Мільярд доларів для держбюджету: як депутати вирішили побороти тіньовий ринок алкоголю, тютюну та пального

Народні депутати та правоохоронці вирішили всерйоз взятися за тіньовий ринок підакцизної продукції. 8 травня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, під час якого розглядалися питання, пов'язані з нелегальним обігом тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пального.

Якщо коротко, то ситуація з підакцизною продукцією – точніше, зі сплатою відповідних податків при її виробництві та реалізації – непроста. Голова профільного комітету Данило Гетманцев вважає, що загалом недонадходження від трьох підакцизних товарів становлять щонайменше $1 млрд.

«Незважаючи на суттєве збільшення відрахувань акцизного податку (план 2023 року щомісяця перевиконується), організовані злочинні групи продовжують роботу; на ринку очевидно збільшилася кількість нелегального спирту; деякі виробники контролюються росіянами; на легальному ринку податкове навантаження різних суб'єктів відрізняється в кілька разів; кустарні виробництва тютюну широко процвітають, використовуючи для реалізації безакцизної продукції рекламу в соцмережах», – констатує Данило Гетманцев.

Парламентарі разом із силовиками запланували масштабні перевірки виробників та продавців тютюнових виробів, алкоголю та пального, а також погрожують повністю знищити не лише підпільні виробництва підакцизних товарів, а й стихійну торгівлю. Що саме вони передбачають і чи вдається вже справджувати ці «погрози», розбирався Mind.

Скільки підакцизної продукції перебуває у «тіні»? Цифри, які демонструють масштаби тіньового ринку підакцизної продукції, доволі промовисті. Згідно з дослідженням компанії Kantar Ukraine, до 2023 року частка нелегального ринку тютюнової продукції досягла майже 22%. Роком раніше частка «тіні» була близько 17%, а 2020 року – 7%. За оцінками «Економічної експертної платформи», на нелегальний тютюновий ринок припадає 20%.

На ринку алкоголю обстановка ще сумніша. Протягом 2022 року частка тіньового обороту там сягнула 36%. Хоча, якщо порівнювати з 2019 роком, можна сказати (нехай і з натяжкою), що ситуація поліпшилася. Тоді Кабінет Міністрів підрахував, що тіньовий ринок спирту досягав 55%. Але цей результат пов'язаний не так із вдалою ліквідацією нелегалів, як зі скороченням виробництва спирту в принципі.

Найнижчий відсоток тіньової продукції – на ринку палива. За даними тієї ж «Економічної експертної платформи» та Нафтогазової асоціації України, частка нелегального пального становить близько 11%. При цьому ще на початку 2020 року ця частка була майже втричі вищою – на рівні 30%.

Загалом державний бюджет втрачає від існування нелегального ринку підакцизної продукції, якщо вірити підрахункам «Економічної експертної платформи», 37–42 млрд грн на рік, або близько 0,8% ВВП. Ці цифри, до речі, збігаються з оцінкою профільного комітету.

Як відбуватиметься боротьба з нелегальним ринком? Депутати разом із податківцями та правоохоронцями намітили досить широкий фронт робіт.

По-перше, Державна податкова служба проведе перевірки:

• виробників тютюнових виробів та імпортерів з питань, пов'язаних із виробництвом та обігом тютюнової сировини;
• виробників етилового спирту для виявлення фактів виробництва неврахованого спирту;
• ліцензіатів, які ведуть роздрібну торгівлю тютюновими виробами з порушенням законодавства;
• виробників лікеро-горілчаної продукції щодо випуску неврахованих алкогольних напоїв;
• АЗС та інших об'єктів роздрібної торгівлі пальним щодо наявності ліцензії на роздрібну торгівлю, реєстрації РРО, акцизного складу тощо.

За результатами аналітичної роботи ДПС має передати відомості до правоохоронних органів.

По-друге, Бюро економічної безпеки (БЕБ) вживатиме заходів щодо виявлення та припинення:

• незаконної діяльності заводів із виробництва спирту та алкогольних напоїв, у тому числі встановлювати осіб, причетних до незаконної діяльності, керівників підприємств та афілійованих із такими підприємствами громадян;
• незаконної діяльності суб'єктів, які здійснюють провадження без отримання дозвільної документації, а також суб'єктів, які незаконно зберігають, збувають чи транспортують спирт/ спиртовмісну продукцію;
• незаконної діяльності суб'єктів господарювання або фізичних осіб, які здійснюють виробництво тютюнової продукції з порушенням чинного законодавства;
• незаконного виробництва пального чи його змішування.

