законопроєкт №10225-д буде прийнятий. З великою ймовірністю він буде доопрацьований та змінений між першим і другим читанням. Але фундаментально ринок віртуальних активів рухається до впровадження державного нагляду й обов'язкової сплати податків із тих доходів, які отримують трейдери та інвестори від криптовалют.