Скільки податків доведеться платити власникам крипти вже з літа?
Та хто регулюватиме операції з віртуальними активами
6 лютого голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пообіцяв, що до літа 2025 року в Україні буде офіційно легалізовано криптовалюту. Основна частина відповідного законопроєкту вже нібито повністю готова. Зараз точаться жваві дискусії щодо механізмів фінансового моніторингу операцій із криптовалютами та їх оподаткування.
Загалом ці обговорення тривають уже не перший рік. На сьогодні представлено два проєкти законів: від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Міністерства цифрової трансформації. У першому випадку йдеться про жорстке регулювання, а от проєкт Мінцифри передбачає поступове підвищення базової ставки. «Мінцифра розробила законопроєкт, але, скажімо так, більш консервативні сили не дають можливості йому відбутися, тому ми п’ять років живемо в повній «тіні» і недоотримуємо мільярди гривень у бюджет», – казав віцепрем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. До якої ставки тяжіють гравці ринку? Які шанси прийняти законопроєкт в обіцяні терміни? Які податкові ставки в ньому будуть зафіксовані? Mind шукав відповіді на ці запитання.
За якими правилами наразі регулюється оподаткування крипти? У 2022 році парламентарі ухвалили законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який міг набути чинності лише після внесення змін до Податкового кодексу. Підготовку документа здійснювала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Законопроєкт ухвалили, однак через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не набуло чинності. Уже під час повномасштабної війни депутати намагалися заповнити цю «прогалину», втім поки що безрезультатно. «Це призводить до стагнації у криптоіндустрії, операції з криптовалютами перебувають «у тіні», – говорить юрист криптоспільноти Crypto Crew Максим Шкльода.
Хоча законодавчо питання оподаткування операцій із цифровими активами ще не врегульоване, податкова служба може змусити сплатити податок на прибуток від криптовалют, якщо виявить несплату.
Податкова роз’яснює: наразі дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний. Оподаткування таких доходів прописано у ст. 170 Податкового кодексу, де зазначено: ставка податку становить 18% та 1,5% – військовий збір.
Які зміни пропонують запровадити депутатам? Нині подані законопроєкти №10225 і №10225−1, які повинні були б закрити законодавчі дірки. Ключовим питанням, на думку керівника податкової практики юридичної групи LCF Андрія Реуна, залишається розмір ставки ПДФО, яка має застосовуватися до таких операцій. Відповіді в обох законопроєктах різняться. Автори проєкту №10225 пропонують стягувати 18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору. «Очевидно, що така ставка не заохочуватиме «криптанів» до декларування своїх доходів, допоки це буде можливо», – прогнозує Андрій Реун.
Член НКЦПФР Юрій Бойко запевняє: податкова частина законопроєкту №10225 значно відрізняється від тієї редакції, яку у свій час презентувала комісія. «Проєкт, що пропонувала НКЦПФР, містив пільгу щодо звільнення від оподаткування загального доходу, отриманого платником податку протягом звітного року, якщо він не перевищує ста мінімальних заробітних плат. Крім того, було запропоновано, щоб прибуток від продажу віртуальних активів підлягав оподаткуванню для фізичних осіб за ставкою 5%, якщо вони перебували у власності платника податку понад один рік», – говорить Бойко.
Тобто фактично ринком гуляла чутка про те, що автор законопроєкту №10225 просуває документ Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Однак регулятор спростував цю версію. Бойко пояснює: навіть при таких пропозиціях, що дозволили б оподатковувати лише дійсно суттєві доходи та стимулювати довгострокове використання коштів від інвестування у віртуальні активи, комісія мала чимало відгуків від ринку, що такий підхід не є прийнятним.
Чому проєкт від Нацкомісії не сподобався Мінцифрі? Противником законопроєкту №10225 стала криптоспільнота на чолі з Мінцифрою. Міністерство запропонувало альтернативний – №10225-1. «Проєкт закону від Мінцифри пропонує менш жорсткий підхід із диференційованими ставками податку», – аналізує юрист Juscutum В'ячеслав Златін. Законопроєкт передбачає поступове підвищення ПДФО на операції з віртуальними активами. Спочатку ставка буде 5%, через три роки – 9% і ще через п’ять – 18%. Втім ці правила діятимуть лише для тих, у кого сума інвестиційного прибутку не перевищить 7 млн грн на рік.
