Операція «Детінізація» на 1,5 трлн грн: чому держава неефективно використовує потенціал боротьби з нелегальними бізнес-схемами?
Скільки грошей може одержати додатково держбюджет у 2025 році
Депутати та уряд постійно повертаються до питання боротьби з тіньовою економікою. Там ховається від 20% до 40% річного ВВП України, що становить 1,4–3 трлн грн у грошовому еквіваленті.
Як уже писав Mind, висока частка тіньового сектору уповільнює економічне зростання країни, створює бюджетний дефіцит і є наслідком масового ухилення від сплати податків, корупції, виробництва контрафактної продукції та контрабанди. Парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики оцінює щорічні бюджетні втрати від тіньової економіки в 400–450 млрд грн. Така сума може покрити 25% бюджетного дефіциту у 2025 році.
Детінізація вже принесла державному бюджету додатково 160 млрд грн. Але потенціал цього процесу набагато вищий. На жаль, державний апарат діє дуже неефективно, що не призводить до значущих результатів і водночас завдає бізнесу багато клопоту.
Mind розбирався, яким є потенціал детінізації в Україні.
Яким був ефект від детінізації у 2023–2024 роках
Полювання на нелегальний бізнес органи контролю та правоохоронні органи розпочали близько двох років тому.
За даними фінансово-податкового комітету парламенту, за 2023 рік додатково державний бюджет завдяки детінізації одержав близько 63 млрд грн ($1,5 млрд). Найкращі результати дали протидія незаконному виробництву та збуту тютюнової продукції (22 млрд грн), припинення схем з ухилення від сплати податків на ринку азартних ігор (10 млрд грн) і ліквідація зловживань із податковим кредитом із ПДВ (7,1 млрд грн).
У 2024 році детінізація принесла держбюджету понад 100 млрд грн ($2,5 млрд). Зокрема, як підрахував профільний комітет, припинення схем, пов'язаних із РРО, дозволило додатково поповнити держскарбницю на 29 млрд грн, детінізація ринку палива й алкогольної галузі забезпечила надходження в сумі 5,7 млрд грн та 1,9 млрд грн відповідно, а гральний бізнес заплатив до держбюджету 17 млрд грн.
Скільки держбюджет може отримати від детінізації у 2025 році
Голова фінансово-податкового комітету ВР, народний депутат Данило Гетманцев вважає, що обсяг надходжень завдяки детінізації 2025 року може сягнути $4 млрд, це еквівалент 165–170 млрд грн. За його словами, на початок червня із цієї суми держбюджет вже отримав $1 млрд, або близько 40 млрд грн.
Систематизовані дані про те, скільки сплачують у 2025 році податків окремі сфери економіки, поки що відсутні. Але з огляду на показники наповнення держбюджету та деякі інші індикатори можна зробити висновок, що відбувається з детінізацією.
За даними згаданого комітету ВР, гральний бізнес за січень – травень заплатив до держбюджету близько 9 млрд грн, що майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік, або майже половина надходжень 2024 року.
Як звітує Міністерство фінансів, сумарна сплата акцизного податку за січень – березень із виробленої в Україні продукції становила 47 млрд грн, що на 12 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Державна податкова служба зі свого боку повідомила, що ринки підакцизних товарів стають усе «білішими». За даними ДПС, рівень «тіні» в алкогольному бізнесі у травні становив 31% проти 40% роком раніше, а на паливному ринку «тінь» сягнула 19%, що на 5 в. п. більше, ніж у 2024 році, але майже вдвічі менше, ніж у 2022-му.
За даними Економічної експертної платформи, частка «тіні» у тютюновій сфері за 2024 рік зменшилася з 25% до 14%, а загалом частка тіньового сектору в підакцизних секторах економіки скоротилася з 35% у 2022 році до 20% у 2025-му.
«Якщо 2023 року держбюджет втратив на схемах із підакцизною продукцією 45–50 млрд грн, то у 2024 році втрати скоротилися до 35–38 млрд грн. Це серйозний прорив», – пояснює координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Фіскальний ефект від детінізації
| Показник | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік |
| Надходження від детінізації до держбюджету, в т.ч. | 63 | 105 | 170 |
| - частка у доходах держбюджету | 2,4% | 3,4% | 7,3% |
| - частка у ВВП | 0,95% | 1,4% | 1,9% |
*Прогнозні значення. Дані з відкритих джерел, розрахунки Mind
Які ще є резерви для детінізації
Втім потенціал детінізації – це не лише ринки алкогольно-тютюнової продукції чи гральний бізнес.
