Медвинська територіальна громада, що на Київщині, цікава кількістю партнерів, разом із якими та за чиєї участі вона активно розвивається. Голова та його команда знайшли іноземних партнерів, які допомогли створити галузь телемедицини, залучили студентів-архітекторів до розробки концепції свого розвитку, завдяки участі Програми «U-LEAD з Європою» відкрили ЦНАП, який згодом перетворили на регіональний «Дія Центр». І не збираються зупинятись на досягнутому, маючи амбіцію увійти до списку лідерів серед усіх громад України.
Mind дізнався в Ігнатія Сергієнко, голови Медвинської громади, як на її життя вплинула війна, хто допоможе вибудувати цілу екосистему партнерств і що потрібно для надання послуг найвищої якості в сільській місцевості.
Медвинська громада
Медвинська територіальна громада розташована в центральній частині України, у Білоцерківському районі Київської області. Її назва походить від слів «мед» і «вино» – йдеться саме про вино, яке ще за часів Ярослава Мудрого робили з меду, стверджують місцеві.
Загальна проща – 23 300 га, з яких 15 000 га – сільськогосподарські землі, лісові угіддя, озера та ставки. Основний тип економічної діяльності – вирощування сільськогосподарських культур та їхня переробка, яка зараз перебуває у процесі розвитку. Населення громади станом на 2025 рік становить 4788 осіб та 195 внутрішньо переміщених осіб, які постійно проживають на території нашої громади.
Громада була сформована у два етапи. Перший припав на 2017 рік, коли були об’єднані два основні населені пункти. А у 2020 році, згідно з перспективним планом, затвердженим Кабінетом Міністрів, була сформована повноцінна територіальна громада, до складу якої входить 12 населених пунктів.
Громада розвивається, маючи на меті увійти до складу 20 кращих громад України.
– Повномасштабне вторгнення відчутно вплинуло на життя Медвинської громади. Велика кількість членів громади стали до лав ЗСУ, і дехто з них, на жаль, уже загинув. Крім цього, відплив мобілізованих вплинув на обсяги надходжень до бюджету громади коштів від ПДФО.
Крім того, у громаді з’явилися ВПО та релокувалися декілька бізнесів – пекарня, птахівництво та інші. Водночас нову компанію у громаді зареєстрував Мішель Терещенко, нащадок родини Терещенків, плануючи здійснювати вирощування та переробку льону, технічних конопель та інших органічних матеріалів – для beauty- та healthy-продуктів.
Потрошку ведемо перемовини з бізнесом, щоб вони реєстрували тут підприємства, залучаємо відомих підприємців, щоб вони до нас переїжджали, а з ними – їхні бізнеси, працівники й відповідно заводили ПДФО до бюджету громади.
До того ж війна сильно вплинула на згуртованість громади – не лише на рівні керівної команди, а й на рівні підприємницького корпусу громади, призвела до активізації міжнародної співпраці та спільної роботи на благо Медвинської ТГ. Бізнес почав гуртуватися навколо спільних інтересів – з’явилося об’єднання бджолярів, які разом шукають різні програми підтримки своєї галузі.
– Як ви шукаєте та залучаєте партнерів і якими реалізованими проєктами може похвалитися громада?
– Пошук партнерств – процес постійний. Він охоплює співпрацю як всередині України, благодійні фонди та громадські організації, так і програми міжнародної підтримки.
Найцікавіша наша історія – це партнерство з благодійним фондом «Схід SOS», який опікується нашим медичним центром надання соціальних послуг. По суті, йдеться про геріатричний центр, де цілодобово можуть перебувати люди похилого віку. Завдяки підтримці партнерів центр постійно розвивається – незабаром з’явиться ліфт, який полегшить підопічним центру вихід на вулицю.
Вже три роки як ми підписали меморандум, згідно з яким приймаємо людей похилого віку, які проживали на окупованих територіях або в зоні бойових дій, та розміщуємо в центрі. Загалом це вже 34 особи.
