Продав біткоїн – заплати 23% до держбюджету. Як планують оподатковувати криптовалюти в Україні?
На інвесторів чекають великі штрафи та проблеми з податковою
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оприлюднила матрицю оподаткування віртуальних активів.
Документ, який підготувала Нацкомісія, не є проєктом закону. Це швидше базова концепція моделі оподаткування операцій із криптовалютами, що може знайти своє відображення в законодавстві. Переглянути матрицю можна тут.
Нагадаємо, що депутати ще на початку 2022 року спробували врегулювати ринок віртуальних активів в Україні.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи» (наразі це закон №2074-IX), норми якого визначають правовий статус і класифікацію цифрових активів, підходи до регулювання цього ринку, умови авторизації криптовалютних бірж в Україні та заходи фінансового моніторингу.
Для того щоб цей закон набув чинності, парламент мав додатково ухвалити зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій із цифровими активами. Але через війну цього так і не сталося.
І ось українська влада вирішила зробити чергову спробу взяти крипторинок під контроль. Навіть у тексті Меморандуму з МВФ сказано про те, що необхідну законодавчу базу буде розроблено не пізніше жовтня 2025 року. Отже, є ймовірність, що вже з 2026 року криптоактиви в Україні стануть об'єктом оподаткування.
Mind проаналізував, які ідеї збирається просувати та матеріалізувати НКЦПФР щодо оподаткування криптовалют.
Яка податкова база та підходи до нарахування податків
Оподаткуванню підлягатиме дохід від операцій із цифровими активами.
Щоправда, про оподаткування доходу, отриманого саме у криптовалюті, не йдеться. Бо незрозуміло, як коректно обліковувати й розраховувати такий дохід.
Отже, під оподаткування, найімовірніше, потраплятиме лише той дохід, який виводиться у фіатну валюту (гривню, долар, євро).
Умовно кажучи, інвестор завів на біржу $100, конвертував їх у стейблкоїни (нехай це будуть USDT), і купив за ці стейблкоїни криптовалюту (скажімо, біткоїн). Після цього він продав біткоїни за USDT та перевів цифрові активи назад у «живі» гроші, отримавши на руки з урахуванням доходу $120. З різниці у $20 і стягуватиметься податок.
НКЦПФР уточнює, що визнання доходу саме в момент отримання, зокрема шляхом обміну (відчуження) криптовалюти на інші активи, – стандартний підхід країн ЄС.
Як альтернатива може бути розглянутий варіант оподаткування доходу, який розрахований у стейблкоїнах, без виведення у фіатну валюту. Наприклад, інвестор мав на біржовому гаманці 100 USDT, за декілька місяців ця сума зросла до 150 USDT. Відповідно зароблені 50 USDT – дохід, з якого доведеться сплатити податок.
До речі, оподатковуватися буде не тільки дохід від торгових операцій (трейдингу) або інвестицій, а й дохід, отриманий від:
- майнінгу (процесу видобування цифрових активів, у результаті якого виплачується винагорода у вигляді криптовалюти);
- стейкінгу (розміщення криптовалюти на зберігання на біржових та інших гаманцях в обмін на пасивний дохід, своєрідний аналог банківського депозиту)
- airdrop (роздачі токенів за участь у різних проєктах та активностях).
Який розмір податкових ставок
Передбачається, що дохід від операцій із криптоактивами оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18% і додатково стягуватиметься 5% військового збору. По суті, це нічим не відрізняється від того, як зараз оподатковуються інші доходи в Україні.
Водночас для окремих видів операцій може застосовуватися знижена ставка ПДФО – 9% чи 5%. Наприклад, це можуть бути віртуальні активи, вартість яких прив'язана до реальних (фіатних) валют, тобто стейблкоїни.
Крім того, НКЦПФР порушує питання можливості застосування ПДВ до операцій із віртуальними активами. Але досвід інших країн (держав ЄС зокрема) показує, що здебільшого транзакції з криптовалютами ПДВ не оподатковуються.
Винятком є продаж товарів / послуг за криптовалюту та майнінг. У низці європейських країн (Німеччині, Польщі, Італії) отримання цифрових активів як засобів платежу, а також дохід від майнінгу, який провадиться як підприємницька діяльність, підлягають оподаткуванню ПДВ. Тому не виключено, що й в Україні буде використано такий підхід.