Аналітичний центр «Case Україна» разом з Економічною експертною платформою підрахували (дані нижче наведені в річному вимірі):
- через неврахований імпорт і контрабанду проходять грошові потоки в розмірі 380–540 млрд грн;
- обсяг зарплат у «конвертах» – у діапазоні 230–460 млрд грн;
- оборот конвертаційних центрів сягає 310 млрд грн;
- масштаби податкових махінацій (так звані скрутки) становлять близько 100 млрд грн;
- у контрафактних виробництвах і нелегальній торгівлі (до них у тому числі належить і «сірий» ринок підакцизної продукції) циркулює близько 120 млрд грн;
- в офшорах та низькоподаткових юрисдикціях «ховається» 50–60 млрд грн.
Тобто в «тіні» обертається 1,2–1,6 трлн грн. А державний бюджет через поширення цих та інших схем (див. нижче інфографіку) щорічно недоотримує до 550 млрд грн.
Зокрема втрати від контрабанди сягають 167 млрд грн на рік, від зарплат у конвертах – 230 млрд грн на рік, від конвертаційних центрів – до 40 млрд грн на рік, від підпільної торгівлі – 35-40 млрд грн на рік, а від податкових скруток – ще 15–18 млрд грн щорічно.
До речі, ці оцінки проводилися у 2023 році. Але, як пояснив Mind Олег Гетман, до 2025 року як масштаби схем і незаконних операцій, так і втрати держбюджету від тіньової економіки не лише не зменшились, а, ймовірно, зросли ще більше.
Як відбуватиметься детінізація економіки далі
Оскільки грошей у державному бюджеті катастрофічно не вистачає, заходи щодо детінізації ставатимуть лише жорсткішими. Адже бюджетні витрати продовжують зростати.
Зокрема, Кабінет Міністрів 25 червня ухвалив проєкт змін до державного бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення його видаткової частини майже на 450 млрд грн. З цієї суми 89 млрд грн мають забезпечити саме податкові надходження: ПДФО – 56 млрд грн, податок на прибуток – 24 млрд грн, акцизний збір – 9 млрд грн. За незмінності бази оподаткування цього можна досягти, саме вичавлюючи бізнес з «тіні».
Наприклад, Європейська Бізнес Асоціація (EBA) підрахувала, що 2025 року через схеми в підакцизному секторі економіки держбюджет може недоотримати 22 млрд грн. EBA вважає, що для поліпшення результатів детінізації в цій сфері необхідно ухвалити у другому читанні законопроєкт №9364 про збільшення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів (максимальний штраф залежно від порушення сягатиме 85 тис. грн), впровадити бібліотеку зразків тютюнової продукції як інструмент боротьби з контрафактом, посилити контроль над продажем рідин для електронних сигарет.
Ще однією проблемною галуззю EBA називає продуктовий ритейл, який недоплачує до держбюджету близько 50 млрд грн щорічно. Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук упевнений, що, коли на законодавчому рівні буде закріплено інструменти виявлення харчового фальсифікату, частка «тіні» у продуктовому ритейлі значно зменшиться.
Міністерство цифрової трансформації вважає, що бюджет усе ще недоотримує від грального бізнесу до 10 млрд грн щорічно. Щоб зменшити зловживання та збільшити податкові надходження, Мінцифри анонсувало переведення видачі ліцензій учасникам ринку гемблінгу в цифровий формат, запуск онлайн-системи для відстеження роботи легальних казино та посилення роботи з блокування підпільних гральних закладів, перезавантаження лотерейного ринку.
Для зменшення частки зарплат у конвертах експерти радять депутатам знизити податкове навантаження на фонд оплати праці (разом із ПДФО, ЄСВ і військовим збором відрахування із зарплати зараз становлять 58,4%), що стимулюватиме бізнес переводити оплату праці найманих співробітників у легальну площину.
Але очевидно, що будь-яке зниження податків у майбутньому навряд чи можливо. Отже, боротися з тіньовими зарплатами ДПС, Бюро економічної безпеки та Держслужба праці будуть звичними (але не надто ефективними) методами – шляхом перевірок і штрафів.
Щодо успіхів у викоріненні контрабанди та інших митних схем, то вони безпосередньо залежать від перезавантаження Державної митної служби (ДМС). Держмитниця досі не має постійного керівника попри те, що ще в жовтні 2024 року набрав чинності закон №3977-IX, який встановлює порядок призначення голови відомства. Але конкурс із відбору кандидатів на посаду керівника ДМС досі не розпочався. Тому детінізація митної сфери, по суті, висить у повітрі. Хоча саме завдяки їй держбюджет може отримувати до 160–170 млрд грн щорічно.