«Це фактично «косметичний ремонт» закону «Про віртуальні активи» № 2074-IX від 17.02.2022, що залишає в силі старі недоліки, за які його досить сильно критикували, як то забезпечення низького рівня захисту споживачів і майже повна відсутність ефективних механізмів протидії потенційним зловживанням на ринку віртуальних активів», – каже Бойко.
Мінцифри вважає, що при початковій мінімальній ставці більша ймовірність, що громадяни будуть готові вийти з «тіні», задекларувати власні доходи та сплатити податок.
«Правильно було б встановити пільгові періоди оподаткування операцій із віртуальними активами для фізичних осіб. Це сприятиме запуску легального ринку криптоактивів», – стверджує Шкльода.
Що пропонують як альтернативу? За концепцією Мінцифри, держава отримуватиме інформацію, які загальні надходження до бюджету при ставці 5%, 9% і 18%. «Допускаємо, наочно буде підтверджено тезу, що менша ставка призводить до більшого обсягу податкових надходжень до державного бюджету. Тоді це буде дуже сильним аргументом на користь того, що зменшені ставки вигідні не тільки громадянам, а й державі», – говорить директорка директорату цифрової економіки Мінцифри Юлія Пархоменко.
Цю думку поділяють не всі. «Запровадження зниженої ставки податку, наприклад 5%, для всіх операцій з віртуальними активами потребуватиме перегляду такої ставки й для операцій із цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Інакше отримуємо юридичний арбітраж між ринками капіталів і ринком віртуальних активів, коли токенізація буде використовуватися виключно для отримання меншої ставки податку», – вважає Бойко.
Який проєкт, найімовірніше, «проб’ється» до Верховної Ради? Зараз розробляється третій законопроєкт, який має синхронізувати №10225 та №10225-1. «Цілком імовірним вбачається сценарій, за яким профільний Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалить рішення про розробку ще одного доопрацьованого проєкту, який і буде виноситися на голосування в парламенті», – раніше Mind казав Бойко.
Андрій Реун вважає, що можна виробити один загальний документ, об’єднавши два законопроєкти в один із застосуванням перехідного періоду щодо ставки ПДФО та включенням інших прогресивних норм із законопроєкту Мінцифри. Наскільки це реально? Вже лунають заяви від голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева проти пільгового періоду. Під час заходу «Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans» він розповів, що оподаткування доходів від крипти має відбуватися за моделлю інвестиційного прибутку. Депутат зазначає, що жодних бонусів чи пільг для криптовалют не буде з кількох причин.
Мжнародні експерти, з якими радяться щодо питань легалізації, вважають, що запровадження пільгового режиму може створити нерівномірне податкове навантаження на традиційні індустрії, які використовують криптовалюту. Натомість планується, що криптовалюта буде оподатковуватися на рівні, аналогічному іншим інвестиційним активам.
«Регулятор потрібен для захисту інвесторів від шахрайських дій і махінацій. Тому в питанні оподаткування ми за економічно виважений підхід, який розвиватиме індустрію. У нас також немає дискусій із Мінцифрою щодо відсоткової ставки. Це питання є компетенцією профільного комітету ВР та Міністерства фінансів, тому рішення буде за ними. А от у питанні регулювання, зважаючи на статистику ESMA, найчастіше регуляторами ринку віртуальних активів є ті самі регулятори, що й ринку капіталу. Тому ми вважаємо, що це наша роль, яку ми частково будемо ділити з Нацбанком», – зауважив голова НКЦПФР Руслан Магомедов.
Гетманцев – іншої думки. Він зазначає, що імовірно регулятором стане Нацбанк. Раніше розглядалися ще такі варіанти: або новий спеціальний орган, або НКЦПФР.
«Вважаю, що теоретично це мала б бути Національна комісія з цінних паперів. Але, на жаль, ми бачимо, що цей орган в Україні не є інституційно спроможним, аби опанувати відповідні відносини та врегулювати таким чином, як з довіреною йому галуззю справляється Національний банк… Тому вважаємо, що на сьогоднішньому етапі це повинен бути НБУ», – сказав він.
Коли буде ухвалено фінальний документ? Гетманцев повідомив, що перше читання законопроєкт з легалізації криптовалюти має пройти в І кварталі цього року. «Щодо строків, думаю, цілком імовірно [законопроєкт ухвалять до літа]. Робоча група при комітеті працює, основний текст пройшли, залишилася податкова частина та фінмон», – підтверджує Бойко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