Джерело: презентація НКЦПФР
Які варіанти податкових пільг
Можливо, оподатковуватимуться не всі операції з криптовалютою.
НКЦПФР зазначає, що в деяких країнах існує мінімальна сума, у межах якої доходи від віртуальних активів не підлягають оподаткуванню. Наприклад, у Литві звільнено від сплати податків річний дохід до 500 євро від усіх операцій із криптовалютою, у Німеччині – 600 євро доходу від короткострокових операцій, а в Чехії – еквівалент 3900 євро річного доходу від цифрових активів.
Окремі держави виводять із-під оподаткування довгострокові вкладення (накопичення) у криптовалюті незалежно від суми. Наприклад, у Португалії дохід не оподатковується, якщо між купівлею та продажем віртуальних активів минуло не менше 365 днів.
Зазвичай не стягується податок з операцій дарування та пожертвування криптовалют і з переказів цифрових активів між гаманцями, які належать одному платнику податків.
Як організують адміністрування та облік
Найбільше складнощів виникатиме з тим, як коректно враховувати, відстежувати та контролювати операції з віртуальними активами.
Не зовсім зрозуміло, як коректно фіксувати операції з віртуальними активами саме для цілей оподаткування. Особливо якщо не відбувається виведення криптовалюти (у тому числі й стейблкоїнів) у фіатну валюту. У торгових майданчиків (криптовалютних бірж) зазвичай відсутні документи, які, наприклад, підтверджують витрати платника податків на придбання віртуальних активів. А без визначення цих витрат неможливо розрахувати чистий дохід, з якого сплачується податок.
У багатьох випадках визначити прибуток взагалі є непосильним завданням. Особливо коли портфель інвестора представлений великою кількістю різних токенів. Адже це можуть бути не тільки стейблкоїни, вартість яких більш-менш зрозуміла та прив'язана до фіатних валют (USDT, USDC), а й віртуальні активи, які такої прив'язки не мають, а їхній курс у моменті може змінюватися на десятки та сотні відсотків.
Ба більше, операції із цифровими активами інвестор може здійснювати як на централізованих біржах (Binance, OKX, Bybit), що піддається хоч якомусь обліку, так і на децентралізованих майданчиках, де ідентифікувати та відстежити трансакції дуже складно. У результаті, достовірно зрозуміти, отримав інвестор дохід чи збиток із такого портфелю, як і розрахувати податкові зобов'язання, майже неможливо.
Тому одна з ідей полягає в розмежуванні обліку різних категорій віртуальних активів. Тобто замість того, щоб змішувати «тепле і м'яке», дохід від стейблкоїнів та інших криптовалют (наприклад, з біткоїна або ефіра) розраховуватиметься окремо.
На думку НКЦПФР, такий поділ операцій дозволить усунути проблему маніпулювання збитками, коли дохід від стейблкоїнів перекриватиметься витратами від токенів, які мають суттєві коливання курсу. Адже за допомогою такої схеми інвестор замість доходу зможе декларувати збитки та цілком легально уникати оподаткування.
Але фінальний підхід до обліку має бути повністю врегульований із погляду документообігу. А для цього відомства, які отримають регуляторні повноваження на ринку віртуальних активів, мають закріпити у своїх нормативно-правових актах перелік та форми первинних документів, на які спиратиметься ДПС при розрахунку та контролі податкових зобов'язань.
Хто виконуватиме функції податкового агента
Згідно з чинним податковим законодавством, в Україні функції податкових агентів щодо операцій з інвестиційними активами виконують учасники фондового ринку (інвесткомпанії, брокери та інші).
Вони ведуть облік угод, розраховують податкові зобов'язання кожного клієнта, утримують відповідну суму з доходу та передають інформацію до податкових органів.
Теоретично такий підхід може застосовуватись і до криптовалют. Тобто всі турботи, пов'язані зі сплатою податків і звітністю, візьме на себе біржа.
Але якщо інвестор купив криптовалюту на одному майданчику, а потім перевів її на інший і там продав, то біржі фізично не зможуть коректно обчислити дохід та податкові зобов'язання.
НКЦПФР пропонує варіант, за якого торгові майданчики лише подаватимуть до українських податкових органів звітність про угоди своїх користувачів. А ось сплата податків ляже на плечі інвесторів.