За часів повномасштабного вторгнення діяла програма підтримки від фонду «Let’s help», у межах якої ми отримували продукти харчування та засоби гігієни для людей похилого віку.
Благодійний фонд «100 відсотків життя. Київський регіон» торік надав велику допомогу у вигляді продуктів харчування.
Також ми співпрацюємо з фондом «Життєлюб» Гаріка Корогодського, який реалізує в нашій громаді (одній із перших в Україні) програму «Хата поруч». Коштом фонду купується житло, куди переселяється родина ВПО, які потім працюють у громаді. Маємо вже три родини, які переїхали до нас, а щодо працевлаштування – наш начальник економічного сектору є саме з родини цих ВПО.
Також у нас реалізується програма ініціативи «Право на захист», яка співпрацює з ВПО: допомагає їм з юридичними питаннями, оформленням допомоги від внутрішніх і міжнародних донорів.
По лінії Всеукраїнської асоціації громад декілька років поспіль отримуємо насіння для господарств родин ВПО.
Ці всі проєкти начебто й невеликі, проте дуже важливі, адже люди отримують турботу та піклування.
Також ми співпрацюємо з Фондом Сергія Тигіпко. Його компанії мають у нашій громаді землі, які обробляють, тож допомагають розбудовувати спортивну та культурну інфраструктуру громади: будують дитячі та спортивні майданчики, підтримують гурткову роботу.
Завдяки конкурсу від фонду «МХП-Громаді» кілька років як спільно профінансували біохімічну лабораторію і тепер у нас пацієнти первинної ланки можуть здати аналізи, як у кращих приватних лабораторіях, тільки значно дешевше.
Благодійний фонд «Вільні серцем» допомагає забезпечити меблі для шкіл і садочків.
Звісно, постійно ведеться робота з Київською обласною військовою адміністрацією: діти оздоровлюються, нам допомагають із придбанням шкільних автобусів, направляють до нас підприємців, які прагнуть релокуватися. Працюємо з Білоцерківською районною адміністрацією та сусідніми громадами – разом розв'язуємо питання та ділимося досвідом.
У 2025 році у громади розпочалася дуже важлива співпраця з Київським національним університетом будівництва та архітектури. Ми підписали меморандум щодо партнерства у відновленні та розвитку нашої громади: студенти університету розроблять концепцію розвитку території, у межах якої всі нові об’єкти відповідатимуть необхідним умовам і вимогам. Йдеться і про житлові будинки, і про майданчики й об’єкти соціальної інфраструктури та навіть про потенційний індустріальний парк.
Стосовно міжнародних партнерів, то громада активно співпрацює з Національною федерацією цивільного захисту Франції, з якою разом реалізуємо постійний проєкт телемедичної допомоги та разовий проєкт відкриття фізіотерапевтичного кабінету. Крім того, час від часу отримуємо від них різну допомогу: генератори, меблі, оргтехніку, комп’ютери та інше.
Голова громади
Ігнатій Сергієнко народився в Україні, вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана (спеціальність – «Міжнародна економіка»), додаткову – у Великій Британії, у Newscastle Business School при Нортумбрійському університеті (спеціальність – «Міжнародні фінанси»).
Працював у Великій Британії, після чого повернувся в Україну. Досвід роботи в міжнародній торгівлі дав розуміння менталітету іноземних партнерів і навички ведення переговорів із закордонними партнерами.
З 2015 року працює в місцевому самоврядування: був обраний головою сільради у 2015 році та головою громади – у 2020 році.
– Розкажіть детальніше про проєкт телемедицини.
– Через війну в Україні, з одного боку, утворився дефіцит медичних спеціалістів, а з іншого – нікуди не поділася потреба в послугах, які треба надавати населенню на щоденній основі. Тож маємо законодавчо погоджену можливість використовувати телемедицину – надання медичних консультацій у віддаленому режимі.