Крім цього, з початку 2023 року детективи Бюро економічної безпеки провели 178 обшуків та 24 огляди. Це було зроблено з метою вилучення з незаконного обігу підакцизних товарів та обладнання для їхнього виробництва . За підсумками, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 74 кримінальні провадження.

По-третє, Національна поліція на додаток до тих обов'язків, які делеговані БЕБ, зі свого боку боротиметься:

• із стихійною нелегальною торгівлею алкогольної продукції, у тому числі на ринках і через роздрібні мережі;
• стихійною нелегальною торгівлею тютюнової продукції, у тому числі на ринках і через роздрібні мережі;
• з реалізацією нелегальної тютюнової продукції та нелегальної алкогольної продукції через інтернет, у тому числі за допомогою мобільних застосунків Viber, WhatsApp, Telegram і сайтів.

Хто потрапить під перевірки податкової і санкції силовиків? Податківці та правоохоронці «відпрацьовуватимуть» кілька списків виробників і реалізаторів підакцизної продукції. У розпорядженні Mind є деякі дані та документи, які дають розуміння, хто підпаде під перевірки, а потім під слідчі дії, якщо будуть виявлені порушення.

1. Паливний ринок. За оцінками ДПС, по всій Україні розкидано 88 АЗС, які торгують пальним без дозвільних документів та без реєстрації суб'єктів господарської діяльності. Орієнтовний обсяг палива, що реалізують ці АЗС, становить 6600 тонн на місяць. Крім того, податківці виявили низку нафтопереробних заводів (НПЗ), які можуть виробляти невраховане палне без сплати відповідних податків та зборів. Зокрема:

• НПЗ у Дніпропетровській області (смт. Губиниха), обсяг виробництва неврахованого пального – 4500 тонн на місяць;
• НПЗ у Полтавській області (с. Сагайдак), обсяг виробництва неврахованого пального – 2700 тонн на місяць;
• НПЗ у Черкаській області (с. Шрамківка), обсяг виробництва неврахованого пального – 2000 тонн на місяць;
• НПЗ у Київській області (м. Кагарлик), обсяг виробництва неврахованого пального – 2000 тонн на місяць;
• НПЗ у Вінницькій області (с. Лука-Мелешківська), обсяг виробництва неврахованого пального – 1500 тонн на місяць.

2. Ринок спирту. Згідно з аналізом та моніторингом діяльності спиртових заводів, які провели податківці, в Україні на 1 травня 2023 року діяло щонайменше сім груп виробників, за якими помічено випуск неврахованого спирту та його подальшу реалізацію. А саме:

• Харківська група (компанії «Укрспецспирт», «Караван», «Артемівка»), обсяг виробництва неврахованого спирту – 1500 тонн на місяць;
• Вінницька група (компанія «Бершадь Люкс», Юрковецький спиртзавод), обсяг виробництва неврахованого спирту – 500 тонн на місяць;
• Київська група (Стадницьке МПР, компанія «Сталь Груп Енерджі»), обсяг виробництва неврахованого спирту – 500 тонн на місяць;
• Рівненська група (Зірненський та Холмінський спиртзаводи, компанія «Захід Дистилері»), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;
• Львівська група (Сторонібабське МПД, Струтинське МПД, Рава-Руський спиртзавод, компанії «Гуральня Бруницьких» та «Вест Вей»), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;
• Кіровоградська група (Межиріцький вітамінний завод), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць;
• Житомирська група (Чуднівська філія Житомирського лікеро-горілчаного заводу), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць.

3. Ринок тютюнової продукції. Член податкового комітету Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі ще наприкінці квітня опублікував список із восьми компаній, які, на його думку, можуть бути задіяні у виробництві контрафактної продукції. За його словами, такі висновки зроблено після розрахунків, скільки податків (акцизу ПДВ та податку на прибуток) сплачено деякими виробниками тютюнової продукції на 1 тонну сировини. Чим менша сума податків за більших обсягів виробництва – тим підозріліша. Залізняк уточнює: наразі не можна стверджувати, що це 100% порушення, але виглядає дуже дивно, і податкова має розібратися. Йдеться про таких виробників:

