Трильйони гривень у «тіні»: скільки грошей втрачає Україна через нелегальну економіку?

Частка тіньової економіки України становить 19,3% ВВП. Такі дані наводить у своєму дослідженні компанія EY (Ernst&Young).

Якщо взяти за основу номінальний ВВП за 2023 рік, який використовувала EY, то це близько 1,4 трлн грн. А якщо зіставити частку тіньової економіки до номінального ВВП 2024 року, то втрати становитимуть 1,5 трлн грн.

І, хоча справедливість підрахунків EY викликає сумніви (чому – про це нижче), ця цифра все одно показова, оскільки українська влада з 2021 року офіційно оцінку тіньового сектору не проводила або не публікувала її.

Водночас Міністерство фінансів, фіскальні органи та депутати фокусуються на детінізації, яка, на думку чиновників, може забезпечувати до 100 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щороку.

Тому оцінка частки тіньової економіки дозволяє проаналізувати не лише втрати ВВП, а й розрахувати можливі податкові резерви, які можуть бути вивільнені у процесі детінізації.

Mind розбирався, яким може бути реальний рівень «тіні» в Україні та на що він взагалі впливає.

Як оцінити частку тіньової економіки

Тіньова економіка – це діяльність, яка не реєструється офіційно та не оподатковується. Це можуть бути підпільне виробництво продукції та її подальша реалізація, несплата податків із доходів і прибутку, переважання готівкових розрахунків, неформальні трудові відносини, а також – контрабанда та корупція.

Існує чотири основні підходи для розрахунків масштабів тіньової економіки. Їх, зокрема, у своїх оцінках використовує Мінекономіки.

1. Зіставлення витрат населення з роздрібним товарообігом – відображає, наскільки більше грошей витрачають громадяни, ніж офіційно у країні продається товарів і послуг.

2. «Електричний» метод, який базується на оцінці витрат електроенергії на створення ВВП. Якщо темпи зростання валового продукту не відповідають збільшенню витрат електроенергії, це може бути ознакою зростання тіньового сектору економіки.

3. Метод оцінки збитків підприємств. У його основі лежить припущення: якщо бізнес стабільно працює у мінус, то частину своїх операцій він проводить поза правовою площиною (занижує виручку, платить зарплати «у конвертах» тощо).

4. Монетарний метод, який співвідносить монетарну базу (готівка та резерви банків у НБУ) до ВВП. Якщо монетарна база у країні збільшується, а ВВП не зростає, це свідчить про тенденцію до розширення тіньової економіки.

Яка в Україні «тінь», за даними Мінекономіки, НБУ та МВФ

Міністерство економіки востаннє оцінювало частку тіньової економіки в Україні 2021 року. Результати були такими:

• метод зіставлення витрат із роздрібним товарообігом – 22% ВВП;
• «електричний» метод – 27% ВВП;
• метод оцінки збитків підприємств – 23% ВВП;
• монетарний метод – 33% ВВП.

Інтегральний (усереднений) рівень тіньової економіки, за даними Мінекономіки, у 2021 році становив 32% ВВП.

НБУ проводив аналогічне дослідження 2020 року. Тоді Нацбанк оцінив частку тіньової економіки на рівні 23,8% ВВП, або 846 млрд грн.

Також оцінював частку тіньової економіки Міжнародний валютний фонд (МВФ) – він називав цифру на рівні майже 45% ВВП. Щоправда, це було ще у 2018 році, але експерти фонду для розрахунків використали тривалий період з 1991 року по 2015 рік, тому дані МВФ можна вважати цілком репрезентативними й зараз.

У 2024 році міністр економіки Юлія Свириденко заявляла, що частка тіньової економіки в Україні наближається до 40%. Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Данило Гетманцев зі свого боку нещодавно оцінив номінальний розмір тіньового сектору в 1,5 трлн грн, а у відносному вираженні – від 30 до 50% залежно від сфери бізнесу та галузі.

Чому розрахунки EY є заниженими

При оцінці частки тіньової економіки EY використала методику, яка схожа на монетарну модель – аналіз попиту на валюту (currency demand approach, або CDA).

CDA ґрунтується на оцінці готівки, яка є на руках у населення, та на аналізі впливу відсоткових ставок, податків і рівня інфляції на обсяг цієї готівки. При визначенні обсягу тіньового сектору економіки за методом CDA розраховується різниця між загальним попитом на готівку та попитом, який обумовлений легальними операціями.