У жовтні 2023 року, завдяки французьким партнерам, була створена можливість надання послуг в такому форматі. Громада отримала два спеціалізовані транспортні засоби та два комплекти обладнання, яке дозволяє віддалено проводити первинне діагностування. Результати аналізів та огляду записуються й лікар може в режимі реального часу або пізніше зайти та подивитися показники пацієнта й проконсультувати.
Це дозволяє зекономити час і кошти пацієнтів та не перевантажувати лікарів. У разі потреби в особистій зустрічі чи ушпиталенні, пацієнти можуть скористатися спеціалізованим транспортом, який довезе їх значно дешевше, ніж приватні перевізники. Деякі категорії мають право на безоплатне транспортування, інші платять 5–6 грн за км дороги.
Після всього цього дистанційно ведеться моніторинг стану одужання чи відновлення пацієнта, що знов-таки дозволяє зекономити час і гроші всіх учасників процесу та забезпечує безбар’єрність і наближення якісних медичних послуг до отримувачів.
Крім того, маємо підписаний меморандум з Інститутом імені Амосова, до нас приїжджали лікарі Україно-ізраїльської місії волонтерів Frida, громаду відвідувала мобільна офтальмологічна клініка.
За минулий рік лікарі амбулаторії провели майже 6000 прийомів, з них 3300 прийомів жінок, 2500 – чоловіків, решта – діти. Лабораторія провела майже 2500 досліджень, 401 пацієнт отримав фізіотерапевтичні процедури, загалом – 2012 прийомів у кабінеті. Майже 600 пацієнтів відвідали маніпуляційний кабінет, 757 осіб скористалися послугами телемедицини, 327 мешканців отримали послуги з транспортування до медичних закладів (з них 148 військових, 147 пенсіонерів).
– Як ви та ваша команда створюєте таку екосистему партнерств?
– Ми не маємо проєктного офісу як такого, проте маємо команду однодумців. Кожен має можливість ініціювати новий проєкт чи нове партнерство та компетенції, щоб його створити.
Розвиток нашої діяльності також підштовхує нас і до розв'язання питання з проєктним офісом або з посадою проєктного менеджера. І хоча знайти належного фахівця для такої невеликої громади, як наша, непросто, ми зараз активно над цим працюємо.
Всі наші проєкти відбулися внаслідок особистих візитів представників організацій до громади, де ми влаштовуємо відкриту зустріч з усією командою. Завдяки цьому гості можуть почути не дві-три думки та більше, а також на місці отримати всі відповіді.
На початку ми не знали, як правильно сформувати запит, заповнити заявку, її презентувати, не знали, наскільки великим чи малим має бути лист із презентацією. З часом у всьому розібрались, тож можу сказати, що наші партнерства – це синергія командної роботи та досвіду.
Плюс постійне навчання. Тут нам дуже допомагає Програма «U-LEAD з Європою».
– Розкажіть про взаємодію з Програмою «U-LEAD з Європою»?
– Співпраця з програмою «U-LEAD з Європою» в активній фазі мала місце у 2019–2021 роках. Її результатом стало відкриття у приміщення Медвинської сільської ради Центру надання адміністративних послуг. Спеціалісти програми надавали консультаційну допомогу у створенні ЦНАПу, допомагали з його облаштуванням і належним забезпеченням.
Відкриття ЦНАПу спонукало нас на його подальший розвиток – і 2021 року ми взяли участь у державній програмі, завдяки чому, вже у новій будівлі, відкрився «Дія Центр» на базі ЦНАПу. Якби не було першого, створеного за допомоги U-LEAD центру, створити новий навряд чи вдалося б.
Зараз ми продовжуємо співпрацю з Програмою «U-LEAD з Європою», громада має консультаційну підтримку щодо різних питань самоуправління: від стратегічних до прикладних на кшталт підготовки вакансії проєкт-менеджера. Консультують із питань діяльності Виконавчого комітету, радилися з ними щодо організації роботи депутатів в контексті Закону України «Про місцеве самоврядування».