• ТОВ «Табако Дім» – замовлено 114 тонн сировини, загалом сплачено 880 000 грн податків, з однієї тонни – 8000 грн податків;
• ТОВ «Українське Тютюнове Виробництво» – замовлено 349 тонн сировини, сплачено лише 9,26 млн грн податків, з однієї тонни – 26 000 грн податків;
• ТОВ «Вінниківська тютюнова фабрика» – замовлено 2041 тонн сировини (+283 тонни відходів тютюну), сплачено лише 3,05 млрд грн податків, з однієї тонни – 1,31 млн грн податків;
• ТОВ «Ферментаційний завод «Тобако» – замовлено 3674 тонни сировини (+1287 тонн відходів тютюну), сплачено лише 50 000 грн податків, з однієї тонни – 13 грн податків;
• ТОВ «Імперіал Голд Тобакко» – замовлено 382 тонни сировини, сплачено 0 грн податків;
• ТОВ «Потестас» – замовлено 839 тонн сировини, сплачено лише 30 000 грн податків, з однієї тонни – 35 грн податків;
• ТОВ «Імперія.Табак.ЛТД» – замовлено 13 тонн сировини, сплачено лише 2,04 млн грн податків, з однієї тонни – 157 000 грн податків;
• ТОВ «Юнайтед Табако» (ліцензію анульовано та виробництво зупинено) – замовлено 3030 тонн сировини, сплачено лише 6,64 млн грн податків, з однієї тонни – 2000 грн податків.

Які саме лазівки для контрафакту будуть закриті та в чому ризики? Глобальний план такий, щоб навести лад на ринку підакцизної продукції до кінця 2023 року. Великі надії депутати покладають на електронну акцизну марку, запровадження якої передбачено законопроєктом №8236. Парламент ухвалив його лише в першому читанні. Але, за словами Гетманцева, з 1 березня 2024 року е-акциз має бути запущений у «промислову експлуатацію».

Буде створено єдину систему відстеження обороту всіх підакцизних товарів (алкоголю, тютюнових виробів, пального). Виробники, імпортери та продавці такої продукції обов'язково реєструватимуться в цій системі. Сама електронна акцизна марка випускатиметься у вигляді унікального QR-коду, який наноситься на упаковку/тару товару. І з її допомогою можна буде перевірити легальність продукції та відстежити її рух.

Ярослав Железняк, зі свого боку, дивується, що торгівля тютюновою продукцією через ці канали буквально розцвіла. Незважаючи на воєнний стан і відсутність авіасполучення. «У мирному 2021 році, коли вже кордони почали відкриватись після пандемії, а літаки літали з України, було продано 27 млн пачок цигарок через Duty Free. У 2022 році, коли і аеропорти не функціонують, і більшу частину кордону закрито, кількість проданих цигарок у Duty Free – 20 млн пачок. Ні на що не натякаю, але справді дивно?» – розмірковує Железняк й уточнює, що має з'явитися законопроєкт, який заборонить роботу магазинів Duty Free в автомобільних пунктах пропуску.

Щодо нелегального ринку спирту теж є купа роботи. Наведений вище список підприємств, які будуть перевірені – не вичерпний. Олег Гетман каже, що по Україні неврахований спирт виробляють щонайменше 20 заводів, а обсяг такого виробництва становить 2 млн літрів на місяць. Далі цей спирт використовується для випуску алкогольної продукції (зрозуміло, також нелегальної), з якої не сплачується акциз. У результаті держбюджет втрачає гроші.

«Уже кілька років відбувається зростання акцизів, темпи якого перевищують зростання доходів населення. Це і є першопричиною такої ситуації з підакцизною продукцією. Але замість того, щоб повністю скасувати обмеження щодо виробництва та лібералізувати цей ринок, депутати вважають за краще посилювати контроль із нульовим результатом. Думаю, що результат «імітації боротьби» заздалегідь відомий – обсяг нелегального сектору лише зростатиме», – вважає економічний та податковий експерт Данило Монін.

До речі, такі побоювання висловлюють і представники Нафтогазової асоціації. На їхню думку, якщо з 1 липня 2023 року повернеться довоєнний рівень паливних податків (такий крок уже було анонсовано), це може дати зворотний ефект. І, якщо сьогодні паливний ринок на тлі тютюнового та алкогольного виглядає значно краще, зрештою частка «тіні» може зрости, а всі спроби депутатів викоренити нелегалів обернуться невдачею.