Втім експерти вважають, що така оцінка частки тіньової економіки суттєво занижена. Особливо якщо враховувати обсяг готівки, яка перебуває в обігу.

«Думаю, що за умов війни навіть 30% тіньової економіки є середнім показником. Адже мова не стільки про оптимізацію оподаткування, скільки про фіскалізацію ділової активності. Саме через економію коштів і невпевненість в ефективному використанні податків і з'являються мережі ФОП у відомих брендів, частина зарплат виплачується в конвертах, а купівля врожаю у фермерів відбувається за готівку», – коментує Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Схожої думки дотримується В'ячеслав Бутко, економіст і керуючий партнер інвестпроєкту Thomson & French, на думку якого частка тіньового сектору в Україні, можливо, і менше, ніж 45%, як підрахував МВФ, але точно вище за 19,3%.

До того ж навіть якщо порівняти з довоєнними підрахунками Мінекономіки, яке отримало за монетарним методом частку тіньової економіки в розмірі 33%, то розбіжність із даними EY становить майже 1,7 раза, а різниця з оцінкою Юлії Свириденко – більш ніж удвічі.

Як тіньова економіка впливає на розвиток країни

Якщо в державі щорічно генерується істотний обсяг неврахованого (неофіційного ВВП), реальні показники економічного зростання країни можуть бути занижені. Наприклад, у 2025 році номінальний ВВП України без урахування тіньового сектору становитиме близько 8,9 трлн грн, тоді як весь ВВП разом із «тінню» – майже 11 трлн грн.

Крім того, за великої частки тіньової економіки цілком очікувано скорочується наповнення державного бюджету через те, що він недоотримує податки та митні платежі.

Також до негативних наслідків розростання тіньового сектору можна віднести збільшення безробіття, відплив капіталу з країни, порушення ринкової конкуренції через те, що нелегальний бізнес може демпінгувати та продавати продукцію за заниженими цінами, поширення корупції тощо.

«Водночас існує думка, що під час криз наслідки серйозного зниження ВВП демпфується високою часткою виробництва та зайнятістю в тіньовому секторі», – каже В'ячеслав Бутко.

Як і до якого рівня, можна знизити частку тіньової економіки

За даними EY, середньосвітовий показник тіньової економіки – 11,8%, а найменша зафіксована частка в деяких країнах становить 2–5%. Тому можна зробити висновок, що держави, у яких рівень тіні сягає 15–20%, мають докладати зусиль, щоб знизити цей показник.

Питання – до якого мінімального рівня можна довести її частку. Якщо звернути увагу на держави, у яких тіньовий сектор незначний (див. нижче таблицю), то там украй комфортні умови ведення бізнесу в поєднанні із жорсткою відповідальністю за діяльність поза правовим полем і за ухилення від сплати податків. Наприклад, у рейтингуDoing BusinessСингапур посідає 2-ге місце, США – 6-те, Велика Британія – 8 місце. Кореляція очевидна. Для порівняння: Україна в Doing Business на 64-му місці.

При цьому в Україні вже другий рік триває детінізація. Вона проявляється в боротьбі з підпільним бізнесом (казино, виробниками акцизної продукції), пошуку схем уникнення оподаткування у торгівлі та викритті корупційних схем на митниці.

За оцінками податкового комітету парламенту, у 2024 році детінізація принесла держбюджету близько $2,5 млрд, а у 2025-му надходження можуть становити $4 млрд. Але паралельно із цим фіскальне навантаження на бізнес (як у вигляді підвищення податкових ставок, так і у формі посилення адміністрування) продовжує зростати, що є тим чинником, який стримує скорочення тіньової економіки.

Водночас представники влади вважають, що реальні перспективи детінізації в Україні становлять щонайменше 500 млрд грн. Як говорив Mind в інтерв’ю Данило Гетманцев, протягом 4–5 років цілком реально довести частку тіньової економіки до 5–10%.

Втім реальний результат залежатиме від багатьох чинників. Починаючи з того, наскільки ще затягнеться активна фаза війни, і закінчуючи поліпшенням (або навпаки, погіршенням) умов ведення бізнесу в Україні в перспективі.

«Теоретично можна затиснути тіньову економіку до 5%, але потрібно бути готовим до того, що не весь бізнес (особливо малий) витримає підвищення податків. До нуля довести точно не вийде – для цього потрібно прибрати з обігу готівку, але з'являться нові інструменти, наприклад криптовалюта. Тому за наших умов 15–20% «тіні» вже буде непоганим результатом», – резюмує Віктор Шулик .