Ми постійно отримуємо дайджести від команди програми та наші працівники часто долучаються до навчання. Часто відвідуємо події, що їх організовує U-LEAD: там спілкуємося з експертами й обмінюємося досвідом з іншими учасниками – і в такий спосіб формується фахова мережа місцевого самоуправління. Завдяки їй можна отримати багато корисної інформації для роботи, яка направлена на поліпшення життя людей у наших громадах. Тож за це також можна бути вдячним U-LEAD.
– Наскільки відкритий ЦНАП сприяв поліпшенню якості життя мешканців Медвинської та навколишніх громад?
– Двері нашого Центру відчинені для всіх, хто цього потребує. Маємо багато звернень із питань реєстрації майнових прав, тобто оформлення землі – загалом 285 послуг.
За 2024 рік ЦНАП надав 16 250 послуг відвідувачам, з них понад 6000 – державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, опрацьовано понад 1000 звернень за довідками, заявами та свідоцтвами.
Центр працює, і щодня в ньому є люди. Тут і нарахування податків у земельному відділі, і програма «Прихисток», і послуги Держгеокадастру – всі базові потреби забезпечуються на місці, хіба що поки не видаємо паспорти, хоч і реєструємо місце проживання.
– Що б ви порадили іншим очільникам громад, які бажають вибудувати таку екосистему партнерств?
– Головне завдання голови громади – сформувати цілеспрямовану команду, яка б прагнула втілити в життя свої ідеї з облаштування громади. Другий елемент – багато працювати, бо без цього точно нічого не вдасться.
Треба, звичайно ж, мати ідеї, адже саме навколо них усе рухається. А до них має бути підготовлена певна інформація:
Спілкуючись із західними партнерами, треба розуміти, що вони – такі самі люди, як ми. Тож до них треба ставитися щиро.
Крім того, порада: у закордонних партнерів не треба просити грошей, треба просити їхнього залучення у проєкти. А також – швидко відповідати та бути готовими оперативно й у повному обсязі ділитись інформацією. Говорити треба про все, зокрема й про невдачі. Якщо щось не вдається – обов’язково про це треба повідомити.
Треба бути готовими звітувати – максимально прозоро та вчасно. По телемедичному проєкту ми звітуємо щомісячно, у перекладеній із французької табличці: кількість пацієнтів, рівень задоволеності обслуговуванням тощо.
– Які проєкти у планах громади?
– Щодо міжнародної співпраці, то в наших планах – знайти принаймні дві громади, з якими стати партнерами й розбудовувати культурні, економічні та інші зв’язки.
Ще до війни ми ухвалили програму із залучення до громади платників податків: ми пропонуємо підприємцям переїхати до громади або зареєструвати тут бізнес – і разом з громадою визначати цільове призначення цих коштів. Це – стимул для підприємців впливати на життя громади. Взагалі в нас усе дуже прозоро: бюджет, сесії, кошториси, звітність.
Стосовно речей більш прикладних – потребуємо соціального транспорту. Більший проєкт – будівництво окремого корпусу для геріатричної установи, яка поки розташовується в одному приміщенні з амбулаторією, якій потрібні денний стаціонар, окремі кабінети рентгену та фізіотерапії.
Освітня галузь: укриття у школах, обладнання для нового сучасного харчоблоку, матеріальне забезпечення тощо. Пожежна безпека: розвиваємо станцію, у якій розташовується добровільна пожежна дружина, проте із застарілим транспортом. Туризм: у нас великий історичний пласт, ставки, ліса, створено невеличку базу відпочинку на сім будиночків – постійно всі зайняті.
Наше основне завдання – розвиватися, щоб на громаду звертали увагу: що вона працює та покращується, і має необхідну інфраструктуру.