Ідентичність як рушійна сила розвитку громад: бути готовим переосмислити свою сутність

24–25 квітня у Києві відбувся дводенний захід «Стратегічна ідентичність – нова парадигма розвитку громад», організований «U-LEAD з Європою», Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) та Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Захід зібрав понад 70 учасників: представників місцевого самоврядування, експертів, активістів та урядовців, які спільно працювали над пошуком нового бачення розвитку громад – через усвідомлення власної ідентичності.

Захід став кульмінацією ініціативи Terra Integritatis (Територія Доброчесності), що реалізується в межах проєкту «Будинок Доброчесності» за підтримки «U-LEAD з Європою». Протягом 2024 року команда ініціативи працювала з 12 громадами по всій Україні, допомагаючи їм сформулювати свою стратегічну ідентичність як основу для сталого розвитку.

Зьорен Гербст, керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою»

«Ми допомагаємо громадам створювати інституції, які підтримують доброчесність постійно. Це довгий процес, але саме в ньому закладено основу справжньої демократії, – відмітив Зьорен Гербст, керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою». – Добре управління починається з діалогу з людьми: коли громадяни розуміють, куди йдуть їхні гроші, коли можуть поставити запитання й отримати відповідь – тоді й з’являється довіра, яка не купується, а будується».

Розділяє цю думку і Асьєр Сантільян Лузуріага, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні. 

«Прозоре використання публічних коштів – фундамент довіри між владою та громадянами, – сказав він. – Коли громади знають, як витрачаються кошти, і можуть впливати на це, тоді з’являється справжнє партнерство між владою та суспільством. Це – європейський підхід».

Асьєр Сантільян Лузуріага, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні

Ключовим викликом, що об’єднав учасників, стала необхідність відійти від формального планування, натомість надаючи перевагу осмисленню того, що саме робить громаду громадою. Відтік населення, знеособлені підходи до стратегування, втрата культурної специфіки – усе це спонукає громади не просто шукати рішення, а переосмислювати власну природу.

«Місцеве самоврядування – це про відповідальність. Саме на місцевому рівні формується довіра людей до держави. Прозорість у прийнятті рішень і використанні ресурсів – ключовий критерій ефективного управління, – прокоментував ініціативу Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України. – Ми бачимо, що громади, які впроваджують інструменти участі та звітності, не лише ефективніше використовують ресурси, але й стають більш стійкими до зовнішніх викликів».

Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України

На спільній відповідальності влади та громадян наголосив також Аллан Паг Крістенсен, Голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні: «Антикорупційна робота не може бути ізольованою. Вона має інтегруватися в усі процеси управління, особливо на місцевому рівні. Публічні інвестиції – це лакмусовий папірець доброчесності влади. Лідери громад мають нести моральну відповідальність за довіру своїх мешканців. Саме приклад згори формує нові стандарти поведінки внизу».

Основна мета і заходу, і ініціативи загалом – ініціювати стратегічний діалог про те, як громади можуть переосмислити свою ідентичність і створити реалістичні і практичні плани для довгострокових змін.

Аллан Паг Крістенсен, Голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні

Формат заходу передбачав інтерактивні робочі сесії, аналіз реальних кейсів та обговорення спільної методології трансформації громад через глибше розуміння ідентичності. Це не просто обмін досвідом – це спроба започаткувати стратегічний діалог між урядом, громадами та громадянським суспільством щодо нового змістовного підходу до розвитку територій.

Сергій Гупяк, заступник Голови НАЗК, резюмував: «Без доброчесності неможливо уявити ефективне місцеве самоврядування. Наша мета – створити систему, в якій чесність і відкритість стають нормою, а не винятком».

Також в роботі заходу взяли участь експерти, які поділились власним досвідом осмислення, ініціювання та впровадження змін.

Сергій Гупяк, заступник Голови НАЗК

Так, для Теребовлянської громади на Тернопільщині зміни почались із появою культурних закладів, розповіла учасникам Людмила Колісник, ексзаступниця міського голови Теребовлянської громади: – «Саме культура стала рушієм змін. Центри культурних послуг, нова мистецька школа, сучасна бібліотека, музей – усе це стало простором єднання. Культура змінює не лише дозвілля, а й світогляд. Україні зараз трохи за 30, тож до 40 років, ймовірно, ми досягнемо більш стабільного і свідомого етапу розвитку. Якщо збережемо волю – зміни відбуватимуться швидко».

Нік Вікнянський, одеський підприємець і ініціатор включення історичного центру Одеси до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, зауважив, що знання та використання сильних сторін міста чи громади здатно почати зміни: «Одеса має історію мультикультурності та відкритості, тому здатна адаптуватися й взаємодіяти з внутрішніми мігрантами. Ми змінюємося разом із ними, і водночас впливаємо на них. А часто на результат впливають не стратегії, а обставини. Наприклад, Львів скористався хвилею внутрішньої міграції під час війни для розвитку, хоча це не було заздалегідь сплановано. Інша справа – Буковель. Це приклад спроектованого успіху, коли з нуля створено туристичний центр. Одеса колись також була спроєктованим містом – це надихає».

А на думку Олександра Філоненко, українського філософа, богослова та одного з фундаторів ініціативи «Сенси міст», «все починається з особистості, але важливою є здатність цієї людини працювати з майбутнім і розуміти, що якщо вона не здатна вирішувати кризу, то нічого не зміниться.

Коли не було кризи, не було і запиту на трансформацію, але сьогодні кожне місто потребує змін. Однак ми не можемо передбачити, яким саме буде майбутнє. Тому трансформація починається з людини, яка шукає інструменти для розуміння свого майбутнього та майбутнього громади, і ці інструменти мають бути орієнтовані на роботу з сенсами».