Від бірж податкова отримуватиме дані про обмін фіатних валют на цифрові валюти; про угоди з криптоактивами; про перекази криптовалют.
Інформацію про користувачів до ДПС передаватимуть біржі, які зареєстровані не тільки в Україні (а таких одиниці), а й торгові майданчики з іноземною пропискою. Щоправда, для цього закордонним біржам потрібно буде мати українське представництво й стати на облік у ДПС.
Як фіскали діставатимуть інформацію з торгових майданчиків, які не захочуть легалізуватися в Україні, – незрозуміло. Адже, якщо біржа зареєстрована на умовних Сейшельських островах, вона не зобов'язана звітувати перед українською податковою.
Швидше за все, ДПС отримуватиме відомості про користувачів таких бірж у рамках автоматичного обміну податковими даними (CRS), який почав функціонувати 2024 року й дозволяє податковій відстежувати фінансові рахунки українців за кордоном.
Хто буде здійснювати регулювання крипторинку
У концепції НКЦПФР немає інформації про те, яке відомство отримає контролюючі функції у криптовалютній сфері.
Відповідно до згаданого закону №2074-IX, регуляторні повноваження мають розділити між собою НБУ та НКЦПФР. Крім того, наприкінці 2023 року в парламенті було зареєстровано два законопроекти про регулювання обігу віртуальних активів.
Проект за №10225 передбачав, що нагляд за цим ринком здійснюватиме тільки НКЦПФР, а його альтернативна версія за №10225-1 пропонувала зробити регулятором Міністерство цифрової трансформації.
Який варіант регулювання криптоіндустрії в Україні буде запропоновано цього разу – невідомо. Але перша заступник голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» повідомила, що це точно не буде Мінцифри, оскільки МВФ проти, щоб міністерство мало такі повноваження.
При цьому Рожкова уточнила, що після ухвалення нового закону про віртуальні активи НБУ розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти.
З цього можна зробити висновок, що Нацбанк точно буде залучений до нагляду за крипторинком. Можливо, частину повноважень отримає і НКЦПФР, враховуючи її активну участь у напрацюванні законодавчої бази.
Короткий підсумок: чого ж очікувати криптоінвесторам
Якщо виходити із загальної картини, то будь-який дохід від операцій із віртуальними активами – майнінг, купівля-продаж на біржі, пасивний заробіток від інвестицій – підлягатиме оподаткуванню.
Якщо не враховувати можливі винятки, наприклад пільги, то загальне податкове навантаження на криптодоходи становитиме 23%.
Хто буде податковим агентом – дилема. НКЦПФР між рядків згадує: якщо навісити на криптобіржі додаткове навантаження щодо нарахування та сплати податків, це відштовхне їх від українського ринку.
Тому цілком імовірно, що біржі лише ділитимуться з ДПС інформацією про користувачів, а декларування й сплату податків здійснюватимуть безпосередньо інвестори.
Тобто платники податків будуть зобов'язані в щорічній податковій декларації відобразити дохід від операцій із криптовалютами й самостійно розрахувати суму ПДФО та військового збору. ДПС у свою чергу звірятиме дані в деклараціях із тією інформацією, яку подають біржі, та звертатиме особливу увагу на тих криптоінвесторів, які занижують податкові зобов'язання.
Водночас деякі питання поки що залишаються без відповіді.
Як будуть відстежуватися й контролюватись операції між небіржовими (некастодіальними) гаманцями, чимало яких є анонімними? Асоціювати їх із конкретною людиною неможливо.
Як на оподатковуваний дохід впливатимуть коливання курсу (курсові різниці) фіатних валют, у яких інвестор фіксує прибуток, і стейблкоїнів, які також можуть стати об’єктом оподаткування?
Та й найголовніше, невідомо якою буде відповідальність за недекларування та за несплату податків?
Втім, якщо відштовхуватися від Податкового кодексу, неподання декларації про доходи тягне за собою штраф від 340 до 1020 грн, а ухилення від сплати податків передбачає штраф від 25% до 50% суми несплаченого або недоплаченого податкового зобов'язання.
Через складнощі розрахунку доходу від операцій із віртуальними активами в деклараціях неминучі помилки та ненавмисне заниження сум податків. І, якщо підхід до застосування санкцій за порушення в частині оподаткування криптовалют буде таким самим, як зараз у ПКУ, на інвесторів чекають великі штрафи та проблеми з податковою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
